Постанова

від 23.09.2021 по справі 695/1072/19

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/1406/21Головуючий по 1 інстанції Справа № 695/1072/19 Категорія: Середа Л. В. Доповідач в апеляційній інстанції Бондаренко С. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2021 року : Черкаський апеляційний суд в складі:

суддів Бондаренка С. І., Сіренка Ю.В., Новікова О.М.

за участю секретаря Чуйко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 27 квітня 2021 року, ухваленого у складі судді Середи Л.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства Єгор про розірвання договору оренди землі, стягнення орендної плати, завданих збитків та повернення земельної ділянки, повний текст рішення складено 06 травня 2021 року, -

в с т а н о в и в :

У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ФГ Єгор про розірвання договору оренди землі, стягнення орендної плати, завданих збитків та повернення земельної ділянки.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що він являється власником земельної ділянки площею 4,98 га кадастрові номери 7121582300:07:005:0194, 7121582300:05:002:0027 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Гельмязівської сільської ради.

У 2012 році (без відповідної дати) між сторонами було укладено договір оренди землі, за умовами якого земельна ділянка перейшла у користування відповідача строком на 49 років. Відповідач зобов`язався виплачувати щорічно орендну плату у грошовій формі без визначеного відсоткового розміру від нормативної грошової оцінки землі 1756,08 гривень.

Нормативно-грошова оцінка на момент укладення договору не визначалася та не проводилася до цього часу.

Протягом 2012 - 2015 років відповідач не сплачував позивачеві орендну плату, оскільки позивач під тиском написав керівнику ФГ Єгор ОСОБА_2 розписку про отримання коштів в сумі 10 000 доларів США наперед в рахунок орендної плати, які він фактично не отримував. Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 11 червня 2018 року (справа №695/3010/17) підтверджено факт сплати орендної плати в період з 2012-2015 року, отриманих ОСОБА_2 згідно відомостей про отримання грошей в сумі 80 000 гривень.

Відповідач протягом 2016-2018 років не виплачував орендну плату та не збільшував її розмір, як це передбачено умовами договору, окрім того не враховував індекс інфляції.

Відповідачем не була приведена у відповідність до вимог чинного законодавства грошова оцінка орендної плати, що не відповідає п. 13 укладеного договору.

При укладенні спірного договору оренди землі між сторонами не досягнуто згоди щодо істотних умов договору, а саме не передбачено порядок внесення отримання орендної плати та відповідальність за її не своєчасну сплату; не визначено належні умови збереження стану об`єкта оренди; не визначені умови, строки повернення земельної ділянки; не визначено сторону, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини.

Також, вказує на відсутність акту прийому-передачі земельної ділянки, даних про державну реєстрацію вказаної угоди та невід`ємні частини договору: план або схема земельної ділянки, кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів, акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), акт приймання-передачі об`єкта оренди, проект відведення земельної ділянки у випадках, передбачених законом.

Вважає, що відповідач допустив істотні порушення договору оренди земельної ділянки, які порушують права позивача як власника земельної ділянки та не дають йому можливості в повній мірі отримати належну плату та призводить до втрати об`єктом оренди своєї цінності.

На підставі викладеного позивач просив суд розірвати договір оренди землі 2012 року без відповідної дати, укладений між ОСОБА_1 та ФГ Єгор .

Стягнути з ФГ Єгор на користь ОСОБА_1 18 289,92 гривень орендної плати, 3% річних - 1 646 гривень, пеню за 1095 днів прострочення - 17 602,03 гривень, та інфляційні втрати в сумі - 7 353,49 гривень, а всього - 44 891,71 гривень.

Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 27 квітня 2021 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до наявних в матеріалах справи відомостей на виплату грошей ОСОБА_2 отримав на підставі довіреності від 09 серпня 2012 року на ім`я позивача від ФГ Єгор грошові кошти на загальну суму 80 000,00 гривень.

Відповідно до довіреності між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , останній мав право укладати, розривати договори оренди та отримувати орендну плату в грошовому чи натуральному вигляді. Тому, відповідачем на ім`я позивача була виплачена його представникові ОСОБА_2 орендна плата за користування належними позивачу земельними ділянками за майбутні періоди у сумі 80 000,00 гривень.

Відомості на виплату грошей, розписка про отримання від ОСОБА_2 грошових коштів в еквіваленті 10000 доларів США, довіреність видана позивачем на ім`я голови ФГ Єгор Однорога І.І., та дії орендаря за обставин цієї справи свідчать про погодження сторонами порядку сплати орендної плати за майбутні періоди.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що він не отримував грошових коштів від ОСОБА_2 на підставі вказаної розписки, а також доказів того, що дана розписка написана позивачем під тиском. Про проведення почеркознавчої експертизи позивач клопотання не заявляв.

Чинне законодавство про оренду землі не містить заборони сплати орендної плати за майбутні періоди користування земельною ділянкою.

Враховуючи положення статті 531 ЦК України, зміст розписки, складеної позивачем власноручно 02 квітня 2012 року, свідчить про те, що останній погодився на отримання орендної плати за майбутні періоди згідно з укладеним договором оренди в еквіваленті 10000 доларів США, а орендар сплатив на ім`я позивача його представнику грошові кошти в сумі 80000,00 гривень.

Тому суд прийшов до висновку, що сторони погодили у письмовій формі вказаний порядок сплати орендної плати, і цей порядок було реалізовано сторонами, отже, у орендаря станом на день пред`явлення позову відсутня заборгованість перед орендодавцем зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою.

Оспорюваний договір оренди землі було завірено головою Гельмязівської сільської ради, та зареєстровано у міськрайонному управлінні Держкомзему у м. Золотоноша та Золотоніському районі 02 квітня 2012 року за №71215-8234007104-05, окрім того розписка про одержання коштів, довіреність на ім`я ОСОБА_2 від 09 серпня 2012 року, посвідчена приватним нотаріусом Золотоніського районного нотаріального округу Кравченок С.В., зареєстрована в реєстрі за № 2766 - були підписані позивачем, що підтверджує його наміри та волевиявлення, тому суд першої інстанції відхилив доводи ОСОБА_1 про те, що сторонами при укладенні спірного договору оренди землі не досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.

Щодо твердження позивача про відсутність посилання у спірному договорі оренди землі на нормативну грошову оцінку земельної ділянки, суд зазначив, що ч.1 ст. 13 Закону України Про оцінку землі , в редакції чинній станом на момент укладення оспорюваного договору оренди землі, передбачалось, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок обов`язково проводиться зокрема у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Враховуючи, те, що предметом спірного договору оренди землі є оренда земельної ділянки, яка належить позивачу на праві приватної власності, суд прийшов до висновку про безпідставність доводів позивача в цій частині.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 було подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення районного суду та прийняти нове, яким задовольнити позов у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд помилково оцінив пояснення наступних свідків - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , які мали суттєві розбіжності.

Місцевий суд не надав належної оцінки договору, що оскаржується та його змісту.

Суд помилково оцінив розписку в справі написану ОСОБА_1 на ім`я ОСОБА_2 , яка не стосується предмету позову, так як була укладена між фізичними особами та не містить відомостей про те, що отримана позивачем позика є виплатою орендної плати наперед.

Згідно умов договору розмір орендної плати повинен був переглядатися, тому в період з 2016 по 2018 рік виплата орендної плати не здійснювалася, що свідчить про порушення умов договору оренди з боку відповідача.

У відзиві на апеляційну скаргу ФГ ЄГОР просило у задоволенні скарги відмовити в повному обсязі, а рішення місцевого суду залишити без змін.

Вказує, що апелянтом не зазначено які норми процесуального права було порушено судом при ухваленні рішення.

В оскаржуваному рішенні суд першої інстанції описав пояснення свідків та встановив факт, що в сукупності їх пояснення підтверджують волевиявлення позивача на укладення договору оренди землі, також факт отримання ним грошових коштів в сумі 10 000 доларів США, написання розписки та намір відчужити її, що не спростовується навіть наявністю розбіжностей в незначних деталях, враховуючи, що між обставинами, про які були допитані свідки, та моментом відібрання в них пояснень пройшло майже 9 років.

Місцевий суд в оскаржуваному рішенні проаналізував договір оренди, встановив його предмет, ціну, порядок розрахунків, відповідність договору чинному законодавству також встановив відсутність розбіжностей між поведінкою сторін та умовами оскаржуваного договору, а тому дана підстава не є доведеною та достатньою для скасування законного рішення суду першої інстанції.

18 листопада 2012 року ОСОБА_2 на підставі довіреності від 09 серпня 2012 року, виданої приватним нотаріусом Золотоніського МНО Кравченок С.В., було перезаключено договір оренди земельної ділянки, що належить на праві власності ОСОБА_1 , який в подальшому було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому апелянтом оскаржується договір оренди землі (без визначеної дати), який на дату звернення до суду припинив свою дію.

Суд першої інстанції достовірно встановив, що відомості на виплату грошей, розписка, довіреність та дії орендаря за обставин цієї справи свідчать про погодження сторонами порядку сплати орендної плати за майбутні періоди.

Оскільки на ім`я позивача виплачена його представнику ОСОБА_2 орендна плата за користування належними позивачу земельними ділянками за майбутні періоди у сумі 80 000 гривень, тому додатковій виплаті орендна плата за 2016 - 2018 роки не підлягає.

Чинне законодавство про оренду землі не містить заборони сплати орендної плати за майбутні періоди користування земельною ділянкою.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, апеляційний суд, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ч.1 ст. 316 ЦК України).

Частиною 1 ст. 317 ЦК України визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що земельні ділянки кадастрові номери 7121582300:07:005:0194, 7121582300:05:002:0027, загальною площею 4,98 гектарів належать ОСОБА_5 , що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯА №709837 (а.с. 17).

Приписами статті 13 Закону України Про оренду землі визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 14 Закону України Про оренду землі (в редакції від 07 серпня 2011 року) передбачалося, що договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України.

Статтею 21 Закону України Про оренду землі (в редакції від 07 серпня 2011 року) визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

У 2012 році між ОСОБА_1 та ФГ Єгор в особі директора Однорога І.І. було укладено типовий договір оренди землі (без зазначення дати), за умовами якого позивач надав відповідачу в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 4,98 гектарів, розташовану в адмінмежах Гельмязівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 49 років (далі - договір оренди). Сторони погодили, що орендна плата становить 1756,08 гривень за кожен рік оренди (а.с. 7-8).

Вищевказаний договір було завірено головою Гельмязівської сільської ради, та зареєстровано у міськрайонному управлінні Держкомзему у м. Золотоноша та Золотоніському районі 02 квітня 2012 року за №71215-8234007104-05 (а.с. 7-8).

Отже, умовами договору сторони погодили фіксований в грошовій формі розмір орендної плати, тому суд приходить до висновку, що сума орендної плати, яку повинен був сплатити відповідач позивачу за період з 2012 по 2015 рік становить 7024,32 гривень, а за період з 2016 по 2018 роки складає 5268,24 гривень.

За змістом ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Пунктом 36 договору оренди, визначено, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін (а.с. 8).

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що сторони вносили зміни в письмовій формі в договір оренди землі, зокрема в частині зміни розміру орендної плати.

За таких обставин, безпідставними є доводи скаржника про те, що розмір орендної плати в період з 2016 по 2018 рік становить 6096,64 гривень, тому суд їх відхиляє.

Згідно з абз. 5 ч.1 ст. 24 та абз. 7 ч. 2 ст. 25 Закону України Про оренду землі орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку, а в разі оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом - також орендної плати за водний об`єкт. Водночас, орендар земельної ділянки зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом - також і орендну плату за водний об`єкт.

За змістом частини 1 статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 531 ЦК України визначено, що боржник має право виконати свій обов`язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Отже, чинне законодавство не містить заборони щодо сплати орендної плати за майбутні періоди користування земельною ділянкою.

Відповідно до ч.1 ст. 32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до частини другої статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє орендодавця можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що земельну ділянку використовує інша особа.

09 серпня 2012 року приватним нотаріусом Золотоніського районного нотаріального округу Кравченок С.В. було посвідчено довіреність, за змістом якої ОСОБА_1 уповноважив свого представника ОСОБА_2 укладати та розривати договори оренди та отримувати орендну плату в грошовому чи натуральному виразі, в тому числі за користування будь-якими земельними ділянками, які йому належать, в тому числі земельними ділянками: площею 0,4 гектарів, кадастровий номер 7121582300:07:005:0194 та площею 4,58 гектарів кадастровий номер 7121582300:05:002:0027, що знаходяться на території Гельмязівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області на умовах, які будуть визначені ним самостійно. Відповідно, ОСОБА_2 було надано право подавати від імені позивача заяви, подавати та одержувати необхідні довідки та документи, розписуватися за нього на документах, отримувати належні йому грошові кошти або натуроплату, та виконувати всі інші необхідні дії, пов`язані з цією довіреністю. Довіреність видана терміном на три роки і дійсна до 09 серпня 2015 року (а.с. 64).

Згідно відомостей на виплату грошей №1 за серпень 2012 року ФГ Єгор було виплачено ОСОБА_1 12 000 гривень, №1 за жовтень 2012 року ФГ Єгор було виплачено ОСОБА_1 14 000 гривень, №1 за грудень 2012 року ФГ Єгор було виплачено ОСОБА_1 10 000 гривень, №1 за травень 2013 року ФГ Єгор було виплачено ОСОБА_1 17 000 гривень, №1 за лютий 2013 року ФГ Єгор було виплачено ОСОБА_1 9 000 гривень, №1 за листопад 2013 року ФГ Єгор було виплачено ОСОБА_1 8000 гривень, №1 за січень 2014 року ФГ Єгор було виплачено ОСОБА_1 10 000 гривень (а.с. 9-16). Грошові кошти за вказаними відомостями було отримано ОСОБА_2 , згідно довіреності №2766 від 09 серпня 2012 року. Отже, в період з серпня 2012 року по січень 2014 року відповідачем було виплачено на користь позивача грошові кошти в сумі 80 000 гривень.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що у відповідача відсутня заборгованість по сплаті орендної плати за період з 2016 по 2018 рік, оскільки ним було сплачено вказані грошові кошти наперед представнику позивача, якого останній уповноважив на отримання вказаних коштів нотаріально посвідченою довіреністю.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що у орендаря станом на день пред`явлення позову відсутня заборгованість перед орендодавцем зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою.

02 квітня 2012 року ОСОБА_1 було підписано розписку, за змістом якої він отримав кошти в сумі 10 000 доларів США від ОСОБА_2 , а в разі неповернення ним вказаних коштів зазначив, що земельна ділянка площею 4,98 гектарів (серія ЯА №709837) переходить у його власність (а.с. 20).

Водночас, доводи апеляційної скарги про те, що вищевказана розписка не стосується предмету позову, так як була укладена між фізичними особами та не містить відомостей про те, що отримана позивачем позика є виплатою орендної плати наперед, не можуть бути підставою для задоволення даної скарги, оскільки не спростовують вищевикладених висновків суду.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що суд помилково оцінив покази свідків по справі, не заслуговують на увагу, оскільки судом надано оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному окремому доказу, який міститься у справі.

За таких обставин апеляційний суд не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення суду.

Керуючись ст. ст. 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 27 квітня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства Єгор про розірвання договору оренди землі, стягнення орендної плати, завданих збитків та повернення земельної ділянки - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст постанови виготовлений 23 вересня 2021 року.

Судді