Постанова

від 07.07.2021 по справі 826/15198/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/15198/17 Суддя (судді) першої інстанції: Маруліна Л.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2021 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г. В.

суддів: Мєзєнцева Є.І., Файдюка В.В.

за участю секретаря Масловської К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві

на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 березня 2018року

у справі № 826/15198/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АЛІГОЛ

до відповідача до відповідача Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

(правонаступник Головне управління Державної податкової служби у місті Києві)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0036911207 від 08.11.2017,

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2017 року до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю АЛІГОЛ (надалі - ТОВ АЛІГОЛ , позивач), з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (надалі - відповідач, ГУДФС у м. Києві), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0036911207 від 08.11.2017.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві порушено вимоги постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.03.2016 у справі №826/22587/15, ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2016 та ухвали Вищого адміністративного суду України від 17.10.2017 по зазначеній справі та не внесено до системи електронного адміністрування ПДВ на електронний рахунок позивача № НОМЕР_1 суму від`ємного значення зобов`язань з податку на додану вартість в розмірі 11242033,00 грн., у зв`язку з чим, позивачем порушено встановлені терміни реєстрації податкових накладних ТОВ "Алігол" за період жовтень-грудень 2015 та лютий 2016 року, що встановлено контролюючим органом під час перевірки. Зважаючи на вказане, позивач просив задовольнити позов та скасувати оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0036911207.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 березня 2018року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю М`ясна країна - У" - задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у місті Києві № 0036911207 від 08.11.2017.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у місті Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛІГОЛ" (код ЄДРПОУ 37141945, місцезнаходження юридичної особи: 03150, м. Київ, вул. Фізкультури, 30 В) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 4444 ( чотири тисячі чотириста сорок чотири гривні) 18 коп.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що предметом камеральної перевірки можуть бути виключно дані, зазначені у податкових деклараціях. Указував, що термін реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної в ЄРПН не є даними податкової звітності, які можуть буди досліджені під час проведення камеральної перевірки, а Регламентом встановлений вичерпний перелік порушень, в результаті виявлення яких контролюючий орган має право складати саме акт камеральної перевірки, адже до такого переліку порушень не належить порушення термінів реєстрації податкових накладних або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві (надалі - апелянт) подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог. На думку апелянта судом першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Відповідач, зокрема зазначає, що за результатами проведення камеральної перевірки позивачем було встановлено порушення останнім вимог Податкового кодексу України (надалі - ПК України) щодо своєчасності реєстрації податкових. Враховуючи факт реєстрації позивачем податкових накладних з порушення граничних строків їхньої реєстрації, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте правомірно.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2018 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 березня 2018 року скасовано та прийнято нову постанову про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, зазначав, що Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні від 21 грудня 2016 № 1797-VIII, який набув чинності 01.01.2017, положення статті 75 ПК України було змінено. Відповідно до цих змін предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах. Ураховуючи, що відповідач провів камеральну перевірку 19 жовтня 2017 року, останній діяв у межах наданих йому повноважень.

Не погодившись із судовим рішенням суду апеляційної інстанції, ТОВ АЛІГОЛ звернулося з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2018 року та залишити в силі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 березня 2018 року.

Постановою Верховного Суду від 05 травня 2021 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю АЛІГОЛ задоволено частково. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду- скасовано, а справу направлено до Шостого апеляційного адміністративного суду на новий розгляд.

Підставою скасування рішення апеляційної інстанції, Верховний Суд звернув увагу, що акт перевірки під час розгляду даної справи не був досліджений судом у повному обсязі, хоча такий доказ під час розгляду податкових спорів, в яких предметом оскарження є податкові повідомлення-рішення підлягає обов`язковому оцінюванню. Крім того, колегія суддів наголошує, що суд апеляційної інстанції не з`ясовував та взагалі не перевірив чи вживав позивач заходи для своєчасної реєстрації зазначених податкових накладних.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14" травня 2021 року призначено справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛІГОЛ" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні.

В судовому засіданні представником Головного управління ДПС у м. Києві заявлено клопотання про заміну відповідача на належного відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 52 КАС України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів в судовому засідання задовольнила клопотання представника ГУ ДПС у м. Києві, здійснивши процесуальне правонаступництво відповідача у справі з Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на Головне управління Державної податкової служби у місті Києві.

Представник апелянта в судовому засіданні підтримав доводи, які зазначені в апеляційній скарзі.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду слід скасувати, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що співробітниками ГУ ДФС у м. Києві на підставі п.п. 20.1.4. п. 20.1 ст.20 та п.75.1 ст. 75, в порядку п. 76.3 ст. 76 Податкового кодексу України, проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ "Алігол" за жовтень-грудень 2015, лютий 2016 року

За результатом перевірки складено акт камеральної перевірки № 10492/26-15-12-07-20/37141945 від 19.10.2017 року (надалі - Акт перевірки).

В акті перевірки встановлено порушення позивачем граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних за вказані періоди часу.

На підставі висновків акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомленням-рішенням № 0036911207 від 08.11.2017 року, яким встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених статтею 201, та згідно зі статтею 120/1 Податкового кодексу України:

за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ грн.

застосовано штраф в розмірі 10% у сумі грн.

за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 252,50 грн.

застосовано штраф в розмірі 20% у сумі 50,50 грн.

за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 31 до 60 календарних днів на суму ПДВ 356 187,67 грн.

застосовано штраф в розмірі 30% у сумі 106 856,30 грн.

за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 61 і більше календарних днів на суму ПДВ 473 427,50 грн.

застосовано штраф в розмірі 40% у сумі 189 371,00 грн.

На загальну суму, яка становить 296277,80 грн.

Не погоджуючись з правомірністю прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду з вимогою про визнання його протиправним та скасувати.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що предметом камеральної перевірки можуть бути виключно дані, зазначені у податкових деклараціях. Указував, що термін реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної в ЄРПН не є даними податкової звітності, які можуть буди досліджені під час проведення камеральної перевірки, а Регламентом встановлений вичерпний перелік порушень, в результаті виявлення яких контролюючий орган має право складати саме акт камеральної перевірки, адже до такого переліку порушень не належить порушення термінів реєстрації податкових накладних або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов`язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються ПК України.

Правове регулювання порядку реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі також - ЄРПН) встановлено нормами статті 201 ПК України та Порядку №1246, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246.

Відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 ПК України (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної до ЄРПН є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня (абзац п`ятий цього пункту).

Згідно з абзацом чотирнадцятим пункту 201.10 статті 201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН здійснюється з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідно до абзаців першого-шостого пункту 120-1.1 пункту статті 120-1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/ розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/ розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/ розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/ розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/ розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, як це передбачено абзацом сімнадцятим пункту 201.10 статті 201 ПК України, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до пункту 201.10 статті 201 постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних.

Цей Порядок визначає механізм внесення до ЄРПН відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї.

Так, згідно з положеннями пунктів 2, 8 Порядку №1246 податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість - постачальником (продавцем) (крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку) відповідно до вимог ПК в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб постачальника (продавця); платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , ;Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (пункти 10, 11 Порядку №1246).

Згідно з пунктом 9 Порядку №1246 причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: 1) наявність помилок під час заповнення податкової накладної; 2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; 3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; 4) порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01 липня 2015 року); 5) порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України.

Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається протягом операційного дня платникові податку засобами телекомунікаційного зв`язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

Під час реєстрації податкових накладних на контролюючий орган покладено такі обов`язкові дії, як розшифрування податкових накладних, перевірка електронного цифрового підпису та визначення відповідності електронного документа встановленому формату електронного документу звітності суб`єктів господарювання.

Відповідно до пункту 12 зазначеного Порядку після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться визначені цим пунктом перевірки, за результатами яких формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (пункт 14 Порядку №1246).

Отже, наведені нормативні положення дають підстави для висновку, що в процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН є дві окремі стадії: 1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної (розрахунку коригування); 2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН. Перша із цих стадій залежить від платника податку на додану вартість і є результатом його дій, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДФС, та/або безпосередніх дій працівників ДФС, на яку (які) платник податку не має впливу.

У цьому контексті встановлена нормою пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України відповідальність платника податку на додану вартість за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу для реєстрації податкової накладної та /або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН, у вигляді накладення штрафу може застосовуватися в разі якщо платник податку не надав (не надіслав) податкову накладну (розрахунок коригування) ДФС у строк, встановлений цією статтею.

Аналогічна правова позиція вже була висловлена Верховним Судом у постановах від 3 квітня 2020 року (справа №160/5380/19), від 10 червня 2019 року (справа №802/1825/16-а), від 12 липня 2019 року (справа №0940/1600/18) та 28 жовтня 2020 року (справа №620/817/19) та відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи.

Відповідно до пункту 109.1 статті 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

За усталеною практикою Верховного Суду (постанови від 23 липня 2019 року у справі №620/3609/18, від 14 серпня 2018 року у справі №803/1583/17, від 30 січня 2018 року у справі № 815/2745/17, №816/390/17 від 2 липня 2019 року у справі № 2340/3802/18, від 20 серпня 2019 року у справі № 1640/3125/18) вчинення платником податків всіх залежних від нього дій для своєчасної реєстрації податкової накладної, яка не відбулась внаслідок протиправної поведінки суб`єкта владних повноважень, від якого залежало забезпечення можливості належним чином виконати цей обов`язок, унеможливлює притягнення такого платника податків до відповідальності.

Системний аналіз норм податкового законодавства дає підстави для висновку, що реєстрація податкової накладної в ЄРПН у строки, встановлені пунктом 201.10 статті 201 ПК України є одним із елементів податкового обов`язку, який закріплений для усіх платників податків (продавців), незалежно від форм власності або специфіки діяльності. Тим самим у правовій державі закріплюється принцип рівності обов`язків таких суб`єктів господарювання перед державою та передбачуваності дій контролюючих органів за їх невиконання (неналежне або несвоєчасне виконання). Невиконання (неналежне або несвоєчасне виконання) такого обов`язку утворює склад податкового правопорушення.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, що позивач протягом 2015 року було неодноразово звертався до податкового органу з заявами про реєстрацію декларації позивача з податку на додану вартість за червень 2015р., проте дана декларація не була зареєстрована.

З метою захисту своїх прав позивачем подано до адміністративного суду позов до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправною бездіяльність ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо не внесення інформації до електронної системи адміністрування ПДВ про збільшення розміру суми податкового кредиту ТОВ "АЛІГОЛ" у липні 2015 року на суму 11242033,0 грн.; зобов`язати Відповідача - суб`єкта владних повноважень - ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві, внести до системи електронного адміністрування ПДВ на електронний рахунок ТОВ "АЛІГОЛ" № НОМЕР_1 суму від`ємного значення зобов`язань з податку на додану вартість, в розмірі 11 242 033,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 березня 2016 року по справі № 826/22587/15 адміністративний позов задоволено.

Так, судом першої інстанції у вищезазначеному рішенні зазначено, що відповідачем у порушення вимог податкового законодавства допущено протиправну бездіяльність щодо невнесення інформації до електронної системи адміністрування податку на додану вартість про збільшення розміру суми податкового кредиту ТОВ Алігол у липні 2015 року на 11242033 грн.

Згідно пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України встановлено, що станом на третій робочий день після дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" зареєстрованим платникам податку значення суми податку (позитивне або від`ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначене пунктом 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу, та значення усіх її складових, визначених цим Кодексом, дорівнюють нулю, крім значень її складових S НаклОтр, S НаклВид та S Митн, що були сформовані починаючи з 1 липня 2015 року.

З аналізу матеріалів справи колегія суддів доходить висновку, що в супереч положенням п. 34 підрозділу 2 розділу XX Г1К України, контролюючий податковий орган не вчинив відповідних дій щодо автоматичного збільшення від`ємного значення зобов`язань з ПДВ у системі електронного адміністрування, внаслідок чого позивач був позбавлений можливості реєстрації податкових накладних за період з жовтня 2015 року по грудень 2016 рік та використання податкового кредиту з ПДВ.

Враховуючи викладене, спірне податкове повідомлення-рішення в частині застосування до позивача фінансових санкцій у вигляді штрафу прийнято без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Додатково колегія суддів зауважує, що відповідно до абзацу тринадцятого пункту 201.10 статті 201 ПК України, якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, текстове викладення цієї норми не дає підстав для її неоднозначного тлумачення безвідносно до змісту норм Порядку №577, як підзаконного акта, які не можуть застосовуватися з огляду на те, що колізія між нормами актів неоднакової юридичної сили вирішується на користь акта вищої юридичної сили.

Інших переконливих доводів ніж зазначено в апеляційній скарзі, в тому числі і в ході розгляду у суді попередньої інстанції, податковою інспекцією також не представлено.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем протиправно, відтак адміністративний позов підлягає задоволенню, а податкове повідомлення-рішення скасуванню.

Проте, помилковим є висновок окружного адміністративного суду про те, що предметом камеральної перевірки не може бути своєчасність реєстрації податкових накладних.

Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України передбачалось, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні від 21 грудня 2016 р. № 1797-VIII, який набув чинності 01.01.2017 р., було внесено зміни у наведену правову норму.

Відповідно до цих змін предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Приймаючи до уваги, що відповідач провів камеральну перевірку 19 жовтня 2017 р., останній діяв у межах наданий йому повноважень, а отже судом першої інстанції безпідставно задоволено позовні вимоги з даних підстав.

Колегією суддів враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Частиною 1 ст. 242 КАС України встановлено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до пункту другого частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За змістом частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Таким чином апеляційна скарга апелянта підлягає задоволенню частково, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у справі про задоволення позовних вимог, оскільки прийнято з порушенням норм матеріального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 34, 242, 243, 246, 308, 311, 316, 321,322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві - задовольнити частково .

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 березня 2018 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛІГОЛ" (код ЄДРПОУ 37141945, місцезнаходження юридичної особи: 03150, м. Київ, вул. Фізкультури, 30 В) задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у місті Києві № 0036911207 від 08.11.2017.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів із дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду у порядку ст. ст. 329-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови буде складено протягом п`яти днів з моменту його проголошення.

Головуючий суддя Г. В. Земляна

Судді: Є. І. Мєзєнцев

В. В. Файдюк

Повний текст постанови складено 12 липня 2021 року.