Ухвала

від 19.07.2021 по справі 161/808/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

19 липня 2021 року

м. Київ

справа № 161/808/20

провадження № 61-9415ск21

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Гулейкова І. Ю., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 січня 2021 року та постанову Волинського апеляційного суду від 05 травня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Мале підприємство Турія , про скасування рішення та виселення ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 у червні 2021 року засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 січня 2021 року та постанову Волинського апеляційного суду від 05 травня 2021 року у вищевказаній справі.

Ухвалою Верховного Суду від 18 червня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху для усунення недоліків до 19 липня 2021 року, але не більше десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Зокрема, заявнику запропоновано подати нову редакцію касаційної скарги, в якій навести підстави касаційного оскарження, та належним чином обґрунтувати (мотивувати) наявність цієї підстави (підстав) а також сформулювати процесуальну вимогу касаційної скарги, що має відповідати вимогам статті 409 ЦПК України.

Залишаючи без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 , Верховний Суд роз`яснив заявнику положення частини другої статті 389 ЦПК України щодо випадків касаційного оскарження судових рішень, а також положення частини першої та третьої статті 411 ЦПК України.

У липні 2021 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду матеріали на усунення недоліків касаційної скарги, зокрема касаційну скаргу у новій редакції, в якій так само, як і у попередній редакції касаційної скарги, посилається на неналежну оцінку судами наявним у матеріалах справи доказам.

Таке обґрунтування касаційної скарги не можна визнати належним, з урахуванням наступного.

Пунктом першим частини третьої статті 411 ЦПК України передбачено, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу.

Аналіз зазначеної процесуальної норми дає підстави вважати, що необхідною умовою для відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України є обґрунтування касаційної скарги наявністю підстав передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 ЦПК України, а саме: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обгрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Перевіривши касаційну скаргу в новій редакції на дотримання вимог щодо її обґрунтування із зазначенням підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 ЦПК України, Верховний Суд встановив, що заявник не навів таких підстав, що позбавляє вирішити питання про відкриття касаційного провадження.

У силу вимог статті 400 ЦПК України Верховний Суд зобов`язаний перевіряти наявність підстав для відкриття касаційного провадження, зазначених у касаційній скарзі, оскільки перевіряє правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального чи процесуального права, в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France від 23 жовтня 1996 року, Reports 1996-V, p. 1544, § 45; Brualla Gomez de la Torre v. Spain від 19 грудня 1997 року).

У справах Осман проти Сполученого королівства та Креуз проти Польщі Європейський суд з прав людини роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі.

Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Отже, ОСОБА_1 не виконала належним чином вимоги ухвали Верховного Суду від 18 червня 2021 року, а тому надану нею касаційну скаргу на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 січня 2021 року та постанову Волинського апеляційного суду від 05 травня 2021 року необхідно визнати неподаною та повернути.

За змістом статті 185 ЦПК України, якщо заявник не усунув недоліки скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається заявнику.

Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення скарги.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 січня 2021 року та постанову Волинського апеляційного суду від 05 травня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Мале підприємство Турія , про скасування рішення та виселення вважати неподаною та повернути заявнику.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І. Ю. Гулейков