Постанова

від 29.04.2021 по справі 608/707/17

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2021 рокуЛьвівСправа № 608/707/17 пров. № А/857/4906/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

судді-доповідача Шинкар Т.І.,

суддів Кухтея Р.В.,

Шевчук С.М.,

секретаря судового засідання Лутчин А.М.,

розглянувши у судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду (головуючий суддя Подлісна І.М.) про поворот виконання судового рішення, постановлену в м.Тернополі 21 січня 2021 року у справі №608/707/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В:

24 грудня 2020 року Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області звернулось в суд з заявою про поворот виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 21 січня 2021 року заяву задоволено.

Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив з того, що постанова Тернопільського окружного адміністративного суду від 05.09.2017 скасована в частині, а зобов`язання Чортківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, провівши необхідні відрахування та в цій частині справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції - Тернопільського окружного адміністративного суду. Суд першої інстанції вказав, що рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 липня 2020 року у справі №608/707/17 позов задоволено, стягнено з Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 04.04.2017 по 14.09.2017 в сумі 26538 грн. 99коп. (111 х 239 грн. 09коп.), відрахувавши обов`язкові утримання податку па доходи фізичних осіб, єдиний соціальний внесок та військовий збір, а також отримані нею суми заробітної плати за період з 04.04.2017 по 14.09.2017, тоді як на виконання постанови Тернопільського окружного адміністративного суду від 05.09.2017 у справі №608/707/17 було виплачено середній місячний заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 41500,00 грн. Суд першої інстанції дійшов висновку, що слід допустити поворот виконання даного рішення суду з врахуванням рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 липня 2020 року.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, просить скасувати ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 21 січня 2021 року та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні заяви відмовити. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що у цій справі поворот виконання може відбуватись у випадках, якщо постанова суду стала результатом недобросовісної поведінки позивача (стягувача). Скаржник вказує, що самої лише обставини щодо скасування судового рішення про присудження позивачу середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу не достатньо та це не є підставою для застосування приписів ст.380, 381 КАС України. Скаржник зазначає, що у спірних правовідносинах не встановлено факту повідомлення позивачем завідомо неправдивих відомостей або подання підроблених документів.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, явку повноважних представників не забезпечили, належним чином повідомленні про дату, час та місце розгляду справи, що відповідно до частини 2 статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до положень статтей 229 та 230 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, секретарем забезпечено ведення протоколу судового засідання.

Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції вимогам статті 242 КАС України не відповідає.

З матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 05.09.2017 у справі №608/707/17 позов ОСОБА_1 до Чортківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання дій протиправними, скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди задоволено частково, визнано протиправним і скасовано наказ Чортківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області №20-ос від 03 квітня 2017 року Про звільнення ОСОБА_1 , поновлено ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій Управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області, зобов`язано Чортківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, провівши необхідні відрахування. У решті позовних вимог відмовлено. Рішення суду в частині поновлення на посаді ОСОБА_1 та стягнення на її користь заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць підлягало до негайного виконання.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2017 апеляційні скарги ОСОБА_1 та Чортківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області задоволено частково, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 05.09.2017 у справі №608/707/17 - змінено, абзаци третій та четвертий резолютивної частини тексту постанови викладено в наступній редакції: поновлено ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій Чортківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, стягнуто з Чортківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області па користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 04 квітня 2017 року до 28 листопада 2017 року в розмірі 41500,00 грн.

Постановою Верховного Суду від 12 червня 2020 року касаційну скаргу Чортківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області задоволено частково, постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2017 у справі №608/707/17 скасовано повністю, постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 05.09.2017 у справі №608/707/17 скасовано в частині зобов`язання Чортківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, провівши необхідні відрахування та в цій частині справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції - Тернопільського окружного адміністративного суду. В іншій частині постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 05.09.2017 у справі №608/707/17 залишено без змін.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 липня 2020 року у справі №608/707/17 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено, стягнено з Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 04.04.2017 по 14.09.2017 в сумі 26 538 грн. 99 коп. (111 х 239 грн. 09 коп.), відрахувавши обов`язкові утримання податку па доходи фізичних осіб, єдиний соціальний внесок та військовий збір, а також отримані нею суми заробітної плати за період з 04.04.2017 по 14.09.2017.

Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 липня 2020 року у справі №608/707/17 набрало законної сили 01.09.2020.

Оскільки на виконання постанови Тернопільського окружного адміністративного суду від 05.09.2017 у справі №608/707/17 виплачено середній місячний заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 41500,00 грн., Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області звернулось в суд з заявою про поворот виконання судового рішення.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до положень статті 380 КАС України якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо при новому розгляді справи він, зокрема, задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони. Якщо питання про поворот виконання судового рішення не було вирішене згідно із частинами першою - третьою цієї статті, заява відповідача про поворот виконання розглядається адміністративним судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи за результатами перегляду рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно з статтею 381 КАС України поворот виконання рішення про відшкодування шкоди, заподіяної суб`єктом владних повноважень, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, рішення про присудження виплати пенсій чи інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів, а також рішення про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби допускається, якщо скасоване рішення було обґрунтовано повідомленими позивачем завідомо неправдивими відомостями або поданими ним підробленими документами.

Поворот виконання рішення - це процесуальна форма захисту прав боржника. Він можливий лише після набрання судовим рішенням законної сили. Його суть - у поверненні стягувачем боржнику всього одержаного за скасованим рішенням.

Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 02.11.2011 у справі №13-рп/2011, поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.

Отже, інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.

Водночас, стаття 381 КАС України передбачає обмеження на поворот виконання судового рішення в окремих категоріях справ: - про відшкодування шкоди, заподіяної суб`єктом владних повноважень, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи; - про присудження виплати пенсій чи інших періодичних платежів з державного бюджету або позабюджетних державних фондів; - рішення про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби.

Згідно з статтею 239 КЗпП України у разі скасування виконаних судових рішень про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин, поворот виконання допускається лише тоді, коли скасоване рішення ґрунтувалося на повідомлених позивачем неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах. З цих же підстав допускається стягнення з працівників сум, виплачених їм відповідно до раніше прийнятого рішення комісії по трудових спорах при повторному розгляді спору.

У вказаних випадках поворот виконання допускається, якщо скасоване рішення було обґрунтоване на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.

Тобто, якщо особа добросовісно одержала за скасованим чи зміненим в подальшому судовим рішенням певні виплати, то вона не повинна повертати ці кошти чи надміру одержані кошти. З набранням законної сили новим судовим рішенням вона лише втрачає право на одержання подальших виплат або зберігає це право щодо виплат у меншому розмірі.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що у вказаних категоріях адміністративних справ може відбутися поворот виконання у випадках, якщо постанова суду стала результатом недобросовісної поведінки позивача (стягувача), а не порушень з боку суду. Тому, якщо скасована постанова була обґрунтована на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах, суд повинен допустити поворот виконання.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 4 квітня 2018 року у справі № 2а-9320/11/0308, від 22 серпня 2019 року у справі № 9557/10/1570.

Отже, самої лише обставини щодо присудження рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 липня 2020 року у справі №608/707/17 середнього місячного заробітку позивачу за час вимушеного прогулу у меншому розмірі не є достатньо, така обставина не є підставою для застосування приписів статті 380 КАС України.

Водночас, у спірних правовідносинах судом не встановлено факт повідомлення саме позивачем завідомо неправдивих відомостей або подання ним підроблених документів. Більш того, матеріали справи не містять будь-яких доказів чи відомостей, які подавались позивачем і в подальшому були визнані завідомо неправдивими чи підробленими.

Статтею 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Підсумовуючи вказане, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що присуджений позивачу середній заробіток не ґрунтувався на повідомлених ним завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підробленими документами, а встановлені обставини відповідно до статті 381 КАС України обмежують можливість застосування правил повороту скасованого судового рішення про присудження позивачу грошового утримання у відносинах публічної служби.

Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

З огляду на викладене, враховуючи положення статті 317 КАС України, прецедентну практику ЄСПЛ, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що судом першої інстанції при винесені оскаржуваної ухвали неповно з`ясовано обставини справи, неправильно застосовано норми процесуального права, а тому ухвалу суду першої інстанції слід скасувати, в задоволенні заяви відмовити.

Керуючись статтями 230, 241, 243, 308, 310, 317, 321, 325, 328, 381 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 21 січня 2021 року про поворот виконання судового рішення у справі №608/707/17 скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про поворот виконання судового рішення відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя-доповідач Т. І. Шинкар судді Р. В. Кухтей С. М. Шевчук Повне судове рішення оформлене суддею-доповідачем 11.05.2021 згідно з ч.3 ст.321 КАС України