Постанова

від 29.04.2021 по справі 925/1563/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" квітня 2021 р. Справа№ 925/1563/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Михальської Ю.Б.

Тищенко А.І.

при секретарі судового засідання Линник А.М.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 29.04.2021

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Фермерського господарства "Гетьмана Миколи Олександровича" на додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 12.01.2021 (повний текст підписано 20.01.2021)

у справі №925/1563/19 (суддя Грачов В.М.)

за позовом Заступника керівника Смілянської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Баландинської сільської ради об`єднаної територіальної громади

до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (відповідач - 1)

Фермерського господарства "Гетьмана Миколи Олександровича" (відповідач - 2)

про скасування наказів, визнання недійсними договорів оренди землі

В судовому засіданні 29.04.2021 відповідно до ст.ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2019 Заступник керівника Смілянської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Баландинської сільської ради об`єднаної територіальної громади звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, Фермерського господарства "Гетьмана Миколи Олександровича" про скасування наказів, визнання недійсними договорів оренди землі.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 24.09.2020 в позові відмовлено.

29.09.2020 представник Фермерського господарства "Гетьмана Миколи Олександровича" в особі адвоката Аваєвої Н.В. звернувся із заявою про винесення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат (вх. № 14990/20), у якій просив суд стягнути з Смілянської місцевої прокуратури на користь відповідача - 2 судові витрати за надання правничої допомоги адвоката у зв`язку з розглядом даної справи у розмірі 19500,00 грн., до заяви додано докази, які обґрунтовують їх розмір.

Додатковим рішенням Господарського суду Черкаської області від 12.01.2021 у справі №925/1563/19 у задоволенні заяви Фермерського господарства "Гетьмана Миколи Олександровича" про розподіл судових витрат у справі № 925/1563/19 (вх. № 14990/20 від 29.09.2020) відмовлено повністю.

Відмовляючи у задоволенні заяви Фермерського господарства "Гетьмана Миколи Олександровича" про розподіл судових витрат у даній справі, суд виходив з того, що наявні в матеріалах справи докази надання адвокатом Аваєвою Н.В. відповідачу-2 професійної правничої допомоги у даній справі, з урахуванням погоджених розцінок за послуги з надання правничої допомоги, підтвердження доказів фактичної оплати наданих послуг, дають суду достатні підстави для покладення витрат відповідача-2 на отримання професійної правничої допомоги адвоката на прокурора, однак суд дійшов висновків, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача-2, тому судові витрати відповідача-2 на отримання професійної правничої допомоги адвоката у розмірі 19500,00 грн., відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України, покладав на відповідача - 2.

Не погоджуючись з прийнятим додатковим рішенням, відповідач - 2 звернувся 02.02.2021 до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване додаткове рішення скасувати та прийняти нове про задоволення заяви Фермерського господарства "Гетьмана Миколи Олександровича" про розподіл судових витрат у справі № 925/1563/19.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм процесуального права.

Апелянт вказує, що суд з урахуванням приписів ч. 3 ст. 244 ГПК України повинен був розглянути заяву відповідача - 2 про винесення додаткового рішення до 09.10.2020, але розглянув заяву 12.01.2021. Крім того, приймаючи пояснення прокурора 12.01.2021, суд порушив основні засади (принципи) господарського судочинства, що визначені частиною 3 ст. 2 ГПК України.

Апелянт не погоджується з висновками суду, що спір у справі виник внаслідок неправильних дій відповідача - 2.

На думку скаржника, суд фактично переклав на відповідача прогалини у діяльності прокурора, який не надав суду докази на підтвердження тих обставин, що зазначив у позові, а за відсутності або недостатності доказів, прокурор мав їх зібрати самостійно до подання позову і лише на підставі зібраних доказів прийти до висновку щодо наявності підстав звернення до суду.

Вказує, що суд не зазначає причинно - наслідкового зв`язку дій або бездіяльності відповідача до виникнення обґрунтованих підстав у прокурора вважати, що в діях і рішеннях відповідачів 1, 2 наявні ознаки порушення земельного законодавства, які призвели до звернення до суду.

Звертає увагу, що суд не навів обґрунтування (з посиланням на докази), що спір у цій справі виник внаслідок неправильних дій відповідача, не зазначив, які саме дії відповідача були неправильними , не навів норми права, з якої виходив, оцінюючи дії відповідача. Крім того, суд не пов`язує неправильні дії сторони із зловживанням процесуальними правами, що, на думку скаржника, є додатковим підґрунтям вважати оскаржуване додаткове рішення незаконним, яке не відповідає ст. 236 ГПК України, не ґрунтується на засадах верховенства права, нормах закону.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 02.02.2021 апеляційну скаргу відповідача - 2 передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.02.2021 у справі №925/1563/19 витребувано у Господарського суду Черкаської області матеріали справи №925/1563/19. Відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Фермерського господарства "Гетьмана Миколи Олександровича" на додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 12.01.2021 у справі №925/1563/19 до надходження матеріалів справи з Господарського суду Черкаської області.

19.02.2021 матеріали справи №925/1563/19 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2021 відкрито апеляційне провадження, розгляд апеляційної скарги призначено на 18.03.2021.

18.03.2021 розгляд справи №925/1563/19 не відбувся у зв`язку з перебуванням судді Михальської Ю.Б. на лікарняному.

Після виходу судді Михальської Ю.Б. з лікарняного, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.04.2021 розгляд апеляційної скарги призначено на 29.04.2021.

Прокурор в судовому засіданні апеляційної інстанції 29.04.2021 заперечував проти задоволення апеляційної скарги з підстав її необґрунтованості, просив її відхилити, а оскаржуване додаткове рішення залишити без змін.

Представники позивача, відповідачів 1, 2 в судове засідання апеляційної інстанції 29.04.2021 не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причини їх неявки суду невідомі.

Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень (ч. 3 ст. 120 ГПК України).

Учасники процесу були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази.

Враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка представників позивача, відповідачів 1, 2 обов`язковою в судове засідання не визнавалась, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у їх відсутність за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно зі ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При цьому колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no.4241/03 від 28.10.2010).

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого додаткового рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Частиною 1 ст. 244 ГПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені (ч. 5 ст. 244 ГПК України).

Згідно ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Із аналізу наведеної норми законодавства слідує, що витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

За приписами ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.12.2019 Заступник керівника Смілянської місцевої прокуратури звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом в інтересах держави в особі Баландинської сільської ради об`єднаної територіальної громади до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області та Фермерського господарства "Гетьмана Миколи Олександровича", в якому просив суд:

визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 14.09.2017 № 23-8345/14-17-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду без зміни цільового призначення";

визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 14.09.2017 № 23-8346/14-17-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду без зміни цільового призначення";

визнати недійсним договір оренди землі, укладений 14.09.2017 між Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області та ОСОБА_1 , на підставі якого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 06.11.2017 за № 23248336 зареєстровано право оренди на земельну ділянку площею 10,0228 га з кадастровим номером 7121880500:02:000:0948;

визнати недійсним договір оренди землі, укладений 14.09.2017 між Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області та ОСОБА_1 , на підставі якого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 06.11.2017 за № 23246955 зареєстровано право оренди на земельну ділянку площею 8,8966 га з кадастровим номером 7121880500:02:000:0949;

відшкодувати понесені судові витрати.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 24.09.2020 в позові відмовлено.

Заява відповідача-2 про відшкодування судових витрат, що є предметом розгляду, ним направлена до суду через систему "Електронний суд" 29.09.2020 та зареєстрована в Господарському суді Черкаської області за вх. № 14990/20 від 29.09.2020, до заяви відповідачем-2 додано докази розміру понесених судових витрат, які він сплатив адвокату Аваєвій Н.В. за надану правову допомогу у цій справі (т. 1, а.с. 230-240).

Судом врахована наявність договірних відносин між відповідачем-2 та адвокатом Аваєвою Н.В. згідно укладеного сторонами договору про надання правової допомоги № 81 від 20.02.2020 (з урахуванням угоди про виправлення описки в договорі).

В обґрунтування розрахунку понесених судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 19500,00 грн., відповідач-2 в особі представника адвоката Аваєвої Н.В. надав суду разом з відзивом на позовну заяву попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач-2 поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи №925/1563/19, у відповідності до ч. 8 ст. 129 ГПК України представник відповідача-2 в засіданнях суду до закінчення судових дебатів заявила про додаткове подання доказів після ухвалення рішення суду і подала їх разом з заявою, яка розглядається. До заяви представник відповідача-2 додала розрахунок витрат (надана правова допомога) для складання акту приймання - передачі наданої правової допомоги на суму 19500,00 грн., рахунків-фактур: №20200311/002 від 11.03.2020 на суму 10000,00 грн., № 20200312/001 від 12.03.2020 на суму 2000,00 грн., № 20200522/001 від 22.05.2020 на суму 2500,00 грн., № 20200821/001 від 21.08.2020 на суму 2500,00 грн., № 20200824/001 від 24.08.2020 на суму 2500,00 грн., які виставлені адвокатом Аваєвою Н.В. відповідачу-2 за надані адвокатські послуги за договором про надання правової допомоги № 81 від 20.02.2020 представництво інтересів в Господарському суді Черкаської області у справі № 925/1563/19; квитанції Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" від 12.03.2020 на суму 12000,00 грн. сплачених відповідачем-2 на користь Аваєвої Н.В. з призначенням платежу: плата за надання юридичних послуг від ОСОБА_1 , 22.05.2020 на суму 2500,00 грн. сплачених відповідачем-2 на користь Аваєвої Н.В. з призначенням платежу: за юридичні послуги від ОСОБА_1 , 24.08.2020 на суму 2500,00 грн. на користь Аваєвої Н.В .

Відповідно до розрахунку витрат (надана правова допомога) адвокатом були виконані наступні послуги:

- вивчення та правовий аналіз матеріалів справи (позовна заява з доданими документами, ухвали суду), аналіз судової практики і судових рішень в межах вхідних документів, узгодження позиції у справі, збирання доказів, витрачений час 90 хв.;

- підготовка процесуальних документів: відзив на позовну заяву з доданими документами (доказами), процесуальні заяви та клопотання, витрачений час 180 хв.;

- участь в судових засіданнях у справі, витрачений час 150 хв.;

- оформлення поштових відправлень і надсилання процесуальних документів суду та учасникам справи, витрачений час 60 хв.

Враховуючи викладене, судом першої інстанції правомірно встановлено, що наявні в матеріалах справи докази надання адвокатом Аваєвою Н.В. відповідачу-2 професійної правничої допомоги у даній справі, з урахуванням погоджених розцінок за послуги з надання правничої допомоги, підтвердження доказів фактичної оплати наданих послуг, достатні для покладення витрат відповідача-2 на отримання професійної правничої допомоги адвоката на прокурора.

Слід зазначити, що Смілянська місцева прокуратура не є розпорядником бюджетних коштів, судовий збір у даній справі був сплачений прокуратурою Черкаської області (код ЄДРПОУ 02911119).

Наразі Черкаська обласна прокуратура є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня (код ЄДРПОУ 02911119).

В той же час, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви Фермерського господарства "Гетьмана Миколи Олександровича" про розподіл судових витрат у справі № 925/1563/19, з підстав того, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача-2.

В обґрунтування зазначеного висновку, місцевим господарським судом зазначено, що при постановленні рішення від 24.09.2020 у справі № 925/1563/19 Господарським судом Черкаської області було встановлено, що при зверненні до уповноважених органів з заявами про надання спірних земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності площею 10,0228 га, 8,8966 га з кадастровими номерами 7121880500:02:000:0948, 7121880500:02:000:0949 для ведення фермерського господарства в 2014-2015 роках ОСОБА_1 не повідомив, що 27.02.2008 набув право власності на земельну ділянку площею 4,21 га з кадастровим номером 7121880500:02:000:0278 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в порядку спадкування, з урахуванням її наявності 11.03.2008 створив і зареєстрував фермерське господарство "Гетьмана Миколи Олександровича", ідентифікаційний код юридичної особи 35686496, одноособовим засновником та керівником якого він і був.

Неподання цієї інформації, яка з`ясована лише під час судового розгляду справи, дало обґрунтовані підстави прокурору вважати про наявність в діях і рішеннях відповідача 1 та 2 ознак порушення земельного законодавства, наведених у позові.

З матеріалів справи вбачається, що прокурор під час розгляду справи в суді першої інстанції по суті підтримував свої вимоги та просив їх задовольнити.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. ч. 1-3 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься й у ч.1 ст. 74 ГПК України.

Отже, за загальним правилом, обов`язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Обов`язок доказування тих або інших обставин справи визначається предметом спору.

Колегія суддів вважає обґрунтованими твердження апелянта, що прокурор до звернення до суду мав змогу отримати всю необхідну інформацію з відкритих державних реєстрів та інших джерел щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 7121880500:02:000:0278 (успадкована) та 7121880500:02:000:0948, 7121880500:02:000:0949 для ведення фермерського господарства, які були отримані відповідачем в 2014 - 2015 роках на без конкурентних засадах в порядку земельного законодавства.

Відмовляючи у задоволенні позову прокурора, суд першої інстанції виходив з недоведеності та необґрунтованості прокурором своїх вимог, заявлених у позові, тобто заслуговують на увагу доводи скаржника, що прокурор при підготовці позову, що передбачає збір та надання суду доказів, не мав обґрунтованих підстав вважати про наявність в діях і рішеннях відповідачів 1, 2 ознак порушення земельного законодавства, з підстав наведених у позовній заяві.

Таким чином, суд першої інстанції фактично переклав на відповідача прогалини у діяльності прокурора, який не надав суду докази на підтвердження тих обставин, що зазначив у позові, а за відсутності або недостатності доказів, прокурор мав їх зібрати самостійно до подання позову і лише на підставі зібраних доказів прийти до висновку щодо наявності підстав звернення до суду.

Згідно ч. 9 ст. 129 ГПК України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Місцевий господарський суд не зазначив причинно - наслідкового зв`язку дій або бездіяльності відповідача до виникнення обґрунтованих підстав у прокурора вважати, що в діях і рішеннях відповідачів 1, 2 наявні ознаки порушення земельного законодавства, які призвели до звернення до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 01.12.2020 заяву відповідача - 2 про винесення додаткового рішення призначено до розгляду на 11.12.2020, про розгляд вказаної заяви повідомлено Смілянську місцеву прокуратуру та сторони.

Явка сторін не була визнана судом обов`язковою.

Судом першої інстанції на виконання ст.ст. 120, 242 ГПК України на електронну адресу прокуратури (зазначену в позовній заяві) надіслано копію ухвали суду від 01.12.2020.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 242 ГПК України якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 11.12.2020 розгляд заяви відкладено на 12.01.2021, враховуючи відсутність доказів належного повідомлення прокурора.

Повідомлено сторін, що заяви по суті заяви, заяви з процесуальних питань, клопотання, пояснення можуть бути подані в електронному вигляді на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі Електронний суд , поштою, факсом або дистанційними засобами зв`язку до 11.01.2021.

Тобто, останнім днем для подання документів є 11.01.2021 (з урахуванням вихідних днів).

12.01.2021 від заступника керівника Смілянської місцевої прокуратури та прокурора відділу Черкаської обласної прокуратури (засобами електронного зв`язку та безпосередньо до суду) надійшли пояснення, з порушенням встановленого судом строку для їх подання.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з доводами скаржника, що суд першої інстанції, з урахуванням строку, встановленого в своїй ухвалі від 11.12.2020 був зобов`язаний не приймати подані прокурорами пояснення від 12.01.2021, з підстав порушення строків, та без клопотання про продовження строку для їх подання.

З урахуванням приписів ч. 3 ст. 244 ГПК України заява відповідача - 2 про винесення додаткового рішення підлягала розгляду до 09.10.2020, але розглянута лише 12.01.2021, з прийняттям пояснень прокурорів 12.01.2021 з порушенням основних засад (принципів) господарського судочинства, що визначені частиною 3 ст. 2 ГПК України, а тому доводи апелянта в цій частині є обґрунтованими та заслуговують на увагу.

18.03.2021 від представника скаржника надійшло клопотання, до якого долучено, зокрема, копію листа В.о. керівника Смілянської місцевої прокуратури №33-243вих -21 від 05.02.2011 у відповідь на адвокатській запит адвоката Аваєвої Н.В. щодо надання відомостей про надходження ухвал Господарського суду Черкаської області у даній справі, в якому зазначено, що ухвала Господарського суду Черкаської області від 01.12.2020 у справі №925/1563/19 надійшла на електрону адресу smilaprok@meta.ua 01.12.2020 о 16 год. 39 хв. та була зареєстрована в місцевій прокуратурі 02.12.2020 за №12392-20, ухвала Господарського суду Черкаської області від 11.12.2020 у справі №925/1563/19 надійшла на електрону адресу smilaprok@meta.ua 16.12.2020 о 15 год. 11 хв. та була зареєстрована в місцевій прокуратурі 17.12.2020 за №12948-20, що додатково свідчить про безпідставність відкладення судового засідання судом першої інстанції.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України").

Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (§ 51 рішення Європейського суду з прав людини від 30 листопада 2006 року у справі "Красношапка проти України").

У пункті 24 рішення Європейського суду з прав людини у справі Надточій проти України та у пункті 23 рішення Європейського суду з прав людини у справі Гурепка проти України № 2 наголошується на принципі рівності сторін ? одному із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Також ЄСПЛ у своєму рішенні, вказуючи на порушення Україною п. 1 ст. 6 Конвенції, виходив з того, що національне законодавство України містить спеціальні норми щодо забезпечення інформування сторін процесу про ключові процесуальні дії і дотримання таким чином принципу рівності сторін та зберігання відповідної інформації, оскільки загальна концепція справедливого судового розгляду охоплює фундаментальний принцип змагальності процесу.

Так, у п. 36 рішення у цій справі ЄСПЛ звернув увагу, що принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представляти свою справу за таких умов, які не ставлять одну зі сторін у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною (рішення у справах Домбо Бехеєр Б.В. проти Нідерландів та Авотіньш проти Латвії ). Кожній стороні має бути забезпечена можливість ознайомитись із зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, у тому числі з апеляційною скаргою, та надати власні зауваження з цього приводу. Під загрозою стоїть упевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, зокрема, на усвідомленні того, що вони мали змогу висловити свої думки щодо кожного документа в матеріалах справи (рішення у справі Беер проти Австрії ).

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів, керуючись своїм внутрішнім переконанням, доходить висновку про те, що заява Фермерського господарства "Гетьмана Миколи Олександровича" про розподіл судових витрат підлягає задоволенню.

Доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час перегляду заяви судом апеляційної інстанції.

За змістом ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи.

Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа Серявін та інші проти України (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994, серія А, №303-А, п.29).

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає апеляційну скаргу Фермерського господарства "Гетьмана Миколи Олександровича" такою, що підлягає задоволенню. Додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 12.01.2021 у справі №925/1563/19 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення заяви Фермерського господарства "Гетьмана Миколи Олександровича" про розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст. 124, 126, 129, 221 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Гетьмана Миколи Олександровича" на додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 12.01.2021 у справі №925/1563/19 задовольнити.

2. Додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 12.01.2021 у справі №925/1563/19 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким заяву Фермерського господарства "Гетьмана Миколи Олександровича" про розподіл судових витрат задовольнити.

4. Стягнути з Черкаської обласної прокуратури (18015, м. Черкаси, бульвар Шевченка, буд. 286, код ЄДРПОУ 02911119) на користь Фермерського господарства "Гетьмана Миколи Олександровича" (20843, Черкаська область, Кам`янський район, с. Баландине, провулок Б. Хмельницького, буд. 15, код ЄДРПОУ 35686496) 19 500,00 грн. витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції.

5. Доручити Господарському суду Черкаської області видати наказ.

6. Матеріали справи №925/1563/19 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови складено 12.05.2021.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді Ю.Б. Михальська

А.І. Тищенко