Рішення

від 27.04.2021 по справі 695/1072/19

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/1072/19

номер провадження 2/695/110/21

27 квітня 2021 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді - Середи Л.В.,

за участю: секретаря - Біліченко С.В.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Манжари Д.С.,

представника відповідача - Юрко К.В.,

представника відповідача - адвоката Бруса С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золотоноші цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Фермерського господарства Єгор про розірвання договору оренди землі, стягнення орендної плати, завданих збитків та повернення земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

До Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Фермерського господарства Єгор (далі - відповідач), в якому просить:

-розірвати договір оренди землі 2012 року, без відповідної дати, укладений між сторонами;

-стягнути з відповідача на користь позивача 18 289 грн 92 коп. орендної плати, 3 % річних у сумі 1646 грн 00 коп., пеню за 1095 днів прострочення у сумі - 17 602 грн 03 коп. та інфляційні втрати в сумі 7 353 грн 49 коп., усього на загальну суму 44 891 грн 71 коп.;

-повернути позивачеві належну земельну ділянку, державний акт серія ЯА № 709837, площею 4,98 га, кадастровий номер 7121582300:07:005:0194, 7121582300:05:002:0027, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Гельмязівської сільської ради.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує, що згідного з державним актом серія ЯА № 709837, є власником земельних ділянок площею 4,98 га кадастрові номери 7121582300:07:005:0194, 7121582300:05:002:0027, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані на території Гельмязівської сільської ради. У 2012 році без відповідної дати між сторонами було укладено договір оренди вказаних земельних ділянок, за умовами якого відповідач зобов`язався виплачувати щорічно орендну плату у грошовій формі без визначеного відсоткового розміру від нормативної грошової оцінки землі, яка як на момент укладення спірного договору, так і станом на день звернення з даним позовом до суду, не визначалась та не проводилась. Також позивач вказує, що протягом 2012 - 2015 років відповідач не сплачував позивачеві орендну плату, оскільки позивачем під тиском написана керівнику Фермерського господарства Єгор ОСОБА_2 розписка про отримання коштів в сумі 10 000 доларів США в рахунок орендної плати наперед. Однак, як стверджує позивач, він вказаних коштів не отримував. Відповідач протягом 2016 -2018 років не виплачував орендну плату, усупереч положенням спірного договору не збільшував її розмір з урахуванням індексу інфляції. Також мотивуючи позовні вимоги, позивач вказує, що сторонами при укладенні спірного договору оренди землі не досягнуто згоди щодо істотних умов договору, а саме умовами договору не передбачено порядок внесення отримання орендної плати та відповідальність за її не своєчасну сплату; не визначено належні умови збереження стану об`єкта оренди; не визначені умови, строки повернення земельної ділянки; не визначено сторону, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відсутні дані про державну реєстрацію вказаної угоди та невід`ємні частини договору: план або схема земельної ділянки, кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів, акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), акт приймання-передачі об`єкта оренди, проект відведення земельної ділянки у випадках, передбачених законом.

Ухвалою суду від 24.04.2018 відкрито провадження у справі за даним позовом, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, 14.06.2019 відповідачем подано до суду відзив, в якому останній вказує про безпідставність позовних вимог, оскільки наведені позивачем доводи в обґрунтування позовних вимог спростовуються фактичними обставинами справи. Відповідач стверджує, що позивач сам звернувся до господарства з пропозицією виплатити орендну плату наперед за максимально-можливий строк 42 роки. Однак, враховуючи, що у господарства на той час не було таких коштів, керівник Фермерського господарства Єгор ОСОБА_2 запропонував позивачу надати власні кошти, на підтвердження отримання яких, позивачем добровільно написано відповідну розписку. У подальшому позивач видав на ім`я ОСОБА_2 довіреність, на підставі якої останній отримував від господарства орендну плату за спірним договором оренди землі протягом 2012-2015 років в сумі, що дорівнює еквіваленту 10 000 доларів США. Таким чином ОСОБА_2 повернув собі власні кошти, а Фермерське господарство Єгор виконало зобов`язання по договору оренди, виплативши позивачеві орендну плату наперед, як і було домовлено сторонами. Також відповідач вказує, що сума орендної плати була визначена сторонами з урахуванням середньоринкових цін на момент укладення договору оренди та погоджена сторонами, у період з 2012 року по 2017 рік позивач жодного разу не звертався щодо перегляду вартості оренди належної йому земельної ділянки.

Ухвалою суду від 22.07.2019, занесеною до протоколу судового засідання від 22.07.2019 закрито підготовче провадження у даній цивільній справі, призначено справу до розгляду по суті.

Судове засідання з розгляду справи призначено на 27.04.2021.

Позивач та представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, позов просили задовольнити повністю з підстав викладених у позовній заяві.

Представники відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечували, просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на обставини викладені у відзиві.

Заслухавши пояснення учасників справи, в тому числі і ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , допитаних у якості свідків у судовому засіданні 28.01.2021, та ОСОБА_2 , допитаного у якості свідка у судовому засіданні 20.04.2021, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, суд зазначає про таке.

З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЯА №709837 виданого 20.09.2005 та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010578400204, є власником земельних ділянок площею 4,98 га кадастровий номер 7121582300:07:005:0194, кадастровий номер 7121582300:05:002:0027 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані в адмінмежах Гельмязівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області.

У 2012 році без дати між позивачем та Фермерським господарством Єгор в особі директора ОСОБА_2 укладено договір оренди землі, завірений головою Гельмязівської сільської ради, та який зареєстровано у міськрайонному управлінні Держкомзему у м. Золотоноша та Золотоніському районі 02.04.2012 за № 71215-8234007104-05, за умовами якого позивач надав відповідачу в строкове платне користування земельну ділянку площею 4,98 га, розташовану в адмінмежах Гельмязівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 49 років.

Відповідно до умов даного Договору оренди землі орендна плата вноситься орендарем у розмірі 1 766 грн 08 коп. за кожен рік оренди.

Згідно з пунктами 18, 20, 21 Договору передача земельної ділянки в оренду здійснюється без розроблення проекту її відведення.

Передача земельної ділянки орендарю здійснюється у строк однієї доби після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.

Після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку (п. 36 Договору).

Пунктами 37, 38 Договору визначено, що його дія припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено, придбання орендарем земельної ділянки у власність, викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки, за мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом, ліквідації юридичної особи - орендаря. Договір оренди припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Дія Договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін, рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків визначених цим договором та Законом України Про оренду землі , та унаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Умовами розірвання договору в односторонньому порядку є згода протилежної сторони або судове рішення про розірвання договору (п. 39 Договору).

Суд зауважує, що форма укладеного між сторонами у 2012 році без дати договору оренди землі є типовою, та затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 № 220.

Розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки у вказаному Договорі не зазначено.

Згідно з листом міськрайонного управління у Золотоніському районі та м. Золотоноші Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 22.10.2018 № 29-23-0.181-505/117-18 в управлінні відсутні дані щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок на загальну площу 4,98 га (4,5770 га кадастровий номер 7121582300:05:002:0027, 0,4029 га кадастровий номер 7121582300:07:005:0194) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в адмінмежах Гельмязівської сільської ради Золотоніського району, у зв`язку з тим, що технічна документація про нормативну грошову оцінку земельної ділянки не розроблялась. Відповідно до розпорядження Золотоніської державної адміністрації від 11.07.2005 № 247 Про затвердження остаточного розміру та вартості земельної частки (паю), передачу у власність та видачу державних актів на право власності на земельні ділянки по Гельмязівській сільській раді вартість паю становила 12195,00 грн, розмір земельної частки (паю) 2,876 га в умовних кадастрових гектарах. Вартість земельної ділянки (паю) площею 4,9800 га становить: за 2015 рік 169351,10 грн, за 2016 рік 203221,32 грн, за 2017 рік 203221,32 грн, за 2018 рік 203221,32 грн.

Судом також встановлено, що 02.04.2012 ОСОБА_1 власноручно написав розписку, відповідно до якої отримав грошові кошти в еквіваленті 10 000 доларів США від ОСОБА_2 . У розписці зазначено, що у разі неповернення ОСОБА_1 цих коштів, земельна ділянка площею 4,98 га, серія ЯА №709837 переходить у власність ОСОБА_2 .

Крім того, 09.08.2012 ОСОБА_1 видав довіреність на ім`я ОСОБА_2 терміном на 3 роки, до 09.08.2015, яка посвідчена приватним нотаріусом Золотоніського районного нотаріального округу Кравченок С.В., та зареєстрована в реєстрі за № 2766. Відповідно до даної довіреності, нею на підставі усного договору позивач підтверджує, щоб його представник ОСОБА_2 мав право в установленому законом порядку укладати та розривати договори оренди та отримувати орендну плату в грошовому чи натуральному виразі, в тому числі за користування будь-якими земельними ділянками, які належать позивачеві, в тому числі земельними ділянками: площею 0,4 га кадастровий номер 7121582300:07:005:0194 та площею 4,58 га кадастровий номер 7121582300:05:002:0027, які знаходяться на території Гельмязівської сільської ради Золотоніського району, Черкаської області, на умовах, що будуть визначатися ним самостійно. Для цього вказаною довіреністю позивач надав ОСОБА_2 подавати від імені позивача заяви, подавати та одержувати необхідні довідки та документи, розписуватися за нього на документах, отримувати належні позивачу грошові кошти або натуроплату, та виконувати всі інші необхідні дії, пов`язані з цією довіреністю.

Згідно з наданою 14.11.2012 довіреністю № В-1 ОСОБА_2, голова Фермерського господарства Єгор уповноважив свого представника ОСОБА_3 в установленому законом порядку укладати та розривати договори оренди на умовах, які будуть визначатись нею самостійно.

18.11.2012 між ОСОБА_2 , який діяв від імені ОСОБА_1 , та ОСОБА_3 , яка діяла на підставі довіреності № В-1 від 14.11.2012 від голови Фермерського господарства Єгор ОСОБА_2 укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,4029 га, яка знаходиться в адмінмежах Гельмязівської сільської ради Золотоніського району, Черкаської області, за межами населеного пункту для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Договір укладено на 49 років.

Відповідно до п. 4 Договору від 18.11.2012 нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1731 грн 17 коп.

Згідно з п. 8-10 Договору від 08.11.2012 орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі в розмірі 51 грн 93 коп. за кожен рік оренди. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням індексації. Орендна плата вноситься до 30 грудня поточного року.

Також у матеріалах справи наявний акт приймання-передачі земельної ділянки до договору оренди землі від 18.11.2012.

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, індексний номер 82216191 від 11.03.2017, право оренди Фермерського господарства Єгор на земельну ділянку кадастровий номер 7121582300:05:002:0027 зареєстровано 11.03.2017.

Право оренди Фермерського господарства Єгор на земельну ділянку кадастровий номер 7121582300:07:005:0194 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано 11.03.2017, що також підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, індексний номер 82216163 від 11.03.2017.

Відповідно до наявних у матеріалах справи відомостей на виплату грошей за серпень 2012 року, жовтень 2012 року, грудень 2012 року, лютий 2013 року, травень 2013 року, листопад 2013 року, січень 2014 року ОСОБА_2 отримав на підставі довіреності від 09.08.2012 на ім`я позивача від Фермерського господарства Єгор грошові кошти на загальну суму 80000,00 грн, у тому числі: за серпень 2012 року - 12000,00 грн, за жовтень 2012 року - 14000,00 грн, за грудень 2012 року - 10000,00 грн, за лютий 2013 року - 9000,00 грн, за травень 2013 року 17000,00 грн, за листопад 2013 року - 8000,00 грн, за січень 2014 року - 10000,00 грн.

Вважаючи, що договір оренди землі, зареєстрований 02.04.2012 з огляду на приписи ст. 203, 215, 216 387 Цивільного кодексу України є недійсним, позивач у 2017 році звернувся з відповідним позовом до суду про визнання недійсним договору оренди землі, скасування державної реєстрації договору оренди та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння.

Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 11.06.2018 у справі № 695/3010/17, яке набрало законної сили 23.07.2018, відмовлено у задоволенні вказаного позову ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиція - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню.

Преюдиційне значення мають не правові висновки суду, а обставини (факти), встановлені судом в іншій справі. Правові висновки суду і встановлені ним обставини не є тотожними поняттями. Висновки судів щодо прав та обов`язків сторін не є преюдиціальними для інших судів при розгляді ними справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Як вбачається зі змісту рішення суду у справі № 695/3010/17 від 11.06.2018, суд, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що під час розгляду тієї справи ОСОБА_1 підтвердив факт того, що він підписував оскаржуваний договір оренди, також позивач не надав доказів того, що договір та розписка про отримання від ОСОБА_2 грошових коштів в еквіваленті 10000 доларів США були підписані позивачем внаслідок тиску або будь-яких неправомірних дій, про проведення почеркознавчої експертизи позивач клопотання не заявляв. Доводи ОСОБА_1 про недійсність договору оренди землі внаслідок підписання від його імені сторонньою особою також не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи № 695/3010/17.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач посилається на неотримання від Фермерського господарства Єгор орендної плати за користування належних позивачеві земельних ділянок.

Допитана у судовому засіданні 28.01.2021 у якості свідка ОСОБА_3 показала, що вона є дружиною керівника Фермерського господарства Єгор ОСОБА_2 та познайомилась із позивачем наприкінці 2011 року - початку 2012 року. ОСОБА_1 часто приходив до них додому і пропонував купити належну позивачу землю, оскільки потребував грошей на лікування. Як показала свідок ОСОБА_2 дав позивачу їх спільні гроші у сумі 10 000 доларів США у якості оплати за оренду землі наперед, про що позивачем була написана розписка. Свідок була присутня при передачі позивачеві вказаних грошей, бачила розписку та знає, що вона є. Свідок показала, що також було укладено договір оренди землі, і позивачем надано доручення на ім`я ОСОБА_2 на розпорядження земельними ділянками.

Допитаний у судовому засіданні 28.01.2021 у якості свідка ОСОБА_4 показав, що працював разом з ОСОБА_2 у ТДВАТ Русь охоронцем, а ОСОБА_2 начальником охорони. Позивач ще до 2012 року приходив до ОСОБА_2 та неодноразово пропонував йому взяти в оренду чи купити землю. ОСОБА_2 спочатку відмовлявся, а потім погодився, та із свідком неодноразово їздили до нотаріуса та у м. Золотоноша оформляти документи, також позивач та ОСОБА_2 їздили разом до сільської ради. Як показав свідок у 2012 році вони разом з позивачем та ОСОБА_2 приїхали до м. Золотоноша, уклали договір і ОСОБА_2 розрахувався з ОСОБА_1 грошима у сумі 10000 доларів США, свідок бачив як ОСОБА_1 рахував гроші в автомобілі, купюри номіналом 100 та 50 доларів США.

Допитаний у судовому засіданні у якості свідка 20.04.2021 ОСОБА_2 показав, що є керівником Фермерського господарства Єгор . У 2012 році до свідка неодноразово приходив на роботу та додому позивач з пропозицією взяти в оренду належну позивачеві землю. Свідок з дружиною, побачивши, що позивач є порядною людиною вирішили у складщину дати гроші позивачу, та було укладено договір, після чого ОСОБА_2 дав позивачу гроші у сумі 10000 доларів США у якості оплати за оренду землі наперед, про що позивачем була написана розписка. У подальшому свідок та позивач неодноразово зустрічались, жодних претензій з боку позивача не було. Також свідок показав, що отримав по довіреності у Фермерському господарстві Єгор орендну плату за 2012-2015 роки.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зауважує, що обґрунтовуючи позовні вимоги у даному спорі, позивач вказує про неотримання від Фермерського господарства Єгор орендної плати за користування належних позивачеві земельних ділянок.

Згідно з частиною першою статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), в редакції чинній станом на день вирішення справи по суті позовних вимог, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до норм статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 41 Конституції України установлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Згідно з частиною першою статті 386 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (частина перша статті 316 ЦК України).

Частиною першою статті 317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

За змістом статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Держава не втручається у здійснення власником права власності.

Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першої статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків (частина перша статті 202 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (частина п`ята статті 203 ЦК України).

Відповідно до статті 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі (частина перша статті 14 Закону України Про оренду землі ).

Частиною першою статті 207 Цивільного кодексу України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

У статті 21 Закону України Про оренду землі передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Відповідно до статті 24 Закону України Про оренду землі орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Частиною першою статті 32 Закону України Про оренду землі передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельного кодексу України та іншими законами України.

Водночас у пункті д) частини першої статті 141 ЗК України передбачено таку підставу припинення права користування земельною ділянкою як систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Отже, згідно зі статтями 13, 15, 21 Закону України Про оренду землі основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.

Статтями 627, 629 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини другої статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

З системного аналізу наведених норм вбачається, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендарем орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що вважається істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє орендодавця можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що його земельну ділянку використовує інша особа.

Аналогічний правовий висновок наведено Верховним Судом у постанові від 20.11.2019 у справі № 704/236/17.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач зокрема посилався на те, що він не одержав орендну плату протягом всього часу користування відповідачем земельною ділянкою, а тому договір підлягає розірванню.

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідно до наявних в матеріалах справи відомостей на виплату грошей за серпень 2012 року, жовтень 2012 року, грудень 2012 року, лютий 2013 року, травень 2013 року, листопад 2013 року, січень 2014 року ОСОБА_2 отримав на підставі довіреності від 09.08.2012 на ім`я позивача від Фермерського господарства Єгор грошові кошти на загальну суму 80000,00 грн, у тому числі: за серпень 2012 року - 12000,00 грн, за жовтень 2012 року - 14000,00 грн, за грудень 2012 року - 10000,00 грн, за лютий 2013 року - 9000,00 грн, за травень 2013 року 17000,00 грн, за листопад 2013 року - 8000,00 грн, за січень 2014 року - 10000,00 грн.

Відповідно до довіреності від 09.08.2012,посвідченої приватним нотаріусом Золотоніського районного нотаріального округу Кравченок С.В., зареєстрованої в реєстрі за № 2766 позивач підтвердив, що його представник ОСОБА_2 мав право укладати, розривати договори оренди та отримувати орендну плату в грошовому чи натуральному вигляді.

Наведена обставина також встановлена в рішенні Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 11.06.2018 у справі № 695/3010/17.

При вирішенні спору суд бере до уваги, що згідно з вказаними відомостями на виплату грошей Фермерським господарством Єгор на ім`я позивача виплачена його представникові ОСОБА_2 орендна плата за користування належними позивачу земельними ділянками за майбутні періоди у сумі 80 000,00 грн.

Вказані відомості на виплату грошей, розписка про отримання від ОСОБА_2 грошових коштів в еквіваленті 10000 доларів США, довіреність видана позивачем на ім`я голови Фермерського господарства Єгор ОСОБА_2, та дії орендаря за обставин цієї справи свідчать про погодження сторонами порядку сплати орендної плати за майбутні періоди.

Так, суд зауважує, що згідно з розпискою від 02.04.2012 та довіреністю позивача на ім`я ОСОБА_2 від 09.08.2012,посвідченою приватним нотаріусом Золотоніського районного нотаріального округу Кравченок С.В., зареєстрованою в реєстрі за № 2766, позивач фактично виявив волю на отримання орендної плати наперед.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що він не отримував грошових коштів від ОСОБА_2 на підставі вказаної розписки, а так само доказів того, що дана розписка написана позивачем під тиском або будь-яких неправомірних дій. Про проведення почеркознавчої експертизи позивач клопотання не заявляв.

Згідно зі статтею 531 ЦК України боржник має право виконати свій обов`язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Чинне законодавство про оренду землі не містить заборони сплати орендної плати за майбутні періоди користування земельною ділянкою. Умови договору оренди землі про сплату орендної плати за майбутні періоди можуть бути погоджені сторонами договору оренди у формі, передбаченій статтею 14 Закону України Про оренду землі .

Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 02.10.2019 у справі № 321/329/17, від 20.11.2019 у справі № 704/236/17, від 25.05.2020 у справі № 475/793/17.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Умовами договору оренди землі, який зареєстровано у міськрайонному управлінні Держкомзему у м. Золотоноша та Золотоніському районі 02.04.2012 за № 71215-8234007104-05 сторони погодили, що орендна плата вноситься у сумі 1766,08 грн щорічно.

Договір укладено на 49 років.

Відповідно до наявних в матеріалах справи відомостей на виплату грошей за серпень 2012 року, жовтень 2012 року, грудень 2012 року, лютий 2013 року, травень 2013 року, листопад 2013 року, січень 2014 року ОСОБА_2 отримав на підставі довіреності від 09.08.2012 на ім`я позивача від Фермерського господарства Єгор грошові кошти на загальну суму 80000,00 грн, у тому числі: за серпень 2012 року - 12000,00 грн, за жовтень 2012 року - 14000,00 грн, за грудень 2012 року - 10000,00 грн, за лютий 2013 року - 9000,00 грн, за травень 2013 року 17000,00 грн, за листопад 2013 року - 8000,00 грн, за січень 2014 року - 10000,00 грн.

При цьому, у договорі не передбачена заборона сплати орендарем орендної плати наперед за майбутні періоди.

Враховуючи положення статті 531 ЦК України, зміст розписки, складеної позивачем власноручно від 02.04.2012, яка свідчить про те, що останній погодився на отримання орендної плати за майбутні періоди згідно з укладеним договором оренди в еквіваленті 10000 доларів США, а також дії орендаря, який сплатив на ім`я позивача його представнику грошові кошти в сумі 80000,00 грн, суд приходить до висновку, що сторони погодили у письмовій формі вказаний порядок сплати орендної плати, і цей порядок було реалізовано сторонами, отже у орендаря станом на день пред`явлення позову відсутня заборгованість перед орендодавцем зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою.

Позивач у цій справі не довів істотного порушення орендарем умов договору, позбавлення його права на те, на що він розраховував при укладенні договору оренди (стаття 651 ЦК України).

Щодо посилання позивача на те, що сторонами при укладенні спірного договору оренди землі не досягнуто згоди щодо істотних умов договору, суд зазначає про таке.

Згідно із статтею 6 та частиною першою статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 14 Закону України Про оренду землі (тут і далі - у редакції, чинній на дату, зазначену в спірних договорах) договір оренди землі укладається в письмовій формі, а за статтею 18 цього Закону договір оренди набирає чинності після його державної реєстрації.

Згідно з частиною першою статті 15 Закону України Про оренду землі істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону (частина друга статті 15 Закону України Про оренду землі ).

У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Водночас, відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду викладеній у постанові від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц згідно з законодавчим визначенням правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів).У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Як у частині першій статті 215 ЦК України, так і у статтях 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

Згідно з частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 207 ЦК України встановлено загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) (частина друга статті 207 ЦК України).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

З матеріалів справи судом встановлено та підтверджується обставинами встановленими судом при ухваленні рішення від 11.06.2018 у справі № 695/3010/17, що оспорюваний договір оренди землі, завірений головою Гельмязівської сільської ради, та який зареєстровано у міськрайонному управлінні Держкомзему у м. Золотоноша та Золотоніському районі 02.04.2012 за № 71215-8234007104-05, а так само розписка про одержання коштів, довіреність на ім`я ОСОБА_2 від 09.08.2012,посвідчена приватним нотаріусом Золотоніського районного нотаріального округу Кравченок С.В., зареєстрована в реєстрі за № 2766 - підписані позивачем.

Більш того, спірний договір зареєстровано у міськрайонному управлінні Держкомзему у м. Золотоноша та Золотоніському районі 02.04.2012 за № 71215-8234007104-05.

Доказів того, що вказаний договір, розписка, довіреність підписані позивачем під тиском або внаслідок будь-яких неправомірних дій позивач суду не назвав та не надав.

Про проведення почеркознавчої експертизи позивач клопотання не заявляв.

Також у матеріалах справи наявний акт приймання-передачі земельної ділянки до договору оренди землі від 18.11.2012.

Відтак, суд приходить до висновку про безпідставність доводів сторони позивача в цій частині.

Щодо твердження сторони позивача на відсутність посилання у спірному договорі оренди землі на нормативну грошову оцінку земельної ділянки, суд зазначає про таке.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди (ч. 1 ст. 21 Закону України Про оренду землі ).

Основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями п. 288.5.1 ст. 288 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Згідно з ч. 5 ст. 5 Закону України Про оцінку земель для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності використовується нормативна грошова оцінка. Крім цього, за приписами ст. 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Частиною першою статті 13 Закону України Про оцінку землі , в редакції чинній станом на момент укладення оспорюваного договору оренди землі, передбачалось, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок обовязково проводиться у разі: визначення розміру земельного податку; визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності; визначення розміру державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом; визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва; розробки показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Відповідно до листа міськрайонного управління у Золотоніському районі та м. Золотоноші Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 22.10.2018 № 29-23-0.181-505/117-18 в управлінні відсутні дані щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок на загальну площу 4,98 га (4,5770 га кадастровий номер 7121582300:05:002:0027, 0,4029 га кадастровий номер 7121582300:07:005:0194) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в адмінмежах Гельмязівської сільської ради Золотоніського району, у зв`язку з тим, що технічна документація про нормативну грошову оцінку земельної ділянки не розроблялась. Відповідно до розпорядження Золотоніської державної адміністрації від 11.07.2005 № 247 Про затвердження остаточного розміру та вартості земельної частки (паю), передачу у власність та видачу державних актів на право власності на земельні ділянки по Гельмязівській сільській раді вартість паю становила 12195,00 грн, розмір земельної частки (паю) 2,876 га в умовних кадастрових гектарах. Вартість земельної ділянки (паю) площею 4,9800 га становить: за 2015 рік 169351,10 грн, за 2016 рік 203221,32 грн, за 2017 рік 203221,32 грн, за 2018 рік 203221,32 грн.

Таким чином, на підставі викладеного вище, та враховуючи, що у даному випадку предметом спірного договору оренди землі є оренда земельної ділянки, яка належить позивачу на праві приватної власності, суд приходить до висновку про безпідставність доводів позивача в цій частині.

Зважаючи на вищевикладене, виходячи із меж заявлених позовних вимог, враховуючи підстави та предмет спору, суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів позивача, тому у задоволенні позову належить відмовити повністю.

Суд зауважує, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає про таке.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір , тому, враховуючи, що у задоволенні позову відмовлено, судові витрати у даній справі належить компенсувати за рахунок Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст. 10, 141, 264, 265, 274 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог до Фермерського господарства Єгор про розірвання договору оренди землі, стягнення орендної плати, завданих збитків та повернення земельної ділянки.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом 30 днів з часу виготовлення повного тексту рішення.

Головуючий: Середа Л.В.

Повний текст рішення складено та підписано головуючим 06.05.2021 року.