Постанова

від 05.05.2021 по справі 161/808/20

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 161/808/20 Головуючий у 1 інстанції: Присяжнюк Л. М. Провадження № 22-ц/802/458/21 Категорія: 9 Доповідач: Карпук А. К.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 травня 2021 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Карпук А.К.

суддів - Здрилюк О.І., Федонюк С. Ю.

секретар Губарик К. А.

з участю: представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу Волинської області Веремчука Сергія Володимировича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - мале підприємство Турія , про скасування рішення та виселення за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_2 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 січня 2021 року,-

В С Т А Н О В И В:

У січні 2020 року ОСОБА_2 звернулась в суд з вказаним позовом покликаючись на такі обставини.

У 2002 році вона, разом із ОСОБА_4 отримали в оренду терміном на 25 років земельну ділянку площею 0,0474 га. за адресою АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку. У тому ж році вони отримали, як замовники будівництва, дозвіл на початок будівельних робіт. Побудований багатоквартирний будинок був у встановленому порядку прийнятий в експлуатацію.

Вважаючи себе власником всього будинку, в тому числі квартири АДРЕСА_2 , дізналася, що рішенням приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу від 21 липня 2017 року зареєстровано право власності за відповідачем ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_3 , як на новостворений об`єкт нерухомості.

На думку позивача, підстав для реєстрації речового права на об`єкт нерухомості за відповідачем ОСОБА_3 не було, а тому просила суд:

1) скасувати рішення приватного нотаріуса від 21 липня 2017 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за ОСОБА_3 права власності на квартири АДРЕСА_2 ;

2) виселити з вищевказаної квартири відповідача ОСОБА_3 з усіма приватними речами без надання іншого житлового приміщення;

3) визнати право власності на квартиру АДРЕСА_2 за позивачем.

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 12 січня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач подала апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Вказує про незаконність рішення суду першої інстанції, оскільки, поданий ОСОБА_3 договір № 6 від 07 листопада 2002 року підроблений. Суд не врахував, що замовником будівництва є ОСОБА_2 ..

Договору від 02 листопада 2002 року замовник не укладав. Договір підряду № 1 від 02 листопада 2002 року підроблений.

Інші учасники справи не скористались правом подати відзив на апеляційну скаргу.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу Волинської області Веремчука С.В. від 27 липня 2017 року № 36335095 проведено державну реєстрацію права при ватної власності на квартиру АДРЕСА_2 за ОСОБА_3 .

З досліджених судом матеріалів реєстраційної справи судом встановлено, що для державної реєстрації права власності відповідачем подано такі документи:

1) заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (а.с. 88-89);

2) копія паспорту ОСОБА_3 та довідки про присвоєння РНОКПП (а.с. 90-91);

3) платіжний документ про сплату адміністративного збору за проведення державної реєстрації права власності (а.с. 92);

4) копія договору підряду №1 від 02 листопада 2002 року, який був укладений між ОСОБА_4 , ОСОБА_2 (замовники) та Малим підприємством Турія (підрядник) на будівництво семиквартирного житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 93);

5) копія договору оренди земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , від 06 вересня 2002 року, який укладений між Луцькою міською радою (орендодавець) та ОСОБА_4 , ОСОБА_2 (орендарі) (а.с.94);

6) договір про дольову участь (інвестування) у будівництві №6 від 07 листопада 2002 року, який укладений між Малим підприємством Турія (виконавець) та ОСОБА_3 (замовник). Предметом договору є квартира АДРЕСА_2 (а.с. 95-96);

7) акт приймання-передачі квартири від 17 червня 2012 року (а.с. 97);

8) технічний паспорт на квартиру (а.с. 98-101);

9) довідка МП Турія від 14 жовтня 2016 року №18 про сплату дольових внесків (а.с. 102);

10) довідка про присвоєння адреси квартирі (а.с. 103);

11) витяг з переліку інвесторів будинку АДРЕСА_1 (а.с.104);

12) додаткова угода від 07 листопада 2002 року до договору про дольову участь (інвестування) у будівництві №6 від 07 листопада 2002 року (а.с.105).

Із змісту договору підряду № 1 від 02 листопада 2002 року, укладеного між ОСОБА_4 , ОСОБА_2 з однієї сторони, іменованими далі Замовник та Малим підприємством Турія , іменований далі Підрядник вбачається, що предметом договору є будівництво Підрядником квартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 .

У пункті 1.4 вказаного договору сторони домовились про такий порядок розподілу квартир: за результатами будівництва Замовник набуває право власності на квартиру АДРЕСА_4 площею орієнтовно 80 кв. м та квартиру АДРЕСА_5 площею орієнтовно 280 кв. м, квартири 1, 3, 4, 5 та 6 переходять у власність залучених третіх осіб (інвесторів).

Згідно з договором № 6 на дольову участь (інвестування) у будівництві від 07 листопада 2002 року, Приватне мале підприємство Турія , іменоване надалі Виконавець та ОСОБА_3 , іменована далі Замовник уклали договір, згідно з яким Виконавець зобов`язується побудувати з власних матеріалів, а також із матеріалів, придбаних за власні кошти Замовника житло - одну трикімнатну квартиру АДРЕСА_6 , а Замовник зобов`язується вчасно та на умовах договору вносити обумовлену плату. За кошти внесені Замовником будується обумовлена квартира.

Згідно з Актом приймання-передачі квартири від 17 червня 2012 року на виконання умов договору інвестування на будівництво житла № 6 від 07 листопада 2022 року виконавець передав, а Замовник прийняв трикімнатну квартиру АДРЕСА_7

Факт оплати повної вартості квартири підтверджено довідкою ПП МП Турія № 18 від 14 жовтня 2016 року.

Частиною 2 статті 18 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень в редакції, чинній на час прийняття рішення державним реєстратором, передбачено, що перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до пункту 41 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майна та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (далі - Порядок) в редакції, чинній на час проведення державної реєстрації, для державної реєстрації права власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна подаються:

1) документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта;

2) технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна;

3) документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси;

4) письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, що набувається у спільну часткову власність);

5) договір про спільну діяльність або договір простого товариства (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, будівництво якого здійснювалось у результаті спільної діяльності).

Документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, не вимагається у разі, коли реєстрація такого документа здійснювалася в Єдиному реєстрі документів.

У такому разі державний реєстратор відповідно до наданих заявником у відповідній заяві відомостей про реєстраційний номер документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, обов`язково перевіряє наявність реєстрації такого документа в Єдиному реєстрі документів, відсутність суперечностей між заявленими правами та відомостями, що містяться в цьому Реєстрі.

У пункті 57 Порядку також передбачено, що для державної реєстрації права власності та інших речових прав на майно, яке набувається у зв`язку з виконанням умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення таких прав, також подається документ, що підтверджує наявність факту виконання відповідних умов правочину.

З матеріалів справи вбачається, що державному реєстратору були надані документи, передбачені Порядком, тому підстав для відмови у здійсненні реєстрації речового права у приватного нотаріуса не було, про що правильно зазначив суд першої інстанції у своєму рішенні.

Крім того, щодо заявлених позовних вимог до приватного нотаріуса Веремчука С. В., апеляційний суд зазначає таке.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Тобто, судовому захисту підлягає лише порушене, невизнане або оспорюване цивільне право позивача. При цьому відповідачем у такому разі має бути саме особа, яка безпосередньо порушила, не визнала або оспорює цивільні права позивача.

Спір про скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно має розглядатись як спір, пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване аналогічне право щодо того ж нерухомого майна. Належним відповідачем у такому спорі є особа, речове право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Участь у такому спорі реєстратора як співвідповідача (якщо позивач вважає його винним у порушенні своїх прав) не змінює приватноправового характеру спору.

Звертаючись з даним позовом в порядку цивільного судочинства, позивач посилається на порушення її права власності на спірне нерухоме майно, що спричинено реєстрацією права власності за відповідачем.

Отже, належним відповідачем може бути саме власник нерухомого майна - відповідач ОСОБА_3 , а не державний реєстратор, функції якого у даному випадку здійснював приватний нотаріус.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02 вересня 2020 року у справі № 161/12379/18, постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 (провадження № 11-377апп18).

Наведені обставини є самостійною підставою для відмові у позові до приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу Волинської області Веремчука С.В.

Аргументи позивача про те, що договір підряду № 1 від 02 листопада 2002 року та договір № 6 від 07 листопада 2002 підроблені, апеляційний суд відхиляє, оскільки такі договори не визнавались у судовому порядку недійсними.

Відповідно до статті 876 ЦК України, в редакції, чинній на час завершення будівництва і прийняття в експлуатацію будинку, власником об`єкта будівництва або результату інших будівельних робіт є замовник, якщо інше не передбачено договором.

Укладеним між ОСОБА_4 і ОСОБА_2 , як замовником, з одного боку та МП Турія з другого боку договором підряду № 1 від 02 листопада 2002 року передбачено, що замовник є власником лише частини будівництва, тоді як інша частина, в тому числі і квартира АДРЕСА_2 переходить у власність інвестора.

Наведеним спростовуються аргументи позивача про те, що нотаріус безпідставно взяв до уваги подані відповідачем ОСОБА_3 документи.

Покликання в апеляційній скарзі на судові рішення у справі № 161/9633/15ц від 10.12.2015 з приводу відмови у визнанні майнових прав на іншу квартиру у будинку по АДРЕСА_1 , не спростовує висновків суду першої інстанції з тієї причини, що будь-яких обставин, які стосуються предмету спору у даній справі, а також щодо відповідача ОСОБА_3 , у цих рішеннях не встановлено.

Луцьким міськрайонним судом було витребувано у Департаменті державної реєстрації Луцької міської ради, де зберігається реєстраційна справа, належним чином завірені копії документів реєстраційної справи на квартиру АДРЕСА_2 . Копії цих документів досліджені судом та знаходяться в матеріалах справи. Із внутрішнього опису реєстраційної справи № 1311275307101 та надісланих копій вбачається, що договір про дольову участь та договір підряду знаходяться в реєстраційній справі, тому викладена в апеляційній скарзі вимога про відкриття доступу до документів, виготовлених в електронній формі та дослідження їх оригіналів, є безпідставною. Крім того, позивач в апеляційній скарзі обгрунтовує необхідність дослідження апеляційним судом оригіналів для повного з`ясування обставин справи та не посилається на те, що досліджені судом копії документів не відповідають оригіналам, стверджуючи, що ці договори підроблені. Як зазначено вище, вказані договори не визнавались у судовому порядку недійсними.

Аргументи апеляційної скарги про те, що право подачі документів для реєстрації речового права на квартиру належить забудовнику спростовується положеннями Порядку, яким особу, котра звертається з заявою про реєстрацію речового права іменовано заявником , який для проведення державної реєстрації речового права зобов`язаний подати перелік документів, визначених законом, у тому числі, і документи, які підтверджують його право власності на об`єкт.

Порядок не містить положень, які б передбачали, що замовник будівництва має право звернутися з заявою про реєстрацію речового права на новозбудований об`єкт.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не містять підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, яке ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 367, 368, 375, 382, 389, 391 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 січня 2021 року в даній справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Судді