Ухвала

від 05.05.2021 по справі 522/16677/20

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

05.05.2021

Справа № 522/16677/20

Провадження № 1-кп/522/382/21

УХВАЛА

05 травня 2021 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

представника потерпілого ОСОБА_5

при розгляді у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі кримінальне провадження№ 12018160000000386від 05.05.2018відносно ОСОБА_6 , обвинуваченого у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 362 КК України об`єднане з кримінальним провадженням№ 12020160000001158 від 05.10.2020, відносно ОСОБА_6 , обвинуваченого у скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27 ч.4 ст. 190, ч.3 ст. 362 КК України та з кримінальним провадженням № 12020160000001159 від 05.10.2020, відносно ОСОБА_6 , обвинуваченого у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 362 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходиться кримінальне провадження№ 12018160000000386від 05.05.2018відносно ОСОБА_6 , обвинуваченого у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 362 КК України об`єднане з кримінальним провадженням№ 12020160000001158 від 05.10.2020, відносно ОСОБА_6 , обвинуваченого у скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27 ч.4 ст. 190, ч.3 ст. 362 КК України та з кримінальним провадженням № 12020160000001159 від 05.10.2020, відносно ОСОБА_6 , обвинуваченого у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 362 КК України.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_4 заявив клопотання, яке підтримав обвинувачений ОСОБА_6 , про зміну запобвжного заходу обвинуваченому з тримання під вартою на домашній арешт, посилаючись на те, що доводи сторони обвинувачення про наявність ризиків є безпідставними та необгрунтованими. Крім того, на даний час погіршився стан здоров`я обвинуваченого, оскільки він має ряд захворювань, у зв`язку з чим йому рекомендовано провести діагностичні дослідження, які не можуть бути проведені в умовах слідчого ізолятора.

Прокурор в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання.

Поедставник потерпілого вважає, що суд повинен розглянути дане клопотання на свій розсуд.

Вислухавши думку учасників судового провадження, суд вважає, що клопотання адвоката ОСОБА_4 про заміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 з тримання під вартою на домашній арешт підлягає задоволенню, оскільки на даний час відсутні ризики, які дають підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України та стороною обвинувачення не було подано жодного доказу та не заявлялось про винекнення будь яких нових ризиків. Також, суд при розгляді клопотання про зміну запобіжного заходу враховує той факт, що обвинувачений ОСОБА_6 має міцні соціальні зв`язки, а саме: з кінця 2019 року ОСОБА_6 проживає спільно з ОСОБА_7 , фактично вони перебувають у шлюбних відносинах; має постійне місце реєстрації та проживання в м. Одесі.

Пунктом 38 рішення ЄСПЛ «Сергій Волосюк проти України» від 12.03.2009 р. (заява № 1291/03) передбачено, що згідно з п. 3 ст. 5 Конвенції, визначаючи доцільність звільнення або подальшого тримання особи під вартою, відповідні посадові особи зобов`язані розглянути й альтернативні заходи забезпечення її явки до суду.

Як зазначено у рішенні по справі «Хайредінов проти України» (Заява № 38717/04), «Суд підкреслює, що розумність строку тримання під вартою ніколи не оцінюється in abstracto. Іншими словами, пункт 3 статті 5 Конвенції (995_004) не може вважатися таким, що безумовно дозволяє тримання під вартою, якщо тривалість такого тримання не перевищує певного строку. Виправдання будь-якого періоду тримання під вартою, незалежно від того, наскільки воно коротке, має бути переконливо продемонстроване органами державної влади (див. рішення у справі «Шишков проти Болгарії» (Shishkov v. Bulgaria), N 38822/97, пункт 66, ECHR 2003-I (витяги)».

Крім того, у вказаному рішенні, зазначено, що існує презумпція на користь звільнення. Суд постійно зазначав у своїй практиці, що другий аспект пункту 3 статті 5 Конвенції (995_004) не надає судам вибір між притягненням обвинуваченого до відповідальності в розумний строк та тимчасовим його звільненням під час провадження. До засудження обвинувачений має вважатися невинним і мета цього положення, по суті, вимагає його тимчасового звільнення з-під варти, як тільки його подальше тримання під вартою перестає бути обґрунтованим (див. рішення у справі «Власов проти Росії» (Vlasov v. Russia), N 78146/01, пункт 104, від 12 червня 2008 року, з подальшими посиланнями).

Враховуючи викладене, на переконання суду, стороною обвинувачення не було доведено неможливості застосування відносно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу для запобігання встановленим вище ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки останнього впродовж судового розгляду кримінального провадження, натомість, стороною захисту доведено підстави для зміни обвинуваченому запобіжного заходу.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні в справі «Манчіні проти Італії», за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей ст. 5 п. 1 п.п. «с» Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Згідно з ч. 1, 3-6 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого.

Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження.

Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Строк дії ухвали суду про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.

Таким чином, враховуючи обставини вчинення злочинів, в яких обвинувачується ОСОБА_6 та особу обвинуваченого, нові обставини, зазначені адвокатом у клопотанні про зміну запобіжного заходу, є достатні підстави вважати, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, на які посилається сторона обвинувачення, зокрема, можливого переховування від суду, а також незаконного впливу на потерпілого та свідків в кримінальному провадженні існують, проте застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є необґрунтованим через надмірну суворість, у зв`язку з чим запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту буде достатнім для забезпечення його належної процесуальної поведінки та запобігання названим вище ризикам.

Таким чином, суд вважає можливим змінити обвинуваченому ОСОБА_6 міру запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт з покладенням на нього обовязків, передбачених ст. 194 КПК України.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 183, 195, 202, 331, 371, 372 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання адвоката ОСОБА_4 про заміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 - задовольнити.

Змінити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт за адресою: АДРЕСА_1 .

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 обов`язки, строком на 60 діб, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- не відлучатися із населеного пункту та адреси, за якою він відбуває домашній арешт без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.202 КПК України обвинуваченого ОСОБА_6 звільнити з-під варти та негайно доставити до місця його проживання.

Контроль за ухвалою суду про обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту доручити працівникам органу Національної поліції за місцем проживання ОСОБА_6 .

Контроль за виконанням ухвали суду покласти на прокурора

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя: ОСОБА_1