Рішення

від 26.04.2021 по справі 908/3335/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 5/213/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.04.2021 Справа № 908/3335/20

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі судового засідання Шельбуховій В.О.., розглянувши матеріали справи

За позовом: Акціонерного товариства «Аграрний фонд» (03151, м. Київ, вул. Очаківська/пров. Очаківський, 5/6, код ЄДРПОУ 38926880)

До відповідача: Фермерського господарства «Кожухар» (72431, Запорізька область, Приазовський район, село Ботієве, вул. Карла Маркса, буд. 30-А, код ЄДРПОУ 33522863)

про стягнення 3 364 924,55 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: Деруга Н.О., довіреність № 737-7/20 від 30.12.2020, адвокат;

Від відповідача: не з`явився;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

24.12.2020 р. до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Аграрний фонд» від 17.12.2020 р. за вих. №02-08/1/3245 (вх. №3597/08-07/20 від 24.12.2020 р.) до Фермерського господарства «Кожухар» про стягнення 3 364 924,55 грн.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.12.2020 р. справу №908/3335/20 розподілено судді Проскурякову К.В.

Ухвалою від 28.12.2020 р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/3335/20 в порядку загального позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження - 5/213/20. Підготовче засідання призначено на 27.01.2021 р. об 12 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явку представників сторін визнано обов`язковою.

Ухвалою від 27.01.2021 р. розгляд справи у підготовчому провадженні відкладено на 24.02.2021 р. на 11 год. 30 хв. Запропоновано відповідачу виконати вимоги ухвали суду від 28.12.2020 р., а саме: відповідно до ст. 165 ГПК України надіслати на адреси позивача та суду копію відзиву на позовну заяву та додані до нього документи, докази направлення (фіскальний чек, опис вкладення у цінний лист) надати суду у визначений строк.

Ухвалою від 03.02.2021 р. задоволено клопотання Акціонерного товариства «Аграрний фонд» № б/н від 02.02.2021 р. (вх. № 2225/08-08/21 від 02.02.2021) про проведення судового засідання в режимі відеоконференції. Доручено Святошинському районному суду м. Києва, забезпечити проведення відеоконференції у справі №908/3335/20, розгляд якої відбудеться 24.02.2021 об 11 год. 30 хв. в приміщенні Господарського суду Запорізької області в залі судового засідання №200 (корпус 1).

Ухвалою від 24.02.2021 р. продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів до 29.03.2021 р., розгляд справи у підготовчому провадженні відкладено на 15.03.2021р. на 11 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою від 15.03.2021 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Перше судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 29.03.2021 р. о 10 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Вирішено судове засідання, призначене на 29.03.2021 р. о 10 год. 30 хв. проводити в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів з використанням системи « EasyCon» .

Ухвалою від 29.03.2021 р. оголошено перерву в судовому засіданні до 26.04.2021 р. о 14 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явка представників сторін у судове засідання визнана обов`язковою. Задоволено усне клопотання Акціонерного товариства «Аграрний фонд» про забезпечення проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та системи « EasyCon» . Вирішено судове засідання, призначене на 26.04.2021 р. о 14 год. 30 хв. проводити в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів з використанням системи « EasyCon» .

В судовому засіданні 26.04.2021 р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, судове засідання 26.04.2021 р. здійснювались із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу на комплексі Акорд та в режимі відеоконференції.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, зазначивши, що 03.06.2020 р. між АТ «Аграрний фонд» та ФН «Кожухар» укладено договір поставки зерна врожаю 2020 року №298-10/2020-ВП. На виконання умов вказаного договору позивач перерахував відповідачу попередню оплату в сумі 1 043 133,00 грн. Відповідач свої зобов`язання виконав частково та здійснив поставку лише 50,420 тонн зерна пшениці 3 класу 2020 року врожаю. Отже сума попередньої оплати на яку відповідачем не було поставлено врожай становить 774 050,03 грн. У зв`язку з невиконанням відповідачем обов`язку щодо повернення суми попередньої оплати та не поставлення товару в строки, передбачені умовами договору, позивачем нараховано пеню в сумі 7 664,34 грн., 10% штрафу в сумі 28 386,46 грн., 11% річних в сумі 44 201,22 грн. та збитки в сумі 2 510 622,50 грн. На підставі викладеного, посилаючись на ст.ст. 15, 16, 509, 526, 527, 549, 550, 551, 610, 611, 693 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, позивач просить позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце призначеного судового засідання був повідомлений належним чино шляхом направлення на його адресу відповідної ухвали суду. Клопотань про розгляд справи без участі уповноваженого представника відповідача або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.

В матеріалах справи містяться клопотання відповідача про відкладення розгляду справи для надання сторонам часу щодо мирного врегулювання спору. Вказані клопотання судом задовольнялися, розгляд справи відкладався.

Разом з тим, представник позивача зазначив про відмову підписати мирову угоду на запропонованих відповідачем - ФГ «Кожухар» умовах, на підтвердження чого 26.03.2021 р. надано до матеріалів справи копію листа № 7.4-05/3/543 від 16.03.2021 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки (п. 2).

Отже, станом на 26.04.2021 р. відповідач письмовий відзив на позовну заяву та додані до нього документи, на адресу суду не надіслав, а також й доказів повної або часткової оплати суми, заявленої позивачем до стягнення, отже своїми правами, передбаченими статтями 42, 46 ГПК України, не скористався.

Наявні матеріали дозволяють розглянути справу по суті.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 03.06.2020 р. між Публічним акціонерним товариством Аграрний фонд (відповідно до Додаткової угоди №1 від 29.09.2020 р. до договору сторонами погоджено ПАТ Аграрний фонд замінити словами: Акціонерне товариство Аграрний фонд ) (далі - Покупець) та Фермерським господарством Кожухар (далі - Постачальник) укладено договір поставки зерна врожаю 2020 р. № 298-10/2020-ВП, згідно з п.1.1. якого у порядку та на умовах цього договору Постачальник у визначений сторонами строк передає Покупцеві у власність зерно пшениці м`якої 3 класу, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити його.

Відповідно до п.2.1. договору, кількість товару, який має бути переданий за цим договором, визначається у наступному порядку:

Постачальник зобов`язаний поставити Покупцю зерно пшениці м`якої 3 класу у кількості 347,711 тонн, яке буде вирощене та зібране в 2020 році на земельній ділянці/ділянках сільськогосподарського призначення Постачальника загальною посівною площею 126,5501 га; (п.2.1.1.)

Постачальник зобов`язаний поставити товар для зберігання на зерновий склад, вказаний в.п.2.2. договору, в кількості 347,711 тонн, в строк до 01.09.2020 р. включно. (п.2.1.2.)

Згідно з п.2.2. договору, базис поставки: EXW ТОВ Оптімусагро Трейд Якимівський ВСП 72501 (Запорізька область, Якимівський район, смт. Якимівка, вул. Курортна, 1) на умовах Інкотермс 2010.

Пунктом 5.3 договору встановлено, що після набрання чинності товарної аграрної розписки, передбаченої п. 2.5 Договору, Покупець зобов`язується перерахувати кошти (попередню оплату) на поточний рахунок Постачальника в розмірі 1 043 133,00 грн., в тому числі ПДВ, за вирахуванням суми, передбаченої п.п 5.3.1. цього договору.

Згідно п.п. 5.3.1. договору Покупець із суми попередньої оплати, передбаченої п. 5.3 договору утримує 40 066,77 грн. без ПДВ, для сплати страхового платежу, який сплачується протягом 5 банківських днів після отримання від страхової компанії акта огляду сільськогосподарських культур до договору страхування.

Відповідно до ч.ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Аналогічні приписи містяться у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.

Статтями 11, 509 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

За приписами статті 629 ЦК України - договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Строком договору, відповідно до ст. 631 ЦК України, є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

На виконання умов п.п. 5.3 договору АТ Аграрний фонд перерахувало ФГ Кожухар попередню оплату у сумі 1 003 066,23 грн., що підтверджується платіжним дорученням №2407 від 09.06.2020 р. та на підставі п. 5.3.1. договору 40 066,77 грн., що підтверджується платіжним дорученням №2354 від 09.06.2020 р.

Відповідно до Акту передавання-приймання зерна від 29.09.2020 р. та Додаткової угоди №1 від 29.09.2020 р. до договору , Покупець приймає у власність на складі: ТОВ Оптімусагро Трейд Якимівський ВСП фактична адреса: 72501, Запорізька область, Якимівський район, смт. Якимівка, вул. Курортна, 1, зерно пшениці м`якої 3 класу врожаю 2020 р. у кількості 50,420 тонн, по ціні 5 336,83 грн., в т.ч. ПДВ - 889,47 грн., за одну тонну, на загальну суму 269 082,97 грн. , в т.ч. ПДВ - 44 847,16 грн., згідно складської квитанції на зерно БА №493758 від 29.09.2020 р. та картки аналізу зерна №47 від 29.09.2020 р.

Вказаний Акт та Додаткова угода відписані та скріплені печатками обох підприємств, без жодних заперечень або зауважень.

Отже, ФГ Кожухар виконало частково своє зобов`язання щодо поставки товару та здійснило поставку лише 50,420 тонн зерна пшениці 3 класу 2020 року врожаю, однак залишок суми попередньої оплати в розмірі 774 050,03 грн. позивачу не повернуло, а отже продовжує користуватися вказаною сумою.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що сума попередньої оплати в розмірі 774 050,03 грн., яка здійснена позивачем на користь відповідача підлягає стягненню з відповідача, оскільки товар на вказану суму не поставлено. Доказів зворотного відповідачем не надано.

Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Частиною третьою статті 693 Цивільного кодексу України визначено, що на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов`язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Відовідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Згідно зі ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Частиною 1 статті 550 Цивільного кодексу України передбачено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

У розділі 7 договору, сторони передбачили відповідальність за порушення зобов`язання, зокрема у п. 7.1 договору, у разі невиконання (неналежного виконання) зобов`язань за цим договором Сторони несуть відповідальність згідно з цим Договором та/або законодавством України.

Відповідно до пункту 7.3. договору визначено, що у разі порушення строків виконання Постачальником зобов`язання з поставки Товару з нього стягується:

- пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товару поставленого з порушенням строку , передбаченого п.п. 2.1.2 договору, розрахованої від ціни, визначеної в довідці Аграрної біржі/або іншої Товарної біржі визначеної Покупцем про ціни на зернові культури врожаю 2020 року, що діяли на останній день поставки (п.п. 2.1.2 цього договору) за кожний день прострочення;

- за поставку Товару з порушенням строків поставки понад 10 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 10 відсотків вартості Товару поставленого з порушенням строку , передбаченого п.п 2.1.2 Договору, розрахованої від ціни відповідно до довідки Аграрної біржі/або іншої Товарної біржі визначеної Покупцем про ціни на зернові культури врожаю 2020 року, що діяли на останній день поставки (п.п. 2.1.2 цього договору).

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню в сумі 7 664,34 грн. за період з 02.09.2020 р. по 28.09.2020 р.

Суд перевіривши розрахунок пені, наданого позивачем зазначає, що сума пені в розмірі 7 664,34 грн. розрахована виходячи з ціни, визначеної в довідці Аграрної біржі про ринкові ціни на зернові культури врожаю 2020 р., що діяли на останній день поставки (01.09.2020 р.): 5 630,00 грн. - ціна на зерно пшениці 3 класу по Запорізькій області станом на 01.09.2020 р.; 50,420 тонн - кількість товару, поставленого відповідачем з порушенням строку. Отже вартість товару поставленого відповідачем з порушенням строків, встановлених договору становить 283 864,60 грн., з якої і обраховується розмір пені.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що розрахунок пені здійснено позивачем вірно, він відповідає вимогам законодавства та сума пені в розмірі 7 664,34 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Крім того, перевіривши розрахунок штрафу здійсненого позивачем на підставі п. 7.3. суд зазначає, що вказаний розрахунок здійснений від суми вартості товару поставленого відповідачем з порушенням строку, передбаченого договором, а саме від суми 283 864,60 грн. х 10% = 28 386,46 грн. Таким чином, 10 % штрафу в сумі 28 386,46 грн. є обґрунтованим та вказана сума підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У п. 7.6. договору передбачено, що у разі якщо Постачальник, який одержав суму попередньої оплати Товари, не передав Товар у встановлений строк, він зобов`язаний протягом 10 календарних днів після настання строку, встановленого п.п. 2.1.2 договору, повернути на поточний рахунок Покупця попередню оплату з врахуванням страхового платежу у сумі, визначеній п. 5.3 цього договору, та додатково сплатити на користь Покупця проценти у розмірі 11,00 відсотків річних на суму попередньої оплати за кожен день користування коштами, обраховуючи від дня одержання цих коштів від Покупця.

Перевіривши розрахунок 11% річних на суму 44 201,22 грн. здійснений позивачем на підставі п. 7.6. договору за період з 10.06.2020 р. по 16.12.2020 р., суд зазначає, що він обрахований від суми неповернутої попередньої оплати в розмірі 774 050,03 грн. та є вірним, а отже 11% річних в сумі 44 201,22 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, підставою виникнення цивільних прав і обов`язків, окрема є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, згідно з частиною другої цієї статті є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно зі ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (стаття 225 Господарського кодексу України).

Відшкодування збитків є одним із видів цивільно-правової або господарсько-правової відповідальності, для застосування якої необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності особи); шкідливого результату такої поведінки - збитків; причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду.

У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не наступає.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Протиправність поведінки боржника або кредитора у позадоговірних правовідносинах полягає у порушенні правової норми.

Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо).

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється поза межами конкретного випадку, і, відповідно, поза межами юридично значимого зв`язку.

Відповідно частин 1, 2, 3 статті 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язань. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Згідно з ч. 2 ст. 623 ЦК розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Отже, обов`язок відшкодування збитків є загальною формою цивільно-правової відповідності, яка настає для боржника внаслідок порушення ним зобов`язання. Протиправність дії чи бездіяльності особи полягає у порушенні зобов`язання.

Пунктом 8.1. договору сторони дійшли до взаємної згоди, що у разі порушення зобов`язання Постачальника щодо передачі Товару в установлений строк також настають, зокрема, такі правові наслідки, встановлені цим Договором:

Постачальник зобов`язаний протягом 10 календарних днів після настання строку передачі Товару, встановленого в пп. 2.1.2. Договору, відшкодувати Покупцю понесені ним збитки.

Сторони також дійшли до взаємної згоди, що у зв`язку з невиконанням Постачальником умов цього Договору щодо поставки (передачі) Товару Покупцю розмір збитків Покупця складає 150% вартості Товару , який мав бути поставлений за цим Договором згідно умов вказаних у пп. 2.1.1 цього Договору, розрахованої від ціни, визначеної в довідці Аграрної біржі/або іншої Товарної біржі визначеної Покупцем про ціни на зернові культури врожаю 2020 року, що діяли на останній день поставки (вказаний у пп. 2.1.1 цього Договору).

Суд зазначає, що підписанням вказаної редакції договору сторони погодилися з визначеним порядком відшкодування та розміром збитків.

Як вбачається з матеріалів справи, ФГ Кожухар здійснило часткову поставку товару обсягом 50,420 тонн та з порушенням строку, передбаченого у п. 2.1.2 договору, попередню оплату в сумі 774 050,03 грн. позивачу не повернуло, а отже вказаний спір виник з вини відповідача та, як встановлено судом, існує причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою відповідача та збитками, завданими позивачу зазначеною поведінкою ФГ Кожухар .

Суд перевіривши розрахунок збитків в розмірі 2 510 622,50 грн. встановив, що зазначена сума обраховується з суми вартості товару, який мав бути поставлений за цим договором (347,711 тонн, відповідно до п. 2.1.2 договору) та з урахуванням ціни на зерно пшениці 3 класу по Запорізькій області - 5 630,00 грн. за тонну згідно довідки Аграрної біржі.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що розрахунок збитків, здійснений позивачем на підставі п. 8.1. договору є вірним та збитки в сумі 2 510 622,50 грн. підлягають стягненню з відповідача.

З метою досудового врегулювання спору, АТ Аграрний фонд направило на адресу ФГ Кожухар вимогу від 06.11.2020 р. за вих. № 02-08/3/293 щодо сплати коштів у розмірі 3 364 924,55 грн., в тому числі 774 050,03 грн. - попередньої оплати, 7 664,34 грн. - пені, 28 386,46 грн. - 10% штрафу, 34 895,70 грн. - 11% річних та 2 510 622,50 грн. збитків, що підтверджується фіскальним чеком від 06.11.2020 р., поштовою накладною №0315124316198 від 06.11.2020 р. та описом вкладення у цінний лист від 06.11.2020 р.

Відповідно до роздруківки з офіційного сайту АТ Укрпошта за №0315124316198: поштове відправлення вручено - 24.11.2020 р.

Однак, на вказану вимогу відповідач не надав відповіді.

Відповідачем не надано суду контррозрахунку сум заявлених позивачем до стягнення, а також належних та допустимих доказів повернення суми попередньої оплати.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).

Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

З огляду на викладене, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, з огляду на принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 76-79, 86, 129, 233, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фермерського господарства «Кожухар» (72431, Запорізька область, Приазовський район, село Ботієве, вул. Карла Маркса, буд. 30-А, код ЄДРПОУ 33522863) на користь Акціонерного товариства «Аграрний фонд» (03151, м. Київ, вул. Очаківська/пров. Очаківський, 5/6, код ЄДРПОУ 38926880) суму попередньої оплати в розмірі 774 050 (сімсот сімдесят чотири тисячі п`ятдесят) грн. 03 коп., пеню в сумі 7 664 (сім тисяч шістсот шістдесят чотири) грн. 34 коп., 10% штрафу в сумі 28 386 (двадцять вісім тисяч триста вісімдесят шість) грн. 46 коп., 11% річних в сумі 44 201 (сорок чотири тисячі двісті одна) грн. 22 коп., збитки в сумі 2 510 622 (два мільйони п`ятсот десять тисяч шістсот двадцять дві) грн. 50 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 50 473 (п`ятдесят тисяч чотириста сімдесят три) грн. 87 коп. Видати наказ після набрання рішенням чинності.

У зв`язку з перебування судді Проскурякова К.В. у відпустці з 05.05.2021 р. по 07.05.2021 р. повне рішення складено та підписано: 12.05.2021 р.

Суддя К. В. Проскуряков

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.