ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 квітня 2021 р.Справа № 480/1964/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Чалого І.С.,
Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М. ,
за участю секретаря судового засідання - Сузанського О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної екологічної інспекції у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції Гелета С.М., м. Суми) від 26.06.2020 (повний текст рішення складено 26.06.2020) по справі №480/1964/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МОЛОКО ВІТЧИЗНИ" до Державної екологічної інспекції у Сумській області про визнання протиправними та скасування пунктів припису,-
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю Молоко Вітчизни (далі - позивач, ТОВ Молоко Вітчизни ) звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної екологічної інспекції у Сумській області (далі - відповідач), в якій просить визнати протиправними та скасувати пункти 5 та 6 припису Державної екологічної інспекції у Сумській області від 06.02.2020 № 35/05 про усунення порушень природоохоронного законодавства.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що спірними пунктами припису відповідач безпідставно зобов`язав позивача отримати висновок оцінки впливу на довкілля об`єктів, які використовуються товариством у підприємницькій діяльності.
Зазначає, що відповідачем проведено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання позивачем вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. За результатами перевірки 06.02.2020 винесено припис №35/05 щодо усунення виявлених під час проведення перевірки порушень вимог законодавства. Позивач вважає, що п. 5-6 припису є незаконними, необґрунтованими, винесеним з порушенням порядку, встановленого чинними нормативно-правовими актами і підлягає скасуванню. Також позивач просить врахувати висновки постанови Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 31.03.2020 (10.04.2020 набрала законної сили), якою у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення закрите провадження по справі про притягнення генерального директора ТОВ " Молоко Вітчизни" до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП, тобто за здійснення господарської діяльності за відсутності висновку з оцінки впливу на довкілля (протокол про адміністративне правопорушення №012759 від 04.03.2020).
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 26.06.2020 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано пункт 5-6 Припису Державної екологічної інспекції у Сумській області №35/05 від 06.02.2020.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції у Сумській області (м.Суми, вл. Першотарвнева,29, код ЄДРПОУ 37970834) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Молоко Вітчизни (м.Конотоп, вул..Успенсько-Троїцька,39,і.к. 42634221) судовий збір в розмірі 1921,00 грн., сплачений при зверненні до суду.
Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції та порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26.06.2020 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Позивач надав письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Представники сторін про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку.
Колегія суддів визнала за можливе розглянути справу з урахуванням положень ч. 4 ст. 229 та ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що у період з 27.01.2020 по 06.02.2020 Державною екологічною інспекцією у Сумській області проведено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання ТОВ "Молоко Вітчизни" законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
За результатами вказаного заходу відповідачем 06.02.2020 складено акт N 42/05, в якому, крім іншого встановлено, що ТОВ " Молоко Вітчизни" здійснює експлуатацію ємності ПЗМ-Д-20-1-1-1 - 20 м.куб. за адресою с. Шпотівка Конотопського р-н, для поверхневого зберігання пального, за відсутності висновку з оцінки впливу на довкілля, а також ТОВ " Молоко Вітчизни" здійснює планову діяльність з вирощування великої рогатої худоби більше однієї тисячі містить на кожну ферму, за адресою с.Тернівка, с. Шпотівка Конотопського р-н, с. Мар`ївка Сумського р-н, за відсутності висновку з оцінки впливу на довкілля.
На підставі акту перевірки, для усунення вище зазначених порушено вимог природоохоронного законодавства, відповідачем був наданий ТОВ " Молоко Вітчизни" припис № 35/05 від 06.02.2020, а саме пунктами 5 та 6 припису Позивача зобов`язано отримати висновок оцінки впливу на довкілля для ємності ПЗМ-Д-20-1-1- 1 20 м.куб для поверхневого зберігання пального за адресою: с. Шпотівка, Конотопського р-ну до 07.06.2020 (п.5); отримати висновок оцінки впливу на довкілля для виробничих приміщень з вирощування великої рогатої худоби (ферми) за адресами: с. Тернівка, с. Шпотівка Конотопського р-ну, та с. Мар`ївка Сумського р-ну до 07.06.2020 (п.6).
В послідуючому позивач звернувся до суду із даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої виходив з того, що позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Щодо зобов`язання позивача отримати висновок оцінки впливу на довкілля для ємності ПЗМ-Д-20-1-1-1 20 м.куб дня поверхневого зберігання пального за адресою: с. Шпотівка, Конотопського р-ну, колегія судів зазначає.
Правові та організаційні засади оцінки впливу на довкілля встановлені Законом України "Про оцінку впливу на довкілля" , який введений в дію 18 грудня 2017 року.
Цим Законом передбачено, що оцінка впливу на довкілля проводиться обов`язково перед прийняттям рішення про провадження планованої діяльності (ч. 1 ст. 3 Закону).
Планована діяльність - планована господарська діяльність, що включає будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення, розширення, перепрофілювання, ліквідацію (демонтаж) об`єктів, інше втручання в природне середовище; планована діяльність не включає реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, розширення, перепрофілювання об`єктів, інші втручання в природне середовище, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України (п.3. ч.1 ст.1 Закону).
Друга категорія видів планованої діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля, включає: енергетичну промисловість: поверхневе та підземне зберігання викопного палива чи продуктів їх переробки на площі 500 квадратних метрів і більше або об`ємом (для рідких або газоподібних) 15 кубічних метрів і більше (п.4 ч.3 ст. 3 Закону).
В приписі, відповідач посилається на правомірність вимог щодо отримання такого висновку у відповідності до ст..3, ч.3 ст. 17 Закону України Про оцінку впливу на довкілля .
Як було встановлено та підтверджується статутом ТОВ " Молоко Вітчизни" підприємство утворено шляхом виділу з ТОВ Вітчизна , одержало частину його майна, прав та обов`язків відповідно до розподільчого балансу, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями ТОВ Вітчизна , які згідно розподільчого балансу перейшло до товариства. В результаті виділу тваринництва ТОВ "Вітчизна" в окрему юридичну особу - ТОВ " Молоко Вітчизни", дана ємність перейшла до ТОВ " Молоко Вітчизни" за розподільним балансом, затвердженим Загальними Зборами Учасників ТОВ "ВІТЧИЗНА" від 15.11.2018 , (Протокол №37) та Актом приймання-передачі основних засобів від 26.11.2018. 30 листопада 2017 року ємність ПЗМ-Д-20-1-1-1 20 м.куб. в с. Шпотівка, Конотопського р-ну, була введена в експлуатацію.
Згідно з КВЕД-2010 основним видом господарської діяльності Товариства є розведення великої рогатої худоби молочних порід (клас 01.41). Іншими видами діяльності є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (клас 01.11), розведення іншої великої рогатої худоби та буйволів (клас 01.42), розведення овець і кіз (клас 01.45), допоміжна діяльність у рослинництві (клас 01.61), допоміжна діяльність у тваринництві (клас 01.62), післяурожайна діяльність (клас 01.63), виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах (клас 10.91), виробництво добрив і азотних сполук (клас 20.15).
Таким чином ТОВ " Молоко Вітчизни" не здійснює діяльності в енергетичній промисловості, а тому не відноситься до другої категорії видів планованої діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля, враховуючи те, що як зазначено вище, друга категорія видів планованої діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля, включає поверхневе та підземне зберігання викопного палива чи продуктів їх переробки на площі 500 квадратних метрів і більше або об`ємом (для рідких або газоподібних) 15 кубічних метрів і більше виключно в енергетичній промисловості, про що зазначено в самому Законі.
Віднесення ТОВ " Молоко Вітчизни" до підприємств енергетичної промисловості є хибним.
Так, твердження апелянта про відсутність в Класифікації видів економічної діяльності ДК 009:2010 (далі - КВЕД 2010) окремо виділеного переліку економічної діяльності підприємств, який би називався "енергетична промисловість" зовсім не свідчать про те, що вказана Класифікація не містить видів діяльності, які б тим чи іншим чином відносились до даного виду промисловості.
Хибним також є твердження Відповідача про те, що "...поняття підприємств енергетичної промисловості з критеріями для суб`єктів господарювання які туди відносяться визначено в Законі України "Про оцінку випливу на довкілля» , адже всі терміни, які визначає вказаний Закон, перелічені в Статті 1. "Визначення термінів". Серед всіх наданих, відсутнє таке визначення як "підприємство енергетичної промисловості" чи щось подібне. Натомість п.4 ч.3 ст.З Закону України "Про оцінку випливу на довкілля" (далі - Закон про ОВД) конкретизує на які саме види планованої діяльності/ об`єкти, що відносяться до енергетичної промисловості, необхідно отримувати висновок з оцінки впливу на довкілля, серед них визначає "поверхневе та підземне зберігання викопного палива чи продуктів їх переробки на площі 500 квадратних метрів і більше або об`ємом (для рідких або газоподібних) 15 кубічних метрів і більше". Тобто дана норма Закону про ОВД зумовлює спеціальне регулювання тих видів діяльності, які здійснюються в енергетичній промисловості.
Даний висновок узгоджується з ч.І. та ч. 2 ст. 258 Господарського кодексу України (далі - ГК України), відповідно до якої Особливості правового регулювання господарських відносин визначаються залежно від сфери суспільного виробництва, в якій складаються ці відносини, особливостей галузі господарювання, виду господарської діяльності, економічної форми результату господарської діяльності, простору, на якому складаються господарські відносини (внутрішньому чи зовнішньому ринку), особливостей суб`єктів, між якими виникають господарські відносини. Правове регулювання господарських відносин здійснюється з урахуванням суспільного розподілу праці, що склався, та об`єктивно існуючих галузей економіки.
Відповідно до ч. 1 ст. 260 ГК України, сукупність усіх виробничих одиниць, які здійснюють переважно однакові або подібні види виробничої діяльності, складає галузь. Тобто, виходячи з наведеного, здійснення тих чи інших видів господарської діяльності суб`єктом господарювання зумовлює віднесення його до відповідної категорії.
Суд першої інстанції цілком обґрунтовано дійшов висновку, що ТОВ "МОЛОКО ВІТЧИЗНИ" не відноситься до категорії підприємств "енергетичної промисловості", адже є сільськогосподарським підприємством. Позивач має статус сільськогосподарського товаровиробника в розумінні пп. 14.1.235 ст. 14 Податкового кодексу України, основним видом діяльності Позивача є розведення великої рогатої худоби молочних порід (код 01.41 згідно КВЕД 2010). Частка сільськогосподарського товаровиробництва Позивача за попередній податковий (звітний) рік становить 97,72 відсотків, що підтверджується відповідними документами (додаються до відзиву). Вказане вище однозначно виключає віднесення Позивача до підприємств енергетичної промисловості.
Відповідно до ст. 25 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" оцінка впливу на довкілля проводиться для визначення безпеки для здоров`я людини та екологічної безпеки під час проектування, розміщення, будівництва нових і реконструкції діючих підприємств та інших об`єктів. Тобто, Закон України "Про охорону атмосферного повітря" також встановлює обов`язок з проведення оцінку впливу на довкілля лише у випадку реконструкції діючих об`єктів або утворення нових.
Доказів того, що після отримання ємності ПЗМ-Д-20-1-1-1 20 м.куб. на баланс, ТОВ "Молоко Вітчизни" здійснювало розширення та зміни, включаючи перегляд або оновлення умов провадження планованої діяльності, встановлених рішенням про провадження планованої діяльності або продовження строків її провадження, реконструкцію і технічне переоснащення, капітальний ремонт, перепрофілювання діяльності тощо під час перевірки встановлено не було, в акті перевірки не відображено.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що наявність на території підприємства ємностей загальним об`ємом більше 15 м.куб. для зберігання паливно-мастильних матеріалів (ПММ) для власних потреб і які експлуатується підприємством, не впливає на факт того, що Законом передбачено, що дані обставини є необхідною умовою для отримання висновку саме підприємствами енергетичної промисловості.
Стосовно посилання відповідача на наявність дозволу Управління Держпраці у Сумській області №003.19.59 від 04.01.2019, суд зазначає, що даний документ не підтверджує віднесення підприємства до підприємств енергетичної промисловості, а підтверджує право експлуатації ємності ПЗМ-Д-20-1-1-1, згідно відповідного дозволу, який надається на об`єкти підвищеної небезпеки, для виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки"
Відповідач в акті та приписі посилається на обов`язковість такого висновку згідно ст. 3 Закону, яка не встановлює дослідження кількості залишку пального на будь-яку дату. Так, Законом передбачено обов`язковість такого висновку в разі експлуатації ємності для поверхневого та підземне зберігання викопного палива чи продуктів їх переробки на площі 500 квадратних метрів і більше або об`ємом (для рідких або газоподібних) 15 кубічних метрів і більше. Разом із тим, в даному випадку, у позивача є у використанні така ємність - 20м.кб., але енергетичною промисловістю позивач не займається, а тому у нього не має обов`язку отримувати такий висновок на таку ємність.
Також судом першої інстанції було вірно враховані у відповідності до ч.6 ст. 78 КАС України висновки постанови Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 31.03.2020 р. (10.04.2020 р. набрала законної сили) по справі №577/1074/20, якою у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення закрите провадження по справі про притягнення генерального директора ТОВ "МОЛОКО ВІТЧИЗНИ" до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП, тобто за здійснення господарської діяльності за відсутності висновку з оцінки впливу на довкілля (протокол про адміністративне правопорушення №012759 від 04.03.2020 р.).
Вищевикладені обставини свідчать про відсутність законних підстав для винесення відповідачем пункту 5 припису № 35/05 від 06.02.2020, у зв`язку судом першої інстанції було вірно визнано протиправним та скасовано пункт 5 припису Державної екологічної інспекції у Сумській області від 06.02.2020 № 35/05 про усунення порушень природоохоронного законодавства.
Щодо зобов`язання отримати висновок оцінки впливу на довкілля для виробничих приміщень з вирощування великої рогатої худоби (ферми) за адресами: с. Тернівка, с. Шпотівка Конотопського р-ну, та с. Мар`ївка Сумського району, колегія судів зазначає.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 3 Закону здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті.
Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.
Відповідно до абз.2 ч.3 ст. 3 Закону друга категорія видів планованої діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля, включає потужності для вирощування: птиці (40 тисяч місць і більше); свиней (1 тисяча місць і більше, для свиноматок - 500 місць і більше); великої та дрібної рогатої худоби (1 тисяча місць і більше); кролів та інших хутрових тварин (2 тисячі голів і більше).
Забороняється розпочинати провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті, без оцінки впливу на довкілля та отримання рішення про провадження планованої діяльності.
Відповідно до п. 3, ч. 1 ст. 1 зазначеного Закону, планована діяльність - це планована господарська діяльність, що включає будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення, розширення, перепрофілювання, ліквідацію (демонтаж) об`єктів, інше втручання в природне середовище; планована діяльність не включає реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, розширення, перепрофілювання об`єктів, інші втручання в природне середовище, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України.
З огляду на викладене, наведений Закон передбачає оцінку впливу на довкілля до початку планової діяльності.
Закон не передбачає обов`язку проведення оцінки впливу для діючих підприємств.
На користь зазначеної позиції можуть також свідчити ч. 1 ст. 5 та ч. 1 ст. 11 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля", відповідно до вимог яких суб`єкт господарювання інформує уповноважений територіальний орган про намір провадити плановану діяльність та оцінку її впливу на довкілля шляхом подання повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля. Звіт з оцінки впливу на довкілля, звіт про громадське обговорення та висновок з оцінки впливу на довкілля подаються суб`єктом господарювання для отримання рішення органу державної влади або органу місцевого самоврядування про провадження планованої діяльності, яке є підставою для початку провадження цієї діяльності, встановлює (затверджує) параметри та умови провадження планованої діяльності і приймається у формі документа дозвільного характеру або іншого акта органу державної влади чи органу місцевого самоврядування у порядку, встановленому законодавством для відповідних рішень.
З наведених норм вбачається, що оцінка впливу передує початку планової діяльності.
Даний висновок суду узгоджується із правовою позицією Другого апеляційного адміністративного суду, викладеною в постанові від 10.03.2020 по справі №480/1752/19.
В свою чергу, доказів планування або проведення позивачем робіт, які відповідають змісту поняття планової діяльності, що вживається у Законі, відповідачем на надано. Окрім того, ані в акті перевірки, ані в оскаржуваному приписі відповідачем не зазначено, на провадження якого саме виду планованої діяльності позивач зобов`язаний отримати висновок з оцінки впливу на довкілля, не встановлено, яка саме кількість вирощування худоби чи плиці здійснюється позивачем на кожній окремій потужності, а даний факт також, крім іншого, впливає на те, чи підпадає позивач під дію ст. 3 Закону. Звіти про виробництво продукції тваринництва, кількість сільськогосподарських тварин і забезпеченість кормами за 2018-2019 роки, містять лише інформацію стосовно загальної кількості поголів`я, що утримується на всіх фермах, які є у власності чи користуванні позивача.
Так, стосовно посилання відповідача на те, що позивач взято на облік 19.11.2018, а тому підпадає під дію Закон, суд зазначає, що як підтверджується матеріалами справи, та зазначено вище, згідно статуту ТОВ " Молоко Вітчизни" підприємство утворено шляхом виділу з ТОВ Вітчизна , яке створено було до введення в дію Закону, одержало частину його майна, прав та обов`язків відповідно до розподільчого балансу, в т.ч. і спірні молочно-товарні ферми.
Вищевикладені обставини свідчать про відсутність законних підстав для винесення відповідачем пункту 6 припису № 35/05 від 06.02.2020, у зв`язку судом першої інстанції було вірно визнано протиправним та скасовано пункт 6 припису Державної екологічної інспекції у Сумській області від 06.02.2020 № 35/05 про усунення порушень природоохоронного законодавства.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.
Відповідач, заперечуючи проти позову, в порушення вимог ч.2 ст. 77 КАС України, не надав жодних належних і допустимих доказів на підтвердження законності та обґрунтованості прийнятого припису Державної екологічної інспекції у Сумській області від 06.02.2020 № 35/05, а саме пункту 5 та 6, що є предметом оскарження позивачем.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ч. 1 ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Сумській області залишити без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26.06.2020 року по справі № 480/1964/20 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя І.С. Чалий Судді В.В. Катунов І.М. Ральченко Повний текст постанови складено 11.05.2021 року
Суд | Другий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 29.04.2021 |
Оприлюднено | 13.05.2021 |
Номер документу | 96797174 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Другий апеляційний адміністративний суд
Чалий І.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні