Рішення

від 06.05.2021 по справі 927/851/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.05.2021Справа № 927/851/20

Суддя Господарського суду міста Києва Головіна К. І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження господарську справу

за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Чернігівгаз"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Чернігів-Автогаз" про стягнення 163 834,50 грн.

без повідомлення учасників справи

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Чернігівської області з позовною заявою звернулось Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Чернігівгаз" (далі - АТ "Чернігівгаз", позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Чернігів-Автогаз" (далі - Компанія "Чернігів-Автогаз", відповідач) про стягнення заборгованості за договором розподілу природного газу № 094212JKE3AP016 від 01.01.2016 р. в сумі 163 834,50 грн.

У обґрунтування своїх вимог позивач вказує на порушення Компанією "Чернігів-Автогаз" умов вищевказаного договору в частині своєчасної сплати вартості наданих послуг з розподілу природного газу, внаслідок чого у останньої виникла заборгованість.

У позові АТ "Чернігівгаз" просить стягнути з відповідача борг у сумі 159 635, 05 грн., пеню в сумі 3 375, 49 грн. та 3% річних в сумі 823, 96 грн., що разом складає 163 834,50 грн.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 23.09.2020 р. матеріали вказаного позову були направлені за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2020 р. вказаний позов був прийнятий до розгляду, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, у визначений законом строк, відзиву не надав, його позиція щодо заявлених вимог суду невідома. Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Ураховуючи, що відповідач не скористався наданим йому правом у межах визначеного законом процесуального строку на подання відзиву, суд дійшов висновку про можливість вирішення спору за відсутності відзиву відповідача.

Отже, розглянувши позовні вимоги та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Установлено, що 01.01.2016 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Чернігів-Автогаз" шляхом підписання заяви-приєднання № 094212JKE3AP016 2 (для споживача, що не є побутовим) приєдналося до умов договору розподілу природного газу, зазначивши адресу точки комерційного обліку об`єкта: м. Чернігів, вул. Робоча, 6.

Цей даний договір є Типовим договором розподілу природного газу (далі - Типовий договір), затвердженим Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2498 від 30.09.2015 р.

Оператором газорозподільної системи (далі - оператор ГРМ), з яким споживач уклав договір розподілу природного газу, визначено Публічне акціонерне товариство "Чернігівгаз", правонаступником якого є Акціонерне товариство Оператор газорозподільної системи "Чернігівгаз .

Згідно з положеннями п. 1.1, 1.2, 1.3 Типового договору цей договір є публічним, регламентує порядок та умови переміщення природного газу з метою фізичної доставки оператором ГРМ обсягів природного газу, які належать споживачам (їх постачальникам), до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи. Умови цього договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України Про ринок природного газу і Кодексу газорозподільних систем (далі - Кодекс ГРС), затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2494 від 30.09.2015 року.

Цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього договору, яку в установленому порядку оператор ГРМ направляє споживачу інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього договору, та/або сплата рахунка оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.

Відповідно до п. 2.1 Типового договору оператор ГРМ зобов`язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.

Згідно з п. 5.1 Типового договору облік (у тому числі приладовий) природного газу, що передається оператором ГРМ та споживається споживачем на межі балансової належності об`єкта споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.

Визначення об`єму розподілу та споживання природного газу по споживачу здійснюється на межі балансової належності між оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційного вузла обліку (лічильника газу), визначеного в заяві-приєднанні, та з урахуванням регламентних процедур, передбачених Кодексом газорозподільних систем та цим договором (п.5.2).

У відповідності до п.п. 6.1 - 6.4, 6.6 Типового договору оплата вартості послуги оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим регулятором для оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.

Тариф, встановлений згідно з пунктом 6.1 цього розділу, є обов`язковим для сторін з дати набрання чинності постановою регулятора щодо його встановлення. Величина річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРМ.

Споживач, що не є побутовим, оплачує замовлену потужність, виходячи з наявних об`єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу.

Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений регулятором для відповідного оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності. Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством споживач має сплачувати оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання споживача на поточний рахунок оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Відповідно до п.п. 12.1, 12.2 типового договору цей договір укладається на невизначений строк. Якщо в установленому порядку регулятором будуть внесені зміни до редакції Типового договору розподілу природного газу, оператор ГРМ зобов`язується розмістити повідомлення про такі зміни на сайті та в офіційних друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності, не менше ніж за десять днів до набрання змінами чинності, крім випадків, для яких цим договором встановлений інший термін та/або порядок повідомлення про внесення змін.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною першою статті 641 ЦК України передбачено, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Згідно з частинами 1, 2 статті 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Відповідно до п. 2 гл. 1 розділу VІ Кодексу ГРС доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об`єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2498, в порядку, визначеному цим розділом.

За змістом п. п. 3, 4 гл. 3 розділу VІ Кодексу ГРС оператор ГРМ зобов`язаний на головній сторінці свого веб-сайту, а також в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності, та власних центрах обслуговування споживачів розмістити редакцію договору розподілу природного газу та роз`яснення щодо укладення та приєднання споживача до договору розподілу природного газу. Договір розподілу природного газу між оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті регулятора та оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.

Отже, виходячи з наведених норм чинного законодавства та встановлених обставин у справі, суд встановив, що відповідач шляхом підписання заяви-приєднання до договору розподілу природного газу від 01.01.2016р. (далі - договір) приєднався до вказаного договору, який розміщено на сайті оператора системи (позивача) та за своєю правовою природою є договором надання послуг.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг, одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до положень статті 40 Закону України "Про ринок природного газу" розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором, а замовник зобов`язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу.

Згідно з п. 1.4 укладеного сторонами договору послуга з розподілу природного газу - це послуга оператора ГРМ, яка надається споживачу і включає в себе забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи та розподіл (переміщення) належного споживачу (його постачальнику) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта споживача.

Відповідно до п. п. 1, 2 гл. 6 розділу VІ Кодексу ГРС розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року.

Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений регулятором для відповідного оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.

Річна замовлена потужність (за замовчуванням) об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, крім випадків, передбачених цією главою.

Розмір величини річної замовленої потужності для споживача, що не є побутовим, визначається оператором ГРМ виходячи з наявних об`єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу.

Споживач, що не є побутовим, має право не пізніше ніж до 20 жовтня календарного року, що передує розрахунковому (крім замовлення потужності на 2020 рік, яке здійснюється до 01 листопада), подати оператору ГРМ уточнену заявку на величину річної замовленої потужності сумарно по всіх його об`єктах з розбивкою по кожному об`єкту в газорозподільній зоні відповідного оператора ГРМ на розрахунковий календарний рік.

Відповідно до п. 7 гл. 6 розділу VІ Кодексу ГРС оплата вартості послуг за договором розподілу природного газу здійснюється споживачем на підставі відповідного рахунка оператора ГРМ на умовах договору розподілу природного газу з моменту його укладання.

Пунктом 6.1 договору визначено, що оплата вартості послуги оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим регулятором для оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.

Судом встановлено, що на виконання умов укладеного договору позивач надав Компанії "Чернігів-Автогаз" послуги з розподілу природного газу у період з квітня по серпень 2020 р. на суму 169 635, 06 грн, що підтверджується актами наданих послуг за цей період, які були направлені споживачу та отримані останнім.

Визначаючи вартість наданих послуг, позивач врахував наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, у зв`язку з тим, що Компанія "Чернігів-Автогаз", у строк, визначений п. 2 гл. 6 розд. VІ Кодексу ГРМ, уточнену заявку на величину річної замовленої потужності на період з 01.10.2018 р. по 30.09.2020 р. не надала, визначення величини річної потужності було здійснене на підставі даних фактичного обсягу споживання об`єктом відповідача природного газу за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року.

Також річну замовлену потужність та місячну замовлену потужність сторони погодили в акті приймання-передачі природного газу № ЧН00013524 від 30.11.2019 р.

Відповідно до актів наданих послуг з розподілу природного газу, складених за період з 01.10.2018 р. по 30.09.2019 р., відповідачем фактично було спожито природного газу в об`ємі 372 824, 27 метрів кубічних, що згідно з п. 2 гл. 6 розд. VІ Кодексу ГРМ визнається річною замовленою потужністю об`єкта споживача. Отже, 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача становить 31068, 69 метрів кубічних.

Постановою НКРЕКП № 3050 від 24.12.2019 р. для АТ "Чернігівгаз" визначено тариф на послуги розподілу природного газу на період з 01 січня 2020 року до 30 червня 2020 р. у розмірі 0,89 грн за 1 м. куб. на місяць (без урахування ПДВ), а постановою НКРЕКП від 24.06.2020 р. № 1188 внесено зміни до постанови НКРЕКП від 24.12.2019 р. № 3050 та встановлено тариф на послуги розподілу природного газу для позивача, починаючи з 01.07.2020 у розмірі 0,94 грн за 1 м. куб. за місяць (без ПДВ).

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що позивач правомірно, відповідно до п. 6.3 договору та встановленого для АТ "Чернігівгаз" тарифу, за об`єктом відповідача визначив вартість послуг з розподілу природного газу на 2020 рік в період з 1 квітня по 31 серпня в таких розмірах: за квітень 2020 р. - 33181, 36 грн., за травень 2020 р. - 33181, 37 грн.; за червень 2020 р. - 33181, 36 грн., за липень 2020 р. - 35045, 47 грн.; за серпень 2020 р. - 35045, 50 грн., що разом складає 169 635, 06 грн.

Матеріали справи свідчать, що у порядку, визначеному п. 6.6 договору, позивач направив відповідачу рахунки на оплату: за квітень 2020 р. - № 60006589 від 13.032020 р., за травень 2020 р. - № 60007864 від 13.04.2020 р., за червень 2020 р. - № 60009625 від 19.05.2020 р., за липень 2020 р. - № 60015536 від 16.06.2020 р., за серпень 2020 р. - № 60014271 від 14.07.2020 р., що були отримані Компанією "Чернігів-Автогаз".

Проте, зі свого боку, відповідач зобов`язання зі сплати вартості наданих йому послуг виконав неналежним чином, погоджений сторонами обсяг послуг в указаний період сплатив частково - на суму 10 000 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 228 від 23.03.2020 р., наявною в матеріалах справи. Отже, у Компанії "Чернігів-Автогаз" виникла заборгованість на суму 159 635, 05 грн.

07.08.2020 р. позивач направив відповідачу вимогу № 140007.1-Ск-10818-0820 про сплату боргу в сумі 159 635, 05 грн. за послуги з розподілу природного газу, наданих у період квітень-серпень 2020 року, проте, вказана вимога залишилась без відповіді та задоволення. Також позивач повторно направив акти наданих послуг за вказаний період, які були отримані споживачем 03.09.2020 р., але не були ним підписані.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За змістом ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Оскільки відповідач доказів, які б підтверджували належне виконання свого зобов`язання за договором не надав, доводів позивача не спростував, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення заборгованості в сумі 159 635, 05 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також позивач просив стягнути з відповідача пеню у сумі 3 375, 49 грн., нараховану за прострочення грошового зобов`язання.

У силу ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

У пункті п. 8.2 договору сторони домовились, що у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором, він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Провівши перерахунок штрафних санкцій відповідно до подвійної облікової ставки Національного банку України, вимог ст. 232 ГК України та умов договору, суд дійшов висновку, що з відповідача підлягає стягненню пеня у сумі, заявленій позивачем - 3 375, 49 грн.

Стосовно заявлених позивачем до стягнення 3 % річних у сумі 823, 96 грн. суд зазначає, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки. Нормами ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, здійснивши на підставі наведених норм чинного законодавства власний розрахунок заявлених до стягнення сум матеріальних втрат, встановив, що з відповідача на користь - АТ "Чернігівгаз" підлягають стягненню 3% річних у заявленій позивачем сумі 823, 96 грн.

За таких обставин позовні вимоги АТ "Чернігівгаз" підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України у разі задоволення позову судові витрати у вигляді судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 73 - 79, 129, 236 - 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Чернігівгаз" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Чернігів-Автогаз" про стягнення 163 834,50 грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Чернігів-Автогаз" (01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 13, ідентифікаційний код 38704507) на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Чернігівгаз" (14021, м. Чернігів, вул. Любецька, 68, ідентифікаційний код 03358104) основний борг і сумі 159 635 (сто п`ятдесят дев`ять тисяч шістсот тридцять п`ять) грн. 05 коп., пеню в сумі 3 375 (три тисячі триста сімдесят п`ять) грн. 49 коп., 3% річних в сумі 823 (вісімсот двадцять три) грн. 96 коп. та витрати зі сплати судового збору у сумі 2 457 (дві тисячі чотириста п`ятдесят сім) грн. 52 коп.

Повне судове рішення складено 6 травня 2021 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головіна К.І.