Постанова від 23.04.2010 по справі 2а-1405/10/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Микол аїв, 54055

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И м. Миколаїв.

23.04.2010 р. Спр ава № 2а-1405/10/1470

Розглянувши у відкрит ому судовому засіданні справ у:

за позовом: Приватного підприємства ”Гурмет-Н”, м. Ми колаїв

до відповідача: Державн ої податкової інспекції у Це нтральному районі м. Миколає ва, м. Миколаїв

Головуючий суддя Сер еда О.Ф.

Секретар судового засі дання Колеснікова О.О.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

від позивача: представник відсутній

від відповідача: Плахотн а О.М.

Суть спору: про визна ння протиправними дій та зоб ов' язання вчинити певні дії .

Приватне підприємство ”Гу рмет-Н” (надалі - позивач) звер нулось до суду із позовом, змі неним заявою від 20.04.10 р. і просит ь:

- визнати протиправними дії ДПІ у Центральному районі м. М иколаєва, які полягають у про веденні перевірки ПП ”Гурмет -Н” в результаті якої було скл адено Акт від 01.02.10 р. № 136/23-300/35639179 про результати документальної н евиїзної перевірки ”Гурмет-Н ” з питань дотримання вимог п одаткового законодавства з п одатку на додану вартість що до відображення правових від носин з платником податків П П ”Пріор-Агро” за вересень-жо втень 2009 р.;

- визнати протиправними дії ДПІ у Центральному районі м. М иколаєва щодо визнання право чинів, укладених з контраген том-постачальником ПП ”Пріор -Агро” за вересень-жовтень 2009 р ., такими, що порушують публічн ий порядок, суперечать інтер есам держави та суспільства, вчиненими удавано з метою пр иховування сплати податків т ретіх осіб, такими, що мають оз наки нікчемності та є нікчем ними в силу припису закону;

- визнати протиправними дії ДПІ у Центральному районі м. М иколаєва, які полягають у виз нанні недійсними даних, наве дених у деклараціях з податк у на додану вартість за верес ень-жовтень 2009 р. (з урахуванням уточнюючих розрахунків) про обсяги придбання та продажу (а отже і про задекларований п одатковий кредит та зобов' я зання);

- зобов' язати ДПІ у Централ ьному районі м. Миколаєва вне сти відповідні зміни до сист еми автоматизованого співст авлення податкових зобов' я зань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рі вні ДПА України в частині від ображення недостовірної інф ормації, викладеної в Акті ві д 01.02.10 р. № 136/23-300/35639179 про результати д окументальної невиїзної пер евірки ПП ”Гурмет-Н” з питань дотримання вимог податковог о законодавства з податку на додану вартість щодо відобр аження правових відносин з п латником податків ПП ”Пріор- Агро” за вересень-жовтень 2009 р .

Державна податкова інспек ція у Центральному районі м. М иколаєва (надалі - відповіда ч) позовні вимоги не визнає по вністю з підстав, викладених у запереченні.

Розглянувши матеріали спр ави, суд встановив наступне.

В період з 18.01.10 р. по 01.02.10 р. відпо відач по справі провів невиї зну перевірку підприємства п озивача з питань дотримання вимог податкового законодав ства з податку на додану варт ість щодо відображення право вих відносин з платником под атків ПП ”Пріор-Агро” за вере сень-жовтень 2009 р. та склав Акт від 01.02.10 р. № 136/23-600/35639179 (надалі - Акт перевірки).

Зокрема, у Акті перевірки, в ідповідач зазначив, що позив ачем порушені підпункт 7.2.3. пун кту.7.2, підпункт 7.3.1. пункту 7.3 стат ті 7 Закону України ”Про подат ок на додану вартість” із змі нами та доповненнями від 03.04.97 р . № 168/97-ВР (надалі - Закон № 168/97-ВР), в частині включення у вересні- жовтні 2009 р. до складу податков их зобов' язань суми ПДВ:

- за вересень 2009 р. в сумі 20812899 г рн.;

- за жовтень 2009 р. в сумі 11961243 грн .)

Відповідач вважає, що діяв відповідно із вимогами пунк ту 1 частини 1 статті 11 Закону Ук раїни ”Про державну податков у службу в Україні”, пунктами 1.2, 1.3, 1.5-1.7 Порядку оформлення результатів невиїзних докум ентальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податково го, валютного та іншого закон одавства, у випадках, в межах к омпетенції та у порядку, вста новленому законами України, здійснив документальну неви їзну перевірку (на підставі п оданих податкових деклараці й, звітів та інших документів , пов' язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов' язкових платежів) нез алежно від способу їх подачі ) та склав Акт перевірки.

Відповідач зазначає, що у ві дповідності із підпунктом 3.1.2 пункту 3.1 Методичних рекоменд ацій встановив в ході провед ення перевірки правочини, що суперечать інтересам держав и та суспільства (нікчемні пр авочини) та зазначив про це в о писовій частині Акту перевір ки. Такі висновки були ним зро блені на підставі того, що поз ивач не надав інформацію та д окументи про використання у своїй діяльності власного чи орендованого офісного, виро бничого (торгівельного, скла дського) приміщень, не надав д о перевірки бухгалтерських т а податкових документів, що з асвідчують здійснення госпо дарських операцій з постачал ьниками.

Відповідач зробив висново к, що фактично, згідно податко вої звітності та проведених заходів щодо встановлення мі сцезнаходження підприємств а та його посадових осіб, у поз ивача встановлена відсутніс ть трудових ресурсів, виробн ичого обладнання, складських та торгівельних приміщень, т ранспорту та торгівельного о бладнання, сировини та матер іалів для здійснення діяльно сті.

Таким чином, на думку відпов ідача, позивач порушив статт і 203, 215, 216, 228, 662, 655, 656 ЦК України в части ні недодержання правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків , що обумовлені ними. Тому дані , наведені позивачем у деклар аціях з податку на додану вар тість за вересень-жовтень 2009 р . (з урахуванням уточнюючих ро зрахунків) про обсяги придба ння та продажу (а отже і про за декларовані податковий кред ит та зобов' язання) - є неді йсними.

Дослідивши надані сторона ми докази та заперечення, зас лухавши представників сторі н, суд вважає вимоги позивача по визнанню протиправними д ій відповідача обґрунтовани ми та доведеними, виходячи з н аступного.

Згідно підпункту 1 частини 1 статті 11 Закону України ”Про державну податкову службу в Україні” із змінами та допов неннями від 04.12.90 р. № 509-XII (надалі З акон № 509-XII), органи державної по даткової служби у випадках, в межах компетенції та у поряд ку, встановлених законами Ук раїни, мають право здійснюва ти документальні невиїзні пе ревірки, на підставі поданих податкових декларацій, звіт ів та інших документів, пов' язаних з нарахуванням і спла тою податків та зборів (обов' язкових платежів) незалежно від способу їх подачі.

Відповідно до частини 3 пунк ту 1.2 Порядку оформлення р езультатів невиїзних докуме нтальних, виїзних планових т а позапланових перевірок з п итань дотримання податковог о, валютного та іншого законо давства, затвердженого наказ ом ДПА України від 10.08.05 р. № 327, зар еєстрованим в Міністерстві ю стиції України 25.08.05 р. за № 925/11205 (на далі - наказ № 327), невиїзною до кументальною перевіркою вва жається перевірка, яка прово диться в приміщенні органу д ержавної податкової служби н а підставі поданих податкови х декларацій, звітів та інших документів, пов' язаних з на рахуванням і сплатою податкі в та зборів (обов' язкових пл атежів), незалежно від способ у їх подачі.

Як вбачається з матеріалі в справи, Акт перевірки не міс тить будь-якого документальн ого підтвердження стосовно ф інансово-господарських взає мовідносин позивача по взаєм орозрахункам з ПП ”Пріор-Агр о”, які мали бути дослідженим и перевіряючими під час пров едення перевірки. Викладені в Акті перевірки висновки бу ли зроблені лише на підставі даних податкових декларацій , поданих позивачем за переві ряємий період. Це свідчить пр о те, що висновки не ґрунтують ся на документах первинного бухгалтерського та податков ого обліку, що є порушенням пу нкту 1.7 наказу № 327, згідно якому факти виявлених порушень по даткового, валютного та іншо го законодавства викладають ся в акті невиїзної документ альної, виїзної планової чи п озапланової перевірок чітко , об' єктивно та в повній мірі , із посиланням на первинні аб о інші документи, які зафіксо вані в бухгалтерському та по датковому обліку, що підтвер джують наявність зазначених фактів. Тому факти, викладені в Акті перевірки, не можуть бу ти належними доказами наявно сті порушень позивачем вимог статей 203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України ві дносно того, що укладені ним у годи з ПП ”Пріор-Агро ” не спря мовані на реальне настання п равових наслідків, що обумов лені ними, та є підставою для в изнання таких угод недійсним и, та визнання недійсними дан их, наведених у деклараціях з податку на додану вартість з а вересень-жовтень (з урахува нням уточнюючих розрахунків ) про обсяги придбання та прод ажу (а отже і про задекларован ий податковий кредит та зобо в' язання) за вересень-жовте нь 2009 р.

Згідно розділу 4 Примірног о порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов' язань та податкового кредиту з податк у на додану вартість у розріз і контрагентів, затвердженог о наказом ДПА України від 18.04.08 р . № 266, не зареєстрованому в Міні стерстві юстиції України, (на далі - наказ № 266), підрозділи оп одаткування юридичних, фізич них осіб проводять документа льну невиїзну (камеральну) пе ревірку податкової звітност і платника ПДВ другої катего рії з урахуванням вимог до пр оведення документальної нев иїзної перевірки, визначених Законом № 509. Документальна не виїзна перевірка податкової звітності з податку на додан у вартість проводиться на пі дставі пункту 1 статті 11 Закон у № 509 і триває протягом 30 днів, н аступних за граничним днем п одання звітної податкової де кларації або фактичного пода ння уточнюючого розрахунку ( пункт 4.1 наказу № 266).

Згідно пункту 4.2 наказу № 266 пі д час проведення документаль ної невиїзної перевірки підл ягають перевірці такі докуме нти, пов' язані з нарахуванн ям і сплатою податку:

- податкова звітність (дек ларація з податку на додану в артість (у тому числі скороче на), уточнюючий розрахунок по даткових зобов' язань з пода тку на додану вартість у зв' язку з виправленням самостій но виявлених помилок (у тому ч ислі до скороченої);

- реєстри отриманих та видан их податкових накладних;

- фінансово-господарські до кументи, що підтверджують сп лату грошових коштів за вчин еним правочином, платіжні до ручення, виписки банківських установ, прибуткові та видат кові касові ордери, чеки РРО т а інші;

- фінансово-господарські до кументи, що підтверджують пе редачу товарів, виконання ро біт (надання послуг) за вчинен им правочином, товарно-транс портні накладні, податкові н акладні, рахунки-фактури, дов іреності на отримання товарн о-матеріальних цінностей, ак ти приймання-передачі викона них робіт (наданих послуг), ная вність власних виробничих по тужностей, трудових ресурсів , складських приміщень, догов ори оренди складських приміщ ень;

- господарські договори, укл адені платником ПДВ з контра гентом, у взаємовідносинах з яким виявлено розбіжності;

- платіжні доручення на пере рахування суми податку на до дану вартість до бюджету.

Судом встановлено, що пере вірка здійснювалася лише на підставі наданих у податкови х декларацій з податку на дод ану вартість даних, що є поруш енням наказу № 266. З аналізу нор м податкового законодавства вбачається, що висновки пода ткового органу щодо визнання угод нікчемними можуть бути зроблені під проведення лиш е позапланової виїзної перев ірки (розділ 5 наказу № 266). Тому, д ослідження питання щодо нікч емності угод, укладених пози вачем з ПП ”Пріор-Агро ” є таки м, що вчинено з порушенням нор м чинного законодавства Укра їни та поза межами наданих ві дповідачу повноважень, що в с вою чергу є порушенням части ни другої статті 19 Конституці ї України, відповідно до якої органи державної влади, їх по садові особи зобов' язані ді яти лише на підставі, в межах п овноважень та у спосіб, що пер едбачені Конституцією та зак онами України.

Вчинені відповідачем дії п ри проведенні перевірки підп риємства позивача без дослід ження його документів первин ного бухгалтерського та пода ткового обліку є порушенням вимог підпункту 3.1.2 пункту 3.1 Ме тодичних рекомендацій щодо о формлення матеріалів докуме нтальних перевірок суб' єкт ів господарювання - юридичн их осіб, а також їх філій, відд ілень та інших відокремлених підрозділів та документуван ня виявлених порушень, затве рджених наказом ДПА України від 11.09.08 р. № 584 (надалі - наказ № 58 4), відповідно якому у разі вст ановлення в ході проведення перевірки правочинів, що суп еречать інтересам держави та суспільства (нікчемних прав очинів) в описовому вигляді з азначається інформація щодо здійснення посадовими особа ми платників податків дій, сп рямованих на порушення публі чного порядку та моральних з асад суспільства. Також зазн ачається інформація, що пови нна містити:

- назву товарів (робіт, послу г), що поставлялись (надавалис ь);

- кількісні та вартісні пока зники товарів (робіт, послуг), які поставлялись (надавались ): ціна за одиницю, кількість т а вартість за періодами; пере лік виписаних накладних (акт ів виконаних робіт, інше);

- перелік виписаних податко вих накладних із зазначенням номера, дати та суми; відображ ення податкових накладних у реєстрі виданих податкових н акладних з урахуванням кориг ування (із зазначенням дати т а номера запису);

- перелік актів приймання-пе редачі, вантажно-митних декл арацій, платіжних доручень;

- відображення операцій з по ставки товарів (робіт, послуг ) у бухгалтерському та податк овому обліку суб' єкта госпо дарювання в розрізі податков их періодів;

- форму розрахунків, наявніс ть заборгованості на певну д ату;

- спосіб та засіб перевезенн я, реквізити перевізника, роз рахунку з перевізником тощо.

Перевіряючі посилались в Акті перевірки на іншу перев ірку, проведену ДПІ у м. Херсон і та складений Акт від 12.01.10 р. № 30/ 23-2/35680603, надісланий на адресу від повідача по справі листом ві д 12.01.10 р. б/н.

Судом встановлено, що висн овки відповідача, що укладен і позивачем із ПП ”Пріор-Агро ” правочини не спрямовані на реальне настання правових н аслідків, що обумовлені ними , а також про недійсність дани х, наведених в деклараціях з п одатку на додану вартість за вересень-жовтень 2009 р. про обся ги придбання та продажу, а отж е і про недійсність задеклар ованих позивачем податковог о кредиту та зобов' язань, ґр унтуються лише на фактах, вик ладених в зазначеному Акті п еревірки від 12.01.10 р. № 30/23-2/35680603 без д ослідження документів перви нного бухгалтерського та под аткового обліку останнього.

Під час судових засідань бу ло з' ясовано, що дії податко вої інспекції у м. Херсоні по п роведеному та вказаному вище складеному Акту перевірки о скаржені в судовому порядку, а тому використані відповід ачем факти не можуть вважати сь доведеними і не можуть бут и використані в якості належ них доказів правомірності, з роблених в Акті перевірки ви сновків.

Вчиняючи дії по визнанню не дійсними даних, наведених по зивачем в деклараціях з пода тку на додану вартість за вер есень-жовтень 2009 р. про обсяги п ридбання та продажу, а отже і п ро недійсність задекларован их податкового кредиту та зо бов' язань, посадовими особа ми відповідача були порушені норми Закону України ”Про по рядок погашення зобов' язан ь платників податків перед б юджетами та державними цільо вими фондами” від 21.12.00 р. № 2181-III із змінами та доповненнями (над алі - Закон № 2181-III).

Згідно з пунктом 1.11 статті 1 З акону № 2181-III податкова деклара ція, це документ, що подається платником податків до контр олюючого органу у строки, вст ановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата по датку, збору (обов' язкового платежу).

Визнаючи всі договори, укла дені позивачем з контрагента ми, такими що не спрямованост і на реальне настання правов их наслідків, що обумовлені н ими, а також визнаючи недійсн ими дані відображені у декла раціях з податку на додану ва ртість за перевіряємий періо д, відповідач повинен був вчи нити певні дії, а саме, зняти з підприємства позивача подат кові зобов' язання, отримані у зв' язку з виконанням дого ворів, та зняти податковий кр едит, нарахований по постача льниках товарів.

Судом встановлено, що відпо відач, не здійснюючи обов' я зкових вказаний дій, тим сами м визначив позивачу суми под аткових зобов' язань, що є по рушенням підпункту 4.1.1 пункту 4.1 та підпункту 4.2.2 пункту 4.2 стат ті 4 Закону № 2181-III, оскільки, згід но зазначених норм, платник п одатків самостійно обчислює суму податкового зобов' яза ння, яку зазначає у податкові й декларації. Право державно ї податкової служби визначат и податкове зобов' язання пл атника податків передбачено у разі, коли згідно із законам и з питань оподаткування осо бою, відповідальною за нарах ування окремого податку або збору (обов' язкового платеж у) є контролюючий орган, або за даними документальних перев ірок.

Обґрунтовуючи свою позиц ію при викладанні висновків у Акті перевірки та посиланн я на відповідні норми Цивіль ного кодексу України відпові дач припустився помилки з на ступного.

Згідно частин 2, 3 статті 215 Укр аїни, якщо недійсність право чину прямо не встановлена за коном, але одна із сторін або і нша заінтересована особа зап еречує його дійсність на під ставах, встановлених законом , такий правочин може бути виз наний судом недійсним (оспор юваний правочин). Визнання пр авочину недійсним судом не в имагається лише у тому випад ку, якщо його недійсність вст ановлена законом (нікчемний правочин).

Згідно статті 228 ЦК України п равочин, який порушує публіч ний порядок, є нікчемним. Прав очин вважається таким, що пор ушує публічний порядок, якщо він був спрямований на поруш ення конституційних прав і с вобод людини і громадянина, з нищення, пошкодження майна ф ізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республ іки Крим, територіальної гро мади, незаконне заволодіння ним.

Як вбачається із змісту Акт у перевірки висновок відпові дача про нікчемність правочи ну є необґрунтованим, оскіль ки ним не наведено жодної під стави та не надано належних д оказів вважати укладені пози вачем угоди - нікчемними прав очинами. Відповідно до части н 1, 5 статті 203 ЦК України зміст п равочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам ци вільного законодавства, а та кож моральним засадам суспіл ьства та має бути спрямовани й на реальне настання правов их наслідків, що обумовлені н им. Судом з' ясовано, що жодни й із правочинів зазначений в Акті перевірки до теперішнь ого часу не визнаний недійсн им у судовому порядку.

Згідно статті 216 ЦК України д о моменту визнання правочину недійсним або нікчемним пра вові наслідки, а саме те, що не дійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім ти х, що пов' язані з його недійс ністю - не настають. За таким, в икладені відповідачем в Акті перевірки висновки про відс утності у позивача об' єктів , які підпадають під визначен ня статей 3, 4, 5 Закону України ” Про оподаткування прибутку п ідприємств” від 28.12.94 р. № 334/94-ВР (на далі - Закон № 334/94-ВР) із змінам и та доповненнями та визнанн я даних, відображених у декла раціях з податку на прибуток за перевіряємий період неді йсними, а також відсутності о б' єктів позивача, які підпа дають під визначення статей 3, 4, 7 Закону України ”Про подато к на додану вартість” від 03.04.97 р № 168/97-ВР (надалі - Закон № 168/97-ВР) т а визнання даних, наведених в деклараціях з податку на дод ану вартість про обсяги пост авок та придбання, податкове зобов' язання та податковий кредит за перевіряємий пері од недійсними - не відповіда ють вимогам статей 215, 216 ЦК Укра їни.

Посилання відповідача на ч астини 1, 5 статтю 203, статтю 215, час тину 1 статті 216 є безпідставни м, так як зазначені норми можу ть використовуватися лише пр и визнанні правочинів недійс ними в судовому порядку.

Інших підстав визнання пра вочину нікчемним діюче закон одавство не передбачає.

Крім того, суд зазначає, що в загалі діюче податкове закон одавство не надає права пода тковому органу визнавати дан і, які відображаються суб' є ктами підприємницької діяль ності у податкових деклараці ях (з податку на прибуток, з по датку на додану вартість) за п еревіряємий період недійсни ми.

Стосовно висновку перевір яючих про встановлення відсу тності поставок товарів, що с відчить про укладення позива чем безтоварних договорів, с уд зазначає наступне.

Статтею 2 Закону України ”Пр о бухгалтерський облік та фі нансову звітність в Україні” від 16.07.99 р. № 996-ХІV, із змінами та д оповненнями, зазначено, що сф ера дії Закону поширюється н а всіх юридичних осіб створе них відповідно до законодавс тва України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов' язані вести бухгалтерський о блік та подавати фінансову з вітність згідно з законодавс твом.

Виходячи зі змісту пункту 2 статті 3 цього ж Закону бухгал терський облік є обов' язков им видом обліку, який ведетьс я підприємством. Фінансова, п одаткова, статистична та інш і види звітності, що використ овують грошовий вимірник, ґр унтуються на даних бухгалтер ського обліку.

Правила податкового облік у визначаються відповідними нормативними документами, щ о регламентують порядок опод аткування в Україні.

Необхідність підтвердженн я господарських операцій пер винними документами визначе на підпунктом 1.2 пункту 1, підпу нкту 2.1 пункту 2 Положення про д окументальне забезпечення з аписів у бухгалтерському обл іку, затвердженого наказом М іністерства фінансів Україн и від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції Укра їни від 05.06.95 р. за № 168/704, первинні д окументи - це письмові свідо цтва, що фіксують та підтверд жують господарські операції , включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України ”Пр о бухгалтерський облік та фі нансову звітність в Україні” від 16.07.99 р. № 996-ХІV, із змінами та д оповненнями, встановлені вим оги до первинних документів, які є підставою для бухгалте рського та податкового облік у. Згідно з даною нормою, підст авою для бухгалтерського обл іку господарських операцій є первинні документи, які фікс ують факти здійснення господ арських операцій. Первинні д окументи повинні бути складе ні під час здійснення господ арської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо післ я її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатис я зведені облікові документи . Такі первинні документи пов инні мати обов' язкові рекві зити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені яког о складено документ; зміст та обсяг господарської операці ї, одиницю виміру господарсь кої операції; посади осіб, від повідальних за здійснення го сподарської операції і прави льність її оформлення; особи стий підпис або інші дані, що д ають змогу ідентифікувати ос обу, яка брала участь у здійсн енні господарської операції .

Згідно пункту 2.4 Положення п ро документальне забезпечен ня записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказ ом Міністерства фінансів Укр аїни від 24.05.95 р. № 88, зареєстрован ого в Міністерстві юстиції У країни 05.06.95 р. за № 168/704 первинні до кументи (на паперових і машин озчитуваних носіях інформац ії) для надання їм юридичної с или і доказовості повинні ма ти такі обов' язкові реквізи ти; назва підприємства, устан ови, від імені яких складений документ, назва документа (фо рми), код форми, дата і місце ск ладання, зміст господарської операції та її вимірники (у на туральному і вартісному вира зі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозв іл та здійснення господарськ ої операції і складання перв инного документа.

Відповідно до пунктів 2.15, п.2.16 вищевказаного Положення заб ороняється приймати до викон ання первинні документи на о перації, що суперечать закон одавчим та нормативним актам .

Як вбачається з матеріалів справи, Акт перевірки не міст ить жодного посилання відпов ідача на встановлення поруше нь позивачем вимог вищевказа них норм. Лише зазначення, без відповідних доказів, про від сутність трудових ресурсів, основних фондів, виробничих активів, складських приміщен ь, транспортних засобів, майн а, які економічно необхідні д ля виконання такого постачан ня або здійснення діяльності тощо, що може свідчити про від сутність необхідних умов для здійснення відповідної госп одарської, економічної діяль ності як позивачем, так і його контрагентами - є тільки прип ущенням.

Щодо інших позовних вимог т а правової позиції відповіда ча стосовно того, що:

- по-перше, за наслідками про веденої перевірки та складен ого Акту до позивача не прийм алось податкове повідомленн я-рішення, яке б містило обов' язок платника податків сплат ити суму податкового зобов' язання і фактично для позива ча негативні наслідки взагал і відсутні;

- по-друге, позовна заява вза галі не підлягає розгляду в п орядку адміністративного су дочинства, так як, нею та позив ачем взагалі відсутній спір, а тим більш публічно правови й спір, як суперечність суб' єкта законодавчо уповноваже ного владно керувати та суб' єкта, який зобов' язаний вик онувати вимоги та приписи та кого владного суб' єкта. Вим оги позивача не стосуються з ахисту його прав, свобод та ін тересів у сфері публічно-пра вових відносин від порушень з боку органів державної вла ди в зв' язку з тим, що згідно з пунктом 1.3 Порядку оформ лення результатів невиїзних документальних, виїзних пла нових та позапланових переві рок з питань дотримання пода ткового, валютного та іншого законодавства акт - службови й документ, який стверджує фа кт проведення невиїзної доку ментальної або виїзної плано вої чи позапланової перевірк и фінансово-господарської ді яльності суб' єкта господар ювання і є лише носієм доказо вої інформації про виявлені порушення вимог податкового , валютного та іншого законод авства суб' єктами господар ювання. Акт оформлення резул ьтатів перевірок не є владни м рішенням податкового орган у.

З цього приводу суд зазнача є наступне.

Згідно Порядку направл ення органами державної пода ткової служби України податк ових повідомлень платникам п одатків та рішень про застос ування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого нака зом ДПА України 21.06.01 р. № 253 податк ове повідомлення - письмове п овідомлення податкового орг ану про обов' язок платника податків сплатити суму подат кового зобов' язання, визнач ену податковим органом у вип адках, передбачених законода вством. Податкове повідомлен ня-рішення є однією з форм под аткового повідомлення.

Відповідно пункту 4.11 наказу ДПА України від 10.08.05 р. № 327 ”Про з атвердження Порядку офо рмлення результатів невиїзн их документальних, виїзних п ланових та позапланових пере вірок з питань дотримання по даткового, валютного та іншо го законодавства” за наслідк ами перевірки керівником под аткового органу (його заступ ником) приймається податкове повідомлення-рішення.

З матеріалів справи вбачає ться, що відповідач такого рі шення не приймав.

Суд зазначає, що дії відпові дача, які полягають, зокрема, в наданні зазначених вище вис новків Акту перевірки, вчине ні з порушенням, не відповіда ють нормам чинного законодав ства України, а тому порушуют ь законні права позивача. І хо ча за результатами проведено ї перевірки та складеного Ак ту відповідач не приймав под аткове повідомлення-рішення , зроблені ним висновки зачіп ають не тільки законні інтер еси позивача, але й можуть тяг нуть за собою негативні насл ідки, в тому числі і на майбутн є, виходячи з наступного.

Представником позивача пр авомірно заявлено у судовому засіданні про порушення йог о інтересів на майбутнє за на слідками таких дій відповіда ча. Цілком слушно, що висновки відповідача про визнання уг од нікчемними може призвести до невиконання контрагентам и своїх зобов' язань по укла деними з позивачем договорам . А це, в свою чергу, може призве де до неможливості позивачу провести розрахунки з постач альниками, виплатити заробіт ну плату працівникам, сплати ти податки, збори, обов' язко ві платежі і таке інше.

Крім того, суд зазначає, що д ії відповідача про визнання недійсними даних, відображен і у деклараціях з податку на п рибуток та з податку на додан у вартість за перевіряємий п еріод свідчать про порушення відповідачем норм Закону № 218 1-III.

Згідно з пунктом 1.11 статті 1 З акону № 2181-III податкова деклара ція це документ, що подається платником податків до контр олюючого органу у строки, вст ановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата по датку, збору (обов' язкового платежу). Визнаючи договори п озивача нікчемними, а також в изнаючи недійсними дані відо бражені ним у деклараціях з п одатку на прибуток та з подат ку на додану вартість за пере віряємий період, відповідач повинен був зняти з підприєм ства як валові доходи і подат кові зобов' язання, отримані ним у зв' язку з виконання та ких договорів, так і валові ви трати і податковий кредит, на раховані по постачальниках т оварів.

З наведеного можна зробити висновок, що відповідач факт ично визначив суми податкови х зобов' язань позивачу і ти м самим порушив вимоги підпу нкту 4.1.1 пункту 4.1, підпункту 4.2.2 п ункту 4.2 статті 4 Закону № 2181-III. Зг ідно зазначених норм цього З акону платник податків самос тійно обчислює суму податков ого зобов' язання, яку зазна чає у податковій декларації. Право органу податкової інс пекції визначати податкове з обов' язання платника подат ків передбачено у випадку, ко ли згідно з законами з питань оподаткування особою, відпо відальною за нарахування окр емого податку або збору (обов ' язкового платежу), є контро люючий орган або за даними до кументальних перевірок.

У судовому засіданні предс тавником позивача було довед ено, що до прийняття рішення п о справі, відповідач не надав висновку щодо повернення су м податку на додану вартість та податку на прибуток підпр иємств, сплачені останнім в я кості податкових зобов' яза нь, визначених в податкових д еклараціях які були визнані в ході проведення перевірки недійсними, а також не здійсн ила відповідних коригувань в алових доходів і податкових зобов' язань по особовому ра хунку платника податків (поз ивача).

Крім цього, відповідач, не з німаючи з позивача валові до ходи і податкові зобов' язан ня, не визнає податковий кред ит і валові витрати контраге нтів останнього, а відповідн і інспекції донараховують їм відповідні суми податків до сплати, що фактично є подвійн им оподаткуванням. Це стало м ожливим внаслідок того, що ві дповідач по справі направляв іншим податковим інспекціям в електронному вигляді копі ї Акту перевірки із відповід ними висновками.

Частиною першою статті 124 Ко нституції України передбаче но, що юрисдикція судів пошир юється на всі правовідносини , що виникають у державі.

Рішенням Конституційного Суду України від 07.05.02 р. у справі № 1-1/2002 8-рп/2002 надано офіційне тлу мачення положень частин друг ої, третьої статті 124 Конститу ції України і зазначено наст упне.

Стаття 55 Конституції Україн и, встановлюючи судовий захи ст прав і свобод людини і гром адянина, гарантує кожному пр аво на оскарження в суді ріше нь, дій чи бездіяльності орга нів державної влади, органів місцевого самоврядування, п осадових і службових осіб. Пр авосуддя здійснюється виклю чно судами у відповідних фор мах.

Судовий захист прав і свобо д необхідно розглядати як ви д державного захисту прав і с вобод людини і громадянина. І саме держава бере на себе так ий обов' язок відповідно до частини другої статті 55 Конст итуції України. Право на судо вий захист передбачає і конк ретні гарантії ефективного п оновлення в правах шляхом зд ійснення правосуддя. Відсутн ість такої можливості обмежу є це право. А за змістом частин и другої статті 64 Конституції України право на судовий зах ист не може бути обмежено нав іть в умовах воєнного або над звичайного стану.

Згідно з частинами другою, т ретьою статті 124 Конституції У країни юрисдикція судів поши рюється на всі правовідносин и, що виникають у державі, судо чинство здійснюється Консти туційним Судом України та су дами загальної юрисдикції. Ц е означає, що до юрисдикції Ко нституційного Суду України т а судів загальної юрисдикції належить, відповідно до їх по вноважень, також вирішення п итань, які мають правовий хар актер.

Проблема тлумачення норм щ одо повноважень судів неодно разово досліджувалася Конст итуційним Судом України. Роз криваючи конституційний змі ст права на судовий захист, Ко нституційний Суд України у р ішенні від 25.11.97 р. зазначив, що К онституцією України кожному гарантовано і забезпечено п раво на звернення до суду за з ахистом своїх прав і свобод. К ожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів де ржавної влади, органів місце вого самоврядування, посадов их і службових осіб.

Рішенням від 01.10.98 р. по справі № 13-рп/98 Конституційний Суд Укр аїни констатував, що юрисдик ція судів, тобто їх повноваже ння вирішувати спори про пра во та інші правові питання зг ідно з частиною другою статт і 124 Конституції України пошир юється на всі правовідносини , що виникають у державі.

Конституція України гаран тує кожному судовий захист й ого прав у межах конституцій ного, цивільного, господарсь кого, адміністративного і кр имінального судочинства Укр аїни. Норми, що передбачають в ирішення спорів, зокрема про поновлення порушеного права , не можуть суперечити принци пу рівності усіх перед закон ом та судом і у зв' язку з цим обмежувати право на судовий захист.

Конституційний Суд виріши в і у пункті 1.1 рішення від 07.05.02 р. у справі № 1-1/2002 8-рп/2002 вказав, що п оложення про поширення юрисд икції судів на всі правовідн осини, що виникають у державі , означає, що до юрисдикції Кон ституційного Суду України та судів загальної юрисдикції належить, відповідно до їх по вноважень, вирішення питань, що мають правовий характер.

Згідно із статтею 2 Кодексу адміністративного судочинс тва України завданням адміні стративного судочинства є за хист прав, свобод та інтересі в фізичних осіб, прав та інтер есів юридичних осіб у сфері п ублічно-правових відносин ві д порушень з боку органів дер жавної влади, органів місцев ого самоврядування, їхніх по садових і службових осіб, інш их суб' єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавс тва, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можу ть бути оскаржені будь-які рі шення, дії чи бездіяльність с уб' єктів владних повноваже нь, крім випадків, коли щодо та ких рішень, дій чи бездіяльно сті Конституцією чи законами України встановлено інший п орядок судового провадження .

У справах щодо оскарження р ішень, дій чи бездіяльності с уб' єктів владних повноваже нь адміністративні суди пере віряють, чи прийняті (вчинені ) вони, зокрема, на підставі, у м ежах повноважень та у спосіб , що передбачені Конституціє ю та законами України, з викор истанням повноваження з мето ю, з якою це повноваження нада но, обґрунтовано, тобто з урах уванням усіх обставин, що маю ть значення для прийняття рі шення (вчинення дії), безсторо нньо (неупереджено), добросов існо, розсудливо, пропорційн о, зокрема з дотриманням необ хідного балансу між будь-яки ми несприятливими наслідкам и для прав, свобод та інтересі в особи і цілями, на досягненн я яких спрямоване це рішення (дія) тощо.

Враховуючи завдання адмін істративного судочинства, як е, зокрема, полягає у поновлен ні судом порушених суб' єкти вних прав юридичних осіб, адм іністративний суд виходить з того, що він не уповноважений вирішувати питання про скас ування акту перевірки суб' є кта владних повноважень, але при вирішення спору про оска рження дій суб' єкта владних повноважень він має право і п овинен з' ясувати усі обстав ини по справі, зокрема, підста ви та порядок проведення пер евірки, дослідити вчинені ві дповідачем дії та їх відпові дність закону, перевірити по рядок прийняття акту перевір ки і його відповідність вимо гам закону з урахуванням сут і викладених висновків тощо.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач діяв поза межами наданих йому повнова жень.

Як вже суд зазначав вище, зг ідно приписів Закону № 509-XII орг ани державної податкової слу жби у випадках, в межах компет енції та у порядку, встановле них законами України, мають п раво здійснювати документал ьні невиїзні перевірки (на пі дставі поданих податкових де кларацій, звітів та інших док ументів, пов' язаних з нарах уванням і сплатою податків т а зборів (обов' язкових плат ежів) незалежно від способу ї х подачі), а також планові та п озапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності , повноти нарахування і сплат и податків та зборів (обов' я зкових платежів), додержання валютного законодавства юри дичними особами, їх філіями, в ідділеннями, іншими відокрем леними підрозділами, що не ма ють статусу юридичної особи, а також фізичними особами, як і мають статус суб' єктів пі дприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на як их згідно із законами Україн и покладено обов' язок утрим увати та/або сплачувати пода тки і збори (обов' язкові пла тежі), крім Національного бан ку України та його установ.

Згідно підпункту 2.2.1 пункту 2 .2 статті 2 Закону України ”Про порядок погашення зобов' яз ань платників податків перед бюджетами та державними ціл ьовими фондами” від 21.12.00 р. № 2181-III із змінами та доповненнями (н адалі - Закон № 2181-III) до компете нції контролюючих органів ві днесено право здійснювати пе ревірки своєчасності, достов ірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів (о бов' язкових платежів).

З аналізу норм податкового законодавства вбачається, щ о документальні невиїзні пер евірки - це камеральні переві рки, змістом яких є арифметич на перевірка заповнення дани х, внесених платником податк ів у декларацію й правильнос ті застосування коефіцієнті в (для тих декларацій, де це пе редбачено).Тобто, податковий орган, перевіривши надану зв ітність та виявивши невідпов ідність наданої звітності, з вітності контрагентів, повин ен був ініціювати позапланов у документальну перевірку. Н атомість, відповідач фактичн о здійснив позапланову перев ірку, без наданих первинних д окументів та назвав її невиї зною перевіркою.

Вказані дії свідчать про по рушення відповідачем Поря дку оформлення результаті в невиїзних документальних, виїзних планових та позаплан ових перевірок з питань дотр имання податкового, валютног о та іншого законодавства, за твердженого наказом ДПА Укра їни від 10.08.05 р. № 327, зареєстровано му в Міністерстві юстиції Ук раїни 25.08.05 р. за № 925/11205 (надалі - По рядок), а саме підпунктів 2.4.1, 2.4.2 пункту 2.4 згідно з якими висн овок акту перевірки повинен відображати узагальнений оп ис виявлених перевіркою пору шень податкового, валютного та іншого законодавства з по силанням на підпункти, пункт и, статті нормативно-правови х актів, а виявлені порушення податкового та іншого закон одавства відображаються у гр ивнях у розрізі податків, збо рів та інших обов' язкових п латежів з розбивкою за рокам и та податковими періодами, у межах періоду, що перевіряєт ься. Аналогічні вимоги до фор мування висновків акту перев ірки містяться у пункті 4 Мето дичних рекомендацій щодо офо рмлення матеріалів документ альних перевірок суб' єктів господарювання - юридичних осіб, а також їх філій, відділ ень та інших відокремлених п ідрозділів та документуванн я виявлених порушень, затвер джених наказом ДПА України в ід 11.09.08 р. № 584.

Відповідно із пунктами 1.3, 1.5, 1 .6 Порядку - результат пере вірки оформлюється складанн ям відповідного акту. Акт, це с лужбовий документ, який не ті льки підтверджує проведення виїзної планової перевірки фінансово-господарської дія льності суб' єкта господарю вання і є носієм доказової ін формації про виявлені поруше ння вимог податкового, валют ного та іншого законодавства суб' єктами господарювання , але він є єдиним передбачени м законом документом, який по винен містити систематизова ний виклад виявлених у ході п еревірки фактів порушення но рм податкового, валютного та іншого законодавства. За рез ультатами виїзної планової п еревірки в акті викладаються усі суттєві обставини фінан сово-господарської діяльнос ті суб' єкта господарювання , які мають відношення до факт ів виявлених порушень податк ового, валютного та іншого за конодавства.

Відповідно до підпунктів 2.3 .1, 2.3.2 пункту 2.3 статті 2 Порядку результати виїзної планов ої перевірки групуються за о кремими видами податків і зб орів (обов' язкових платежів ) та у розрізі податкових пері одів. За кожним відображеним в акті фактом порушення пода ткового законодавства необх ідно:

- висвітлити показники, які відображаються суб' єктом г осподарювання у податковій т а іншій звітності, та фактичн і показники, виявлені у ході п еревірки на підставі первинн их документів податкового та бухгалтерського обліку суб' єкта господарювання у розріз і періодів у грошових одиниц ях, передбачених звітністю;

- у разі виявлення розбіжнос тей чітко викласти зміст пор ушення з посиланням на конкр етні пункти і статті нормати вно-правових актів, що поруше ні платником податків, зазна чити період (місяць, квартал, р ік) фінансово-господарської діяльності платника податкі в, в якому дане порушення здій снено, при цьому додати до акт а письмові пояснення посадов их осіб суб' єкта господарюв ання щодо встановлених поруш ень;

- зазначити первинний докум ент, на підставі якого вчинен о записи у податковому та бух галтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків опе рацій), та інші докази, що дост овірно підтверджують наявні сть факту порушення;

- у разі відсутності первинн их документів або ненадання для перевірки первинних та і нших документів, що підтверд жують факт порушення, зазнач ити перелік цих документів. П ри цьому до акта перевірки до даються пояснення посадових осіб або інших працівників с уб' єкта господарювання (у м ежах їх компетенції), що перев іряється, щодо відсутності п ервинних та інших документів ;

Відповідно до підпункту 2.3.4 п ункту 2.3 статті 2 Порядку не допускається відображення в акті перевірки необґрунтова них даних, а також суб' єктив них припущень перевіряючими , які не мають підтверджених д оказів, та різного роду висно вків щодо дій посадових осіб суб' єкта господарювання (н априклад, ”приховування об' єкта оподаткування”, ”розкра дання”, ”привласнення”, ”опи ска тощо).

З наведеного вбачається, що не тільки висновки Акту пере вірки викладені з порушенням вимог чинного законодавства . З порушенням норм чинного за конодавства вчинені дії відп овідача при складанні Акту п еревірки, викладені в ньому ф акти ґрунтуються на припущен нях, без зазначення будь-яких первинних документів та без системного викладення поруш ень вимог чинного податковог о законодавства. Не ґрунтуют ься на нормах закону вимоги в ідповідача стосовно надання керівництвом підприємства п озивача пояснень та їх докум ентального підтвердження з п итань взаємовідносин з поста чальниками. (аркуш справи 11).

Наведене свідчить про те, що викладені в Акті перевірки в исновки не підтверджені нале жним чином, не ґрунтуються на документах первинного бухга лтерського обліку, а тому не м ожуть бути доказами вчинення позивачем порушень.

Вказані дії відповідача та кож свідчать про порушення в ідповідачем не тільки встано вленого законодавством По рядку проведення перевірк и, але й є доказом його невикон ання.

Відповідно до податкових р оз' яснень, наданих ДПА Укра їни від 06.07.09 р. № 14082/7/23-4017/354 ”Щодо окре мих питань стосовно контролю за додержанням податкового законодавства платниками по датків - юридичними особами ”, фінансова, податкова та ста тистична звітності формують ся на підставі даних бухгалт ерського обліку та мають тіс ний взаємозв' язок між собою , тому для проведення перевір ок суб' єктів господарюванн я з питань правильності обчи слення, повноти і своєчаснос ті сплати до бюджетів, держав них цільових фондів податків і зборів (обов' язкових плат ежів) вкрай необхідно дослід жувати регістри бухгалтерсь кого обліку та фінансову зві тність.

Згідно статті 2 Закону № 509-XII о дним із завдань органів держ авної податкової служби є зд ійснення контролю за додержа нням податкового законодавс тва, правильністю обчислення , повнотою і своєчасністю спл ати до бюджетів, державних ці льових фондів податків і збо рів (обов' язкових платежів) , а також неподаткових доході в, установлених законодавств ом. При цьому, до функцій держа вних податкових інспекцій в районах, містах без районног о поділу, районах у містах, між районних та об' єднаних держ авних податкових інспекцій з гідно із статтею 10 цього Закон у віднесено, зокрема, здійсне ння контролю за своєчасністю , достовірністю, повнотою нар ахування і сплати податків т а зборів (обов' язкових плат ежів), а також здійснення конт ролю за своєчасністю подання платниками податків бухгалт ерських звітів і балансів, по даткових декларацій, розраху нків та інших документів, пов ' язаних з обчисленням подат ків, інших платежів, а також пр оведення перевірок достовір ності цих документів щодо пр авильності визначення об' є ктів оподаткування і обчисле ння податків, інших платежів .

Згідно з пунктом 2 статті 3 За кону України ”Про бухгалтерс ький облік та фінансову звіт ність в Україні” від 16.07.99 р. № 996-XIV (надалі - Закон № 996) бухгалтерсь кий облік є обов' язковим ви дом обліку, який ведеться під приємством. Фінансова, подат кова, статистична та інші вид и звітності, що використовую ть грошовий вимірник, ґрунту ються на даних бухгалтерсько го обліку.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не вста новлено порушень позивачем в имог вищевказаних норм подат кового законодавства.

При вирішенні спору судом т акож встановлено і інше пору шення відповідачем вимог под аткового законодавства.

Так, згідно приписів пункту 4.11 наказу ДПА України від 10.08.05 р. № 327 - податкове повідомлення-р ішення (рішення про застосув ання штрафних (фінансових) са нкцій) приймається керівнико м податкового органу (його за ступником) протягом десяти р обочих днів від дня реєстрац ії акта невиїзної документал ьної, виїзної планової чи поз апланової перевірок або вруч ення його поштою суб' єкту г осподарювання (на підставі в ідмітки на поштовому повідом ленні), а за наявності запереч ень посадових осіб суб' єкта господарювання до акта пере вірки - приймається з урахува нням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох ро бочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надан ня (надсилання) письмової від повіді суб' єкту господарюв ання.

Відповідно із пунктом 1.3 цьо го ж наказу за результатами п роведення невиїзних докумен тальних, виїзних планових та позапланових перевірок фіна нсово-господарської діяльно сті суб' єктів господарюван ня оформляється акт, а в разі в ідсутності порушень податко вого, валютного та іншого зак онодавства складається дові дка.

Акт - службовий документ, як ий стверджує факт проведення невиїзної документальної аб о виїзної планової чи позапл анової перевірки фінансово-г осподарської діяльності суб ' єкта господарювання і є но сієм доказової інформації пр о виявлені порушення вимог п одаткового, валютного та інш ого законодавства суб' єкта ми господарювання.

Довідка - службовий докумен т, який стверджує факт провед ення невиїзної документальн ої або виїзної планової чи по запланової перевірки фінанс ово-господарської діяльност і суб' єкта господарювання і є носієм доказової інформац ії про невстановлення фактів порушень вимог податкового, валютного та іншого законод авства суб' єктами господар ювання.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не вчинив передбачені законом дії, а са ме, не прийняв а ні рішення, а н і довідку, при цьому використ овуючи висновки Акту перевір ки. Це може свідчити про безді яльність відповідача.

Суд зазначає, що поведінка с уб' єкта владних повноважен ь у такий спосіб ставить суб' єкт господарювання (позивача ) у правову невизначеність, ос кільки, з одного боку є виснов ки Акту перевірки про встано влені порушення закону, а з ін шого боку, у відсутня можливі сть для оскарження такого ак ту або визнання його незакон ним.

З урахуванням викладеного , суд вважає, що в цій частині п озовні вимоги підлягають зад оволенню.

Вимогу позивача про зобов' язання відповідача внести ві дповідні зміни до системи ав томатизованого співставлен ня податкових зобов' язань т а податкового кредиту у розр ізі контрагентів на рівні ДП А України в частині відображ ення недостовірної інформац ії, викладеної в Акті від 17.02.10 р. № 252/23-300/36486650 про результати докум ентальної невиїзної перевір ки ПП ”Браун Трейд” з питань д отримання вимог податкового законодавства з податку на д одану вартість щодо відображ ення правових відносин з пла тником податків ПП ”Гурмет-Н ” за вересень-жовтень 2009 р. та П П ”Новомет” за жовтень 2009 р. суд залишає без розгляду, оскіль ки заява про зміну предмету а дміністративного позову в ці й частині не відповідає вимо гам підпункту 4 пункту 1, пункт у 2 статті 106 КАС України.

Керуючись статтями 158, 160-163 КАС України, адміністративний с уд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги приватн ого підприємства ”Гурмет-Н” - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії ДПІ у Центральному районі м. М иколаєва, які полягають у про веденні перевірки ПП ”Гурмет -Н” в результаті якої було скл адено Акт від 01.02.10 р. № 136/23-300/35639179 про результати документальної н евиїзної перевірки ПП ”Гурме т-Н” з питань дотримання вимо г податкового законодавства з податку на додану вартість щодо відображення правових відносин з платником податкі в ПП ”Пріор-Агро” за вересень -жовтень 2009 р.

Визнати протиправними дії ДПІ у Центральному районі м. М иколаєва щодо визнання право чинів, укладених ПП ”Гурмет-Н ” з контрагентом-постачальни ком ПП ”Пріор-Агро” за вересе нь-жовтень 2009 р., такими, що пору шують публічний порядок, суп еречать інтересам держави та суспільства, вчиненими удав ано з метою приховування спл ати податків третіх осіб, так ими, що мають ознаки нікчемно сті та є нікчемними в силу при пису закону.

Визнати протиправними дії ДПІ у Центральному районі м. М иколаєва, які полягають у виз нанні недійсними даних, наве дених у деклараціях з податк у на додану вартість за верес ень-жовтень 2009 р. (з урахуванням уточнюючих розрахунків) про обсяги придбання та продажу (а отже і про задекларований п одатковий кредит та зобов' я зання).

Відповідно до статті 186 КА С України про апеляційне оск арження рішення суду першої інстанції спочатку подаєтьс я заява. Обґрунтування мотив ів оскарження і вимоги до суд у апеляційної інстанції викл адаються в апеляційній скарз і.

Заява про апеляційне оскар ження та апеляційна скарга п одаються до адміністративно го суду апеляційної інстанці ї через суд першої інстанції , який ухвалив оскаржуване су дове рішення. Копія апеляцій ної скарги одночасно надсила ється особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскар ження постанови суду першої інстанції подається протяго м десяти днів з дня її проголо шення, а в разі складення пост анови у повному обсязі відпо відно до статті 160 цього Кодек су - з дня складення в повному обсязі.

Апеляційна скарга на поста нову суду першої інстанції п одається протягом двадцяти д нів після подання заяви про а пеляційне оскарження. Апеляц ійна скарга може бути подана без попереднього подання за яви про апеляційне оскарженн я, якщо скарга подається у стр ок, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарж ення.

Заява про апеляційне оскар ження чи апеляційна скарга, п одані після закінчення строк ів, встановлених цією статте ю, залишаються без розгляду, я кщо суд апеляційної інстанці ї за заявою особи, яка їх подал а, не знайде підстав для понов лення строку, про що постанов ляється ухвала.

Відповідно до статті 254 КАС У країни постанова суду першої інстанції, якщо інше не встан овлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінче ння строку подання заяви про апеляційне оскарження, вста новленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про а пеляційне оскарження, але ап еляційна скарга не була пода на у строк, встановлений цим К одексом, постанова суду перш ої інстанції набирає законно ї сили після закінчення цьог о строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо й ого не скасовано, набирає зак онної сили після закінчення апеляційного розгляду справ и.

Якщо строк апеляційного ос карження буде поновлено, то в важається, що постанова суду не набрала законної сили.

Головуючий суддя О.Ф. Середа

10.05.2010 р.