Постанова

від 05.05.2021 по справі 917/343/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.05.2021 Справа № 917/343/20

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Слободін М.М., суддя Шутенко І.А., суддя Россолов В.В.

за участю секретаря судового засідання Мальченко О.О.

за участю представників сторін:

позивача - не з`явився

відповідача - не з`явився

розглянувши заяву представника ФОП Григорян Ари Балабековича (вх.№ 4685 від 21.04.2021) про ухвалення додаткової постанови у справі № 917/343/20

за позовом Кременчуцької міської ради Полтавської області, м. Кременчук

до ФОП Григорян Ара Балабекович, м. Кременчук,

про стягнення коштів

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 20.04.2021 у справі № 917/343/20 апеляційну скаргу ФОП Григорян Ари Балабековича на рішення господарського суду Полтавської області від 28.01.2021 у справі № 917/343/20 задоволено.

Рішення господарського суду Полтавської області від 28.01.2021 у справі № 917/343/20 скасовано та прийнято нове, яким в задоволенні позову відмовлено.

Стягнуто з Кременчуцької міської ради Полтавської області (пл. Перемоги, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 24388300) на користь Фізичної особи-підприємця Григорян Ари Балабековича ( АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 ) 4545,68 витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

21.04.2021 на адресу Східного апеляційного господарського суду надійшла заява представника ФОП Григорян Ари Балабековича про ухвалення додаткової постанови, в якій представник ФОП Григорян Ари Балабековича просить ухвалити у справі додаткову постанову, якою стягнути з Кременчуцької міської ради Полтавської області на користь Фізичної особи-підприємця Григорян Ари Балабековича 23000,00 грн. витрат на правничу допомогу адвоката при розгляді даної справи (17500,00 грн. в суді першої інстанції, 5500,00 грн. в суді апеляційної інстанції.)

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.04.2021 прийнято заяву представника ФОП Григорян Ари Балабековича до провадження. Розгляд заяви призначено на 05.05.2021.

В судове засідання 05.05.2021 представники учасників справи не з`явились, хоча були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання, про що свідчить відмітка на зворотній стороні ухвали Східного апеляційного господарського суду від 22.04.2021 у даній справі.

Щодо повідомлення позивача колегія суддів зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що зазначена ухвала Східного апеляційного господарського суду від 22.04.2021, яка була направлена на адресу: площа Перемоги, буд. 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, що вказана у позовній заяві та у ЄДРПОУ, перебуває у точці доставки, у відповідності до відомостей з офіційного сайту ПАТ Укрпошта .

Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 6102255229264, яке було надіслано апелянту за належною адресою (площа Перемоги, буд. 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600) до суду апеляційної інстанції не повернулось.

Згідно з ч. 3 ст. 120 ГПК України , виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Колегія суддів враховує правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 16.05.2018 року у справі № 910/15442/17.

Також, відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Приписами частини 1 статті 4 вищевказаного Закону встановлено, що судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції, Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" ).

Ухвалу суду від 22.04.2021 було у встановленому порядку внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень та інформація у справі, що розглядається була розміщена за веб-адресою https://court.gov.ua/fair/ та www.hra.arbitr.gov.ua/sud5039 .

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Враховуючи, що сторони не повідомили суд про поважність причин нез`явлення до суду апеляційної інстанції, з огляду на встановлені статтею 244 ГПК України строки розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення , судова колегія, порадившись на місці, ухвалила здійснити розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення за відсутності вказаних осіб.

Розглянувши заяву представника ФОП Григорян Ари Балабековича про розподіл судових витрат на правничу допомогу, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до пункту 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є: відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Метою запровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективного захисту своїх прав в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно до ст. 1312 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

За змістом статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Статтею 16 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас, за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частини 5 статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Вказаної позиції дотримується також Верховний Суд у постанові від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19.

При визначенні суми відшкодування адвокатських витрат, суд має виходити з критерію їх реальності (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України , заява №19336/04).

У рішенні ЄСПЛ Лавентс проти Латвії від 28.11.2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Статтею 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність визначено, що договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Як свідчать матеріали справи, позивач звернувся до адвоката з метою надання останнім юридичних послуг.

На підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, позивач надані наступні документи:

1) За послуги, надані у суді першої інстанції:

- договір про надання правничою (правової) допомоги від 12.05.2020№ 16;

- акти приймання передачі послуг на надання правничої допомоги № 1 від 07.07.2020 та № 2 від 10.12.2020 на загальну суму 17500,00 грн.;

- оригінал квитанції № 16/2-2 від 09.12.2020 про оплату послуг на надання правничої допомоги в сумі 17500,00 грн.;

2) За послуги, надані у суді апеляційної інстанції:

- договір про надання правничою (правової) допомоги від 24.02.2021 № 16;

- акти приймання передачі послуг на надання правничої допомоги № 1 від 26.02.2021 та копію акту № 2 від 20.04.2021 на загальну суму 5500,00 грн.

- квитанція № 4/04-21 від 20.04.2021 на суму 5500,00 грн.;

Так, відповідно до умов договорів про надання правничою (правової) допомоги, які укладені між адвокатом, Пасюк В.В., та клієнтом, ФОП Григорян А.Б., адвокат зобов`язується надати клієнтові правову допомогу при розгляді справи № 917/343/20 господарським судом Полтавської області та апеляційним судом.

Згідно із положеннями розділу 3 зазначених договір, про виконання цих договорів адвокат надає клієнту акт приймання - передачі наданих послуг. Клієнт зобов`язаний прийняти та підписати акт прийому-передачі наданих послуг протягом 5-ти днів з дня його отримання, або обґрунтувати відмову від прийняття наданих адвокатом послуг.

07.07.2020, 10.12.2020 між клієнтом та адвокатом підписано акт приймання - передачі послуг на надання правничої допомоги на суму 17500,00 грн.

26.02.2021, 20.04.2021 між клієнтом та адвокатом підписано акт приймання - передачі послуг на надання правничої допомоги на суму 5500,00 грн.

На підтвердження витрат, які були понесені ФОП Григорян А.Б., представником останнього надано квитанції № 16/2-2 від 09.12.2020 на суму 17500,00 грн., № 4/04- 21 від 20.04.2021 на суму 5500,00 грн.

Таким чином, суд вважає підтвердженими витрати ФОП Григорян А.Б. на правничу допомогу, пов`язану з представництвом інтересів ФОП Гри горян А.Б. під час розгляду справи № 917/343/20 господарському суді Полтавської області та у Східному апеляційному господарському суді.

Так, згідно актів приймання - передачі послуг по договорами, укладеними між ФОП Григорян А.Б. та адвокатом Пасюк В.В., адвокатом клієнту були надані послуги з правничої допомоги у судах першої та апеляційної інстанції на суму 23000,00 грн.

Вирішуючи питання про розподіл витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвокатом (адвокатським об`єднанням), суд враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням виконавця з клієнтом. Суд не має право втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, для включення всієї суми гонорару та фактичних витрат у відшкодування за рахунок позивача має бути встановлено, що такі витрати відповідача були необхідними, а розмір є розумний, виправданий, що передбачено у ст.126 Господарського процесуального кодексу України та у ст.30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність . Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

З огляду на приписи ст. 15 Господарського процесуального кодексу України при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Враховуючи те, що відповідачем підтверджено наявність доказів нарахування адвокату Пасюк В.В. коштів на підставі договорів, а також співмірність розміру витрат з наданими послугами, апеляційний суд дійшов висновку, що у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати відповідача на правничу професійну допомогу в сумі 23000,00 грн. покладаються на позивача.

Крім того, від позивача не заявлено письмового клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги. Оскільки зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт, а суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (постанова ОП КГС від 03.10.2019 у справі №922/445/19), колегія суду не вбачає підстав перегляду зазначеної відповідачем суми витрат на правову допомогу.

Враховуючи те, що відповідач надав суду докази отримання ним правничої допомоги, довів витрачений час адвокатом Пасюк В.В. на вирішення питань, які виникають при вирішення даного спору, а постановою суду апеляційної інстанції від 20.04.2021 у цій справі апеляційну скаргу ФОП Григорян Ари Балабековича на рішення господарського суду Полтавської області від 28.01.2021 у справі № 917/343/20 задоволено, то заяву відповідача слід визнати обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню з покладенням на позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 23000,00 грн.

Керуючись статтею 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Заяву представника ФОП Григорян Ари Балабековича про ухвалення додаткової постанови у справі № 917/343/20 задовольнити.

Стягнути з Кременчуцької міської ради Полтавської області (пл. Перемоги, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 24388300) на користь Фізичної особи-підприємця Григорян Ари Балабековича ( АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 23 000,00 грн.

Дана додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок і строки її оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний тест додаткової постанови апеляційного суду складено 07.05.2021.

Головуючий суддя М.М. Слободін

Суддя І.А. Шутенко

Суддя В.В. Россолов