Ухвала

від 26.04.2021 по справі 554/11620/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 554/11620/20 Номер провадження 11-сс/814/147/21Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2021 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з секретарем ОСОБА_5 ,

за участі прокурора ОСОБА_6 ,

представника

ТОВ «АМБАР ЕКСПОРТ БКВ» ОСОБА_7 ,

потерпілого ОСОБА_8 ,

слідчого ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 , представника ТОВ «АМБАР ЕКСПОРТ БКВ» на ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтави від 26 січня 2021 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді частково задоволено клопотання цивільного позивача у кримінальному провадженні №12020170000000561 ОСОБА_8 та передано ОСОБА_8 на відповідальне зберігання арештоване згідно ухвали Октябрського районного суду м.Полтави від 18 січня 2021 року майно, яке буде зберігатись на ТОВ «СТАЛЬ-СОЮЗ» за договором №2201 від 22.01.2021 року, на даний час яке знаходиться в зерновому терміналі одержувача ТОВ «ТІС-МІНДОБРИВА».

Згідно з ухвалою слідчого судді слідчим управлінням ГУНП в Полтавській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12020170000000561 від 28.11.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3, 4 ст. 190 КК України за фактом заволодіння майном шляхом обману.

Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтави від 18 січня 2021 року було задоволено клопотання начальника відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Полтавській області підполковника поліції ОСОБА_9 , про арешт майна у даному кримінальному провадженні та накладено арешт у вигляді заборони відчуждення, користування та розпорядження зерном кукурудзи 3 класу врожаю 2020 року об`ємом 900 (дев`ятсот) тонн, яке було передано ТОВ «Аграрно Наукова Виробнича Фірма «КРИНИЦЯ» (39755772) на зберігання ТОВ «ЕЛЕВАТОР-АГРО» (36913885) на підставі складських документів БА №712099/763, БА №712100/764, БА №712109/773, БА №712110/774, БА №712111/775, БА №712119/783, БА №712120/784, БА №712140/804, БА №712141/805, та якісні показники якого встановлені аналізів проб і згідно Аналізної картки №23 від 11.11.2020, 22 від 11.11.2020, №24 від 12.11.2020, №25 від 12.11.2020, №26 від 12.11.2020, №27 від 13.11.2020, №28 від 13.11.2020, №29 від 16.11.2020, №30 від 16.11.2020.

Досудовим розслідуванням в рамках вищевказаного провадження встановлено, що у період часу з 09.11. по 16.11.2020 ОСОБА_10 , представляючись представником ТОВ АНВФ «КРИНИЦЯ» по довіреності, шляхом обману, під виглядом купівлі-продажу зернової продукції, заволодів зерном кукурудзи 3 класу врожаю 2020 року об`ємом 900 тон, яке зберігається на елеваторі ТОВ «ЕЛЕВАТОР-АГРО» в м.Заводське Лохвицького р-ну Полтавської області, чим заподіяв матеріальні збитки в особливо великих розмірах.

Мотивуючи рішення, слідчий суддя зазначив, що з матеріалів кримінального провадження вбачається, що вилучене майно є об`єктом кримінально протиправних дій та могло зберегти на собі сліди злочину, що підтверджується, зокрема, протоколами слідчих дій та матеріалами кримінального провадження у сукупності. Також зазначив, що передача майна на відповідальне зберігання власнику не матиме шкоди для даного кримінального провадження, враховуючи те, що провадження на час розгляду клопотання містять достатньо переконливих відомостей, що він є власником арештованого 18.01.2021 року зерна кукурудзи в кількості 900 тонн, а також враховуючи те, що ТОВ «Амбар Експорт БКВ» разом з ТОВ «АНВФ «Криниця» являються фігурантами кримінального провадження, в якому ОСОБА_8 визнаний потерпілим і ними вчинявся комплекс активних дій щодо реалізації зерна, що призвело б до втрати слідством речового доказу та об`єкту посягання, а потерпілим його майна.

Не погоджуючись з рішенням слідчого судді, до апеляційного суду з апеляційною скаргою звернувся представник ТОВ «АМБАР ЕКСПОРТ БКВ» - адвокат ОСОБА_7 .

Вказує на відсутність доказів на підтвердження права власності ОСОБА_8 на арештоване зерно кукурудзи у кількості 900 тонн, а також на підтвердження факту придбання ОСОБА_8 та ТОВ «АНФ Криниця» кукурудзи у третіх осіб, та на наявність доказів на підтвердження придбання ТОВ «АМБАР ЕКСПОРТ БКВ» по ланцюгу постачання зерна, зокрема, договору поставки №ЗА/275/11/20 від 11.11.2020 та відповідні видаткові накладні на його виконання.

Також вказує на те, що відомостей до ЄРДР у даному кримінальному провадженні щодо ТОВ «АМБАР ЕКСПОРТ БКВ» не вносилися, про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень посадові особи вказаного ТОВ не повідомлялися.

Зазначає, що передача кукурудзи на зберігання ТОВ «СТАЛЬ-СОЮЗ» призведе до втрати майна, оскільки дане підприємство не має об`єктів нерухомості для такого зберігання та не є підприємством, що надає послуги із складського зберігання.

Окрім цього зазначає, що передача майна призведе до нанесення ТОВ «АМБАР ЕКСПОРТ БКВ» збитків, що має негативні наслідки у вигляді втрати джерел для виплат заробітної плати, податків та зборів та є невиправданим втручанням у право власності.

Вказує на неповноту дослідження слідчим суддею обставин справи, а саме, показань свідка ОСОБА_11 , які стосуються неповного розрахунку ТОВ «АМБАР ЕКСПОРТ БКВ» за договором поставки, що не стосується ОСОБА_8 ; тристоронні акти, оформлені складські квитанції та перевізні документи безпідставно визнані такими, що підтверджують право власності ОСОБА_8 на кукурудзу.

З огляду на викладене, просить скасувати ухвалу слідчого судді та відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_8 в частині передачі арештованого майна на відповідальне зберігання ТОВ «СТАЛЬ-СОЮЗ».

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, представника ТОВ «АМБАР ЕКСПОРТ БКВ» на підтримку поданої апеляційної скарги; прокурора, який просив апеляційну скаргу задовольнити, оскільки ОСОБА_8 не має права звертатися з цивільним позовом до ТОВ «АМБАР ЕКСПОРТ БКВ»; ОСОБА_8 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного

Відповідно до положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

З матеріалів справи вбачається, що слідчим управлінням ГУНП в Полтавській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12020170000000561 від 28.11.2020, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3, 4 ст. 190 КК України за фактом заволодіння шляхом обману ОСОБА_10 як представником ТОВ «АНВФ КРИНИЦЯ» зерном кукурудзи.

Ухвалою слідчого судді частково задоволено клопотання цивільного позивача ОСОБА_8 про накладення арешту на 900 тонн кукурудзи для забезпечення цивільного позову, заявленого до ОСОБА_10 , ТОВ АНВФ «КРИНИЦЯ» та ТОВ «АМБАР ЕКСПОРТ БКВ», передано на зберігання ОСОБА_8 арештоване згідно ухвали слідчого судді від 18.01.2021 зерно кукурудзи та, водночас, відмовлено у задоволенні клопотання в частині накладення арешту.

Слідчий суддя обґрунтовано відмовив у накладенні арешту, однак залишив поза увагою та не вказав на відсутність підстав для його накладення.

Так, відповідно до п.4 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається, у тому числі, з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення в порядку звернення з цивільним позовом.

Відповідно до матеріалів справи, ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді з клопотанням від 25.01.2021 року про накладення арешту на зерно кукурудзи3класу врожаю2020року об`ємом900(дев`ятсот)тонн укримінальному провадженні№12020170000000561від 28.11.2020року,в якомпросить передатизерно кукурудзийому назберігання.

У клопотанні зазначає, що за час розгляду поданого ним клопотання зерно кукурудзи може бути реалізоване, переоформлене, вивезене, що унеможливить виконання ухвали суду про його арешт, при цьому, на момент звернення з клопотанням був ознайомлений з рішенням слідчого судді, яким арешт на дане зерно вже було накладено.

В даному кримінальному провадженні ОСОБА_8 є цивільним позивачем, зокрема заявив вимогу до ОСОБА_10 , ТОВ АНВФ «КРИНИЦЯ» та ТОВ «АМБАР ЕКСПОРТ БКВ» про відшкодування йому матеріальної шкоди у розмірі 5355000 грн.

Згідно з ч.1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Зі змісту вказаної норми слідує, що право особи на пред`явлення цивільного позову виникає лише у випадку, коли у кримінальному провадженні встановлена особа підозрюваного чи обвинуваченого, або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

З матеріалів справи не вбачається даних, що у ході досудового розслідування кримінального провадження №12020170000000561 будь-якій особі було вручено повідомлення про підозру, а отже ні ОСОБА_10 , ні представники ТОВ АНВФ «КРИНИЦЯ» та ТОВ «АМБАР ЕКСПОРТ БКВ» не є суб`єктами, що могли б нести цивільну відповідальність у даному кримінальному провадженні.

Отже, пред`явлення цивільного позову ОСОБА_8 у даному кримінальному провадженні є передчасним, а підстави для накладення арешту на майно, що могли б забезпечити його виконання, відсутні.

Окрім цього, слідчий суддя вірно зазначив, що арешт на 900 тонн кукурудзи 3 класу врожаю 2020 року накладено 18.01.2021 року, тому питання щодо його повторного накладення слідчим суддею вирішене бути не може.

Виходячи з вищевказаного, слідчий суддя безпідставно вирішив питання про порядок зберігання вказаного майна, не ухвалюючи рішення про його арешт, оскільки питання передачі майна на відповідальне зберігання перебуває поза межами розділу ІІ КПК, що визначає заходи забезпечення кримінального провадження та підстави їх застосування, у тому числі й глави 17 КПК, яка регламентує порядок накладення арешту на майно у кримінальному провадженні.

Більш того,ухвалою слідчогосудді Октябрськогорайонного судум.Полтававід 18.01.2021року вжебуло накладеноарешт на900тонн кукурудзи3класу врожаю2020року тавизначено місцейого зберігання. Питання щодо накладення арешту було розглянуто в порядку статей 170-173 КПК України, а отже встановлення ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтава від 18.01.2021 року як місця зберігання та особи, відповідальної за схоронність майна, так і визначення заборони відчуження, користування та розпорядження зерном кукурудзи 3 класу врожаю 2020 року об`ємом 900 (дев`ятсот) тонн у даному випадку є виправданим.

Вказана ухвала про накладення арешту на зерно кукурудзи була переглянута в апеляційному порядку та скасована ухвалою Полтавського апеляцйного суду від 29.03.2021 у зв`язку з невідповідністю вилученого майна критеріям, встановленим ч.1 ст. 98 КПК України, та відсутністю даних на підтвердження права власності ОСОБА_8 на 900 тонн зерна кукурудзи 3 класу врожаю 2020 року.

Отже, відмовляючи у задоволенні клопотання ОСОБА_8 про накладення арешту на зерно кукурудзи, слідчий суддя був позбавлений можливості вирішувати питання щодо його зберігання.

Окрім цього, питання щодо порядку зберігання майна, на яке накладено арешт, може бути вирішено слідчим суддею за умови визнання його речовим доказом та лише у випадках, визначених ч. 7 ст. 100 КПК, за клопотанням слідчого, погодженим із прокурором, або за клопотанням прокурора, яке розглядається відповідно до вимог статей 171-173 КПК, а також коли відсутня згода власника на передачу речових доказів вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості. Дане визначення порядку вирішення питання щодо зберігання майна узгоджується з висновком Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 27 січня 2020 року у справі № 758/16546/18.

При цьому слід зазначити, що доводи апелянта про відсутність у ОСОБА_8 права власності на вказане майно та неповне дослідження показань свідка ОСОБА_11 стосуються обставин, що враховуються при вирішення питання про накладення арешту, яке слідчим суддею не вирішувалось.

За таких обставин колегія суддів дійшла переконання про задоволення апеляційної скарги ОСОБА_7 та необхідність скасування ухвали слідчого судді з постановленням нової ухвали, якою в задоволенні клопотання ОСОБА_8 відмовити.

Керуючись ст. ст., 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 , представника ТОВ «АМБАР ЕКСПОРТ БКВ» задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтави від 26 січня 2021 року в частині визначення місця зберігання майна скасувати.

Постановити в цій частині нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_8 про визначення місця зберігання зерна кукурудзи 3 класу врожаю 2020 року об`ємом 900 тонн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4