Постанова

від 05.05.2021 по справі 128/577/20

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 128/577/20

Провадження № 22-ц/801/1110/2021

Категорія: 19

Головуючий у суді 1-ї інстанції Шевчук Л. П.

Доповідач:Сопрун В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2021 рокуСправа № 128/577/20м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі:

головуючого Сопруна В.В.,

суддів: Войтка Ю.Б., Матківської М.В.,

за участю секретаря судового засідання: Безрученко Н.Р.,

за участю сторін: представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Саюка Б.О., представників Стрижавської селищної ради - Парпальос В.В., Форостяної О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу №128/577/20 за позовом Фермерського господарства Ягідка Корнійчук Анатолій Павлович до Стрижавської селищної ради, ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування рішень Стрижавської селищної ради,

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - Саюка Бориса Олександровича на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 06 квітня 2021 року, яка постановлена суддею Шевчук Л.П., в Вінницькому районному суді Вінницької області,

в с т а н о в и в:

У березні 2020 року ФГ Ягідка Корнійчук Анатолій Павлович звернулось в суд з позовом до Стрижавської селищної ради, ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування рішень Стрижавської селищної ради.

Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 20 березня 2020 року відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання.

28 грудня 2020 року представник позивача - адвокат Путілін Є.В. подав клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи, яке обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення селищної ради порушує права ФГ Ягідка на земельну ділянку, яка була відведена для будівництва кінно-спортивного комплексу і право на яку перейшло до ФГ Ягідка за договором купівлі-продажу №575 від 01 жовтня 2001 року. Посилаючись на положення ст.ст. 12, 77, 83, 103 ЦПК України, рішення ЄСПЛ у справі Дульський проти України від 01 червня 2006 року (Заява №61679/00) та правові позиції Верховного Суду, просив призначити судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручити експертам Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, перед яким поставити наступні питання:

- чи суміщається (накладається) земельна ділянка, кадастровий номер 0520655900:07:006:0091, площею 0,12 га, що перебуває в комунальній власності теритоіральної громади Стрижавської селищної ради із земельною ділянкою наданою для будівництва кінно-спортивного комплексу відповідно до рішеня Виконавчого комітету Вінницької районної ради №153 від 30 травня 1991 року;

- визначити земельну ділянку необхідну для обслуговування об`єкту незавершеного будівництва кінно-спортивного комплексу готовністю до 30 відсотків, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , з урахуванням матеріалів справи та документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки ФГ Ягідка Корнійчука А.П. площею 7,0958 га, виготовленої ДП Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою на виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 27 вересня 2019 року у справі №902/433/19;

- чи суміщається (накладається) земельна ділянка, кадастровий номер 0520655900:07:006:0091, площею 0,12 га, що перебуває в комунальній власності територіальної громади Стрижавської селищної ради із земельною ділянкою наданою для будівництва кінно-спортивного комплексу відповідно до рішення Виконавчого комітету Вінницької районної ради від 30 травня 1991 року № 153 та необхідною для обслуговування об`єкту незавершеного будівництва кінно-спортивного комплексу готовністю до 30 відсотків, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , визначеною з урахуванням матеріалів справи та документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки ФГ Ягідка Корнійчука А.П. площею 7,0958 га виготовленої ДП Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою на виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 27.09.2019 у справі №902/433/19.

Також, представником позивача - адвокатом Путіліним Є.В. 05 квітня 2021 року подано клопотання про поновлення строку на подання цього клопотання.

Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 06 квітня 2021 року поновлено строк для подання клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи, призначено у справі експертизу, провадження зупинено на час проведення експертизи.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду, представник ОСОБА_1 - Саюк Б.О. подав апеляційну скаргу, оскільки вважає її незаконною, судом першої інстанції неповно з`ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права. Просив ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 06 квітня 2021 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційна скарга мотивована тим, що приймаючи клопотання про призначення експертизи, суд не виконав вимоги ч.8 ст.83 ЦПК України. Також, судом безпідставно поновлено позивачу строк для подання клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи. Крім того, питання, які зазначенні в клопотанні спрямовані на не встановлення фактичного землекористування, а визначення потреб позивача для обслуговування належного йому об`єкта нерухомого майна без дослідження та встановлення належності позивачу відповідної земельної ділянки.

У відзиві на апеляційну скаргу ФГ Ягідка Корнійчук Анатолій Павлович просило апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду - без змін.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши осіб, які з`явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення за таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Зазначеним вимогам закону ухвала суду першої інстанції про призначення у справі земельно-технічної експертизи відповідає з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За правилами статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1). Збирання доказів у цивільних справа не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина 2). Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина 3).

Згідно положень статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина 1). Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (частина 2). Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина 3).

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина 1). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частина 5). Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина 6).

Передбачене статтями 12, 13, 49 ЦПК України право сторін на подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості щодо обставин, які мають значення для вирішення справи, кореспондується з обов`язком суду сприяти здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову.

Отже, процесуальний обов`язок суду - належним чином дослідити поданий стороною доказ (в цьому випадку - докази порушення права позивача на користування та володіння належною їй земельною ділянкою), перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні, які саме перешкоди чиняться позивачу.

Зазначеного висновку прийшов Верховний Суд у постанові від 20 травня 2020 року у справі у справі № 573/1677/18.

За правилом ч.1 ст.1 Закону України Про судову експертизу судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Відповідно до статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності (частина 1). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом (частина 4). Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта (частина 5).

Статтею 104 ЦПК України встановлені вимоги до змісту ухвали про призначення експертизи, згідно яких в ухвалі про призначення експертизи суд зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи

Судова експертиза повинна призначатися лише для встановлення даних, які входять в предмет доказування у справі, і не може стосуватися тлумачення і застосування правових норм.

При цьому, судова експертиза призначається лише в разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Заява про призначення судової земельно-технічної експертизи обґрунтована тим, що в заявленому позові позивач посилається на те, що рішення відповідача селищної ради порушує права ФГ Ягідка на земельну ділянку, яка була відведена для будівництва кінно-спортивного комплексу і право на яку перейшло до ФГ Ягідка за договором купівлі-продажу № 575 від 01 жовтня 2001 року.

Апеляційний суд приходить до висновку, що висновок земельно-технічної експертизи неможливо замінити іншими засобами доказування, що вже містяться в матеріалах справи, оскільки для правильного вирішення справи по суті спору необхідні спеціальні знання, зокрема й у землевпорядній галузі.

Відповідно до положень ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Даючи оцінки доводами апелянта щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального законодавства в частині призначення експертизи не на стадії підготовчого засідання, а при розгляді справи по суті, то колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Згідно ч. 1 ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

За змістом ст. 222 ЦПК України, головуючий з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин у підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 02 листопада 2020 року в задоволенні клопотання представника позивача - адвоката Путіліна Є.В. про призначення у справі судової земельно-технічної експертизи - відмовлено.

28 грудня 2020 року представником позивача подано клопотання в якому викладено у новій редакції питання для експертизи після закриття підготовчого засідання і відповідачі ознайомилися з ними після закриття підготовчого провадження.

Таким чином, колегія суддів, погоджується з судом першої інстанції, який прийшов до вірного висновку про поновлення строку для подання клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи.

Також, апеляційний суд звертає увагу, що згідно висновків, викладених в рішеннях Європейського суду з прав людини, суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду ( Perez de Raela Cavaniles v. Spain , Beles and others v. the Czech Republic , RTBF v. Belgium ).

Також згідно рішення Європейського суду з прав людини не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним але і реальним (Рішення суду з прав людини Жоффр де ля Прадель проти Франції).

У рішенні по справі Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії Європейський суд з прав людини вказав, надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавляє заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною у практиці ЄСПЛ (рішення у справах "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Виходячи з наведеного, суд першої інстанції, вірно встановивши обставини справи та характер спірних правовідносин, дійшов обґрунтованого висновку про наявність передбачених законом підстав для задоволення клопотання представника позивача про призначення по справі земельно-технічної експертизи, оскільки без залучення спеціальних знань неможливо встановити, чи накладаються земельна ділянка позивача із земельною ділянкою відповідача, що входить в предмет доказування по даній справі.

Інші доводи апеляційної скарги, не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

З огляду на викладене апеляційний суд приходить до висновку, що для забезпечення об`єктивності, неупередженості та повноти розгляду справи та забезпечуючи при цьому принцип рівності прав учасників справи щодо подання доказів, сприяючи реалізації вказаних прав сторін, оскаржувана ухвала про призначення у справі судової земельно-технічної експертизи є законною та обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм процесуального права, в зв`язку з чим не підлягає до скасування, а апеляційна скарга не підлягає до задоволення, оскільки наведені в ній доводи правильність висновків суду першої інстанції не спростовують.

За змістом ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - Саюка Бориса Олександровича залишити без задоволення.

Ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 06 квітня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційному оскарженню не підлягає.

Повний текст судового рішення складено 05 травня 2021 року.

Головуючий Сопрун В.В.

Судді Войтко Ю.Б.

Матківська М.В.