Рішення

від 07.05.2021 по справі 300/3833/20

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" травня 2021 р. справа № 300/3833/20

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Біньковської Н.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Коломийської районної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Снятинської районної державної адміністрації, відповідно до змісту якого просить: визнати протиправними дії щодо нарахування і виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі меншому, ніж передбачено частиною 5 статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; зобов`язати виплатити разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік, як особі з інвалідністю внаслідок війни третьої групи у розмірі семи мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем в порушення Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", рішення Конституційного Суду України №3-р/2020 від 27.02.2020, протиправно виплачено грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік в сумі 3160,00 грн., а не в розмірі 7 мінімальних пенсій за віком, встановлених на 1 січня 2020 року. Зазначає, що з 27.02.2020 із врахуванням статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги до 5 травня в розмірі саме семи мінімальних пенсій за віком. Наголошує, що норми будь-яких підзаконних нормативно-правових актів, в тому числі постанов Кабінету Міністрів України, на які посилається відповідач, не можуть змінювати приписів Закону.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.12.2020 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 14.04.2021 замінено відповідача - Управління соціального захисту населення Снятинської районної державної адміністрації на його правонаступника - Управління соціального захисту населення Коломийської районної державної адміністрації.

Правом подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.

Заяв про розгляд справи з викликом сторін суду не надходило. У відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними в справі матеріалами.

Суд, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши в сукупності письмові докази, встановив наступне.

ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІІ групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 від 29.10.2012. Також позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 23.09.2019(а.с.6).

Як слідує з матеріалів справи, в 2020 році відповідачем виплачено позивачу щорічну разову грошову допомогу до 5 травня в сумі 3160,00 грн., визначеній постановою Кабінету Міністрів України №112 від 19.02.2020 "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань".

ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою від 23.11.2020 про нарахування і виплату разової грошової допомоги до 5 травня 2020 року в розмірі семи мінімальних пенсій за віком (8306 грн.) згідно вимог статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020 та рішення Верховного Суду у зразковій справі №440/2722/20 від 29.09.2020 (а.с.8).

За результатами розгляду вищенаведеної заяви, відповідач листом від 27.11.2020 №980/02-19/27 повідомив позивача, що йому здійснено виплату вказаної допомоги у розмірі 3160,00 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №112 від 19.02.2020 "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", інших розмірів виплати допомоги не передбачено (а.с.10).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правовий статус ветеранів війни, створення належних умов для їх життєзабезпечення визначає Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (надалі також - Закон №3551-ХХІ).

01.01.1999 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (надалі також - Закон № 367-ХІV), яким статтю 13 Закону №3551-ХІІ доповнено частиною такого змісту: "Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком".

Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 № 107-VI (надалі також - Закон № 107-VI) текст вказаної вище частини статті 13 Закону №3551-ХІІ викладено в новій редакції, відповідно до якої щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України. Надалі, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп/2008 вказані зміни до визнано неконституційними.

Згідно із підпунктом 5 пункту 63 розділу І Закону України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" від 28.12.2014 № 79-VIII розділ VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, відповідно до якого норми і положення, зокрема, статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-ХІІ застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

25.02.2020 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 №112 "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" (надалі також - Постанови № 112), якою, серед іншого, установлено, що в 2020 році виплата разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законом № 3551-ХІІ, особам з інвалідністю внаслідок війни ІІІ групи здійснюється у розмірі 3160 гривень (підпункт 1 пункту 1 Постанови № 112).

27.02.2020 Конституційний Суд України рішенням №3-р/2-2020 визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

При цьому Конституційний Суд України у пункті 2.2 мотивувальної частини вказаного рішення, посилаючись на положення свого рішення від 22.05.2008 № 10-рп/2008, дійшов висновку про те, що Бюджетним кодексом України не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України.

Частиною другою статті 152 Конституції України встановлено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

З резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020 слідує, що окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020 відновлено дію частини 5 статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в редакції Закону №367-ХІV, згідно з якою щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком".

Отже, на час виплати позивачу у 2020 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли Закон №3551-ХІІ та Постанова №112.

Виходячи із визначених у частині третій статті 7 КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги особам з інвалідністю внаслідок війни необхідно застосовувати не Постанову №112, а Закон №3551-ХІІ, який має вищу юридичну силу.

З врахуванням наведеного, суд дійшов висновку про те, що разова грошова допомога до 5 травня в 2020 році повинна виплачуватися особам з інвалідністю внаслідок війни у розмірі, встановленому частиною п`ятою статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в редакції Закону № 367-ХІV. Вихідним критерієм обрахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня є мінімальний розмір пенсії за віком.

Суд зазначає, що ця адміністративна справа щодо нарахування та виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі передбаченому частиною 5 статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" є типовою справою по відношенню до зразкової справи №440/2722/20, оскільки відповідачем у таких справах є один і той самий суб`єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та позивачами заявлено аналогічні вимоги.

При вирішенні цієї справи суд, в силу приписів частини п`ятої статті 242 КАС України, враховує висновки щодо застосування норм права (а саме Закону №3551-ХІІ у редакції Закону № 367-ХІV та Постанови №112), наведені в рішенні Верховного Суду у складі колегії Касаційного адміністративного суду від 29.09.2020 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 у зразковій справі №440/2722/20.

Крім того, у судових рішеннях Верховного Суду у зразковій справі №440/2722/20 висловлена правова позиція про те, що Мінсоцполітики перераховує кошти регіональним органам соціального захисту населення, які розподіляють їх між районними органами соціального захисту населення, центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, які здійснюють безпосередню виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня особам з інвалідністю внаслідок війни, а тому управління соціального захисту населення за місцем проживання особи та центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат є органами, уповноваженими здійснювати виплату вказаної допомоги; відмова відповідача в перерахунку та виплаті щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі, визначеному Законом №3551-ХІІ, порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право мирно володіти своїм майном; доки відповідне положення цього Закону є чинним, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в такій виплаті. Тобто, органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Кечко проти України", заява № 63134/00).

З врахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, висновків Верховного Суду у зразковій справі №440/2722/20, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо нарахування та виплати йому щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі меншому, ніж передбачено частиною 5 статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну одноразову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік, як особі з інвалідністю внаслідок війни ІІІ групи, в розмірі семи мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплаченої суми такої допомоги.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Водночас, всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій. Так, частиною 4 статті 159 КАС України передбачено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Позивач не поніс судових витрат по сплаті судового збору, доказів понесення сторонами інших судових витрат суду не надано, відтак, розподіл судових витрат згідно статті 139 КАС України не здійснюється.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Коломийської районної державної адміністрації щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі меншому, ніж передбачено частиною 5 статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Коломийської районної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну одноразову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік, як особі з інвалідністю внаслідок війни ІІІ групи, в розмірі семи мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплаченої суми такої допомоги.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , с. Русів, Снятинський район, Івано-Франківська область, 78335),

відповідач - Управління соціального захисту населення Коломийської районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 20558069, вул. І.Франка, 3, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78200).

Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.