Постанова

від 11.05.2021 по справі 914/2245/20

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" травня 2021 р. Справа № 914/2245/20

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

Головуючого (судді-доповідача) Якімець Г.Г.,

Суддів: Бонк Т.Б.,

Матущак О.І.,

в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи

розглядаючи апеляційну скаргу Державного підприємства Міжнародний аеропорт Львів ім. Данила Галицького , б/н від 18 січня 2021 року

на рішення Господарського суду Львівської області від 02 грудня 2020 року (підписане 07.12.2020 року), суддя Король М.Р.

у справі №914/2245/20

за позовом Державного підприємства Міжнародний аеропорт Львів ім. Данила Галицького , м. Львів

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Талісман тревел , м. Львів

про стягнення 9 219,43 грн.

в с т а н о в и в :

26 серпня 2020 року Державне підприємство Міжнародний аеропорт Львів ім. Данила Галицького звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Талісман тревел про стягнення 9 219,43 грн. - заборгованості за договором оренди нерухомого державного майна №143/ОД/2017/11/07/1 від 07 листопада 2017 року (з яких: 7 508,82 грн. - основний борг, 619,76 грн. - інфляційні втрати, 339,85 грн. - 3% річних та 751 грн. - штраф).

Рішенням Господарського суду Львівської області від 02 грудня 2020 року у справі №914/2245/20 позов задоволено частково: присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Талісман тревел» на користь Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Львів» ім. Данила Галицького» 5 494,58 грн. заборгованості, з яких: 4 505,29 грн. - основний борг, 346,44 грн. - інфляційні втрати, 192,32 грн. - 3% річних, 450,53 грн. - штраф, а також 1 252,75 грн. судового збору. В задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.

Мотивуючи судове рішення, суд першої інстанції виходив з встановлених обставин стосовно неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань з оплати орендної плати за договором оренди нерухомого державного майна №143/ОД/2017/11/07/1 від 07 листопада 2017 року в розмірі 4 505,29 грн. При цьому, суд дійшов висновку, що стягнення суми ПДВ, сплата та спосіб розподілу якого не визначена Договором та не включена до розміру орендної плати у відповідності до умов Договору, не є заборгованістю по відповідному договору, а тому відмовив в задоволенні вимог щодо стягнення заборогованості по орендній платі за березень-грудень 2018 року в розмірі 3 003,53грн. (суми ПДВ, яка нарахована на 30% орендної плати за березень-грудень 2018 року та суми ПДВ, яка нарахована на 70% орендної плати за березень-грудень 2018 року). У зв`язку із допущеним відповідачем простроченням оплати орендної плати за березень-грудень 2018 року, в межах заявлених позивачем періодів місцевим господарським судом здійснено перерахунок інфляційних втрат, 3% річних та штрафу на підставі п.3.8 Договору.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, позивач - Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Львів» ім. Данила Галицького» звернулось до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 02 грудня 2020 року у справі №914/2245/20 та прийняти нове рішення про задоволення позову в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що місцевий господарський суд безпідставно дійшов висновку про те, що сума ПДВ не є заборгованістю за договором оренди нерухомого державного майна №143/ОД/2017/11/07/1 від 07 листопада 2017 року. Посилається на п.3.2 Договору і положення Податкового кодексу України та вважає, що держпідприємство-балансоутримувач (Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Львів» ім. Данила Галицького» ) на дату виникнення податкових зобов`язань зобов`язано нарахувати ПДВ на повну суму орендної плати, передбачену договором оренди, незалежно від того, що фактично таке підприємство отримує тільки частину орендного платежу, оскільки на всю суму орендної плати держпідприємство складає і податкову накладну.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 25 січня 2021 року відкрито апеляційне провадження у справі №914/2245/20 за апеляційною скаргою Державного підприємства Міжнародний аеропорт Львів ім. Данила Галицького на рішення Господарського суду Львівської області від 02 грудня 2020 року; відповідачу надано строк на подання відзиву на апеляційну скаргу.

Відповідач не скористався своїм правом, наданим ст.263 ГПК України, відзиву на апеляційну скаргу не подав.

Ухвалою суду від 25 лютого 2021 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи на підставі ч.10 ст.270 ГПК України.

Заяв про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи від сторін до суду не надходило.

Слід зазначити, що ухвали суду надсилались на юридичну адресу відповідача - 79018, м. Львів, вул.Антоновича, буд.20, офіс 2, що зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Вказана адреса також зазначена і в договорі оренди у розділі реквізити сторін .

У зв`язку з відсутністю фінансування, ухвала суду від 25 лютого 2021 року надіслана на адресу відповідача - 15 квітня 2021 року, однак, поштовий конверт з копією ухвали повернувся на адресу суду із довідкою Укрпошти із зазначенням причини повернення - адресат відсутній за вказаною адресою (вибув) . Будь-яка інша адреса відповідача у матеріалах справи відсутня та відповідачем суду не повідомлена.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до п.10 ч.3 ст.2 ГПК України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте, розумним вважається строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, №4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, №№32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07 від 15.03.2012).

З огляду на наведене, справу розглянуто апеляційним судом протягом розумного строку , зокрема, з метою належного повідомлення сторін у справі про розгляд такої в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та надання сторонам можливості подати заяви про розгляд справи в судовому засіданні та відповідачу -подати відзив на апеляційну скаргу.

Західний апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного:

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 07 листопада 2017 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області (в тексті договору - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Талісман тревел (в тексті договору - орендар) укладено договір оренди нерухомого державного майна №143/ОД/2017/11/07/1, відповідно до умов якого, а саме: п.1.1 орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - частину нежитлового приміщення площею 4,0 кв.м., що розташоване на першому поверсі будівлі під літерою Б-3 новий аеровокзал ДП Міжнародний аеропорт Львів імені Данила Галицького за адресою: м. Львів, вул. Любінська, 168 (в тексті договору - майно), що перебуває на балансі Державного підприємства Міжнародний аеропорт Львів імені Данила Галицького (в тексті договору - балансоутримувач).

Згідно з п.3.1 Договору орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 (зі змінами) і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку вересень 2017 року 1 379,44 грн. Орендна плата за перший (повний) місяць оренди жовтень 2017 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць оренди липень 2017 року на індекс інфляції за серпень, вересень, жовтень 2017 року.

Відповідно до п.3.2 Договору нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщується на веб-сайті Фонду державного майна України (п.3.3 Договору).

Згідно з п.3.4 Договору у разі користуванням майном протягом неповного календарного місяця (першого та/або останнього місяців оренди) добова орендна плата за дні користування визначається згідно з чинною Методикою розрахунку на основі орендної плати за відповідні місяці пропорційно дням користування.

У п.3.6 Договору сторони погодили, що орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу щомісяця, не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж, у наступному співвідношенні: 70% - до державного бюджету на рахунок визначений Головним управлінням Державної казначейської служби України у Львівській області, а саме: Одержувач коштів Держбюджет м. Львова, код ЄДРПОУ одержувача - 38008294, банк одержувача - ГУДКСУ у Львівській області, МФО 825014, № рахунку - 31114092702002 (код 22080300); 30% - на рахунок балансоутримувача.

У разі якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості (п.3.8 Договору).

Відповідно до п.5.3 Договору орендар зобов`язався своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу (у платіжних дорученнях, які оформлює орендар, вказується Призначення платежу за зразком, який надає орендодавець листом при укладенні договору оренди).

Згідно з п.10.10 Договору майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання орендарем та балансоутримувачем акта приймання-передавання, один примірник якого протягом трьох днів орендарем скеровується орендодавцю. Обов`язок щодо складання акта приймання-передавання про повернення майна покладається на орендаря.

Майно, що є об`єктом оренди, передано відповідачу за актом прийому-передачі державного нерухомого державного майна від 07 листопада 2017 року.

Проте, відповідач, всупереч вищезазначеним умовам договору, свої зобов`язання зі сплати орендної плати за період з березня по грудень 2018 року не виконав, у зв`язку з чим, у нього виникла заборгованість по орендній платі в сумі 7 508,82 грн. Позивачем виставлено відповідні рахунки на оплату за період з березня по грудень 2018 року, копії яких знаходяться у матеріалах справи.

У серпні 2020 року ДП Міжнародний аеропорт Львів ім. Данила Галицького звернулося до суду з цим позовом про стягнення з ТзОВ Талісман тревел 9 219,43 грн., з яких: 7 508,82 грн. - заборгованість по орендній платі за договором оренди нерухомого державного майна №143/ОД/2017/11/07/1 від 07 листопада 2017 року, 619,76 грн. - інфляційні втрати, 339,85 грн. - 3% річних та 751 грн. - штраф, нарахований у відповідності до п.3.8 вказаного договору.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, а у відповідності до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1 ст.759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч.1 ст.2, ч.3 ст.18, ч.ч.1,3 ст.19 ЗУ Про оренду державного та комунального майна орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності; орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі; орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності; строки внесення орендної плати визначаються договором.

В силу положень ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матералів справи, позивачем на підставі договору оренди нерухомого державного майна №143/ОД/2017/11/07/1 від 07 листопада 2017 року сформовано наступні рахунки на оплату:

- №1151 від 31.03.2018р. на суму 736,50грн. (з ПДВ), з яких: 441,90грн. (без ПДВ) 30% орендної плати за березень 2018р., 88,38грн. ПДВ, нарахований на 30% орендної плати за березень 2018р., 206,22грн. ПДВ, нарахований на 70% орендної плати за березень 2018р.;

- №1658 від 30.04.2018р. на суму 742,40грн. (з ПДВ), з яких: 445,44грн. (без ПДВ) 30% орендної плати за квітень 2018р., 89,09грн. ПДВ, нарахований на 30% орендної плати за квітень 2018р., 207,87грн. ПДВ, нарахований на 70% орендної плати за квітень 2018р.;

- №2323 від 31.05.2018р. на суму 742,40грн. (з ПДВ), з яких: 445,44грн. (без ПДВ) 30% орендної плати за травень 2018р., 89,09грн. ПДВ, нарахований на 30% орендної плати за травень 2018р., 207,87грн. ПДВ, нарахований на 70% орендної плати за травень 2018р.;

- №2571 від 30.06.2018р. на суму 742,40грн. (з ПДВ), з яких: 445,44грн. (без ПДВ) 30% орендної плати за червень 2018р., 89,09грн. ПДВ, нарахований на 30% орендної плати за червень 2018р., 207,87грн. ПДВ, нарахований на 70% орендної плати за червень 2018р.;

- №3056 від 31.07.2018р. на суму 737,20грн. (з ПДВ), з яких: 442,32грн. (без ПДВ) 30% орендної плати за липень 2018р., 88,46грн. ПДВ, нарахований на 30% орендної плати за липень 2018р., 206,42грн. ПДВ, нарахований на 70% орендної плати за липень 2018р.;

- №3739 від 31.08.2018р. на суму 737,20грн. (з ПДВ), з яких: 442,32грн. (без ПДВ) 30% орендної плати за серпень 2018р., 88,46грн. ПДВ, нарахований на 30% орендної плати за серпень 2018р., 206,42грн. ПДВ, нарахований на 70% орендної плати за серпень 2018р.;

- №4043 від 30.09.2018р. на суму 751,20грн. (з ПДВ), з яких: 450,72грн. (без ПДВ) 30% орендної плати за вересень 2018р., 90,14грн. ПДВ, нарахований на 30% орендної плати за вересень 2018р., 210,34грн. ПДВ, нарахований на 70% орендної плати за вересень 2018р.;

- №4516 від 31.10.2018р. на суму 763,98грн. (з ПДВ), з яких: 458,39грн. (без ПДВ) 30% орендної плати за жовтень 2018р., 91,68грн. ПДВ, нарахований на 30% орендної плати за жовтень 2018р., 213,91грн. ПДВ, нарахований на 70% орендної плати за жовтень 2018р.;

- №5399 від 30.11.2018р. на суму 774,67грн. (з ПДВ), з яких: 464,80грн. (без ПДВ) 30% орендної плати за листопад 2018р., 92,96грн. ПДВ, нарахований на 30% орендної плати за листопад 2018р., 216,91грн. ПДВ, нарахований на 70% орендної плати за листопад 2018р.;

- №5824 від 31.12.2018р. на суму 780,87грн. (з ПДВ), з яких: 468,52грн. (без ПДВ) 30% орендної плати за грудень 2018р., 93,70грн. ПДВ, нарахований на 30% орендної плати за грудень 2018р., 218,65грн. ПДВ, нарахований на 70% орендної плати за грудень 2018р.;

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, у п.3.6 Договору сторони погодили, що орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу щомісяця, не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж, у наступному співвідношенні: 70% - до державного бюджету на рахунок визначений Головним управлінням Державної казначейської служби України у Львівській області, 30% - на рахунок балансоутримувача.

Відповідно до п.2 Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 розмір орендної плати встановлюється договором оренди між орендодавцем та орендарем.

Згідно з п.17 вказаної Методики у разі коли орендодавцем майна є Фонд державного майна, його регіональне відділення чи представництво, орендна плата спрямовується за нерухоме майно державних підприємств, установ, організацій: 70 відсотків орендної плати - до державного бюджету, 30 відсотків - державному підприємству, організації, на балансі яких перебуває це майно.

Вказані пропорції розподілу орендної плати між орендодавцем та балансоутримувачем узгоджуються з приписами п.3.6 укладеного між сторонами договору.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає правильним висновок місцевого господарського суду про задоволення позову в частині стягнення з відповідача 4 505,29 грн. - 30% орендної плати за період з березня по грудень 2018 року.

Разом з цим, суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача 3 003,53 грн. - суми ПДВ, нарахованого на орендну плату за період з березня по грудень 2018 року, з огляду на те, що стягнення суми ПДВ, сплата та спосіб якого не визначена договором та не включена до розміру орендної плати у відповідності до умов договору, не є заборгованістю по відповідному договору, а сплата податків та зборів не належить до юрисдикції господарських судів.

Однак, колегія суддів з таким висновком місцевого господарського суду не погоджується з огляду на наступне:

По-перше, дійшовши висновку про непідвідомчість справи в частині стягнення ПДВ господарському суду, суд першої інстанції повинен був закрити провадження у справі в цій частині із посиланням на п.1 ч.1 ст.231 ГПК України, надавши позивачу можливість звернутися до іншого суду з відповідним позовом. Натомість місцевим судом відмовлено у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача сум ПДВ, при цьому, не вирішуючи справи в цій частині, що позбавило позивача права на звернення до належного (на думку місцевого господарського суду) суду з відповідним позовом.

По-друге, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про непідвідомчість господарському суду цього спору в частині стягнення, поряд з орендною платою, сум ПДВ. Слід зазначити, що позивачем є не податковий орган, а підприємство - балансоутримувач, яке є платником ПДВ.

Так, у п.3.1 Договору сторони погодили розмір орендної плати, яка визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, без ПДВ, поряд з тим, у п.3.2 Договору сторони погодили, що ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.

Як вбачається з матеріалів справі, позивач - ДП Міжнародний аеропорт Львів ім. Данила Галицького є платником податку на додану вартість

Відповідно до пп. б п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України обєктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташовано на митній території України, відповідно до ст.186 цього Кодексу.

Під постачанням послуг, згідно з пп.14.1.185 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Згідно з п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України при здійсненні операції з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Пунктом 194.1.1 ст.194 Податкового кодексу України податок становить 20 відсотків бази оподаткування та додається до ціни товарів/послуг.

У листі Державної податкової адміністрації України №11098/7/16-1517-01 від 04.06.2007, за результатами розгляду листа стосовно питання податкового обліку операцій оренди майна держпідприємств, орендодавцем якого виступає, зокрема, Фонд держмайна України, роз`яснено, що на дату виникнення податкових зобов`язань підприємство виписує податкову накладну на повну вартість орендної плати, де окремим рядком повинна бути виділена сума ПДВ, яка становить 20% бази оподаткування, визначеної п.4.1, та додається до вартості орендної плати. Орендар на підставі податкової накладної та за умови фактичного списання коштів з банківського рахунку в рахунок оплати за користування майном включає суму ПДВ до складу податкового кредиту. У зв`язку з тим, що за вказівками Фонду держмайна України орендар самостійно направляє частки орендної плати безпосередньо до бюджету та підприємству, то таке підприємство, на балансі якого знаходиться орендоване майно, платіжні документи оформляє окремо на частину вартості орендної плати з урахуванням ПДВ та окремо на суму ПДВ, яка припадає на частину орендної плати, що орендарем безпосередньо перераховується до бюджету.

Так, якщо об`єктом оренди є нерухомість держпідприємств, то орендар повинен оформити три платіжних документи (лист ДПАУ від 04.06.07 р. №11098/7/16-1517-01): один - на перерахування до бюджету 70% суми орендної плати без урахування ПДВ; другий - на перерахування держпідприємству 30% суми орендної плати з урахуванням ПДВ; третій - на перерахування держпідприємству суми ПДВ, яка припадає на частину орендної плати, перерахованої до бюджету. Держпідприємство на дату першої події нараховує податкові зобов`язання та виписує орендарю податкову накладну на всю суму орендної плати.

Зважаючи на наведене вище, орендар зобов`язаний сплатити орендну плату з урахуванням ПДВ, яке здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством, у зв`язку з чим, вимоги позивача в частині стягнення ПДВ в сумі 3 003,53 грн. є обгрунтованими, підставними та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат, апеляційний суд зазначає наступне:

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.2 ст.612 ЦК України).

Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки позивача, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що такі зроблено позивачем не правильно, а саме: помилково визначено початок періоду прострочення. Відтак, судом правильно присуджено до стягнення з відповідача 192,32 грн. - 3% річних та 346,44 грн. - інфляційних втрат.

Разом з тим, колегія суддів вважає помилковим висновок місцевого господарського суду щодо відмови в задоволенні позову в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих на суму ПДВ - 3 003,53 грн , а саме: 230,96 грн. - інфляційних втрат (28,47 грн. - за зобов`язаннями березня 2018 року; 28,70 грн. - за зобов`язаннями квітня 2018 року; 28,70 грн. - за зобов`язаннями травня 2018 року; 31 грн. - за зобов`язаннями червня 2018 року; 30,78 грн. - за зобов`язаннями липня 2018 року; 24,71 грн. - за зобов`язаннями серпня 2018 року; 19,73 грн. - за зобов`язаннями вересня 2018 року; 15,57 грн. - за зобов`язаннями жовтня 2018 року; 13,21 грн. - за зобов`язаннями листопада 2018 року та 10,09 грн. - за зобов`язаннями грудня 2018 року), а також 128,21 грн. - 3% річних (15,93 грн. - за зобов`язаннями березня 2018 року; 15,35 грн. - за зобов`язаннями квітня 2018 року; 14,59 грн. - за зобов`язаннями травня 2018 року; 13,84 грн. - за зобов`язаннями червня 2018 року; 13,01 грн. - за зобов`язаннями липня 2018 року; 12,21 грн. - за зобов`язаннями серпня 2018 року; 11,73 грн. - за зобов`язаннями вересня 2018 року; 11,17 грн. - за зобов`язаннями жовтня 2018 року; 10,52 грн. - за зобов`язаннями листопада 2018 року та 9,86 грн. - за зобов`язаннями грудня 2018 року).

Враховуючи все наведене вище, з відповідача на користь позивача слід стягнути 577,40 грн. - інфляційних втрат та 320,53 грн. - 3% річних.

Щодо стягнення штрафу, суд зазначає наступне:

Відповідно до ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ст.611 ЦК України одним з наслідків порушення зобов`язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов`язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов`язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

Частиною 2 ст.549 ЦК України визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Так, у п.3.8 Договору сторони погодили, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

Таким чином, з огляду на прострочення відповідачем сплати орендної плати за договором більш ніж три місяці, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню штраф в сумі 750,88 грн. (що становить 10% від загальної суми боргу).

Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

Беручи до уваги встановлені судом обставини, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, колегія суддів вважає, що позов Державного підприємства Міжнародний аеропорт Львів ім. Данила Галицького підлягає частковому задоволенню, а саме: в частині стягнення з ТзОВ Талісман тревел 9 157,63 грн., з яких: 7 508,82 грн. - основного боргу, 577,40 грн. - інфляційних втрат, 320,53 грн. - 3% річних та 750,88 грн. - штрафу.

Відповідно до ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з ст.275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Статтею 277 ГПК України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

У зв`язку з наведеним вище, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції - скасуванню в частині відмови в задоволенні позову з прийняттям в цій частині нового рішення про задоволення позову щодо стягнення з відповідача 3 003,53 грн. - заборгованості з ПДВ, нарахованого на орендну плату, 230,96 грн. - інфляційних втрат, 128,21 грн. - 3% річних, а також штрафу в сумі 300,47 грн.

Поряд з цим, з відповідача на користь позивача слід стягнути 2 087,91 грн. - у відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання позову та 3 131,87 грн. - за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.129, 270, 275, 277, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд,

постановив:

Апеляційну скаргу Державного підприємства Міжнародний аеропорт Львів ім. Данила Галицького задоволити частково.

Рішення Господарського суду Львівської області від 02 грудня 2020 року у справі №914/2245/20 скасувати в частині відмови в задоволенні позову щодо стягнення 3 003,53 грн. - заборгованості з ПДВ, нарахованого на орендну плату, 230,96 грн. - інфляційних втрат, 128,21 грн. - 3% річних та 300,47 грн. - штрафу.

Прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позову.

Пункт 2 резолютивної частини рішення Господарського суду Львівської області від 02 грудня 2020 року у справі №914/2245/20 викласти в наступній редакції:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Талісман тревел (місцезнаходження: Україна, 79018, Львівська обл., місто Львів, вулиця Антоновича, будинок 20, офіс 2; ідентифікаційний код: 40120899) на користь Державного підприємства Міжнародний аеропорт Львів ім. Данила Галицького (місцезнаходження: Україна, 79000, Львівська обл., місто Львів, Аеропорт ЦА; ідентифікаційний код: 33073442) 9 157,63 грн. заборгованості, з яких: 7 508,82 грн. - основний борг, 577,40 грн. - інфляційні втрати, 320,53 грн. - 3% річних, 750,88 грн. - штраф, а також 2 087,91 грн. - судового збору. .

В решті рішення Господарського суду Львівської області від 02 грудня 2020 року у справі №914/2245/20 залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Талісман тревел (місцезнаходження: Україна, 79018, Львівська обл., місто Львів, вулиця Антоновича, будинок 20, офіс 2; ідентифікаційний код: 40120899) на користь Державного підприємства Міжнародний аеропорт Львів ім. Данила Галицького (місцезнаходження: Україна, 79000, Львівська обл., місто Львів, Аеропорт ЦА; ідентифікаційний код: 33073442) 3 131,87 грн. - у відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

На виконання постанови місцевому господарському суду видати накази.

Матеріали справи №914/2245/20 повернути до Господарського суду Львівської області .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у відповідності до вимог ст.ст.286-291 ГПК України.

Головуючий (суддя-доповідач) Якімець Г.Г.

Суддя Бонк Т.Б.

Суддя Матущак О.І.