Ухвала

від 11.05.2021 по справі 922/4104/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

УХВАЛА

про відкриття апеляційного провадження та призначення справи до розгляду

11 травня 2021 року Справа № 922/4104/20

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пушай В.І., суддя Барбашова С.В., суддя Пелипенко Н.М.,

розглянувши апеляційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури, м. Харків, вх. № 1163 Х/З, на рішення господарського суду Харківської області від 10.03.2021 у справі № 922/4104/20 (суддя - Сальнікова Г.І., повний текст складено та підписано 12.03.2021)

за позовом Приватного підприємства "Культурний центр народної творчості "Слобожанщина", м. Харків,

до : Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях, м. Харків,

треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору, на стороні відповідача - 1) Фонд державного майна України, м. Київ, 2) Державна установа "Державний інститут праці та соціально-економічних досліджень", м. Харків,

про визнання права на приватизацію способом викупу об`єкту приватизації та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2020 року Приватне підприємство "Культурний центр народної творчості "Слобожанщина" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях, в якому просить суд:

- визнати за Приватним підприємством "Культурний центр народної творчості "Слобожанщина" право на приватизацію способом викупу об`єкту приватизації - нежитлові приміщення кімнати №№ 16, 17, 18, 19, 20, 21 у підвалі, площею 71,8 кв. м., кімнати №№ 2, 3, 4, 5, 18, 19, 20, 21 22, 23, 45, 46, 47, 48, 49, частину кімнати № 6 площею 7,5 кв.м, першого поверху площею, 259,0 кв.м., кім. №№ 3, 4, 6, 7, 8, 10, 11, 12, 16 третього поверху, площею 145,6 кв.м., кім. №№ 3, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 17, 18, 19, 20, 21, 26, 27, 28 четвертого поверху площею 349,2 кв.м., загальною площею 825,6 кв.м., за адресою: м. Харків, вул. Сумська, буд. 1.

- зобов`язати Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях включити нерухоме майно - нежитлові

приміщення кімнати №№ 16, 17, 18, 19, 20, 21 у підвалі, площею 71.8 кв.м., кімнати №№ 2, 3, 4, 5, 18, 19, 20, 21 22, 23, 45, 46, 47, 48, 49, частину кімнати № 6 площею 7.5 кв.м, першого поверху площею, 259,0 кв.м., кім. №№ 3, 4, 6. 7, 8. 10. 11. 12, 16 третього поверху, площею 145,6 кв.м., кім. №№ 3, 5, 6, 7. 8. 9, 10, 11, 12, 17, 18. 19, 20, 21. 26. 27, 28 четвертого поверху площею 349,2 кв.м., загальною площею 825,6 кв.м., за адресою: м. Харків, вул. Сумська, буд. 1 до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації.

Рішенням господарського суду Харківської області від 10.03.2021 у справі № 922/4104/20 позов задоволено повністю.

Визнано за Приватним підприємством "Культурний центр народної творчості "Слобожанщина" (61166, м. Харків, вул. Серпова, 4, офіс 508, код ЄДРПОУ 43106966) право на приватизацію способом викупу об`єкту приватизації - нежитлові приміщення кімнати №№ 16, 17, 18, 19, 20, 21 у підвалі, площею 71,8 кв. м., кімнати №№ 2, 3, 4, 5, 18, 19, 20, 21 22, 23, 45, 46, 47, 48, 49, частину кімнати № 6 площею 7,5 кв.м, першого поверху площею, 259,0 кв.м., кім. №№ 3, 4, 6, 7, 8, 10, 11, 12, 16 третього поверху, площею 145,6 кв.м., кім. №№ 3, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 17, 18, 19, 20, 21, 26, 27, 28 четвертого поверху площею 349,2 кв.м., загальною площею 825,6 кв.м., за адресою: м. Харків, вул. Сумська, буд. 1.

Зобов`язано Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях (код ЄДРПОУ 43023403) включити нерухоме майно - нежитлові приміщення кімнати №№ 16, 17, 18, 19, 20, 21 у підвалі, площею 71.8 кв.м., кімнати №№ 2, 3, 4, 5, 18, 19, 20, 21 22, 23, 45, 46, 47, 48, 49, частину кімнати № 6 площею 7.5 кв.м, першого поверху площею, 259,0 кв.м., кім. №№ 3, 4, 6. 7, 8. 10. 11. 12, 16 третього поверху, площею 145,6 кв.м., кім. №№ 3, 5, 6, 7. 8. 9, 10, 11, 12, 17, 18. 19, 20, 21. 26. 27, 28 четвертого поверху площею 349,2 кв.м., загальною площею 825,6 кв.м., за адресою: м. Харків, вул. Сумська, буд. 1 до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації.

Стягнуто з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях на користь Приватного підприємства "Культурний центр народної творчості "Слобожанщина" 4204,00 грн. судового збору.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.04.2021 відкрито апеляційне провадження за даною апеляційною скаргою та призначено її до розгляду на 17.05.2021 о 10:30 год.

Заступник керівника Харківської обласної прокуратури також не погодився із рішенням місцевого господарського суду, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги прокурор посилається на порушення та неправильне застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального права та процесуального права, а також неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи.

Також скаржником подано клопотання про поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.04.2021 апеляційну скаргу заявника залишено без руху та надано йому десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення встановлених при поданні апеляційної скарги недоліків шляхом надання доказів сплати судового збору у розмірі 6306,00 грн.

Скаржником 27.04.2021 отримано ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 21.04.2021 про залишення апеляційної скарги без руху, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення №61022 54810753

05.05.2021 скаржник звернувся до Східного апеляційного господарського суду із листом (вх.№5099), до якого додав роздруківку платіжного доручення №976 від 14.04.2021 про сплату судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі на суму 6306,00 грн.

У зв`язку із перебуванням судді-доповідача Пушай В.І. у відпустці по 07.05.2021 включно, на підставі п. 5.4 Рішенням зборів суддів №3 від 15.02.2019 зазначений лист передано судді-доповідачу у перший робочий день після виходу його з відпустки, тобто 11.05.2021.

Згідно з ч. 3 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо заявник усунув недоліки у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважається поданою у день первинного її подання до суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст. 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 262 ГПК України, питання про відкриття апеляційного провадження у справі вирішується не пізніше п`яти днів з дня надходження заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, передбаченому ст. 260 цього Кодексу.

В обґрунтування заяви про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження прокурор посилається на те, що з матеріалами даної справи, в тому числі з оскаржуваним рішенням, він ознайомився лише 23.03.2021. При цьому, як зазначає прокурор, він звернувся із даною апеляційною скаргою на захист інтересів держави в особі, зокрема, відповідача, тобто особи, щодо якої суд ухвалив рішення про її права та інтереси. Наведені обставини, на думку прокурора, свідчать про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Розглянувши дане клопотання скаржника, враховується наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 256 ГПК України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Частиною 3 даної статті встановлено, що строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" зазначено: "право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані".

У справі "Пелевін проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що держава, яка створює суди апеляційної чи касаційної інстанцій, має забезпечити, щоб особи, які відповідають перед законом, мали можливість користуватись всіма фундаментальними гарантіями статті 6 Конвенції в провадженнях у цих судах (див., наприклад, рішення у справі "Делкурт проти Бельгії", від 17 січня 1970 року, пункт 25, Серія А, N 11). Суд повторює, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див., наприклад, рішення у справі "Ашінгдан проти Сполученого Королівства", від 28 травня 1985 року, пункт 57, Серія А, N 93).

Таким чином, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, виходячи з принципу верховенства права, Східний апеляційний господарський суд вважає, що прокурором з поважних причин перевищено строк на оскарження рішення суду, а тому відповідне клопотання скаржника підлягає задоволенню.

05.05.2021 від Приватного підприємства "Культурний центр народної творчості "Слобожанщина" надійшли заперечення на апеляційну скаргу (вх.№5133), в яких позивач просить повернути апеляційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури на рішення господарського суду Харківської області від 10.03.2021 у справі № 922/4104/20, посилаючись, зокрема, на те, що відповідно до абзацу 1 частини 3 та абзаців 1, 2 частини 4 статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Тобто, як зазначає позивач, прокурор виконує в такому разі субсидіарну роль та не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень. Разом з цим, як стверджує позивач, відповідач - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях бере активну участь у розгляді справи №922/4104/20, зокрема, подаючи процесуальні заяви як учасник справи для захисту своїх прав та інтересів, останньою з яких є апеляційна скарга на рішення господарського суду Харківської області від 10.03.2021 у справі № 922/4104/20.

Колегія суддів, розглянувши дані заперечення позивача, зазначає про таке.

Відповідно до частини 3 статті 53 Господарського процесуального кодексу України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно з частиною 4 даної статті, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 23 Закону України Про прокуратуру встановлено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною 3 зазначеної статті, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Відповідно до статті 25 Закону України Про приватизацію державного і комунального майна , кошти, одержані від продажу державного або комунального майна, інші надходження, безпосередньо пов`язані з процесом приватизації (суми штрафних санкцій за несвоєчасні розрахунки за придбані об`єкти приватизації тощо), зараховуються до державного або місцевого бюджету у повному обсязі, крім плати за участь.

У разі прийняття рішення про припинення приватизації сплачені реєстраційний внесок за реєстрацію покупців для участі в аукціоні та гарантійний внесок повертаються всім потенційним покупцям такого об`єкта.

У разі делегування власних повноважень стосовно приватизації майна, що перебуває у комунальній власності, державним органам приватизації органи місцевого самоврядування обов`язково передбачають у місцевих програмах приватизації та бюджетах субвенції на відшкодування державним органам приватизації витрат, пов`язаних з реалізацією зазначеного майна.

У разі ухвалення органами місцевого самоврядування рішення про делегування власних повноважень державним органам приватизації, частина коштів, що надійшли від приватизації майна, яке перебуває у комунальній власності, перераховується на рахунки державних органів приватизації з відповідного місцевого бюджету за визначеними органами місцевого самоврядування нормативами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, для спрямування на фінансування витрат, пов`язаних з реалізацією комунального майна.

За рахунок коштів державного бюджету або відповідного місцевого бюджету для проведення заходів, пов`язаних з приватизацією, здійснюються такі видатки:

1) оплата послуг, що надаються:

особами та організаціями, залученими до робіт з проведення обов`язкового екологічного аудиту, аудиту, експертизи технічного стану, охорони та збереження об`єктів власності в особі органів приватизації до їх подальшого продажу, надання юридичних послуг;

суб`єктами оціночної діяльності - суб`єктами господарювання, що залучаються для проведення оцінки майна у процесі приватизації (корпоратизації), оцінки об`єктів приватизації, повернутих за рішенням суду в державну або комунальну власність;

особами та організаціями, залученими до робіт з виготовлення технічної документації на об`єкт;

депозитарними установами щодо депозитарного обліку цінних паперів та обслуговування обігу цінних паперів на рахунках у цінних паперах;

особами та організаціями, залученими до роботи із забезпечення функціонування єдиної комп`ютерної мережі органів приватизації, придбання і супроводження програмного забезпечення для здійснення процесу приватизації державного майна;

закладами і центрами з навчання та підвищення кваліфікації кадрів органів приватизації та осіб, представників держави або територіальної громади, які беруть участь у загальних зборах товариств, та осіб, які включені до складу наглядових рад, ревізійних комісій;

2) витрати, пов`язані із:

забезпеченням міжнародної діяльності у сфері приватизації;

провадженням інформаційної діяльності з питань проведення приватизації, управління майном державного сектору в процесі приватизації, висвітленням приватизаційних процесів у засобах масової інформації, супроводженням веб-сайту Фонду державного майна України;

виконанням науково-дослідних робіт;

виданням та розповсюдженням офіційних друкованих видань органів приватизації;

придбанням комп`ютерної та офісної техніки, засобів зв`язку, обладнання, інвентарю, програмних продуктів.

Оплата послуг радників здійснюється в порядку, визначеному частиною другою статті 19 цього Закону з урахуванням положень частини третьої статті 19 цього Закону.

Частина витрат, визначених частиною третьої цієї статті, може фінансуватися за рахунок технічної допомоги міжнародних фінансових організацій або коштів міжнародних фінансових організацій з урахуванням того, що у разі надходження від таких міжнародних донорів відповідної вимоги частина витрат, яка початково була покрита фінансуванням таких донорів і потім відшкодована покупцем, повинна бути невідкладно повернута таким міжнародним донорам протягом 10 робочих днів після здійснення повного розрахунку за договором купівлі-продажу.

В обґрунтування наявності підстав для представництва інтересів держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях в даному апеляційному провадженні прокурор посилається на наступні обставини:

- звернення обласної прокуратури з апеляційною скаргою обумовлено необхідністю захисту інтересів держави та недопущення протиправного вибуття майна з державної власності, вирішення проблем суспільного значення, недопущення безоплатного або за заниженою ціною вибуття державного майна, отримання коштів за продаж державного майна у сумі, що відповідає справедливій вартості такого майна, відновлення порушених прав працівників та територіальної громади на використання об`єктів соціально-культурного призначення;

- у разі встановлення порушення вимог законодавства та факту бездіяльності органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах, у прокурора виникає не лише право, а й обов`язок захистити такі інтереси, в тому числі шляхом звернення із цією апеляційною скаргою.

За доводами апеляційної скарги, порушення Порядку №377 та Методики оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету міністрів України №1831 від 10.12.2003, не тільки свідчить про незаконність оскаржуваного рішення суду, а й суперечить інтересам держави у зв`язку з тим, що застосування спрощеного порядку приватизації у спірних правовідносинах є умисним уникненням проведення конкурсного порядку цих об`єктів (аукціон або конкурс), що робить неможливим отримати за об`єкт приватизації більше ринкової вартості, що суперечить меті, принципам та завданням приватизації щодо максимального наповнення бюджету.

Тобто, з наведеного прокурором обґрунтування підстав для здійснення представництва інтересів держави вбачається, що прокурор вважає виконання відповідачем рішення суду незаконними діями державного органу, наділеного відповідними функціями, відтак апеляційна скарга має превентивний характер.

Таким чином, незважаючи на самостійне оскарження відповідачем рішення суду у справі, судова колегія вважає, що прокурором виконано вимоги ч.ч. 3-4 статті 53 ГПК України та статті 23 Закону України Про прокуратуру та доведено наявність підстав для здійснення представництва інтересів відповідача у суді апеляційної інстанції, тому доводи позивача про те, що відповідач має реалізувати своє право на захист самостійно в контексті неможливості надання прокурору статусу самостійного суб`єкта звернення, не можуть бути прий няті до уваги, у зв`язку з чим викладене у запереченнях на апеляційну скаргу клопотання про повернення апеляційної скарги заступника керівника Харківської обласної прокуратури не підлягає задоволенню.

При цьому, відповідно до пункту 50 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц, суд згідно з принципом суд знає закони під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноваження органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Як зазначено вище, в даному випадку апеляційна скарга прокурора направлена на запобігання порушення інтересів держави шляхом виконання оскаржуваного рішення суду уповноваженим державним органом - відповідачем.

Крім того, згідно з пунктом 92 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, частина 4 статті 23 Закону України Про прокуратуру передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржене суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасником процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва .

Судова колегія зазначає, що частина 3 статті 53 ГПК України передбачає право прокурора на подання апеляційної скарги.

Натомість, позивачем у згаданих запереченнях на апеляційну скаргу не спростовано правомірності наведеного прокурором обґрунтування.

До того ж, доводи апеляційної скарги відповідача та прокурора не є повністю тотожними, тому з метою ефективної реалізації завдань господарського судочинства, повного та всебічного перегляду справи у розумінні частини 1 статті 269 ГПК України та перевірки законності і обґрунтованості рішення господарського суду Харківської області від 10.03.2021, апеляційна скарга прокурора підлягає прийняттю до провадження.

Оскільки апеляційна скарга заступника керівника Харківської обласної прокуратури та апеляційна скарга відповідача подані на одне судове рішення місцевого господарського суду, то колегія суддів вважає за необхідне об`єднати їх в одне апеляційне провадження

Керуючись ст. ст. 256, 258, 262, 263, 267 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

1. Поновити заступнику керівника Харківської обласної прокуратури строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Харківської області від 10.03.2021 у справі № 922/4104/20.

2. Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Харківської обласної прокуратури на рішення господарського суду Харківської області від 10.03.2021 у справі № 922/4104/20 .

3. Призначити скаргу до розгляду на "17" травня 2021 р. об 10:30 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 110 .

4. Об`єднати апеляційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури та апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях на рішення господарського суду Харківської області від 10.03.2021 у справі № 922/4104/20 в одне апеляційне провадження.

5. Повідомити учасників справи про дату розгляду справи.

6. Запропонувати учасникам протягом 15 днів подати до апеляційного господарського суду: відзив, відповідь, заперечення, документи в обґрунтування вимог та заперечень.

7. Довести до відома учасників апеляційного провадження, що нез`явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою розгляду апеляційної скарги по суті.

8. Зупинити дію рішення господарського суду Харківської області від 10.03.2021 у справі № 922/4104/20.

9. Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати за веб-адресою http://court.gov.ua/fair/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя В.І. Пушай

Суддя С.В. Барбашова

Суддя Н.М. Пелипенко