Постанова

від 05.05.2021 по справі 826/15198/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2021 року

м. Київ

справа № 826/15198/17

адміністративне провадження № К/9901/59446/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Дашутіна І.В.,

суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.,

розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю АЛІГОЛ на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2018 року у складі колегії суддів: Лічевецького І.О., Мельничука В.П., Ісаєнко Ю.А. у справі № 826/15198/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АЛІГОЛ до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю АЛІГОЛ (далі - ТОВ АЛІГОЛ ) звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення № 0036911207 від 08.11.2017, яким до позивача застосовано штрафні санкції за порушення термінів реєстрації податкових накладних у загальній сумі 296 277 грн 80 коп.

1.1. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення вимог пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі - ПК України ) відповідач не відобразив у системи електронного адміністрування ПДВ суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, у зв`язку з чим він був позбавлений можливості здійснити реєстрацію податкових накладних.

2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 березня 2018 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у місті Києві № 0036911207 від 08.11.2017. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

2.1. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2018 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 березня 2018 року скасовано та прийнято нову постанову про відмову у задоволенні адміністративного позову.

3. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:

3.1. Посадовою особою ГУ ДФС у м. Києві на підставі п. п. 20.1.4. п. 20.1 ст.20 та п.75.1 ст. 75, в порядку п. 76.3 ст. 76 Податкового кодексу України, проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ Алігол за жовтень-грудень 2015, лютий 2016 року, у зв`язку з чим складено акт № 10492/26-15-12-07-20/37141945 від 19.10.2017, відповідно до висновку якого встановлено порушення позивачем граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних за вказані періоди часу, що послугувало винесенням оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0036911207 від 08.11.2017.

3.2. Указаним податковим повідомленням-рішенням № 0036911207 від 08.11.2017 встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених статтею 201 та згідно зі статтею 120-1 Податкового кодексу України:

за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ грн, застосовано штраф в розмірі 10% у сумі грн;

за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 252,50 грн, застосовано штраф в розмірі 20% у сумі 50,50 грн;

за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 31 до 60 календарних днів на суму ПДВ 356 187,67 грн, застосовано штраф в розмірі 30% у сумі 106 856,30 грн;

за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 61 і більше календарних днів на суму ПДВ 473 427,50 грн, застосовано штраф в розмірі 40% у сумі 189 371,00 грн;

загальна сума штрафу становить 296 277,80 грн.

3.3. Не погоджуючись із указаними висновками камеральної перевірки та сумою штрафних санкцій, які винесено в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні, позивач звернувся до суду з позовом.

4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що предметом камеральної перевірки можуть бути виключно дані, зазначені у податкових деклараціях. Указував, що термін реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної в ЄРПН не є даними податкової звітності, які можуть буди досліджені під час проведення камеральної перевірки, а Регламентом встановлений вичерпний перелік порушень, в результаті виявлення яких контролюючий орган має право складати саме акт камеральної перевірки, адже до такого переліку порушень не належить порушення термінів реєстрації податкових накладних або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН.

4.1. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, зазначав, що Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні від 21 грудня 2016 № 1797-VIII, який набув чинності 01.01.2017, положення статті 75 ПК України було змінено. Відповідно до цих змін предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах. Ураховуючи, що відповідач провів камеральну перевірку 19 жовтня 2017 року, останній діяв у межах наданих йому повноважень.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

5. Не погодившись із судовим рішенням суду апеляційної інстанції, ТОВ АЛІГОЛ звернулося з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2018 року та залишити в силі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 березня 2018 року.

6. На обґрунтування касаційної скарги позивач посилається на те, що податковий орган, порушуючи положення п. 34 підрозділу 2 Розділу ХХ ПК України, підпункту 3 п. 10 Порядку електронного адміністрування ПДВ, не вчинив відповідних дій щодо автоматичного збільшення від`ємного значення зобов`язань з ПДВ у системі електронного адміністрування, внаслідок чого позивач був протиправно позбавлений можливості реєстрації податкових накладних.

7. Позивач не скористався своїм правом подати заперечення/відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду справи.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

8. Відповідно до пункту 201.10 статті 200 ПК України (у редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

9. Пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України передбачено, що порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

10. Відповідно до пункту 75.1. статті 75 Податкового кодексу України (у редакції, яка діяла з 01 січня 2017 року) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

11. У підпункті 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України закріплено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

12. Аналіз викладених положень закону, з урахуванням встановленої судами обставини щодо дати проведення камеральної перевірки (19 жовтня 2017 року), на переконання колегії суддів, підтверджує висновок суду апеляційної інстанції про те, що предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.

13. Поряд із цим, суд апеляційної інстанції вважав встановленим факт порушення позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних, у зв`язку з чим дійшов висновку про правомірність рішення відповідача про застосування штрафних санкцій.

14. Між тим, колегія суддів уважає такий висновок суду апеляційної інстанції передчасним, виходячи з наступного.

15. Так, судом апеляційної інстанції на підставі акту № 10492/26-15-12-07-20/37141945 від 19.10.2017 встановлено, що у жовтні 2010 року, лютому 2016 року та березні 2016 року здійснено реєстрацію податкових накладних із порушенням граничних термінів їх реєстрації на строк від 24 до 118 днів.

16. Натомість, у цьому акті перевірки зазначено, що дані камеральної перевірки свідчать про порушення ТОВ АЛІГОЛ граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних за жовтень-грудень 2015, лютий 2016 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

17. Виходячи з викладеного, Верховний Суд уважає, що судом апеляційної інстанції не перевірено правомірність висновків відповідача в частині виявлених порушень своєчасності реєстрації позивачем у Єдиному реєстрі податкових накладних за період жовтень-грудень 2015, лютий 2016 року, у тому числі не встановлено граничний термін реєстрації податкових накладних, дати їх фактичної реєстрації.

18. З огляду на викладене, Верховний Суд уважає, що акт перевірки під час розгляду даної справи не був досліджений судом у повному обсязі, хоча такий доказ під час розгляду податкових спорів, в яких предметом оскарження є податкові повідомлення-рішення підлягає обов`язковому оцінюванню.

19. Разом із цим, скаржник наголошує на відсутності у нього можливості своєчасно зареєструвати податкові накладні за період жовтень-грудень 2015 року, лютий 2016 року, у зв`язку з невчиненням податковим органом відповідних дій щодо автоматичного збільшення від`ємного значення зобов`язань з ПДВ у системі електронного адміністрування.

20. Крім того, колегія суддів наголошує, що Верховний Суд у постановах від 23 липня 2019 року (справа №620/3609/18), від 14 серпня 2018 року (справа №803/1583/17), від 30 січня 2018 року (справи №815/2745/17, №816/390/17), надаючи правову оцінку підставам застосування штрафних санкцій відповідно до пунктів 120-1.1, 120-1.2 статті 120-1 ПК України, вказав, що законодавець передбачив можливість застосування до платника податків наслідків за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних лише за наявності його винної поведінки.

21. Проте, суд апеляційної інстанції такі обставини не з`ясовував та взагалі не перевірив чи вживав позивач заходи для своєчасної реєстрації зазначених податкових накладних.

22. За змістом частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

23. Згідно з приписами статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

24. Ураховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що рішення суду апеляційної інстанції не відповідає наведеним вимогам статті 242 КАС України, у зв`язку з чим підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

25. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду

26. За приписами частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

27. Відповідно до частини четвертої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

28. При цьому, під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з`ясувати всі фактичні обставини справи з перевіркою їх належними та допустимими доказами та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

29. З огляду на наведене, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, судове рішення суду апеляційної інстанцій - скасуванню із направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

30. Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 356, 359 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

31. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю АЛІГОЛ задовольнити частково.

33. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду- скасувати, а справу направити до Шостого апеляційного адміністративного суду на новий розгляд.

34. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. В. Дашутін

Судді О.О. Шишов

М. М. Яковенко