Рішення

від 30.04.2021 по справі 588/1779/20

ТРОСТЯНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 588/1779/20

Провадження № 2/588/61/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2021 року м. Тростянець

Тростянецький районний суд Сумської області в складі: головуючого судді Огієнка О.О., з участю: секретаря судових засідань Лободи Т.С., представника відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по сплаті орендної плати та стягнення моральної шкоди,

У С Т А Н О В И В:

Представник позивачки у листопаді 2020 року звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості по сплаті орендної плати та стягнення моральної шкоди, який мотивував тим, що ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії СМ №155988 від 27.12.2002 належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,6806 га, кадастровий номер 5925087800:00:003:0037, що розташована на території Станівської сільської ради Тростянецького району Сумської області. 26.08.2011 між позивачкою та відповідачем був укладений договір оренди вказаної земельної ділянки, відповідно до якого відповідач прийняв у строкове платне користування вищевказану земельну ділянку строком на 10 років за умови сплати орендної плати у розмірі 3,3% від грошової оцінки земельної ділянки, що у грошовій формі складає 1328 грн 76 коп. Також сторони погодили, що остаточний розрахунок орендної плати вноситься до 31 грудня поточного року. Вказаний договір оренди землі був зареєстрований Відділом Держкомзему у Тростянецькому районі Сумської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 26.12.2011 за № 592508784000837. Посилаючись на те, що відповідач не виконує належним чином, взяті на себе зобов`язання за договором оренди землі, представник позивачки просить суд стягнути з відповідача на користь позивачки заборгованість з орендної плати за період з 2017 по 2019 роки в розмірі 3986 грн 28 коп., стягнути моральну шкоду в розмірі 6000 грн., а також стягнути понесені судові витрати.

Також представник позивачки звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості по сплаті орендної плати та стягнення моральної шкоди, який мотивував тим, що ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії СМ №167796 від 27.12.2002 належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 0,5197 га кадастровий номер 5925087800:00:003:0001, що розташована на території Станівської сільської ради Тростянецького району Сумської області. 26.08.2011 між позивачкою та відповідачем був укладений договір оренди вказаної земельної ділянки, відповідно до якого відповідач прийняв у строкове платне користування вищевказану земельну ділянку строком на 10 років за умови сплати орендної плати у розмірі 3,3% від грошової оцінки земельної ділянки, що у грошовій формі складає 52 грн 97 коп. Також сторони погодили, що остаточний розрахунок орендної плати вноситься до 31 грудня поточного року. Вказаний договір оренди землі був зареєстрований Відділом Держкомзему у Тростянецькому районі Сумської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 26.12.2011 за № 592508784000840. Посилаючись на те, що відповідач не виконує належним чином, взяті на себе зобов`язання за договором оренди землі, представник позивачки просить суд стягнути з відповідача на користь позивачки заборгованість з орендної плати за період з 2017 по 2019 роки в розмірі 158 грн 91 коп., стягнути моральну шкоду в розмірі 6000 грн., а також стягнути понесені судові витрати.

Ухвалами суду від 24.11.2020 було відкрито провадження у справах за позовами ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по сплаті орендної плати та стягнення моральної шкоди, вирішено здійснювати розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

03.12.2020 представником відповідача були подані відзиви на позови, у яких останній просив відмовити у задоволенні позовів з тих підстав, що орендна плата була сплачена у повному обсязі не лише за 2017-2019 роки, але і на майбутні періоди за проханням орендодавця. Представник відповідача вказав, що орендна плата за 2017 рік сплачувалася готівковими коштами. Орендна плата вносилася одразу за двома договорами оренди. Загальна сума сплачених позивачці грошових коштів за 2018-2020 роки склала 11725 грн., у підтвердження чого представник відповідача надав копії платіжних квитанцій. Також представник відповідача зазначив, що вказані грошові кошти вносилися на рахунок законного чоловіка позивачки ОСОБА_5 , оскільки у позивачки не було розрахункової картки для таких операцій.

Під час підготовчого судового засідання ухвалою суду від 14.12.2020 дві цивільні справи за позовами ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по сплаті орендної плати та стягнення моральної шкоди об`єднано в одне провадження та об`єднаній справі присвоєно номер 588/1779/20 провадження №2/588/510/20. Підготовче провадження у об`єднаному провадженні було закрито та призначено справу до судового розгляду.

Позивачка та її представник у судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені своєчасно та належним чином. Від представника позивачки надійшла заява у якій останній просив суд справу розглянути без його участі та без участі позивачки за наявними матеріалами у справі.

Відповідач у судове засідання не з`явився та не повідомив суд про причину неявки.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив у повному обсязі з підстав викладених у відзиві на позов, просив відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що між сторонами мають місце цивільні правовідносини, пов`язані з договірними спорами, позов частково обґрунтований і підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом установлено, що ОСОБА_3 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії СМ №155988 від 27.12.2002 належить на праві власності земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,6806 га, кадастровий номер 5925087800:00:003:0037, що розташована на території Станівської сільської ради Тростянецького району Сумської області(а.с. 8).

Також ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії СМ №167796 від 27.12.2002 належить на праві власності земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 0,5197 га, кадастровий номер 5925087800:00:003:0001, що розташована на території Станівської сільської ради Тростянецького району Сумської області (а.с. 41).

Вказані земельні ділянки, ОСОБА_3 передала в оренду строком на 10 років фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 за договорами оренди землі від 26.08.2011. Відповідно до п. 9 зазначених договорів оренди, сторони погодили, що орендна плата за користування земельною ділянкою становить 3,3% від грошової оцінки, а також визначили розмір орендної плати у грошовій формі. Зокрема, сторони погодили, що розмір орендної плати за користування земельною ділянкою площею 2,6806 га, кадастровий номер 5925087800:00:003:0037, складає 1328,76 грн, а за користування земельною ділянкою площею 0,5197 га, кадастровий номер 5925087800:00:003:0001, розмір орендної плати складає 52,97 грн. Також, згідно п.10 вказаних договорів оренди сторони узгодили, що остаточний розрахунок по оплаті орендної плати за користування земельною ділянкою має бути здійснено до 31 грудня поточного року. Зазначені договори оренди землі були зареєстровані Відділом Держкомзему у Тростянецькому районі Сумської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено записи від 26.12.2011 за № 592508784000837 та №592508784000840 відповідно (а.с. 5-6, 38-39).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини з оренди земельних ділянок є Закон України Про оренду землі .

Відповідно до положень ст. 1 Закону України Про оренду землі оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 21 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно ст. 24 Закону України Про оренду землі орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною четвертою статті 81 ЦПК України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Представник позивачки мотивував позовні вимоги тим, що відповідачем не сплачено орендну плату за 2017-2019 роки, отже відповідач повинен спростувати належними та допустимими доказами твердження позивача про несплату орендної плати.

На підтвердження належного виконання відповідачем зобов`язань за договорами оренди землі укладеними з позивачкою, зокрема щодо сплати орендної плати, представник відповідача надав квитанції: від 14.08.2018 на суму 5500 грн; від 26.12.2019 на суму 5025 грн 13 коп.; від 05.06.2020 на суму 1200 грн (а.с. 28, 59).

Дослідивши надані представником відповідача квитанції суд не приймає їх до уваги як належні та допустимі докази на підтвердження сплати відповідачем позивачці орендної плати, оскільки отримувачем коштів за вказаними квитанціями значиться ОСОБА_5 та разом з тим, відповідачем не надано доказів на підтвердження досягнення домовленості з позивачкою про перерахування коштів орендної плати за договорами оренди землі саме цій особі, а не їй особисто.

Також представник відповідача надав квитанцію про оплату податку з доходів позивачки в розмірі 648 грн від 23.12.2019 та відомості про нарахування орендної плати та податків написану ОСОБА_5 (а.с. 91-91а).

Вказану квитанцію про оплату податку з доходів позивачки та відомості про нарахування орендної плати та податків суд не приймає до уваги як належні докази, оскільки вони не містять інформації щодо предмета доказування. Зокрема, квитанція про оплату податку з доходів не підтверджує сплату самого доходу позивачці та відповідний розмір такого доходу. Крім того, відомості про нарахування орендної плати не містять інформації про особу яка отримала відповідні суми коштів, дату отримання цих коштів, а також відсутній підпис отримувача.

Інших доказів на підтвердження сплати позивачці орендної плати стороною відповідача не надано.

Таким чином стороною відповідача не доведено належне виконання зобов`язання щодо сплати позивачці орендної плати за договорами оренди землі від 26.08.2011 за період з 2017 по 2019 роки.

За підрахунками представника позивачки розмір заборгованості відповідача по орендній платі за період з 2017 по 2019 роки складає: 3986 грн 28 коп. за оренду земельної ділянки площею 2,6806 га з кадастровим номером 5925087800:00:003:0037; 158 грн 91 коп. за оренду земельної ділянки площею 0,5197 га з кадастровим номером 5925087800:00:003:0001.

Суд погоджується з вказаним розрахунком, оскільки він відповідає умовам укладених між сторонами договорів оренди.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивачки в примусовому порядку суми заборгованості по сплаті орендної плати за договорами оренди землі від 26.08.2011 за період з 2017 по 2019 роки в загальному розмірі 4145 грн 19 коп.

Розглядаючи позовні вимоги про стягнення моральної шкоди суд враховує наступне.

Згідно ч. 1 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Разом з тим, у зобов`язальних правовідносинах моральна шкода стягується за правилами ст. 611 ЦК України, згідно якої моральна шкода за невиконання однією із сторін зобов`язання підлягає стягненню у випадку, якщо це обумовлено договором або про це міститься пряма вказівка в законі, що регулює вказані правовідносини. Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №692/1276/14-ц.

Однак, відшкодування моральної шкоди ні договорами оренди землі від 26.08.2011, укладеним між ОСОБА_3 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 , ні законом, що регулює відносини оренди землі, не передбачено.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення моральної шкоди є безпідставними, а тому не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги судом задоволені на 25,67 %, отже витрати позивачки на оплату судового збору мають бути стягнуті з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що враховуючи сплачену суму судового збору становить 431 грн 67 коп.

На підставі викладеного та керуючись вимогами статей 13, 81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по сплаті орендної плати та стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 заборгованість по сплаті орендної плати за договорами оренди землі в розмірі 4145 (чотири тисячі сто сорок п`ять) грн 19 коп.

Сягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 кошти у розмірі 431 (чотириста тридцять одна) грн 67 коп. на відшкодування сплаченого судового збору.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду через Тростянецький районний суд Сумської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони:

позивач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 виданий 26.11.1998 Тростянецьким РВ УМВС України в Сумській області, РНОКПП НОМЕР_2 ;

відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_4 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повне рішення складене 05.05.2021.

Суддя О. О. Огієнко