Постанова

від 27.04.2021 по справі 280/6419/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

27 квітня 2021 року м. Дніпросправа № 280/6419/19

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,

за участю секретаря судового засідання Волкової К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Лісова поляна

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30 квітня 2020 року (головуючий суддя Стрельнікова Н.В.)

у справі № 280/6419/19

за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області

до товариства з обмеженою відповідальністю Лісова поляна

про надання дозволу на погашення суми податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Запорізькій області звернулось до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Лісова поляна , в якому з урахуванням уточнень просило надати дозвіл на погашення всієї суми податкового боргу у розмірі 286772,60 грн. за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем обліковується сума узгодженого податкового боргу перед бюджетом з земельного податку з юридичних осіб, орендної плати з юридичних осіб та з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості. Заборгованість виникла в результаті несплати самостійно узгоджених сум податкових зобов`язань та донарахованих позивачем у податкових повідомленнях-рішеннях. Судовими рішеннями Запорізького окружного адміністративного суду, що набрали законної сили, стягнуто з відповідача податковий борг, у зв`язку з чим позивачем направлялися до банківських установ, в яких у відповідача відкриті банківські рахунки, інкасові доручення, проте останні поверталися без виконання через відсутність коштів на рахунках або були виконані частково на незначні суми. Майно платника податків описано у податкову заставу, а застава зареєстрована в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. Враховуючи, що вказана заборгованість в добровільному порядку відповідачем не погашена, а вжиті ГУ ДПС у Запорізькій області заходи для погашення податкового боргу за рахунок коштів боржника позитивного результату не дали, позивач вимушений звернутись до суду з вимогою про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває в податковій заставі.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 30.04.2020 адміністративний позов задоволено.

Суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем до матеріалів справи не надано доказів повного погашення суми податкового боргу в установленому законодавством порядку, у зв`язку з чим дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Відповідач зазначає, що ним подавалось клопотання про призначення справи до розгляду з повідомленням (викликом сторін), яке ухвалою суду першої інстанції від 30.04.2020 залишено без задоволення, таким чином відповідач був позбавлений можливості довести суду свою пропозицію щодо мирного врегулювання спору, оскільки між сторонами велись перемовини про графік погашення податкової заборгованості, а реалізації основних засобів підприємства зумовить неможливість провадження ним подальшої господарської діяльності.

Також відповідач зазначає, що суд, визначаючи підстави для виникнення податкового боргу, перелічує судові рішення Запорізького окружного адміністративного суду, зокрема, від 27.07.2015 у справі № 808/1371/15, від 07.06.2016 у справі № 808/1371/16, по яким сплив трирічний строк для звернення їх до примусового виконання. Крім того, п`ять виконавчих проваджень, відкритих на виконання судових рішень Запорізького окружного суду, є завершеними.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час і місце судового засідання відповідач повідомлений судом належним чином.

Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечує, на виконання суду апеляційної інстанції позивач подав додаткові письмові пояснення щодо розміру податкового боргу відповідача, просить суд врахувати ці додаткові пояснення і залишити без задоволення апеляційну скаргу відповідача.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Стосовно порушення судом першої інстанції норм процесуального права суд апеляційної інстанції встановив, що ухвалою від 16.01.2020 суд відкрив провадження у цій справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч.1 ст.260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За приписами ч. 6 ст. 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

В даному випадку суд першої інстанції правильно встановив, що виходячи з визначеного позивачем спору, дана справа не віднесена до переліку справ у ч.4 ст. 257 КАС України.

Відмовляючи у задоволенні поданого відповідачем клопотання про призначення справи до розгляду за участю представника відповідача з повідомленням (викликом) сторін, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, мотивуючи це клопотання очікуванням надходження інвестицій для розвитку, внаслідок чого, даний позов може мати негативний вплив на прийняття рішення потенційного інвестора, не надав жодних доказів на підтвердження таких обставин. Крім того, суд встановив, що такі посилання відповідача не впливають на суть спору.

Зважаючи на те, що заявником не обґрунтована необхідність розгляду справи в судовому засіданні із викликом сторін, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника відповідача та дійшов висновку про можливість проведення судового засідання за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, оскільки справа є незначної складності і характер спірних правовідносин та предмет доказування в ній не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Виходячи з викладеного, суд апеляційної інстанції вважає відсутніми порушення судом першої інстанції норм процесуального права, окрім того, незадоволення клопотання відповідача жодним чином не порушило та не обмежило його процесуальні права, в тому числі щодо подання відзиву на позов разом із усіма письмовими та електронними доказами, які можливо доставити до суду.

Наявність обставин, наведених в апеляційній скарзі, відповідачем також не доведена.

Стосовно доводів відповідача щодо сплати позивачем судового збору, суд апеляційної інстанції зазначає, що оскільки предметом спору у цій справі є надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу, за рахунок майна ТОВ Лісова поляна , що перебуває у податковій заставі, позов є немайнового характеру.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Адміністративний позов поданий до суду 23.12.2019, отже ставка судового збору складала суму 1921,00 грн., яка і була сплачена позивачем платіжним дорученням від 21.11.2019 № 46, яке міститься в матеріалах справи № 280/6419/19.

По суті прийнятого судом першої інстанції рішення суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції за встановлених у справі обставин, дійшов висновку, що за відповідачем на час розгляду справи рахується податковий борг у загальному розмірі 286772,60 грн. і позивачем вживалися заходи, спрямовані на погашення податкового боргу відповідача.

Виходячи з наявних у справі доказів, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність у відповідача податкового боргу у вказаній вище сумі.

Відповідно до даних інтегрованих (облікових) карток платника податків станом на день розгляду справи 30.04.2020 відповідач має перед бюджетом податковий борг в загальному розмірі 261905,95 грн., який складається з: земельного податку з юридичних осіб в розмірі 206301,21 грн., орендної плати за землю з юридичних осіб - 26715,73 грн., з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості - 5992,56 грн. та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості - 22896,45 грн.

Податковий борг з земельного податку з юридичних осіб в розмірі 206301,21 грн. виник внаслідок несплати:

узгоджених податкових зобов`язань, визначених відповідачем самостійно у податкових деклараціях:

- №1400002919 від 20.02.2014 у розмірі 3254,35 грн. щомісячно по строку сплати 30.10.2014 (з урахуванням переплати у розмірі 780,19 грн.), 30.11.2014, 30.12.2014, 30.01.2015;

- №1500002573 від 17.02.2015 у розмірі 4064,69 грн. щомісячно по строку сплати 02.03.2015, 30.03.2015, 30.04.2015, 30.05.2015, 30.06.2015, 30.07.2015, 30.08.2015, 30.09.2015, 30.10.2015, 30.11.2015, 30.12.2015, у розмірі 4064,64 грн. по строку сплати 30.01.2016;

- №1700007139 від 03.05.2017 у розмірі 18522,54 грн. по строку сплати 03.05.2017 (6174,18 грн. х 3 місяці), у розмірі 6174,18 грн. по строку сплати 30.05.2017, 30.06.2017, 30.07.2017, 30.08.2017, 30.09.2017, 30.10.20174, 30.11.2017, 30.12.2017, у розмірі 6174,14 грн. по строку сплати 30.01.2018;

- №6004 від 18.04.2018 у розмірі 12348,36 грн. по строку сплати (6174,18 грн. х 2 місяці), у розмірі 6174,18 грн. щомісячно по строку сплати 18.04..2018, 30.04.2018, 30.05.2018, 30.06.2018, 30.07.2018, 30.08.2018, 30.09.2018, 30.10.2018, 30.11.2018, 30.12.2018.

узгоджених грошових зобов`язань згідно податкових повідомлень-рішень від 15.10.2014 №00314152 та №00315152 на загальну суму штрафних санкцій 1921,63 грн. (переплата в сумі 780,19 грн.); від 01.04.2016 №0000661200 на загальну суму штрафних санкцій 170,00 грн.; від 15.12.2017 №0004905901 на загальну суму штрафних санкцій 170,00 грн.; від 07.06.2018 №0046585901 на загальну

суму штрафних санкцій 1020,00 грн. Означені податкові повідомлення-рішення направлені відповідачу і ним отримані, в установленому порядку не скасовані.

Податковий борг з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 26715,73 грн. виник внаслідок несплати:

узгоджених податкових зобов`язань, визначених відповідачем самостійно у податкових деклараціях:

- №1400002921 від 20.02.2014 у розмірі 916,51 грн. щомісячно по строку сплати 30.10.2014 (з урахуванням переплати у розмірі 217,73 грн.), 30.11.2014, 30.12.2014, 30.01.2015;

- №9014618168 від 13.02.2015 у розмірі 1144,72 грн. щомісячно по строку сплати 02.03.2015, 30.03.2015, 30.04.2015, 30.05.2015, 30.06.2015, 30.07.2015, 30.08.2015, 30.09.2015, 30.10.2015, 30.11.2015, 30.12.2015, у розмірі 1144,70 грн. по строку сплати 30.01.2016;

- №1700006258 від 05.04.2017 у розмірі 1153,32 грн. по строку сплати 05.04.2017 (576,66 х 2 місяці), у розмірі 576,66 грн. щомісячно по строку сплати 30.04.2017, 30.05.2017, 30.06.2017, 30.07.2017, 30.08.2017, 30.09.2017, 30.10.20174, 30.11.2017, 30.12.2017, 30.01.2018;

- №6005 від 18.04.2018 у розмірі 1153,32 грн. по строку сплати 18.04.2018 (576,66 х 2 місяці), у розмірі 576,66 грн. по строку сплати 30.04.2018.

узгоджених грошових зобов`язань згідно податкових повідомлень-рішень від 01.04.2016 №0000671200 на загальну суму штрафних санкцій 170,00 грн., від 15.12.2017 №0004915901 на загальну суму штрафних санкцій 170,00 грн.

Податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, в розмірі 5992,56 грн. виник внаслідок несплати узгоджених податкових зобов`язань, визначених відповідачем самостійно у податковій декларації №1500002857 від 19.02.2015 у розмірі 1498,14 грн. щомісячно по строку сплати: 30.04.2015, 30.07.2015, 30.10.2015, 30.06.2016.

Податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками житлової нерухомості, в розмірі 22896,45 грн. виник внаслідок несплати узгоджених податкових зобов`язань, визначених відповідачем самостійно у податкових деклараціях:

- №6006 від 18.04.2018 у розмірі 4579,29 грн. щомісячно по строку сплати 29.04.2018, 29.07.2018, 29.10.2018, 29.01.2019;

- №4264 від 20.02.2019 у розмірі 4579,29 грн. по строку сплати 29.04.2019.

Наявність податкового боргу у вказаному вище загальному розмірі 261905,95 грн. відповідачем не спростована, означені суми підтверджені даними облікових карток відповідача з відповідних податків, орендної плати за землю.

Для погашення податкового боргу позивачем вживались заходи, передбачені Податковим кодексом України, зокрема, в порядку ст.59 ПК України відповідачу направлена податкова вимога форми Ю №451-25 від 10.12.2014, яка отримана відповідачем згідно повідомлення про вручення

05.01.2015, що підтверджено матеріалами справи і відповідачем не спростовується.

Судом встановлено, що з часу складення позивачем означеної податкової вимоги у відповідача постійно існував та накопичувався податковий борг.

З метою захисту інтересів бюджетних споживачів активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу (п.88.1 ст.88 Податкового кодексу України).

За приписами п.89.1 ст.89 ПК України право податкової застави виникає:

пп. 89.1.1. у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

пп. 89.1.2. у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу;

пп. 89.1.3. у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань.

Згідно п.89.2 ст.89 ПК України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею.

Відповідно до п.89.3 ст.89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

При цьому, пунктом 89.8 статті 89 Податкового кодексу України вказано, що контролюючий орган зобов`язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, 14.02.2018 керівником ГУ ДФС у Запорізькій області прийнято рішення про опис майна у податкову заставу №1/59-23-08 у відношенні ТОВ Лісова поляна .

Податковим керуючим Лерш М.В. , призначеним наказом ГУ ДФС у Запорізькій області від 23.11.2017 №3223, проведено опис майна ТОВ Лісова поляна у податкову заставу, за результатами якого складено акт опису майна №1/59-03/08 від 14.02.2018.

Також податковим керуючим Лерш М.В. , призначеним наказом ГУ ДФС у Запорізькій області від 23.11.2017 №3223, проведено опис майна ТОВ Лісова поляна у податкову заставу, за результатами якого складено Акт опису майна №3/59/08 від 24.05.2018.

Відомості про податкову заставу внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, про про що свідчить витяг з Державного реєстру про реєстрацію обтяження (а.с. 53-61).

Податковим керуючим, начальником відділу погашення боргу Вільнянського управління ГУ ДФС у Запорізькій області Кальченко А.Б. проведено перевірку стану збереження активів, які перебувають у податковій заставі ТОВ Лісова поляна , про що складено акт №3-59-08 від 08.07.2019.

Матеріалами справи підтверджено, що контролюючий орган звертався до суду з вимогами про стягнення податкового боргу. Так, постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 27.07.2015 в адміністративній справі №808/3072/15 задоволено позовні вимоги та стягнуто з ТОВ ЛІСОВА ПОЛЯНА кошти з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, а також за рахунок готівки, що належить такому платнику податків з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у сумі 1498,14 грн., з земельного податку з юридичних осіб у сумі 30 417,64 грн., з податку орендної плати з юридичних осіб у сумі 8568,10 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 07.06.2016 в адміністративній справі №808/1371/16 задоволено позовні вимоги та стягнуто з ТОВ Лісова поляна з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 4494,42 грн., з земельного податок з юридичних осіб в сумі 32517,47 грн.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16.10.2018 в адміністративній справі №0840/2958/18 задоволено позовні вимоги та стягнуто кошти з рахунків платника податків у всіх банках, обслуговуючих ТОВ Лісова поляна , а також за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, з орендної плати з юридичних осіб в сумі 8989,89 грн. з земельного податку з юридичних осіб в сумі 92952,66 грн.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 26.06.2019 в адміністративній справі №280/1774/19 задоволено позовні вимоги та стягнуто з рахунків платника податків у всіх банках, обслуговуючих ТОВ Лісова поляна , а також за рахунок готівки, що належить такому платнику податків податковий борг із земельного податку з юридичних осіб у розмірі 75280,12 грн.

Також матеріали справи містять докази неможливості виконання вказаних судових рішень через відсутність грошових коштів на рахунках, зокрема, з метою виконання вищевказаних рішень суду контролюючим органом надсилалися до банківських установ, що обслуговують ТОВ Лісова поляна , інкасові доручення (розпорядження), а саме: №571-59 від 29.01.2019 на 4494,42 грн., яке повернуто банком без виконання у зв`язку із відсутністю коштів на рахунку (а.с.47); №573-59 від 30.01.2019 на 18147,63 грн., яке повернуто банком без виконання у зв`язку із відсутністю коштів на рахунку (а.с.48).

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції вважає правильним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для звернення контролюючого органу до суду з позовом про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Відповідно до ст.87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів (п.87.1 ст.87 ПК України).

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами (п.87.2 ст.87 ПК України).

У відповідності до пп. 95.1 та 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України в редакції на час звернення позивача до суду з цим позовом, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

При цьому за правилами п.59.5 ст.59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно з п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

З огляду на наведені правові норми, вбачається, що підставою для звернення до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, є здійснення контролюючим органом заходів щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, недостатність таких коштів та перебування майна платника податків у податковій заставі. При цьому у разі зміни розміру податкового боргу платника податку положення Податкового кодексу України не зобов`язують контролюючий орган проводити всю законодавчо встановлену процедуру погашення податкового богу щодо кожного випадку такої зміни.

Щодо стягнення контролюючим органом коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, слід зазначити, що відповідно до Глави 11 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 №22, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за №377/8976, стягувач - контролюючий орган ініціює стягнення коштів у випадках,

визначених п.11.1 глави 11 цієї Інструкції:

1)з рахунків платників податків - на підставі рішення суду або рішення керівника

(його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу (за умов, визначених

пунктом 95.5 статті 95 Податкового кодексу України);

2)з рахунків суб`єктів господарювання - на підставі рішення суду.

Відповідно до п. 4 Глави 11 Інструкції №22 стягувач для стягнення коштів оформляє не менше ніж у трьох примірниках інкасове доручення (розпорядження) за формою, наведеною в додатку 8 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення розрахункових документів, що викладені в додатку 9 до цієї Інструкції.

Отже, суд апеляційної інстанції погоджується з позивачем, що порядок стягнення податкового боргу з юридичних осіб на підставі рішення суду врегульований, зокрема, Податковим кодексом України, Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті і не передбачає звернення контролюючого органу до виконавчої служби з виконавчим листом, тому посилання відповідача на певні виконавчі провадження не може свідчити про стягнення податкового боргу з відповідача контролюючим органом.

Зважаючи на той факт, що контролюючим органом дотримано в повній мірі законодавчо встановлений порядок щодо погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, проте після здійснення контролюючим органом відповідних дій сума податкового боргу відповідача станом на момент звернення позивача до суду не погашена і складає 261905,95 грн., що свідчить про недостатність коштів відповідача для погашення його податкового боргу, суд апеляційної інстанції вважає наявними правові підстави для надання дозволу позивачу на погашення вказаної суми податкового боргу за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі.

Суд першої інстанції під час розгляду даної справи правильно застосував норми права, разом з тим, не в повному обсязі дослідив обставини, які мають значення для справи, що відповідно до ст.317 КАС України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 310, 315, 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Лісова поляна задовольнити частково.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30 квітня 2020 року у справі № 280/6419/19 скасувати, прийняти нове рішення.

Позов задовольнити частково.

Надати Головному управлінню ДПС у Запорізькій області дозвіл на погашення суми податкового боргу у загальному розмірі 261905,95 грн. за рахунок майна товариства з обмеженою відповідальністю Лісова поляна , що перебуває у податковій заставі.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена до касаційного суду в порядку та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк

суддя Н.А. Бишевська

суддя Я.В. Семененко