Рішення

від 30.04.2021 по справі 120/8430/20-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

30 квітня 2021 р. Справа № 120/8430/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вільчинського О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі - ГУ ДПС у Вінницькій області, контролюючий орган, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазнає, що 02.07.2020 отримав низку податкових повідомлень-рішень ГУ ДПС у Вінницькій області про визначення йому сум податкових зобов`язань за 2019-2020 роки. Позивач не погоджується із визначенням йому податкових зобов`язань із земельного податку з фізичних осіб, оскільки земельні ділянки, власником яких він є, передані в оренду селянському фермерському господарству "ВОЛОДИМИР" (далі - СФГ "ВОЛОДИМИР"). Зазначає, що СФГ "ВОЛОДИМИР", як користувач земельних ділянок позивача, перебуває на 4 групі спрощеної системи оподаткування та сплачує єдиний податок, який залежить від площі земель, та звільняється від сплати земельного податку. З урахуванням зазначеного позивач вказує, що обов`язок зі сплати земельного податку не може бути перекладено на нього як власника земельної ділянки. Звертає увагу, що одна й та сама земельна ділянка, передана засновником у використання фермерському господарству, не може бути одночасно об`єктом подвійного оподаткування для власника та землекористувача. Також позивач в обґрунтування протиправності податкових повідомлень-рішень із визначенням йому податкових зобов`язань із земельного податку з фізичних осіб посилається на прийняття частини оскаржуваних податкових повідомлень-рішень після 01 липня поточного року. Крім того, на переконання позивача, належний йому на праві приватної власності комплекс споруд не є об`єктом оподаткування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що вказує на протиправність податкових-повідомлень про донарахування податкових зобов`язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Ухвалою про відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі встановлені сторонам строки для подання заяв по суті справи.

25.01.2021 на адресу суду від ГУ ДПС у Вінницькій області надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого відповідач не погоджується з позовними вимогами ОСОБА_1 . Свою позицію мотивує тим, що у власності фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 на підставі відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно перебувають земельні ділянки, які є об`єктом оподаткування земельного податку. При цьому, як зазначає відповідач, по деяких земельних ділянках, що перебували у власності ОСОБА_1 , земельний податок нараховувався до жовтня 2019 року, оскільки частина ділянок була передана в оренду СФГ "ВОЛОДИМИР", тому подвійне оподаткування відсутнє.

Щодо визначення позивачеві податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, то ГУ ДПС у Вінницькій області зазначає, що ОСОБА_1 не є сільгосптоваровиробником у визначенні терміна "сільгоспвиробник", яке наведене в п.п. 14.1.235 Податкового кодексу України (далі - ПК України). Вказує, що підставами для звільнення від оподаткування є наявність у платника податків всіх необхідних умов: будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників; віднесені до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку. На переконання відповідача, позивачем не надано доказів щодо виконання вказаних вимог податкового кодексу, відповідно і посилання позивача на звільнення даних будівель від оподаткування безпідставні.

З огляду на викладене ГУ ДПС у Вінницькій області просить відмовити позивачеві в задоволенні позовних вимог повністю.

Ухвалою від 31.03.2021 суд замінив відповідача ГУ ДПС у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 43142454) його правонаступником - ГУ ДПС у Вінницькій області, що діє як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 44069150), та відклав судовий розгляд справи на 07.04.2021.

Від представника позивача на адресу суду 07.04.2021 надійшли додаткові пояснення у справі щодо протиправності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень: №0311307-5005-0221 від 30.06.2020 про визначення суми податкового зобов`язання зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості в розмірі 3002,06 грн, та №0311309-5005-0221 від 30.06.2020 про визначення суми податкового зобов`язання зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості в розмірі 38980,41 грн. Так, представник позивача додатково зазначає, що відповідно до наказу від 27.12.2017 єдиний засновник та власник СФГ "ВОЛОДИМИР" ОСОБА_1 визначив режим використання належного йому майна, зокрема: використовувати для сільськогосподарського виробництва віднесені до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 нежитлові будівлі: виробничий будинок за адресою АДРЕСА_3 ; виробничі будівлі за адресою АДРЕСА_1 . Вказує, що Відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 будівлі, які належать на праві приватної власності позивачеві, відносяться до групи "Будівлі нежитлові інші" (код 127), клас "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісництва та рибного господарства" (код 1271), який включає будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси та т. ін. При цьому, будівлі для тваринництва мають код 1271.1, будівлі для садівництва, виноградарства та виноробства мають код 1271.5, будівлі сільськогосподарського призначення інші мають код 1271.9. Таким чином, як зазначає сторона позивача, будівлі, які належать позивачеві на праві приватної власності, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, а тому не є об`єктом оподаткування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, донарахування податкових зобов`язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Сторони в судове засідання, призначене на 07.04.2021 не прибули, натомість надали заяви про розгляд справи за їх відсутності в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

У п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на наведене вище, враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, а також достатність письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, суд приходить висновку розглянути та вирішити справу у письмовому провадженні.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи сторін поданими доказами, встановив таке.

ГУ ДПС у Вінницькій області прийняло податкові повідомлення-рішення про визначення грошових зобов`язань фізичній особі ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ):

№0311307-5005-0221 від 30.06.2020 про визначення суми податкового зобов`язання зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості в розмірі 3002,06 грн;

№0311309-5005-0221 від 30.06.2020 про визначення суми податкового зобов`язання зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості в розмірі 38980,41 грн;

№ 9419250-5005-0228 від 30.06.2020 про визначення суми податкового зобов`язання зі сплати земельного податку з фізичних осіб в розмірі 671,98 грн;

№ 9419224-5005-0228 від 30.06.2020 про визначення суми податкового зобов`язання зі сплати земельного податку з фізичних осіб в розмірі 562,80 грн;

№ 9419228-5005-0228 від 30.06.2020 про визначення суми податкового зобов`язання зі сплати земельного податку з фізичних осіб в розмірі 555,86 грн;

№ 9419229-5005-0228 від 30.06.2020 про визначення суми податкового зобов`язання зі сплати земельного податку з фізичних осіб в розмірі 579,52 грн;

№ 9419260-5005-0228 від 30.06.2020 про визначення суми податкового зобов`язання зі сплати земельного податку з фізичних осіб в розмірі 190,34 грн;

№ 9419261-5005-0228 від 30.06.2020 про визначення суми податкового зобов`язання зі сплати земельного податку з фізичних осіб в розмірі 190,34 грн;

№ 9419262-5005-0228 від 26.06.2020 про визначення суми податкового зобов`язання зі сплати земельного податку з фізичних осіб в розмірі 475,85 грн;

№ 9419225-5005-0228 від 26.06.2020 про визначення суми податкового зобов`язання зі сплати земельного податку з фізичних осіб в розмірі 584,80 грн;

№ 9419227-5005-0228 від 26.06.2020 про визначення суми податкового зобов`язання зі сплати земельного податку з фізичних осіб в розмірі 279,98 грн;

№ 9419226-5005-0228 від 26.06.2020 про визначення суми податкового зобов`язання зі сплати земельного податку з фізичних осіб в розмірі 560,23 грн;

№ 9419245-5005-0228 від 26.06.2020 про визначення суми податкового зобов`язання зі сплати земельного податку з фізичних осіб в розмірі 476,69 грн;

№ 9419243-5005-0228 від 26.06.2020 про визначення суми податкового зобов`язання зі сплати земельного податку з фізичних осіб в розмірі 511,92 грн;

№ 9419223-5005-0228 від 26.06.2020 про визначення суми податкового зобов`язання зі сплати земельного податку з фізичних осіб в розмірі 553,15 грн;

№ 9419244-5005-0228 від 26.06.2020 про визначення суми податкового зобов`язання зі сплати земельного податку з фізичних осіб в розмірі 501,65 грн;

№ 9419241-5005-0228 від 26.06.2020 про визначення суми податкового зобов`язання зі сплати земельного податку з фізичних осіб в розмірі 556,91 грн;

№ 9419249-5005-0228 від 26.06.2020 про визначення суми податкового зобов`язання зі сплати земельного податку з фізичних осіб в розмірі 553,90 грн;

№ 9419248-5005-0228 від 26.06.2020 про визначення суми податкового зобов`язання зі сплати земельного податку з фізичних осіб в розмірі 597,76 грн;

№ 9419247-5005-0228 від 26.06.2020 про визначення суми податкового зобов`язання зі сплати земельного податку з фізичних осіб в розмірі 587,49 грн;

№ 9419242-5005-0228 від 26.06.2020 про визначення суми податкового зобов`язання зі сплати земельного податку з фізичних осіб в розмірі 549,73 грн;

№ 9419251-5005-0228 від 26.06.2020 про визначення суми податкового зобов`язання зі сплати земельного податку з фізичних осіб в розмірі 13,13 грн;

№ 9419252-5005-0228 від 26.06.2020 про визначення суми податкового зобов`язання зі сплати земельного податку з фізичних осіб в розмірі 13,13 грн;

№ 9419253-5005-0228 від 26.06.2020 про визначення суми податкового зобов`язання зі сплати земельного податку з фізичних осіб в розмірі 13,13 грн;

№ 9419254-5005-0228 від 26.06.2020 про визначення суми податкового зобов`язання зі сплати земельного податку з фізичних осіб в розмірі 13,13 грн;

№ 9419255-5005-0228 від 26.06.2020 про визначення суми податкового зобов`язання зі сплати земельного податку з фізичних осіб в розмірі 13,13 грн;

№ 9419256-5005-0228 від 26.06.2020 про визначення суми податкового зобов`язання зі сплати земельного податку з фізичних осіб в розмірі 13,13 грн;

№ 941925675005-0228 від 26.06.2020 р. про визначення суми податкового зобов`язання зі сплати земельного податку з фізичних осіб в розмірі 13,13 грн;

№ 941925685005-0228 від 26.06.2020 про визначення суми податкового зобов`язання зі сплати земельного податку з фізичних осіб в розмірі 13,13 грн;

№ 94192569-5005-0228 від 26.06.2020 про визначення суми податкового зобов`язання зі сплати земельного податку з фізичних осіб в розмірі 13,13 грн;

№ 9419230-5005-0228 від 26.06.2020 про визначення суми податкового зобов`язання зі сплати земельного податку з фізичних осіб в розмірі 559,98 грн;

№ 9419231-5005-0228 від 26.06.2020 про визначення суми податкового зобов`язання зі сплати земельного податку з фізичних осіб в розмірі 559,98 грн;

№ 9419232-5005-0228 від 26.06.2020 про визначення суми податкового зобов`язання зі сплати земельного податку з фізичних осіб в розмірі 559,98 грн;

№ 9419233-5005-0228 від 26.06.2020 про визначення суми податкового зобов`язання зі сплати земельного податку з фізичних осіб в розмірі 559,98 грн;

№ 9419234-5005-0228 від 26.06.2020 про визначення суми податкового зобов`язання зі сплати земельного податку з фізичних осіб в розмірі 559,98 грн;

№ 9419235-5005-0228 від 26.06.2020 про визначення суми податкового зобов`язання зі сплати земельного податку з фізичних осіб в розмірі 559,98 грн;

№ 9419236-5005-0228 від 26.06.2020 про визначення суми податкового зобов`язання зі сплати земельного податку з фізичних осіб в розмірі 559,98 грн;

№ 9419237-5005-0228 від 26.06.2020 про визначення суми податкового зобов`язання зі сплати земельного податку з фізичних осіб в розмірі 559,98 грн;

№ 9419238-5005-0228 від 26.06.2020 про визначення суми податкового зобов`язання зі сплати земельного податку з фізичних осіб в розмірі 559,98 грн;

№ 9419239-5005-0228 від 26.06.2020 про визначення суми податкового зобов`язання зі сплати земельного податку з фізичних осіб в розмірі 559,98 грн;

№ 313618-5005-0228 від 30.06.2020 про визначення суми податкового зобов`язання зі сплати земельного податку з фізичних осіб в розмірі 2,50 грн;

№ 9746394-5005-0228 від 02.07.2020 про визначення суми податкового зобов`язання зі сплати земельного податку з фізичних осіб в розмірі 14,52 грн;

№ 9746416-5005-0228 від 02.07.2020 про визначення суми податкового зобов`язання зі сплати земельного податку з фізичних осіб в розмірі 738,32 грн;

№ 9746405-5005-0228 від 02.07.2020 про визначення суми податкового зобов`язання зі сплати земельного податку з фізичних осіб в розмірі 1903,40 грн;

№ 9746404-5005-0228 від 02.07.2020 про визначення суми податкового зобов`язання зі сплати земельного податку з фізичних осіб в розмірі 1903,40 грн;

№ 9746402-5005-0228 від 02.07.2020 про визначення суми податкового зобов`язання зі сплати земельного податку з фізичних осіб в розмірі 4758,50 грн;

№ 9746400-5005-0228 від 02.07.2020 про визначення суми податкового зобов`язання зі сплати земельного податку з фізичних осіб в розмірі 289,14 грн;

№ 9746412-5005-0228 від 02.07.2020 про визначення суми податкового зобов`язання зі сплати земельного податку з фізичних осіб в розмірі 403,33 грн;

№ 313617-5005-0228 від 30.06.2020 про визначення суми податкового зобов`язання зі сплати земельного податку з фізичних осіб в розмірі 940,16 грн;

№ 313616-5005-0228 від 30.06.2020 про визначення суми податкового зобов`язання зі сплати земельного податку з фізичних осіб в розмірі 467,46 грн;

№ 9746413-5005-0228 від 02.07.2020 про визначення суми податкового зобов`язання зі сплати земельного податку з фізичних осіб в розмірі 1079,37 грн;

№ 9746414-5005-0228 від 02.07.2020 про визначення суми податкового зобов`язання зі сплати земельного податку з фізичних осіб в розмірі 1153,47 грн;

№ 313615-5005-0228 від 30.06.2020 про визначення суми податкового зобов`язання зі сплати земельного податку з фізичних осіб в розмірі 291,44 грн;

№ 9746415-5005-0228 від 02.07.2020 про визначення суми податкового зобов`язання зі сплати земельного податку з фізичних осіб в розмірі 1079,86 грн;

№ 9746395-5005-0228 від 02.07.2020 про визначення суми податкового зобов`язання зі сплати земельного податку з фізичних осіб в розмірі 21,09 грн;

№ 9746396-5005-0228 від 02.07.2020 про визначення суми податкового зобов`язання зі сплати земельного податку з фізичних осіб в розмірі 21,09 грн;

№ 9746397-5005-0228 від 02.07.2020 про визначення суми податкового зобов`язання зі сплати земельного податку з фізичних осіб в розмірі 21,09 грн;

№ 9746398-5005-0228 від 02.07.2020 про визначення суми податкового зобов`язання зі сплати земельного податку з фізичних осіб в розмірі 21,09 грн;

№ 9746399-5005-0228 від 02.07.2020 про визначення суми податкового зобов`язання зі сплати земельного податку з фізичних осіб в розмірі 21,09 грн;

№ 9746401-5005-0228 від 02.07.2020 про визначення суми податкового зобов`язання зі сплати земельного податку з фізичних осіб в розмірі 21,09 грн;

№ 9746403-5005-0228 від 02.07.2020 про визначення суми податкового зобов`язання зі сплати земельного податку з фізичних осіб в розмірі 21,09 грн;

№ 9746406-5005-0228 від 02.07.2020 про визначення суми податкового зобов`язання зі сплати земельного податку з фізичних осіб в розмірі 21,09 грн;

№ 9746407-5005-0228 від 02.07.2020 про визначення суми податкового зобов`язання зі сплати земельного податку з фізичних осіб в розмірі 21,09 грн;

№ 9746408-5005-0228 від 02.07.2020 про визначення суми податкового зобов`язання зі сплати земельного податку з фізичних осіб в розмірі 21,09 грн;

№ 9746409-5005-0228 від 02.07.2020 про визначення суми податкового зобов`язання зі сплати земельного податку з фізичних осіб в розмірі 21,09 грн;

№ 9746410-5005-0228 від 02.07.2020 про визначення суми податкового зобов`язання зі сплати земельного податку з фізичних осіб в розмірі 21,09 грн;

№ 9746411-5005-0228 від 02.07.2020 про визначення суми податкового зобов`язання зі сплати земельного податку з фізичних осіб в розмірі 21,09 грн.

Не погодившись з вказаними рішеннями, вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням про визначення суми податкового зобов`язання зі сплати земельного податку з фізичних осіб, суд виходив з такого.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) використання землі є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно із підпунктом 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Відповідно до ч. 269.1 статті 269 ПК України визначено, що платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Згідно з пунктом 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 ПК України об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

За приписами статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

За змістом статті 126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до пункту 286.1 статті 286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Пунктом 287.1 статті 287 ПК України визначено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта на праві приватної власності ОСОБА_1 перебувають такі земельні ділянки з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за такими кадастровими номерами:

0524587500:01:002:0238 площею 3,9706 га;

0524585300:01:002:0258 площею 0,0092 га;

0524587500:01:002:0189 площею 1,0721 га;

0524587500:01:002:0190 площею 1,7196 га;

0524587500:01:001:0052 площею 4,2553 га;

0524587500:01:002:0065 площею 4,3383 га;

0524587500:01:002:0046 площею 3,9706 га;

0524587500:01:001:0042 площею 4,5385 га;

0524587500:01:002:0071 площею 4,4341 га;

0524587500:01:001:0070 площею 6,204 га;

0524587500:01:001:0005 площею 5,4672 га;

0524587500:01:001:0121 площею 2,1579 га;

0524587500:01:002:0065 площею 4,1466 га;

0524587500:01:002:0041 площею 3,9706 га;

0524587500:01:001:0020 площею 3,9724 га;

0524587500:01:001:0079 площею 4,145 га;

0524587500:01:001:0026 площею 2,716 га;

0524587500:01:001:0044 площею 4,3226 га;

0524587500:01:001:0034 площею 4,715 га;

0524587500:01:001:0197 площею 0,0776 га;

0524587500:01:001:0184 площею 0,0776 га;

0524587500:01:001:0187 площею 0,0776 га;

0524587500:01:001:0188 площею 0,0776 га;

0524587500:01:001:0189 площею 0,0776 га;

0524587500:01:001:0190 площею 0,0776 га;

0524587500:01:001:0191 площею 0,0776 га;

0524587500:01:001:0192 площею 0,0776 га;

0524587500:01:001:0193 площею 0,0776 га;

0524587500:01:001:0080 площею 3,9706 га;

0524587500:01:001:0060 площею 3,9706 га;

0524587500:01:001:0062 площею 4,2487 га;

0524587500:01:001:0083 площею 4,0991 га;

0524587500:01:001:0061 площею 3,9706 га;

0524587500:01:001:0047 площею 3,9706 га;

0524587500:01:001:0211 площею 4,8975 га;

0524587500:01:001:0094 площею 2,6828 га;

0524587500:01:001:0173 площею 2 га;

0524587500:01:001:0174 площею 0,0534 га;

0524587500:01:001:0160 площею 5,432 га;

0524587500:01:001:0111 площею 5 га;

0524587500:01:001:0152 площею 4,0467 га;

0524587500:01:001:0144 площею 4,1176 га;

0524587500:01:001:0038 площею 0,25 га;

0524587500:01:001:0154 площею 3,6508 га;

0524587500:01:001:0155 площею 3,3794 га;

0524587500:01:001:0158 площею 2 га;

0524587500:01:001:0146 площею 1,8471 га;

0524587500:01:001:0142 площею 1,8471 га;

0524587500:01:001:0017 площею 4,2432 га;

0524587500:01:001:0145 площею 2,9257 га;

0524587500:01:001:0138 площею 3,9705 га;

0524587500:01:001:0119 площею 4,3708 га;

0524587500:01:001:0100 площею 5,3123 га;

0524587500:01:001:0135 площею 5,631 га;

0524587500:01:001:0112 площею 5,3168 га;

0524587500:01:001:0086 площею 4,1665 га;

0524587500:01:001:0073 площею 3,4585 га;

0524587500:01:001:0106 площею 5,8557 га.

Позивач зазначає, що земельні ділянки, що належать йому на праві власності позивачеві, з яких відповідач нарахував земельний податок, передані СФГ "ВОЛОЛИМИР", яке є платником єдиного податку 4 групи та звільняється від сплати земельного податку згідно з пп. "г" п. 1 підрозділу 8 "Особливості справляння єдиного податку та фіксованого податку ПК України.

Надаючи оцінку вказаним доводам позивача суд виходив з того, що відповідно до статті 1 Закону України "Про фермерське господарство" від 19.06.2003 №973-IV (далі - Закон №973-IV) фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

Статтею 4 Закону № 973-IV визначено, що головою фермерського господарства є його засновник або інша визначена в статуті особа. Голова фермерського господарства представляє фермерське господарство перед органами державної влади, підприємствами, установами, організаціями а окремими громадянами чи їх об`єднаннями відповідно до закону. Голова фермерського господарства укладає від імені господарства угоди та вчиняє інші юридично значимі дії відповідно до законодавства України.

Статтею 8 Закону №973-IV встановлено, що фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, за умови набуття громадянином України або кількома громадянами України, які виявили бажання створити фермерське господарство, права власності або користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 12 Закону №973-IV землі фермерського господарства можуть складатися, зокрема, із земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності.

Згідно з інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань СФГ "ВОЛОДИМИР" зареєстровано 13.03.2001, керівником та одним із засновників якого є ОСОБА_1

СФГ "ВОЛОДИМИР" перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Вінницькій області та є платником податку 4 групи, що підтверджується довідкою ГУ ДПС у Вінницькій області від 06.08.2020 № 11038/10/02-32-50-04.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта позивач передав в оренду СФГ "ВОЛОДИМИР" земельні ділянки за такими кадастровими номерами:

0524587500:01:001:0052 площею 4,2553 га (09.10.2019 передана в оренду);

0524587500:01:002:0065 площею 4,3383 га (09.10.2019 передана в оренду);

0524587500:01:002:0046 площею 3,9706 га (08.10.2019 передана в оренду);

0524587500:01:001:0042 площею 4,5385 га (09.10.2019 передана в оренду);

0524587500:01:002:0071 площею 4,4341 га (08.10.2019 передана в оренду);

0524587500:01:001:0070 площею 6,204 га (08.10.2019 передана в оренду);

0524587500:01:001:0005 площею 5,4672 га (09.10.2019 передана в оренду);

0524587500:01:001:0121 площею 2,1579 га (09.10.2019 передана в оренду);

0524587500:01:002:0065 площею 4,1466 га (09.10.2019 передана в оренду);

0524587500:01:002:0041 площею 3,9706 га (09.10.2019 передана в оренду);

0524587500:01:001:0020 площею 3,9724 га (09.10.2019 передана в оренду);

0524587500:01:001:0079 площею 4,145 га (09.10.2019 передана в оренду);

0524587500:01:001:0026 площею 2,716 га (08.10.2019 передана в оренду);

0524587500:01:001:0044 площею 4,3226 га; (09.10.2019 передана в оренду);

0524587500:01:001:0034 площею 4,715 га; (09.10.2019 передана в оренду);

0524587500:01:001:0080 площею 3,9706 га; (09.10.2019 передана в оренду);

0524587500:01:001:0060 площею 3,9706 га (08.10.2019 передана в оренду);

0524587500:01:001:0062 площею 4,2487 га (09.10.2019 передана в оренду);

0524587500:01:001:0083 площею 4,0991 га (08.10.2019 передана в оренду);

0524587500:01:001:0061 площею 3,9706 га (09.10.2019 передана в оренду);

0524587500:01:001:0047 площею 3,9706 га (09.10.2019 передана в оренду);

0524587500:01:001:0211 площею 4,8975 га (06.03.2017 передана в оренду);

0524587500:01:001:0094 площею 2,6828 га (08.10.2019 передана в оренду);

0524587500:01:001:0144 площею 4,1176 га (16.12.2015 передана в оренду);

0524587500:01:001:0154 площею 3,6508 га (31.08.2015 передана в оренду);

0524587500:01:001:0155 площею 3,3794 га (31.08.2015 передана в оренду);

0524587500:01:001:0146 площею 1,8471 га (21.05.2015 передана в оренду);

0524587500:01:001:0142 площею 1,8471 га (20.05.2015 передана в оренду);

0524587500:01:001:0145 площею 2,9257 га (20.05.2015 передана в оренду);

0524587500:01:001:0138 площею 3,9705 га (25.05.2015 передана в оренду);

0524587500:01:001:0119 площею 4,3708 га (18.05.2015 передана в оренду);

0524587500:01:001:0100 площею 5,3123 га (19.05.2015 передана в оренду);

0524587500:01:001:0135 площею 5,631 га (13.05.2015 передана в оренду);

0524587500:01:001:0112 площею 5,3168 га (08.05.2015 передана в оренду);

0524587500:01:001:0086 площею 4,1665 га (19.10.2015 передана в оренду);

0524587500:01:001:0106 площею 5,8557 га (01.06.2016 передана в оренду).

Як зазначалось вище, відповідно до ст.125 ЗК України право користування землею, так само як і суміжні права та обов`язки землекористувача, виникають з моменту реєстрації права оренди або право власності на землю.

Як видно із матеріалів, наданих відповідачем, позивачеві земельний податок за земельними ділянками, які передані в оренду у 2015-2016 роках, не нараховувався. За земельними ділянками, які передані в оренду 2019 року, земельний податок нараховувався за період перебування таких ділянок у власності позивача як особи, на яку покладено обов`язок сплати земельного податку.

Щодо інших земельних ділянок, то земельний податок був нарахований у зв`язку з перебуванням таких земельних ділянок у власності позивача згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно.

Доказів внесення змін щодо власника/користувача таких земельних ділянок, належних позивачеві, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, в ході розгляду справи, до суду не надано. Доказів того, що такі земельні ділянки були надані для створення СФГ "ВОЛОДИМИР", відносяться до земель такого фермерського господарства та фактично ним використовуються стороною позивача також не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно із ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

З огляду на зазначене, суд доходить висновку про правомірність визначення контролюючим органом позивача, як власника земельних ділянок, в якості платника земельного податку.

Винесення частини податкових повідомлень-рішень 02.07.2020, на переконання суду не випливає на правомірність визначення контролюючим органом позивачеві земельного податку.

Надаючи оцінку оскаржуваним податковим повідомленням рішенням про визначення суми податкового зобов`язання зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, суд виходив з такого.

Згідно зі ст. 265 ПК України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку та плати за землю.

Відповідно до статті 10 ПК України податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є місцевим податком.

Відповідно до п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості, є платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

За змістом підпункту 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 ПК України сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об`єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об`єктів нежитлової нерухомості, встановлюються залежно від майна, яке є об`єктом оподаткування.

Згідно з підпунктом 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (підпункт 266.6.1. пункту 266.6 статті 266 ПК України).

Відповідно до підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Спірним питанням у даному випадку є питання застосування підпункту "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України до об`єктів нерухомого майна, що належать позивачеві на праві власності, як на підставу не визначення їх об`єктом оподаткування.

Так, відповідно до підпункту "ж" п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України (в редакції чинній на момент спірних правовідносин) не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Відповідно до підпункту 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПК України сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 1 розділу XIV цього Кодексу - це юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Тобто, визначення "сільськогосподарський товаровиробник", яке міститься у підпункті 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПК України, застосовується для цілей глави розділу ХІV цього Кодексу "Спрощена система оподаткування, облік та звітність", тоді як в даному випадку йдеться про сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (розділ ХІІ "Податок на майно").

Відповідно до пунктів 5.2, 5.3 статті 5 ПК України у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу. Інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Так, поняття "сільськогосподарський товаровиробник" також міститься у статті 1 Закону України "Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001 - 2004 років" від 18.01.2001 №2238-III, під яким законодавець визначає фізичну або юридичну особу, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власновиробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією.

З метою визнання осіб такими, що займаються сільськогосподарською діяльністю, законодавцем вживається також поняття "виробники сільськогосподарської продукції".

Так, згідно зі статтею 1 Закону України "Про сільськогосподарський перепис": виробники сільськогосподарської продукції - це юридичні особи всіх організаційно-правових форм господарювання та їх відокремлені підрозділи, фізичні особи (фізичні особи - підприємці, домогосподарства), які займаються сільськогосподарською діяльністю, передбаченою класифікацією видів економічної діяльності, мають у володінні, користуванні або розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави вважати помилковими висновку судів попередніх інстанцій про те, що позивач не може підпадати під визначення сільськогосподарського товаровиробника. Наведені вище поняття "сільськогосподарський товаровиробник" не суперечать його визначенню у підпункті 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПК України, яке, до того ж, має чітко обмежену сферу застосування. Як наслідок, для інших випадків мають бути застосовані субсидіарно норми інших законів у відповідності до положень пункту 5.3 статті 5 ПК України.

До такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 26.11.2020 (справа №560/168/19).

Більш того, на користь висновку про те, що положення пункту "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України є застосовними в тому числі й для фізичних осіб, свідчить і подальше законодавче уточнення правового регулювання. Так, Законом України від 23.11.2018 №2628-VIII, яким підпункт "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України викладено в новій редакції, законодавець уточнив з 1 січня 2019 року, що сільськогосподарським товаровиробником є як юридичні, так і фізичні особи.

Своєю чергою, продукція сільського господарства (сільськогосподарська продукція) - це продукція, що виробляється в сільському господарстві та відповідає кодам Державного класифікатора продукції та послуг (стаття 1 Закону України "Про сільськогосподарський перепис").

Встановлено, що позивачеві на праві власності належать такі нежитлові будівлі: виробничий будинок за адресою: АДРЕСА_3; виробничі будівлі за адресою: Тиврівський район, с. Шершні, вул. Котовського (Сонячна), 83, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до наданого позивачем наказу від 27.12.2017 єдиним засновником та власником СФГ "ВОЛОДИМИР" (код 31261015) є ОСОБА_1 , який визначив режим використання належного йому майна, зокрема: використовувати для сільськогосподарського виробництва віднесені до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 нежитлові будівлі: виробничий будинок за адресою: АДРЕСА_3 ; виробничі будівлі за адресою: Тиврівський район, с.Шершні, вул. Котовського (Сонячна), 83.

Державним комітетом України по стандартизації, метрології та сертифікації наказом №507 від 17.08.2000 затверджено і введено в дію "Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000", призначений для використання органами центральної та місцевої виконавчої та законодавчої влади, фінансовими службами, органами статистики та всіма суб`єктами господарювання (юридичними та фізичними особами) України. Об`єктами класифікації в ДК 018-2000 є будівлі виробничого та невиробничого призначення та інженерні споруди різного функціонального призначення.

Відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 зазначені будівлі, які належать на праві приватної власності позивачеві, відносяться до групи "Будівлі нежитлові інші" (код 127), клас "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісництва та рибного господарства" (код 1271), який включає будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси та т. ін.

При цьому, будівлі для тваринництва мають код 1271.1, будівлі для садівництва, виноградарства та виноробства мають код 1271.5, будівлі сільськогосподарського призначення інші мають код 1271.9.

Таким чином, будівлі, які належать позивачеві на праві приватної власності, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, віднесені до відповідного класу Державного класифікатора 018-2000, використовуються позивачем у власній фермерській діяльності через створене СФГ "ВОЛОДИМИР", яке є сільськогосподарським товаровиробником, не здаються в оренду, лізинг, позичку, а тому не є об`єктами оподаткування згідно з пунктом "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про протиправність податкових повідомлень-рішень №0311307-5005-0221 від 30.06.2020 про визначення суми податкового зобов`язання зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості в розмірі 3002,06 грн та №0311309-5005-0221 від 30.06.2020 про визначення суми податкового зобов`язання зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості в розмірі 38980,41 грн, та наявність підстав для їх скасування.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із нормами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В той же час, за результатами судового розгляду суд дійшов висновку пр невідповідність вказаним критеріям податкових повідомлень-рішень №0311307-5005-0221 від 30.06.2020, №0311309-5005-0221 від 30.06.2020.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За змістом ч. 1 та ч. 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтримку правомірності своєї позиції та докази, надані позивачем, суд приходить до переконання, що позов підлягає задоволенню частково.

При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 06.09.2005; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18.07.2006; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10.02.2010; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994, пункт 29).

Щодо розподілу судових витрат, то суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача частину суми сплаченого ним судового збору у розмірі 486,82 грн (57,9% від 840,80 грн), пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області №0311307-5005-0221 від 30.06.2020 про визначення суми податкового зобов`язання зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості в розмірі 3002,06 грн, та №0311309-5005-0221 від 30.06.2020 про визначення суми податкового зобов`язання зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості в розмірі 38980,41 грн.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області, що діє як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, судові витрати зі сплати судового збору в сумі 486,82 грн (чотириста вісімдесят шість гривень вісімдесят дві копійки).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області, що діє як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, код ЄДРПОУ 43142454)

Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович