Рішення

від 27.04.2021 по справі 200/12305/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2021 р. Справа№200/12305/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд: у складі - головуючого судді - Дмитрієва В.С., при секретарі судового засідання Запарі С.В.,

за участю:

представника позивача - Криворучка В.Ж.,

представника позивача - Серпик Н.С.,

представника позивача - Серпик О.О.,

представника відповідача - Яковлєвої А.С.,

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Віннерс" до Державної податкової служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Віннерс" звернулося до суду з позовом до Державної податкової служби України про:

- визнання протиправною бездіяльності щодо невидачі у встановлені законом строки ліцензії на виробництво алкогольних напоїв, а саме: виробництва виски односолодовий, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2208 30 8200 та виробництва напою горілчаного односолодового міцного, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2208 90 56 90;

- зобов`язання видати ліцензію на виробництво алкогольних напоїв, а саме: виробництва виски односолодовий, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2208 30 8200 та виробництва напою горілчаного односолодового міцного, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2208 90 56 90.

В обґрунтування позову зазначено, що Товариство звернулося до відповідача із заявою про видачу ліцензії на виробництво алкогольних напоїв, до якої надала вичерпний перелік документів передбачений Законом. Відповідачем не видано позивачу ліцензію або рішення про відмову у видачі ліцензії не пізніше 30 календарних днів з дня одержання такої заяви, що свідчить про допущення контролюючим органом бездіяльності.

19 лютого 2021 року на адресу суду надійшов відзив на адміністравтиний позов, за змістом якого зазначено, що виробництво в Україні віскі односолодового та напою горілчаного односолодового міцного можливо за умови наявності місць зберігання зернового дистиляту, внесеного до Єдиного реєстру та наявності ліцензії на виробництво зернового дистиляту. Просив у задоволенні позову відмовити.

23 лютого 2021 року на адресу суду надійшов відповідь на відзив, в якому зазначено, що наразі в українському законодавстві відсутні затверджені нормативні акти виробництва віскі та інших дистильованих алкогольних напоїв, тлумачення терміна віскі та інших дистильованих напоїв та способу їх виробництва, на що прямо вказує Мінекономіки у своєї відповіді на лист ДПС, а саме: для врегулювання проблемних питань щодо ліцензування окремих видів спиртних напоїв наразі є нагальна потреба у приведені національного законодавства до норм права ЄС у сфері виробництва та обігу спиртових дистилятів, спиртних напоїв, зокрема, віскі та інших категорій спиртних напоїв.

Ухвалою від 4 січня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено адміністративну справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначити підготовче засідання.

Ухвалою суду від 2 березня 2021 року продовжено строк проведення підготовчого засідання на тридцять днів, призначено підготовче засідання на 5 квітня 2021 року.

5 квітня 2021 року перенесено розгляд справи на 12 квітня 2021 року у зв`язку із відпусткою судді.

Ухвалою суду від 7 квітня 2021 року задоволено клопотання представника позивача про проведення підготовчого засідання в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 12 квітня 2021 року закрито підготовче провадження справу призначено до судового розгляду по суті на 27 квітня 2021 року.

У судовому засіданні представник позивача просив задовольнити позовні вимоги, а представник відповідача відмовити у їх задоволенні.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Віннерс" зареєстроване як юридична особа 4 квітня 2012 року та відповідно до статуту здійснює виробничу, торгівельну, посередницьку, будівельну та іншу діяльность з метою отримання доходу.

1 жовтня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Віннерс" звернулося до Державної податкової служби України із заявою, яка зареєстрована відповідно до штампу вхідної кореспонденції 5 жовтня 2020 року за №38201/6, про видачу ліцензії на виробництво алкогольних напоїв (код УКТ ЗЕД 2203 00 0100, 2203 00 1000, 2208 90 5690, 2208 30 8200).

Разом із заявою про видачу ліцензії позивачем надано платіжне доручення №179 від 15.06.2020, копію Статуту, копію договору про надання лабораторних послуг №05/20 від 09.01.2020 року, копію атестата про акредитацію Донецької регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів №2017781 від 08.11.2019 року, копію виписки з Додатку до атестації акредитації Донецької регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, копію атестату виробництва пива, зареєстрованого в Реєстрі органу оцінки відповідності ДП Полтавстандартметрологія 25.09.2020 за №UA.3.5.056.0004-20-1, довідки про визначення коду №№Е-46 Е-47 від 15.09.2020, копію атестата виробництва напою горілчаного односолодового міцного, зареєстрованого в Реєстрі органу сертифікації 10.06.2020 №ТЕR.3.АТ.0063-20, виданий ОС ДП Тернопільстандартметрологія , експертний висновок №Е-061 від 23.06.2020, копію атестата виробництва віскі односолодового, зареєстрований в Реєстрі органу сертифікації 10.06.2020 №ТЕR.3.АТ.0063-2, виданий ОС ДП Тернопільстандартметрологія , копію експертного висновку №Э-18 від 03.04.2020, копію акта прийому - передачі майна до статутного копіталу ТОВ Віннерс від 27.03.2012, копію договора передачі частки у статутному капіталі від 09.07.2015, копію протоколу загальних зборів засновників товариства від 10.07.2015, копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності №40102010 від 04.07.2015, копію договору позички обладнання №1 від 10.01.2020, копію акта прийому - передачі обладнання від 20.01.2020, копію договору позички обладнання від 01.07.2014, копію акта прийому - передачі обладнання від 01.07.2014 року.

25.11.2020 року №33496/6/99-00-09-01-01-06 ДПС повідомлено, що 27 жовтня 2020 року позивачу видано ліцензію на виробництво алкогольних напоїв №990108202000112 за кодами продукції УКТ ЗЕД 2203 00 0100, 2203 00 1000, разом з тим, відповідачем не вирішено питання щодо надання Товариству ліцензії на виробництво алкогольних напоїв за кодами УКТ ЗЕД 2208 90 5690, 2208 30 8200.

Вважаючи, що відповідачем допущена протиправна бездіяльность щодо видачі ліцензії на виробництво алкогольних напоїв за кодами УКТ ЗЕД 2208 90 5690, 2208 30 8200 або щодо прийняття обґрунтованого рішення про відмову у видачі ліцензії за цими кодами, позивач звернувся до суду.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про ліцензування видів господарської ліцензії від 02.03.2015 року №222-VІІІ (далі - Закон №222-VІІІ) видача ліцензії - надання суб`єкту господарювання права на провадження виду господарської діяльності або частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, шляхом прийняття органом ліцензування рішення про видачу ліцензії, про що робиться запис у ліцензійному реєстрі.

Згідно п. 7 ч. 1 ст. 7 Закону №222-VІІІ ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності: виробництво і торгівля спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами і пальним, зберігання пального, яка ліцензується відповідно до Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального".

За приписами ч. 2 ст. 13 Закону №222-VІІІ у разі встановлення наявності підстав для відмови у видачі ліцензії орган ліцензування приймає обґрунтоване рішення про відмову у видачі ліцензії, що набирає чинності з дня його прийняття та підлягає обов`язковому оприлюдненню на офіційному веб-сайті органу ліцензування наступного робочого дня, після його прийняття.

За привилами ч.3 цієї статті підставою для прийняття рішення про відмову у видачі ліцензії за результатом розгляду заяви про отримання ліцензії є:

1) встановлення невідповідності здобувача ліцензії ліцензійним умовам;

2) виявлення недостовірності даних у підтвердних документах, поданих здобувачем ліцензії. Виявленням недостовірності даних у підтвердних документах, поданих суб`єктом господарювання до органу ліцензування, є встановлення наявності розбіжності між даними у підтвердних документах та фактичним станом цього суб`єкта господарювання на момент подання документів. Не вважаються недостовірними дані, підстава наведення яких суб`єктом господарювання не могла бути для нього завідомо неналежною;

3) наявність в органу ліцензування інформації про рішення суду щодо здобувача ліцензії, що забороняє йому провадити окремий вид господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, та набрало законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства.

У рішенні про відмову у видачі ліцензії зазначаються:

1) реквізити заяви про отримання ліцензії;

2) вид господарської діяльності, зазначений здобувачем ліцензії у заяві про отримання ліцензії;

3) найменування та ідентифікаційний код юридичної особи згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань або прізвище, ім`я, по батькові та реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи - підприємця (серія та номер паспорта для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомила про це відповідний контролюючий орган та має відмітку у паспорті);

4) перелік та опис підстав (обґрунтування) для прийняття рішення про відмову у видачі ліцензії;

5) пропозиції щодо усунення відповідних недоліків, які мають бути викладені в однозначній, зрозумілій та достатній для виконання здобувачем ліцензії формі.

Як вставнолено ст. 3 Закону України Про державне регулювання виробництва спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюних виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального від 19.12.1995 року №481/95-ВР ліцензія або рішення про відмову у її видачі видається заявнику органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України, не пізніше 30 календарних днів з дня одержання зазначених у цьому Законі документів. У рішенні про відмову у видачі ліцензії повинна бути вказана підстава для відмови.

У свої запереченнях відповідач посилається на те, що підстави для прийняття рішення про відмову у наданні ліцензії на виробництво алкогольних напоїв за кодами УКТ ЗЕД 2208 90 5690, 2208 30 8200 викладені у листі від 25.11.2020 року №33496/6/99-00-09-01-01-06. Суд вважає такі доводи відповідача неприйнятними, оскільки вказаний лист не містить підстав для відмови у наданні ліцензії, які визначені ст. 13 Закону №222-VІІІ. А також не містить пропозиції щодо усунення відповідних недоліків, які викладені в однозначній, зрозумілій та достатній для виконання позивачем формі. Крім того, відповідачем не надано суду доказів щодо виконання ним вимог ч. 2 ст. 13 Закону №222-VІІІ в частині оприлюдненню на офіційному веб-сайті рішення про відмову у видачі ліцензії.

Суд вважає обґрунтованими доводами представника відповідача про те, що лист від 25.11.2020 року №33496/6/99-00-09-01-01-06 не містить словосполучень: "відмовити у отриманні ліцензії" тощо. Крім того, з листа від 25.11.2020 року №33496/6/99-00-09-01-01-06 чітко не визначена підстава для відмови у видачі ліцензії, а саме Товариству необхідно виконати вимоги ч. 9 ст. 2 Закону №481/95-ВР щодо наявності внесених до Єдиного реєстру місць зберігання спирту при виробництві алкогольних напоїв, а також дотримання умов повного технологічного циклу виробництва алкогольних напоїв за коньячною технологією - щодо наявності ліцензії на виробництво зернового дистиляту, який використовується для виробництва віскі. Такі підставі для відмови знайшли своє відображення тільки у відзиві на позовну заяву.

Також суд зазначає, що Закону №481/95-ВР визначає особливості отримання ліцензії, що пов`язані з підакцизними товарами, при цьому порядок розгляду заяви про отримання ліцензії повинен здійснюватися відповідно до приписів Закону №222-VІІІ.

Вітак, лист відповідача від 25.11.2020 року №33496/6/99-00-09-01-01-06 не відповідає вимогам рішення про відмову у видачі ліцензії, які визначені ст. 13 Закону №222-VІІІ.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі Рисовський проти України (№ 29979/04) визнав низку порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов`язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб`єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу належного урядування .

Принцип належного урядування , зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов`язків.

Крім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (див. рішення у справі Hasan and Chaush v. Bulgaria №. 30985/96).

Так, за своєю правовою природою бездіяльність - це як пасивна форма поведінки особи, що полягає у не вчиненні нею конкретних дій, які вона повинна була і могла вчинити в даних конкретних умовах; так і характеризується свідомим і вольовим актом поведінки особи.

За встановлених судом обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем допущена протиправа бездіяльність щодо не розгляду заяви позивача про видачу ліцензії на виробництво алкогольних напоїв за кодами УКТ ЗЕД 2208 90 5690, 2208 30 8200, а тому, обираючи ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача розглянути порушене позивачем питання та прийняти обґрунтоване рішення.

Щодо позовних вимог про зобов`язання видати ліцензію на виробництво алкогольних напоїв за кодами УКТ ЗЕД 2208 90 5690, 2208 30 8200, суд вважає такі вимоги передчасними.

Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Приписами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь витрати на правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн. В обгрунтування клопотання позивач зазначає, що у позовній заяві позивачем був заявлений попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат у справі. 11 грудня 2020 року між ТОВ "Віннерс" та адвокатом Криворучко В.Ж. укладено договір про надання юридичних послуг (правової допомоги). Адвокатом визначено вартість судових витрат - витрати на оплату витрат на професійну правову допомогу у розмірі 8 000,00 грн. Також надано копію квитанції №12 від 29 грудня 2020 року про прийняття від позивача 8 000,00 грн.

Суд визначаюсь щодо розміру витрат на правову допомогу, виходячи з його обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, дійшов до висновку, що співмірний розмір витрат позивача на правову допомогу складає 3 000,00 грн.

Згідно з положеннями частини 1 статті 139 КАС України при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивачем сплачений судовий збір у сумі 2 102, 00 відповідно до квітанції від 29 грудня 2020 року № 87041.

Керуючись ст.ст.2-15, 19-20, 42-48, 72-77, 90, 118, 139, 159-165, 199, 244-247, 255, 257-263, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової служби України щодо не розгляду заяви від 5 жовтня 2020 року вх. №38201/6 Товариства з обмеженою відповідальністю "Віннерс" про одержання ліцензії на виробництво виски односолодовий, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2208 30 8200 та виробництва напою горілчаного односолодового міцного, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2208 90 56 90.

Зобов`язати Державну податкову службу України розглянути заяву від 5 жовтня 2020 року вх. №38201/6 Товариства з обмеженою відповідальністю "Віннерс" про одержання ліцензії на виробництво виски односолодовий, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2208 30 8200 та виробництва напою горілчаного односолодового міцного, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2208 90 56 90, з урахуванням висновків суду.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Віннерс" (87557, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Лютнева, 86, код ЄДРПОУ 38081950) судові витрати у розмірі 5 102,00 грн.

Вступна та резолютивна частина рішення проголошені у судовому засіданні 27 квітня 2021 року за присутності представників сторін, в повному обсязі рішення виготовлене 5 травня 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до пункту 3 розділу VІ Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя В.С. Дмитрієв