Постанова

від 07.06.2021 по справі 922/4104/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" червня 2021 р. Справа № 922/4104/20

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пушай В.І., суддя Барбашова С.В., суддя Пелипенко Н.М.

секретар судового засідання Лутаєва К.В.

за участю представників:

прокурор - Ногіна О.М., за посвідченням;

від позивача - Бондаренко Я.О. (адвокат), за ордером та свідоцтвом;

від відповідача - Зучек Є.Н., за довіреністю;

від третьої особи-1 - не з`явився;

від третьої особи-2 - не з`явився;

розглянувши апеляційні скарги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях, м. Харків, вх. № 983 Х/З та заступника керівника Харківської обласної прокуратури, вх. 1163 Х/З, м. Харків на рішення господарського суду Харківської області від 10.03.2021р. у справі № 922/4104/20 (суддя - Сальнікова Г.І., повний текст складено та підписано 12.03.2021р.)

за позовом Приватного підприємства "Культурний центр народної творчості "Слобожанщина", м. Харків

до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях, м. Харків

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:

1. Фонду державного майна України, м. Київ

2. Державної установи "Державний інститут праці та соціально-економічних досліджень", м. Харків

про визнання права на приватизацію способом викупу об`єкту приватизації та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИЛА:

17.12.2020 Приватне підприємство "Культурний центр народної творчості "Слобожанщина" (далі - ПП "Культурний центр народної творчості "Слобожанщина", позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях (далі - відповідач) про:

- визнання за ПП "Культурний центр народної творчості "Слобожанщина" права на приватизацію способом викупу об`єкту приватизації - нежитлові приміщення кімнати №№ 16, 17, 18, 19, 20, 21 у підвалі, площею 71,8 кв. м., кімнати №№ 2, 3, 4, 5, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 45, 46, 47, 48, 49, частину кімнати № 6 площею 7,5 кв.м, першого поверху площею, 259,0 кв.м., кім. №№ 3, 4, 6, 7, 8, 10, 11, 12, 16 третього поверху, площею 145,6 кв.м., кім. №№ 3, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 17, 18, 19, 20, 21, 26, 27, 28 четвертого поверху площею 349,2 кв.м., загальною площею 825,6 кв.м., за адресою: м. Харків, вул. Сумська, буд. 1;

- зобов`язання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях включити нерухоме майно - нежитлові

приміщення кімнати №№ 16, 17, 18, 19, 20, 21 у підвалі, площею 71.8 кв.м., кімнати №№ 2, 3, 4, 5, 18, 19, 20, 21 22, 23, 45, 46, 47, 48, 49, частину кімнати № 6 площею 7.5 кв.м, першого поверху площею, 259,0 кв.м., кім. №№ 3, 4, 6, 7, 8, 10, 11, 12, 16 третього поверху, площею 145,6 кв.м., кім. №№ 3, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 17, 18, 19, 20, 21, 26, 27, 28 четвертого поверху площею 349,2 кв.м., загальною площею 825,6 кв.м., за адресою: м. Харків, вул. Сумська, буд. 1 до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що він виконав умови, передбачені ст. 18 Закону України Про приватизацію державного та комунального майна , тому має право на приватизацію майна шляхом викупу та підлягає включенню до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, а бездіяльність відповідача щодо невключення нерухомого майна до переліку є протиправною та незаконною.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28.12.2020 залучено до участі у справі Фонд державного майна України (далі - третя особа-1) та Державну установу "Державний інститут праці та соціально-економічних досліджень" (далі - третя особа-2) у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

Рішенням господарського суду Харківської області від 10.03.2021 позов задоволено повністю:

- визнано за ПП "Культурний центр народної творчості "Слобожанщина" право на приватизацію способом викупу об`єкту приватизації - нежитлові приміщення кімнати №№ 16, 17, 18, 19, 20, 21 у підвалі, площею 71,8 кв. м., кімнати №№ 2, 3, 4, 5, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 45, 46, 47, 48, 49, частину кімнати № 6 площею 7,5 кв.м, першого поверху площею, 259,0 кв.м., кім. №№ 3, 4, 6, 7, 8, 10, 11, 12, 16 третього поверху, площею 145,6 кв.м., кім. №№ 3, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 17, 18, 19, 20, 21, 26, 27, 28 четвертого поверху площею 349,2 кв.м., загальною площею 825,6 кв.м., за адресою: м. Харків, вул. Сумська, буд. 1;

- зобов`язано Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях включити нерухоме майно - нежитлові приміщення кімнати №№ 16, 17, 18, 19, 20, 21 у підвалі, площею 71.8 кв.м., кімнати №№ 2, 3, 4, 5, 18, 19, 20, 21 22, 23, 45, 46, 47, 48, 49, частину кімнати № 6 площею 7.5 кв.м, першого поверху площею, 259,0 кв.м., кім. №№ 3, 4, 6, 7, 8, 10, 11, 12, 16 третього поверху, площею 145,6 кв.м., кім. №№ 3, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 17, 18, 19, 20, 21, 26, 27, 28 четвертого поверху площею 349,2 кв.м., загальною площею 825,6 кв.м., за адресою: м. Харків, вул. Сумська, буд. 1 до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації;

- стягнуто з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях на користь ПП "Культурний центр народної творчості "Слобожанщина" 4 204,00 грн. судового збору.

Рішення суду мотивоване, зокрема, з тих підстав, що:

- враховуючи наведені у рішенні господарського суду Харківської області від 01.07.2020 у справі № 922/1512/20, яке постановою Східного апеляційного господарського суду від 15.09.2020 залишено без змін, висновки, позивач згідно з ст. 18 Закону України Про приватизацію державного та комунального майна має право на приватизацію об`єкта шляхом викупу як такий, що виконав умови, що передбачені частиною другою цієї статті;

- порядок та етапи приватизації державного майна визначений ч. 1 ст. 10 ЗУ Про приватизацію державного і комунального майна , а з цієї норми вбачається, що відповідачем спочатку формується та затверджується перелік об`єктів, що підлягають приватизації та приймається рішення про приватизацію, тому доводи відповідача щодо непроведення позивачем оцінки орендованого майна є безпідставними, оскільки така оцінка проводиться після включення майна до переліків об`єктів, що підлягають приватизації та прийняття відповідного рішення про приватизацію;

- відповідачем у відзиві на позовну заяву ототожнено поняття включення об`єкту до переліку та затвердження переліку , тоді як позовні вимоги зводяться саме до зобов`язання відповідача включити спірне майно до означеного переліку, а не до зобов`язання затвердити його.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду відповідач звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилається на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права.

Скаржник стверджує, що визнання права на приватизацію шляхом викупу орендованого державного майна, а також визначення вартості невід`ємних поліпшень такого майна повинно відбуватися не господарським судом, а на підставі незалежної оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності, відбір якого на конкурсних засадах здійснений органом приватизації.

На думку відповідача, звернення позивача до суду з позовом у даній справі є неправомірною спробою штучно замінити необхідність дотримання законодавчо встановленого порядку ідентифікації невід`ємних поліпшень та проведення незалежної оцінки орендованого нерухомого майна, що містить невід`ємні поліпшення, рішенням у справі. Господарський суд не може підміняти собою державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, що належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі повноважень суду.

За доводами апеляційної скарги, вимога про визнання за позивачем права на приватизацію способом викупу об`єкту приватизації є вимогою про встановлення факту, що має юридичне значення, а тому такий спосіб захисту не відповідає способам, встановленим чинним законодавством, і не призводить до поновлення порушеного права.

Відповідач вважає, що з огляду на внесення (ще до ухвалення ГСХО вішення від 01.07.2020 у справі № 922/1512/20) Фондом державного майна України до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації у 2020 році, єдиного майнового комплексу ДУ ДІПСЕД шляхом продажу на аукціоні з умовами та відсутності в означеному переліку індивідуально визначеного майна, що є об`єктом оренди за договором № 0050Х/2019 від 13.09.2019, вимога про визнання за позивачем права на приватизацію способом викупу об`єкту приватизації є такою, що не підлягала задоволенню через те, що законодавчо відсутня можливість внесення до такого переліку індивідуально визначеного майна, у разі прийняття рішення та внесення до переліку приватизації єдиного майнового комплексу, до складу якого вже входить таке окреме індивідуально визначене майно.

Крім того, до суду апеляційної інстанції також звернувся заступник керівника Харківської обласної прокуратури з апеляційною скаргою на рішення суду у даній справі, в якій прокурор просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Прокурор вважає, що рішення ухвалено судом першої інстанції з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права (ст.ст. 203, 215, 216, 228, 345 ЦК України, ст. 17 ЗУ Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , ст.ст. 1, 2, 4, 25, 29 ЗУ Про приватизацію державного майна , ст.ст. 11, 18-2 ЗУ Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію), та процесуального права (ст.ст. 11, 13, 14, 76-79, 86, 236 ГПК України), неповним з`ясуванням судом обставин, що призвело до неправильного її вирішення.

Прокурор стверджує, що посилання суду першої інстанції на наявність судового рішення у справі № 922/1512/20 від 01.07.2020 є недоречним, оскільки навіть за наявності такого судового рішення про надання згоди на проведення невід`ємних поліпшень у спірних приміщеннях, законодавчими актами та нормативно-правовими документами чітко унормований порядок проведення незалежної оцінки орендованого нерухомого майна, що містить невід`ємні поліпшення.

За доводами апеляційної скарги прокурора, визнання права на приватизацію шляхом викупу орендованого державного майна, а також визначення вартості невід`ємних поліпшень такого майна відповідно до Порядку № 377 відбувається на підставі незалежної оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності, відбір якого на конкурсних засадах здійснений органом приватизації, як того вимагає законодавство з питань приватизації та оцінки державного майна.

Порушення вказаного порядку приватизації, на думку прокурора, свідчить не тільки про його незаконність, а й суперечить інтересам держави у зв`язку з тим, що він фактично є умисним уникненням проведення конкурсного продажу цих об`єктів (аукціон або конкурс), що робить неможливим отримати за об`єкт приватизації більше ринкової вартості, адже на аукціон або конкурс він виставляється з початковою вартістю, що дорівнює ринковій, та в ході їх проведення ціна продажу може збільшитися.

Прокурор зазначає, що в порушення ст.ст. 236, 237 ГПК України місцевий господарський суд втрутився у дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень - в даному випадку наявний факт самостійного прийняття судом рішення за заявою позивача замість суб`єкта владних повноважень - ФДМУ.

Доводи апеляційної скарги прокурора щодо неналежного способу захисту, обраного позивачем (визнання права на приватизацію) та щодо відсутності законодавчо визначеної можливості включення індивідуально визначеного майна до вже затвердженого приватизаційного переліку, є тотожними доводам апеляційної скарги відповідача з цього приводу.

Питання наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в даному апеляційному провадженні та дотримання ним вимог ст. 23 ЗУ Про прокуратуру та ст. 53 ГПК України при зверненні до суду з наведеною апеляційною скаргою досліджувалося в ухвалі САГС від 11.05.2021.

У визначений ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.04.2021 строк, від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідача.

07.06.2021 до початку судового засідання від відповідача надійшло клопотання про заміну відповідача у справі з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях на Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області на підставі наказів ФДМУ № 774 від 12.05.2021, № 153-р від 13.05.2021, № 783 від 13.05.2021, акту приймання-передавання справ (документів) від однієї установи до іншої від 17.05.2021 № 1 з описом справ юр.відділу до акту приймання-передавання та витягу з ЄДРПОУ.

В обґрунтування заявленого клопотання відповідач посилається на те, що відповідно до наказів ФДМУ від 12.05.2021 № 774 Про виділ Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області , від 13.05.2021 №783 Про утворення юридичної особи , утворено нову юридичну особу - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області шляхом виділу частини майна, прав та обов`язків Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях.

За відомостями ЄДРПОУ Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області зареєстроване як юридична особа з 14.05.2021, а згідно з актом приймання-передавання справ (документів) від 17.05.2021 № 1, матеріали справи № 922/4104/20 були передані до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області.

За приписами ч. 1, ч. 2 ст. 52 ГПК України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Враховуючи наведене, судова колегія дійшла висновку щодо необхідності заміни відповідача у справі - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях на його процесуального правонаступника - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області.

Отже, відповідачем у справі слід вважати Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області.

При цьому, суд апеляційної інстанції наголошує, що зазначення в описовій частині даної постанови про здійснення такої процесуальної дії є належним виконанням вимог ч. 3 ст. 52 ГПК України.

Прокурор та представник відповідача у судовому засіданні підтримали свої апеляційній скарги.

Представник позивача у судовому засіданні проти апеляційних скарг заперечив, в т.ч. й за доводами, викладеними у згаданому відзиві на апеляційну скаргу відповідача.

Представники третіх осіб у судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи всі учасники апеляційного провадження повідомлені належним чином.

Частинами 1-2 статті 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Дослідивши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.09.2019 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях, як орендодавцем, та ПП "Культурний центр народної творчості "Слобожанщина", як орендарем укладено договір оренди № 0050Х/2019 індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності, предметом якого є нежитлові приміщення кімнати №№ 16, 17, 18, 19, 20, 21 у підвалі, площею 71,8 кв.м., кімнати №№ 2, 3, 4, 5, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 45, 46, 47, 48, 49, частина кімнати № 6 площею 7,5 кв.м, першого поверху площею, 259,0 кв.м., кім. №№ 3, 4, 6, 7, 8, 10, 11, 12, 16 третього поверху, площею 145,6 кв.м., кім. №№ 3, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 17, 18, 19, 20, 21, 26, 27, 28 четвертого поверху площею 349,2 кв.м., 6-поверхової будівлі, пам`ятки архітектури (охоронний номер № 611) інв. № 1, загальною площею 825,6 кв.м., розміщене за адресою: м. Харків, вул. Сумська, буд. 1, що перебуває на балансі Державної установи "Державний інститут праці та соціально-економічних досліджень".

Відповідно до пункту 4.4. договору, для отримання згоди орендодавця на здійснення поліпшень орендар звертається до орендодавця згідно з Порядком надання орендарю згоди орендодавця державного майна на здійснення невід`ємних поліпшень орендованого державного майна, який затверджений наказом Фонду державного майна України 25 травня 2018 року № 686 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11 червня 2018 року за № 711/32163 (далі - Порядок № 686).

Умовами пункту 5.4 договору визначено, що орендар зобов`язаний забезпечити збереження орендованого майна, запобігати його пошкодженню і псуванню, тримати майно в порядку, передбаченому санітарними нормами та правилами пожежної безпеки, підтримувати орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, здійснювати заходи протипожежної безпеки.

Згідно з п. 6.3 договору, за письмовою згодою орендодавця та уповноваженого органу управління орендар має право здійснювати капітальний ремонт, проводити зміну, реконструкцію, розширення, технічне переозброєння орендованого майна, що зумовлює підвищення його вартості.

При цьому, п. 7.2 договору на орендодавця покладений обов`язок не вчиняти дій, які б перешкоджали орендарю користуватися орендованим майном на умовах цього договору.

Договір укладено строком на 15 років, що діє з 13.09.2019 до 12.09.2034 включно (п. 10.1 договору).

За актом приймання-передавання від 13.09.2019 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях передало, а ПП "Культурний центр народної творчості "Слобожанщина" прийняло спірне державне майно відповідно до договору оренди № 0050Х/2019 від 13.09.2019; вартість майна визначена згідно з висновком про вартість на 31.08.2019 становить за незалежною оцінкою 7 240 000,00 грн. (без ПДВ).

В даному акті також зазначено про те, що стан майна на момент укладення договору є таким, що потребує поточного ремонту.

У відповідності до положень п. 2 Порядку № 686, процедура надання орендарю згоди орендодавця державного майна на здійснення невід`ємних поліпшень орендованого державного майна включає такі етапи: подання заяви і пакета документів орендарем; розгляд заяви і документації орендаря; прийняття відповідного рішення.

Відповідно до п. 3 Порядку № 686, для розгляду питання про надання згоди орендарю на здійснення невід`ємних поліпшень орендованого державного майна орендар подає заяву і такі документи: опис передбачуваних поліпшень і кошторис витрат на їх проведення; інформацію про доцільність здійснення поліпшень орендованого майна; приписи органів пожежного нагляду, охорони праці (за їх наявності); довідку балансоутримувача про вартість об`єкта оренди згідно з даними бухгалтерського обліку на початок поточного року; завірену копію проектно-кошторисної документації, якщо інше не встановлено договором оренди; звіт за результатами експертизи кошторисної частини проектної документації на здійснення невід`ємних поліпшень.

Матеріали справи свідчать про те, що позивачем відповідно до умов договору оренди та вимог чинного законодавства був підготовлений пакет документів на здійснення невід`ємних поліпшень орендованого державного майна, а саме: звіт про технічний стан нежитлових приміщень кімнати №№ 16, 17, 18, 19, 20, 21 у підвалі, площею 71,8 кв.м., кімнати №№ 2, 3, 4, 5, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 45, 46, 47, 48, 49, частину кімнати № 6 площею 7,5 кв.м, першого поверху площею, 259,0 кв.м., кім. №№ 3, 4, 6, 7, 8, 10, 11, 12, 16 третього поверху, площею 145,6 кв.м., кім. №№ 3, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 17, 18, 19, 20, 21, 26, 27, 28 четвертого поверху площею 349,2 кв.м., 6- поверхової будівлі, загальною площею 825,6 кв.м., за адресою: м. Харків, вул. Сумська, буд. 1; зведений кошторис розрахунку вартості будівництва від 02.12.2019 року; інформація про доцільність здійснення поліпшень орендованого майна (лист органу уповноваженого управляти державним майном від 28.12.2019р. № 3242-04/454614-06 та лист балансоутримувача від 15.01.2020 р. № 8); довідка Державної установи "Державний інститут праці та соціально-економічних досліджень" від 15.01.2020 року № 11; лист Головного управління держпраці у Харківській області від 04.03.2020 року № 07/2555/03.02-17/2370; припис ГУ ДСНС України у Харківській області про усунення порушень вимог законодавства в сфері техногенної та пожежної безпеки від 24.01.2020р. № 45; експертна оцінка філії ДП "Укрдержбудекспертиза", щодо розгляду кошторисної частини проектної документації за робочим проектом від 09.12.2019 р. № 23-19/07.

11.03.2020 листом № 11/03/20 позивач звернувся до відповідача з проханням надати дозвіл на проведення невід`ємних поліпшень нерухомого державного нежитлових приміщень кімнати №№ 16, 17, 18, 19, 20, 21 у підвалі, площею 71,8 кв.м., кімнати №№ 2, 3, 4, 5, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 45, 46, 47, 48, 49, частину кімнати № 6 площею 7,5 кв.м, першого поверху площею, 259,0 кв.м., кім. №№ 3, 4, 6, 7, 8, 10, 11, 12, 16 третього поверху, площею 145,6 кв.м., кім. №№ 3, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 17, 18, 19, 20, 21, 26, 27, 28 четвертого поверху площею 349,2 кв.м., 6- поверхової будівлі, загальною площею 825,6 кв.м., за адресою: м. Харків, вул. Сумська, буд. 1.

У відповідь, листом від 26.03.2020р. № 18-03-02-03246 відповідач відмовив позивачу у наданні згоди на проведення невід`ємних поліпшень орендованого майна, посилаючись на ч. 6 ст. 21 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Разом із тим, рішенням господарського суду Харківської області від 01.07.2020 у справі № 922/1512/20, яке залишено без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 15.09.2020, визнано такою, що надана згода ПП "Культурний центр народної творчості "Слобожанщина" на проведення невід`ємних поліпшень: №№ 16, 17, 18, 19, 20, 21 у підвалі, площею 71,8 кв.м., кімнати №№ 2, 3, 4, 5, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 45, 46, 47, 48, 49, частину кімнати № 6 площею 7,5 кв.м, першого поверху площею, 259,0 кв.м., кім. №№ 3, 4, 6, 7, 8, 10, 11, 12, 16 третього поверху, площею 145,6 кв.м., кім. №№ 3, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 17, 18, 19, 20, 21, 26, 27, 28 четвертого поверху площею 349,2 кв.м., 6- поверхової будівлі, пам`ятки архітектури (охоронний номер № 611) інв. № 1, загальною площею 825,6 кв.м., розміщене за адресою: м. Харків, вул. Сумська, буд. 1, що перебуває на балансі Державної установи "Державний інститут праці та соціально - економічних досліджень" за договором оренди № 0050Х/2019 індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності від 13.09.2019р., укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях та ПП "Культурний центр народної творчості "Слобожанщина".

Ухвалою Верховного Суду від 24.12.2020 закрито касаційне провадження за касаційною скаргою Регіонального відділення на зазначені судові рішення.

Тобто, рішення суду від 01.07.2020 у справі № 922/1512/20 набрало законної сили 15.09.2020 та на теперішній час є чинним.

Відповідно до приписів п. 8, 9 Порядку № 686, після отримання згоди орендар складає графік виконання робіт і подає його орендодавцю.

Після здійснення дозволених орендарю невід`ємних поліпшень орендар надає орендодавцю інформацію про завершення виконання робіт з поданням копій підписаних замовником і підрядником актів приймання виконаних робіт та документів, що підтверджують оплату зазначених робіт.

Також, з матеріалів справи вбачається, що 17.09.2020 між позивачем, як замовником, та ТОВ "Інтер Еко Буд", як підрядником укладено договір підряду № 17.09.20/К, відповідно до умов якого підрядник за замовленням замовника виконує власними та залученими силами і засобами капітальний ремонт з невід`ємними поліпшеннями нежитлових приміщень загальною площею 825,6 кв.м. (кімнати №№ 16, 17, 18, 19, 20, 21 у підвалі, площею 71,8 кв.м., кімнати №№ 2, 3, 4, 5, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 45, 46, 47, 48, 49, частину кімнати № 6 площею 7,5 кв.м, першого поверху площею, 259,0 кв.м., кім. №№ 3, 4, 6, 7, 8, 10, 11, 12, 16 третього поверху, площею 145,6 кв.м., кім. №№ 3, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 17, 18, 19, 20, 21, 26, 27, 28 четвертого поверху площею 349,2 кв.м.) за адресою: м. Харків, вул. Сумська, буд. 1, на загальну суму 3 587 954,70 грн. з яких ПДВ - 597 992,45 грн.

12.10.2020 між позивачем (замовником) та ТОВ "Інтер Еко Буд" (підрядником) підписано акт приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2020 року на суму 3 587 954,70 грн.

Оплата позивачем виконаних ТОВ "Інтер Еко Буд" робіт за договором підряду № 17.09.20/К від 17.09.2020 підтверджується наданими позивачем до матеріалів справи копіями платіжних доручень № 133 від 25.09.2020 на суму 500 000,00 грн., № 134 від 29.09.2020 на суму 1 000 000,00 грн., № 141 від 07.10.2020 на суму 280 000,00 грн.; № 143 від 08.10.2020 на суму 307 954,70 грн., № 144 від 09.10.2020 на суму 280 000,00 грн., № 145 від 12.10.2020 на суму 220 000,00 грн., № 150 від 05.10.2020 на суму 1 000 000,00 грн.

На виконання зазначених вимог Порядку № 686 позивач листом від 02.10.2020 за вих. № 17.10 направив відповідачу графік викання робіт.

У подальшому, позивач звернувся до відповідача з листом від 20.10.2020 за вих. № 18.10, в якому повідомив останнього про завершення виконання робіт, на підтвердження чого в якості додатків до цього листа ним надавалися відповідачеві копії договору підряду та акту приймання виконаних будівельних робіт, а також платіжні доручення, які свідчать про оплату виконаних ТОВ "Інтер Еко Буд" робіт.

22.10.2020 позивач звернувся до відповідача з листом за вих. № 19.10, в якому просив прийняти здійснені невід`ємні поліпшення орендованого майна, включити об`єкт - нежитлові приміщення кімнати №№ 16, 17, 18, 19, 20, 21 у підвалі, площею 71,8 кв.м., кімнати №№ 2, 3, 4, 5, 18, 19, 20, 21 22, 23, 45, 46, 47, 48, 49, частину кімнати № 6 площею 7,5 кв.м, першого поверху площею, 259,0 кв.м., кім. №№ 3, 4, 6, 7, 8, 10, 11, 12, 16 третього поверху, площею 145,6 кв.м., кім. №№ 3, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 17, 18, 19, 20, 21, 26, 27, 28 четвертого поверху площею 349,2 кв.м., 6- поверхової будівлі, пам`ятки архітектури (охоронний номер № 611) інв. № 1, загальною площею 825,6 кв.м., розміщене за адресою: м. Харків, вул. Сумська, буд. 1 до переліку об`єктів малої приватизації та розпочати роботу по приватизації даного об`єкта шляхом викупу.

У даному листі позивачем також зазначено, що невід`ємні поліпшення орендованого майна ним здійснені на підставі рішення ГСХО від 01.07.2020 у справі № 922/1512/20.

На підтвердження факту надсилання листа № 19.10 від 22.10.2020 позивачем надано копію експрес-накладної АТ Укрпошта № 6116610780555 від 22.10.2020 та копію фіскального чеку підприємства зв`язку від 22.10.2020. При цьому, в апеляційній скарзі відповідачем не заперечується факт отримання даного листа позивача 27.10.2020.

Оскільки лист позивача № 19.10 від 22.10.2020 залишений відповідачем без відповіді та без задоволення, тому позивач вважає бездіяльність відповідача щодо не включення нерухомого майна до переліку протиправною та незаконною, що обумовило його звернення до господарського суду з даним позовом.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", до об`єктів державної і комунальної власності, що підлягають приватизації, належать усі об`єкти права державної і комунальної власності, крім тих, приватизація яких прямо заборонена цим Законом та іншими законами України.

Згідно з ч.2 ст. 4 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", крім передбачених ч.3 цієї статті випадків, приватизації не підлягають казенні підприємства та об`єкти, необхідні для виконання державою своїх основних функцій, для забезпечення обороноздатності держави, та об`єкти права власності Українського народу, майно, що становить матеріальну основу суверенітету України, зокрема: заклади освіти, що фінансуються з державного бюджету; державні заклади освіти, у т.ч. приміщення, в яких розміщуються державні заклади освіти. Водночас, частиною 3 цієї статті передбачено, що майно, яке перебуває на балансах державних підприємств, установ, організацій, що не підлягають приватизації, та яке не входить до складу єдиних майнових комплексів, що забезпечують основні види діяльності таких підприємств або більше 3-ох років не використовуються у виробничій діяльності і подальше їх використання не планується, належить до об`єктів, що підлягають приватизації.

Частиною 1 ст. 11 Закону "Про приватизацію державного та комунального майна" встановлено, що ініціювати приватизацію об`єктів можуть органи приватизації, уповноважені органи управління, інші суб`єкти управління об`єктами державної і комунальної власності або покупці.

Переліки об`єктів малої приватизації державної власності, що підлягають приватизації, затверджуються ФДМ України (ч.3 ст. 11 ст. Закону).

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", до об`єктів малої приватизації, зокрема, належать: - єдині майнові комплекси державних і комунальних підприємств, їх структурних підрозділів, у т.ч. єдині майнові комплекси та їх структурні підрозділи, що передані в оренду, крім єдиних майнових комплексів державних і комунальних підприємств, що належать до об`єктів великої приватизації; - окреме майно.

Приписами статті 7 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" визначено, що ФДМ України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим становлять єдину систему державних органів приватизації. Державні органи приватизації здійснюють державну політику у сфері приватизації та діють на підставі Закону України "Про ФДМ України", цього Закону, інших актів законодавства. Державні органи приватизації у межах своєї компетенції здійснюють такі основні повноваження, зокрема: затверджують переліки об`єктів, що підлягають приватизації; класифікують об`єкти приватизації відповідно до цього Закону; приймають рішення про приватизацію об`єктів державної власності у випадках, установлених законодавством.

Відповідно до п.8, 9 ст. 11 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", державні органи приватизації протягом 30 днів розглядають заяви та приймають рішення щодо включення до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, і в п`ятиденний строк письмово повідомляють про це заявника, підприємство, що приватизується (балансоутримувача об`єкта), а також відповідний уповноважений орган управління.

При цьому, відмова державними органами приватизації у включенні до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, можлива у разі: коли підприємство, що пропонується приватизувати, перебуває у процесі ліквідації; коли законодавством установлено обмеження щодо приватизації об`єкта; вмотивованої відмови органу, уповноваженого управляти державним майном, у погодженні щодо включення до переліку об`єктів, що підлягають приватизації; не включення Кабінетом Міністрів України за поданням Фонду державного майна України до переліку об`єктів великої приватизації, що підлягають приватизації.

Також, приписами абзацу 8 п. 5.1. Положення про регіональне відділення Фонду державного майна України, яке затверджене наказом ФДМУ від 15.05.2012р. № 678 чітко визначено, що регіональні відділення розглядають заяви про включення об`єктів державної власності до відповідного переліку об`єктів великої або малої приватизації, що підлягають приватизації, і приймають відповідні рішення.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна", приватизація об`єктів державної або комунальної власності, переданих в оренду, здійснюється шляхом продажу на аукціоні або шляхом викупу, якщо виконуються умови, передбачені частиною другою цієї статті.

Орендар одержує право на викуп орендованого майна (будівлі, споруди, нежитлового приміщення) за ціною, визначеною за результатами його незалежної оцінки, якщо виконується кожна з таких умов: орендарем здійснено поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від відповідного об`єкта без заподіяння йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, визначеної суб`єктом оціночної діяльності для цілей оренди майна; орендар отримав письмову згоду орендодавця на здійснення невід`ємних поліпшень, які надають йому право на приватизацію майна шляхом викупу; невід`ємні поліпшення виконані в межах трирічного строку з дати визначення ринкової вартості майна для цілей укладання договору оренди або для цілей продовження договору оренди; здійснення і склад невід`ємних поліпшень, у тому числі невід`ємний характер поліпшень, підтверджені висновком будівельної експертизи, а вартість невід`ємних поліпшень, підтверджених висновком будівельної експертизи, визначена суб`єктом оціночної діяльності; орендар належно виконує умови договору оренди, відсутня заборгованість з орендної плати; договір оренди є чинним на момент приватизації.

Орендар, який виконав умови, передбачені частиною другою цієї статті, має право на приватизацію об`єкта шляхом викупу.

Як вбачається з матеріалів справи, ринкова вартість майна згідно з висновком про вартість на 31.08.2019 року становить 7 240 000,00 грн. Вартість зроблених позивачем невід`ємних поліпшень становить 3 587 954,70 грн., що становить 49,5% ринкової вартості майна.

При цьому, позивач отримав згоду на проведення невід`ємних поліпшень, які надають йому право на приватизацію майна шляхом викупу.

Матеріалами справи підтверджено, що невід`ємні поліпшення виконані в межах трирічного строку з дати визначення ринкової вартості майна для цілей укладання договору оренди - 31.08.2019 року.

Здійснення і склад невід`ємних поліпшень, у тому числі невід`ємний характер поліпшень, доведені висновком будівельної експертизи, а саме: звітом про проведення будівельної експертизи з технічним обстеженням об`єкту після проведення невід`ємних поліпшень, який підготовлений ПП «Архітектурне Бюро Річ» .

Натомість вартість невід`ємних поліпшень, які підтверджені висновком будівельної експертизи, визначена звітом про оцінку вартості майна суб`єкта оціночної діяльності ФОП Ачкасова О.М. та становить 3 409 440 грн. (з ПДВ).

Крім того, достовірність понесених позивачем витрат та їх джерела придбання на невід`ємні поліпшення нерухомого майна досліджена та встановлена Звітом незалежного аудитора від 20.10.2020 року.

Судом першої інстанції встановлено, а відповідачем та прокурором в апеляційних скаргах не спростовано, що позивач як орендар за договором належно виконує умови договору оренди, будь-яка заборгованість з орендної плати відсутня, а доказів протилежного матеріали справи не містять.

Як зазначено вище, позивач одночасно з листом № 19.10 від 22.10.2020 року надавав відповідачеві вичерпний пакет документів, визначений у п. 2.2. Порядку та ст. 18 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна", який з боку відповідача залишився без відповіді.

Аналіз положень ст. 11 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" та абзацу 8 п. 5.1. Положення про регіональне відділення Фонду державного майна України свідчить про те, що на відповідача покладений обов`язок з розгляду заяв відносно приватизації напротязі 30 днів та повідомлення в п`ятиденний термін про прийняте даним суб`єктом владних повноважень рішення.

Тобто, згідно з наведеними нормами таке рішення приймається регіональним відділенням фонду як у випадку позитивного вирішення питання заявника, так і у випадку відмови у включенні об`єкту до переліку, про що суб`єкт владних повноважень має в обов`язковому порядку повідомити заявника.

Як вбачається з матеріалів справи, заяву позивача № 19.10 від 22.10.2020 відповідач отримав 27.10.2020, тому мав її розглянути до 26.11.2020 (включно) та направити свою відповідь позивачеві до 01.12.2020 (включно). Водночас, позивач звернувся до господарського суду з даним позовом 17.12.2020, що, враховуючи час поштового перебігу, безумовно свідчить про відсутність розгляду відповідачем означеного звернення позивача у встановлений спеціальними нормами строк.

Проте, заява (лист) позивача № 19.10 від 22.10.2020 Щодо приватизації державного майна залишений відповідачем без будь-якого реагування, чого в апеляційному провадженні ним не спростовано. Відтак, доводи позивача про неправомірну бездіяльність відповідача є обґрунтованими, оскільки у розумінні ст. 11 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" та абзацу 8 п. 5.1. Положення про регіональне відділення Фонду державного майна України заява позивача відповідачем не розглянута у встановлені строки та про результат такого розгляду позивач відповідачем у 5-денний строк не повідомлявся.

Крім того, судовою колегією враховується, що згідно з рішенням Європейського суду з прав людини по справі "Девелопмент ЛТД" та інші проти Ірландії", ст.1 Першого протоколу Конвенції можна застосувати до захисту "правомірних очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. "Правомірні очікування" виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати, що таке рішення є дійсним та розраховувати на певний стан речей.

Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ поняття "майно" у першій частині статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, яке не обмежується правом власності на речі матеріального світу та не залежить від формальної класифікації, прийнятої у національному законодавстві: деякі інші права й інтереси, що становлять активи, теж можуть розглядатися як "майнові права", а отже, як "майно" (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Бейелер проти Італії " (Beyeler v. Italy), заява № 33202, § 100).

За певних обставин захистом статті 1 Першого протоколу до Конвенції може користуватися легітимне очікування (legitimate expectation) успішної реалізації майнових прав (право вимоги). Для того, щоб "очікування" було "легітимним", воно має бути заснованим на нормі закону або іншому правовому акті, такому, як судове рішення, пов`язаному із майновим інтересом (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ ід 28.09.2004 у справі "Копецький проти Словаччини" (Kopecky v. Slovakia), заява № 44912/98, § 49-50). Проте стаття 1 Першого протоколу до Конвенції не гарантує право на набуття майна (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Копецький проти Словаччини", § 35).

Тобто особа, яка має майновий інтерес, може розглядатись як така, що має "легітимне очікування" успішної реалізації її права вимоги у сенсі статті 1 Першого протоколу до Конвенції, коли для цього інтересу є достатні підстави у національному законодавстві. Останнє повинно давати змогу чітко визначити конкретний майновий інтерес особи, який, наприклад, має бути передбаченим у відповідних нормативних приписах або підтвердженим в іншому правовому акті, зокрема, у судовому рішенні (див. для порівняння mutatis mutandis ухвалу ЄСПЛ щодо прийнятності від 02.07.2002 у справі "Гайдук та інші проти України" (Gayduk and Others v. Ukraine), заяви № 45526/99 та інші). Очікування не буде легітимним, коли є спір щодо правильності тлумачення та застосування національного законодавства, і доводи заявника відхиляє національний суд (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Копецький проти Словаччини", § 50) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2019 у справі № 265/6582/16).

Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеної, зокрема, у постановах від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

З наведеного слідує, що позивач виконав вимоги національного законодавства (ст. 18 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна"), які є необхідною передумовою для приватизації орендованого державного майна у спрощеному порядку (здійснив невід`ємні поліпшення об`єкту оренди не менше, ніж на 25 % його вартості за згодою орендодавця), а тому мав право на позитивне вирішення його заяви шляхом прийняття відповідачем відповідного рішення.

Таким чином, відповідач порушив майнові права позивача, який на законних підставах звернувся до нього із згаданою заявою та очікував на вирішення свого питання. Мотивованої відмови у задоволенні заяви позивача в контексті вимог п. 9 ст. 11 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" відповідачем до матеріалів справи не надано.

Наведеним спростовуються заперечення відповідача, викладені у відзиві на позов та в апеляційній скарзі, а також заперечення прокурора щодо неналежного способу захисту, обраного в даному випадку позивачем, оскільки ним та матеріалами справи доведено наявність порушення його майнових прав та інтересів неправомірною бездіяльністю відповідача.

Судовою колегією також відхиляються доводи скаржників щодо намагання позивачем встановити юридичний факт відносно вимоги про визнання за позивачем права на приватизацію способом викупу об`єкту приватизації, з огляду на встановлену наявність спору відносно майнових прав позивача.

При цьому, судом апеляційної інстанції враховується, що перелік способів захисту, визначений у частині 2 статті 16 ЦК України та статті 20 ГК України, не є вичерпним. І суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках, про що прямо зазначено в абзаці 12 частини 2 статті 16 ЦК України.

Порушення права (інтересу) пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Прийняття судом рішення покликане усунути цю невизначеність, відновити порушене право, створити можливість для реалізації інтересу.

За відсутності мотивованої відмови відповідача у задоволенні заяви позивача, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про те, що згідно зі ст. 18 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" позивач має право на приватизацію об`єкта шляхом викупу, як такий, що виконав умови передбачені частиною другою цієї статті, тому на законних підставах задовольнив позов у повному обсязі.

Щодо доводів скаржників про відсутність можливості включення індивідуально визначеного у позові майна до вже затвердженого переліку та про намагання позивача штучно замінити необхідність дотримання порядку ідентифікації невід`ємних поліпшень та проведення незалежної оцінки орендованого нерухомого майна, що містить невід`ємні поліпшення прийняттям рішення у даній справі, враховується наступне.

Порядок та етапи приватизації державного майна визначені ч. 1 ст. 10 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна": формування та затвердження переліків об`єктів, що підлягають приватизації; опублікування переліку об`єктів, що підлягають приватизації, в офіційних друкованих виданнях державних органів приватизації, на офіційному веб-сайті ФДМ України, на офіційних сайтах місцевих рад та в електронній торговій системі; прийняття рішення про приватизацію; прийняття місцевою радою рішення про приватизацію об`єкта комунальної власності; опублікування інформації про прийняття рішення про приватизацію об`єкта та у випадках, передбачених цим Законом, інформації про вивчення попиту для визначення стартової ціни; проведення інвентаризації та оцінки відповідно до законодавства; проведення у випадках, передбачених законом, аудиту, екологічного аудиту об`єкта приватизації.

З наведеної норми вбачається, що відповідачем спочатку формується та затверджується перелік об`єктів, що підлягають приватизації та приймається рішення про приватизацію.

Пунктом 2.2. Порядку оцінки орендованого нерухомого майна, що містить невід`ємні поліпшення, здійснені за час його оренди, під час приватизації, який затверджений наказом ФДМУ від 27.02.2004р. №377 встановлено, що підтверджувальні документи про здійснені орендарем поліпшення, що подаються ним до відповідного органу приватизації, включають: договір оренди, укладений з дотриманням вимог законодавства; письмову згоду орендодавця на здійснення орендарем поліпшень орендованого нерухомого майна за його кошти; погоджену орендодавцем проектно-кошторисну документацію на проведення поліпшень, підписані замовником і підрядником акти виконаних будівельних робіт, копії документів, що підтверджують проведені орендарем розрахунки за виконані поліпшення орендованого нерухомого майна, у тому числі придбані матеріали, конструкції тощо; аудиторський висновок щодо підтвердження фінансування здійснених поліпшень орендованого нерухомого майна за рахунок коштів орендаря. Аудиторський висновок має містити розшифровку періодів освоєння, напрямів та джерел фінансування поліпшень, у тому числі за рахунок коштів орендаря, з посиланням на підтверджувальні документи; довідку, видану орендарем та завірену аудитором, про суму витрат, понесених орендарем у зв`язку із здійсненням поліпшень, яка віднесена орендарем на збільшення вартості його необоротних активів, у розмірі, який перевищує встановлену законодавством з питань оподаткування частку витрат для включення їх до валових витрат. При визначенні суми зазначених витрат ураховується невідшкодована орендодавцю вартість придатних для подальшого використання будівельних матеріалів, виробів, конструкцій, устаткування, отриманих орендарем під час здійснення поліпшень; інші документи, необхідні для виконання положень цього Порядку.

До своєї заяви (листа) № 19.10 від 22.10.2020 позивачем було додано копію договору підряду № 17.09.20/К від 17.09.2020, копію ліцензії, копію акту приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2020 від 12.10.2020, платіжні доручення, звіт незалежного аудитора та звіт про проведення будівельної експертизи.

Зауважень щодо неповноти чи недостатності наданих позивачем документів відповідачем не висловлено, а як зазначено вище, факт отримання даної заяви відповідачем в апеляційному провадженні не заперечується.

Таким чином, позивач виконав вимоги Порядку № 686 та Порядку № 377 щодо надання відповідачеві необхідних документів, достатніх для прийняття рішень як про надання згоди на здійснення невід`ємних поліпшень орендованого майна, так і про приватизацію об`єкта оренди, тому доводи відповідача про необхідність проведення оцінки суб`єктом оціночної діяльності, відбір якого здійснюється органом приватизації на конкурсних засадах є безпідставними, оскільки така оцінка проводиться після включення майна до переліків об`єктів, що підлягають приватизації та прийняття відповідного рішення про приватизацію, а не передує цьому.

В оскаржуваному рішенні судом першої інстанції обґрунтовано наголошено, що відповідачем у відзиві на позовну заяву ототожнено поняття «включення об`єкту до переліку» та «затвердження переліку» , тоді, як позовні вимоги позивача зводяться саме до зобов`язання відповідача включити нерухоме майно до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, а не зобов`язати затвердити його.

Саме через таке невірне ототожнення різних за змістом процедур судовою колегією відхиляються твердження скаржників про втручання господарського суду у дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень через задоволення позову.

Судова колегія звертає увагу скаржників на те, що в даному випадку має місце захист порушеного майнового права та законного інтересу позивача, яке було порушено протиправною бездіяльністю відповідача, а не прийняття замість нього відповідного рішення. З огляду на те, що позивачем та матеріалами справи доведено, що ним виконано всі необхідні умови для виникнення у нього права на приватизацію у спрощений спосіб, яке через ігнорування відповідачем згаданої заяви є порушеним та не визнається ним у судовому процесі, тому прийняття судом рішення про задоволення позову є ефективним захистом порушеного права.

У відзиві на позов та в апеляційній скарзі відповідач в обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що 03.12.2019 Фондом держмайна України прийнято наказ № 1275, яким затверджено рішення про приватизацію ЄМК ДУ ДІПСЕД шляхом продажу на аукціоні з умовами.

Наказом Фонду держмайна України №1574 від 28.12.2019 Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2020 році як єдиним держорганом приватизації внесено до переліку ЄМК ДУ ДІПСЕД (додаток 11 наказу №1574 від 28.12.2019).

Наказом Фонду держмайна України № 1408 від 20.08.2020 внесено зміни до додатка 11 наказу № 1574 від 28.12.2019 та уповноважено Регіональне відділення здійснити приватизацію цього ЄМК.

Наказом Регіонального відділення №01731 від 04.09.2020 прийнято рішення про приватизацію об`єкта малої приватизації - ЄМК ДУ ДІПСЕД шляхом продажу на аукціоні.

Укладаючи договір оренди від 13.09.2019 сторони обопільно дійшли згоди про те, що на відповідача, як орендодавця, покладено обов`язок не вчиняти дій, які б перешкоджали орендарю користуватися орендованим майном на умовах цього договору (п. 7.2).

Доказів повідомлення орендаря про прийняття третьою особою-1 рішення про приватизацію ЄМК ДУ ДІПСЕД (в який входить орендоване позивачем індивідуально визначене майно) шляхом продажу на аукціоні матеріали справи не містять, що свідчить про порушення відповідачем взятого на себе договірного зобов`язання.

При цьому, наказ Фонду держмайна України № 1408 від 20.08.2020 та наказ Регіонального відділення №01731 від 04.09.2020 приймалися цими органами вже під час оскарження Регіональним відділенням в апеляційному порядку рішення ГСХО від 01.07.2020 у справі № 922/1512/20. Тобто, незважаючи на наявність даного судового рішення, про наявність якого органам приватизації було достеменно відомо, ними продовжувалася приватизаційна процедура спірного єдиного майнового комплексу, яка порушує договірні зобов`язання із позивачем.

Крім того, скаржниками не надано доказів неможливості внесення додаткових відомостей та/або змін до вже затвердженого переліку.

Отже, доводи скаржників про неможливість включення індивідуально визначеного орендованого майна до вже затвердженого переліку не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду ґрунтується на повному і всебічному дослідженні всіх обставин справи, прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, є законним та обґрунтованим, а тому, підлягає залишенню без змін, а апеляційні скарги відповідача та прокурора не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційними скаргами покладаються на скаржників.

Керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Замінити відповідача у справі № 922/4104/20 - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях його процесуальним правонаступником - Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області.

Рішення господарського суду Харківської області від 10.03.2021р. у справі № 922/4104/20 залишити без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.

Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, віднести на скаржників.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів.

Повний текст постанови складено 09.06.2021

Головуючий суддя В.І. Пушай

Суддя С.В. Барбашова

Суддя Н.М. Пелипенко