Рішення

від 28.04.2021 по справі 916/3799/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" квітня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/3799/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.,

за участю секретаря судового засідання Потребенко О.М.

розглянувши справу № 916/3799/20 в порядку загального позовного провадження

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "РАЙДУЖНЕ МІСТО" /ЄДРПОУ 33888280, адреса - 65091, м. Одеса, вул. Середня, 48, e-mail: 33888280@ukr.net/

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "СК ТРАНС" /ЄДРПОУ 35357501, адреса - 65036, м. Одеса, вул. Святослава Ріхтера (Щорса), буд. 127/1, кв. 76Б/

про стягнення 75 744,99 грн.

за участю представників:

від позивача : Паламарчук О.С., ордер № ОД642266 від 24.02.2021 року;

від відповідача : Слаблюк В.М., ордер № ОД564257 від 22.01.2021 року.

ВСТАНОВИВ:

30.12.2020 року товариство з обмеженою відповідальністю "РАЙДУЖНЕ МІСТО" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою /вх. № 3934/20/ до товариства з обмеженою відповідальністю "СК ТРАНС" про стягнення заборгованості за договором суборенди від 01.04.2017 року у розмірі 75 744,99 грн., з яких:

- 10 000,00 грн . - заборгованість за суборенду приміщення;

- 46 455,27 грн. - заборгованість зі сплати (компенсації) за комунальні послуги;

- 3 634,28 грн. - інфляційні втрати за весь час прострочення зобов`язання;

- 3 069,56 грн. - 3 % річних від простроченої суми;

- 12 585,88 грн. - пеня.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором суборенди від 01.04.2017 року.

Позов пред`явлено на підставі ст.ст. 509, 526, 530, 610, 625-628, 759, 762 ЦК України, ст.ст. 193, 218, 232 ГК України.

Ухвалою суду від 11.01.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/3799/20; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку ст.ст.247-252 ГПК України без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

25.01.2021 року на адресу суду надійшли заперечення відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "СК ТРАНС" /вх. № 2063/21/ проти розгляду справи № 916/3799/20 за правилами спрощеного позовного провадження. В обґрунтування заперечень відповідач посилається на існування домовленостей між керівниками підприємств, про які позивач не вказує. Відповідач вважає, що виключно важливим для всебічного, справедливого та законного рішення по даній справі є виклик до суду представників обох сторін.

Ухвалою суду від 25.01.2021 року постановлено справу № 916/3799/20 розглядати за правилами загального позовного провадження; замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням, яке призначено на 24 лютого 2021 року на 12:00 год.

22.02.2021 року на адресу суду надійшов відзив /вх. № 5004/21/, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що відповідач не отримував від позивача належні акти звіряння та рахунки. Відповідач вказує, що неодноразово сплачував комунальні послуги передаючи грошові кошти у готівковій формі бухгалтеру позивача.

Відповідач зауважує, що позивач не вказує на підставі яких первинних документів у відповідача виникла заборгованість зі сплати (компенсації) за комунальні послуги. Всі рахунки від АТ ООЕК не містять інформації щодо якого суб`єкта було нараховано вартість спожитої електроенергії. Відповідач зазначає, що рахунки-фактури не підтверджують факт об`єму споживання відповідачем комунальних послуг та виникнення заборгованості у відповідача.

Відповідач вказує, що орендує у позивача лише частину приміщення, проте позивач просить стягнути компенсацію комунальних послуг за все приміщення за адресою: м. Одеса, вул. Розумовська, 51.

У судовому засіданні 24.02.2021 року судом оголошено перерву на 17.03.2021 року на 11:30 год.

17.03.2021 року на адресу суду надійшов попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач очікує понести /вх. № 7363/21/.

У судовому засіданні 17.03.2021 року судом оголошено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та перехід до розгляду справи по суті, судове засідання у справі призначено на 29.03.2021 року на 14:00 год.

У судовому засіданні 29.03.2021 року судом оголошено перерву на 08.04.2021 року на 09:45 год.

08.04.2021 року на адресу суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи без участі представника позивача /вх. № 9744/21/.

08.04.2021 року у судовому засіданні по розгляду справи по суті оголошено протокольну ухвалу про відкладення судового засідання на 28.04.2021 року об 11:30 год.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі з підстав, викладених у відзиві. При цьому на стадії заключного слова представник відповідача вказав, що визнає позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 10 000,00 грн.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, вислухавши представників сторін, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.

Як встановлено у судовому засіданні при безпосередньому дослідженні доказів, 01.04.2017 року між ТОВ РАЙДУЖНЕ МІСТО (Суборендодавець) та ТОВ СК ТРАНС (Суборендар) був укладений Договір суборенди, згідно п.1.1. якого, Суборендодавець передав Суборендарю у строкове, платне користування нежитлові будівлі та споруди загальною площею 98,5 квадратних метрів, що заходяться за адресою: 65091, м. Одеса, вул. Розумовська, 51.

Пунктом 4.1. Договору, та Додаткового договору №4 від 01 січня 2020 року встановлено, що плата за суборенду Приміщення ( Орендна плата ) за кожен повний місяць з урахуванням індексації складає 45 000,00 (сорок п`ять тисяч) гривень 00 копійок, без ПДВ 20%. Орендна плата сплачується на підставі цього Договору суборенди.

Згідно пункту 4.2. Договору сплата Орендної плати здійснюється Суборендарем щомісячно на авансовій основі до 10 (десятого) числа поточного місяця.

Пунктом 4.3. договору зазначено, що всі платежі на користь Суборендодавця згідно з цим Договором суборенди здійснюватимуться Суборендарем в безготівковому порядку в українських гривнях шляхом перерахунку коштів на банківський рахунок Суборендодавця. Для всіх платежів днем здійснення платежу буде дата зарахування платежу на банківський рахунок Суборендодавця.

У разі, якщо останній день сплати платежа за цим Договором припадає на вихідний або святковий день, такій платіж сплачується не пізніше наступного робочого дня.

Відповідно до пункту 4.4. Договору у випадку не укладення окремих договорів з енергопостачальними організаціями, Суборендар, крім Орендної плати, зобов`язаний окремо, згідно з діючими тарифами та методикою нарахування, встановленою Суборендодавцем, сплачувати (компенсувати) Суборендодавцю вартість комунальних послуг, що постачаються до Приміщення.

Оплата (компенсація) комунальних послуг здійснюється Суборендарем щомісячно в сумі, зазначеній у направленому Суборендодавцем рахунку, протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту його отримання. Рахунки виставляються протягом місяця, наступного за оплачуваним.

Не виставлення Суборендодавцем рахунку на оплату (компенсацію) комунальних послуг /не отримання його Суборендарем не звільняє Суборендаря від сплати оплати (компенсації) комунальних послуг. У разі відсутності рахунка Суборендодавця, Суборендар зобов`язаний самостійно звернутися до Суборендодавця з метою його отримання і сплатити його в указаний термін.

Відповідно до п. 6.1.2. Суборендар зобов`язується своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату та інші платежі, передбачені Договором суборенди.

Приписами п.9.2. - 9.4. Договору передбачено, що у випадку несвоєчасного та/або не в повному обсязі перерахування Орендної плати та/або оплати (компенсації) комунальних платежів, Суборендодавець має право застосувати до Суборендаря штрафну неустойку у формі пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діє у відповідний період, від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Згідно з п. 2.1. договору, договір вступає в силу з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє протягом строку суборенди приміщення, а в частині зобов`язань фінансового характеру (щодо здійснення платежів) - до їх виконання.

Строк суборенди складає 12 місяців і діє до 31 березня 2018 року. Строк суборенди починається з моменту підписання акту приймання-передачі приміщення.

Додатковим договором №1 до Договору суборенди від 01 квітня 2017 року від 28.02.2018 року, Додатковим договором № 2 від 30 листопада 2018 року, Додатковим договором № 3 від 01 січня 2019 року та Додатковим договором № 4 від 01 січня 2020 року строк дії Договору було подовжено до 31 березня 2020 року включно.

31 березня 2020 року у зв`язку з закінченням строку дії договору від 01.04.2017 року, нежитлові будівлі та споруди загальною площею 98,5 квадратних метрів, що заходяться за адресою: 65091, м. Одеса, вул. Розумовська, 51, було повернуто Суборендодавцю, про що було складено Акт приймання - передачі Приміщення від 31.03.2020 року.

12.05.2020 року за Вих. №03 позивачем було відправлено на адресу відповідача Вимогу щодо сплати заборгованості за суборенду приміщення та оплати (компенсації) комунальних послуг, а в подальшому, 26.06.2020 року за Вих. №09 аналогічна Вимога щодо сплати заборгованості за суборенду приміщення та оплати (компенсації) комунальних послуг.

На Вимогу від 12.05.2020 року за Вих. №03 від директора TOB СК ТРАНС була отримана відповідь від 01.06.2020 року за №47, в якій він визнав факт існування заборгованості в розмірі 101 950,00 грн. зі сплати за суборенду приміщення, але не погодився стосовно заборгованості зі сплати (компенсації) за комунальні послуги, пославшись на відсутність рахунків. Також в відповіді було зазначено, про добровільну сплату заборгованості протягом 5 місяців.

На відповідь відповідача від 26.06.2020 року за Вих. №09 позивач додатково направив відповідачу Вимогу щодо сплати заборгованості за суборенду приміщення та оплати (компенсації) комунальних послуг з рахунками на сплату (компенсацію) комунальних послуг за січень-березень 2020 року.

Судом досліджено виставлені позивачем рахунки-фактури за договором суборенди від 01 квітня 2017 року:

- Від 03.01.2020 року за січень 2020 року на суму 45 000,00 грн.;

- Від 31.01.2020 року за лютий 2020 року на суму 45 000,00 грн.;

- Від 28.02.2020 року за березень 2020 року на суму 45 000,00 грн.

Також судом досліджено акти приймання-передавання наданих послуг за договором суборенди від 01 квітня 2017 року, які підписані сторонами:

- Від 31.01.2020 року за січень 2020 року на суму 45 000,00 грн.;

- Від 29.02.2020 року за лютий 2020 року на суму 45 000,00 грн.;

- Від 31.03.2020 року за березень 2020 року на суму 45 000,00 грн.

Загальна сума орендної плати за період січень-лютий 2020 року становить 135 000,00 грн.

Наявний у справі акт звірки станом на 31.03.2020 року в якості доказу судом не приймається, оскільки він підписаний позивачем в односторонньому порядку. Також судом не приймається до уваги акти звіряння розрахунків станом на 21.02.2021 року та станом на 31.12.2020 року, надані відповідачем, оскільки також підписані в односторонньому порядку. Разом із тим, у акті від 31.12.2020 року, наданому відповідачем, наявна інформація, що у ТОВ СК ТРАНС станом на 31.12.2020 року наявна заборгованість перед ТОВ Райдужне місто у розмірі 10 000,00 грн.

У позовній заяві позивач вказує, що станом на 31.12.2019 року у правовідносинах сторін існувала переплата за договором суборенди від 01 квітня 2017 року у розмірі 1700,00 грн.

З дослідженої судом банківської виписки по рахунку позивача вбачається, що відповідачем здійснено оплату орендної плати у розмірі 123 300,00 грн.

У ході розгляду справи позивач пояснював, що відповідачем було частково оплачено заборгованість за договором суборенди від 01.04.2017 року, проте станом на день подання позову зобов`язання щодо сплати заборгованості в сумі 10 000,00 гривень за суборенду приміщення за березень 2020 року /135 000,00 грн - 1 700,00 грн. - 123 300,00 грн/ відповідачем виконано не було. Також позивач вказує, що відповідачем не оплачено 46 455,27 зі сплати (компенсації) за комунальні послуги за січень-березень 2020 року.

Оскільки, відповідач не здійснив оплату орендної плати у строк, визначений у договорі, то суд приходить до висновку, що права інтереси позивача порушені, що призвело до звернення позивача до суду за захистом.

Відповідно до ч.1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч.ч.1, 5 ст.762 ЦК України).

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч.1, 2 ст.73, ч.ч.ч.1, 3 ст.74 ГПК України).

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.2 ст.76, ч.1 ст.77, ч.ч.1, 2 ст.79 ГПК України).

Отже, за відсутності у справі доказів оплати відповідачем наявної заборгованості по орендній платі, а також враховуючи визнання відповідачем позовних вимог у цій частині, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ "РАЙДУЖНЕ МІСТО" про стягнення орендної плати за договором суборенди від 01.04.2017 року у розмірі 10 000,00 грн. підлягають задоволенню.

У зв`язку з несвоєчасним проведенням розрахунків по орендній платі позивач нарахував до стягнення пеню в сумі 9 419,24 грн. /2547,93 грн. + 3 482,79 грн. + 3388,52 грн./, інфляційні втрати в сумі 1 860,77 грн. /371,27 грн. + 574,50 грн. + 915,00 грн./, 3 % річних у сумі 1 929,43 грн. /1437,21 грн. + 635,25 грн. + 856,97 грн./

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки - грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов`язання. Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов`язань. Частиною ст. ст. 547, 548 ЦК України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

При здійсненні нарахування пені слід мати на увазі приписи ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, згідно з якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно з п. 1.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" (з наступними змінами і доповненнями) огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 ГПК України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок пені за прострочення орендної плати, господарський суд дійшов висновку про помилковість здійсненого позивачем розрахунку, а саме не врахування положень ч. 6 ст. 232 ГК України за період січня 2020 року. Здійснивши власний розрахунок пені, господарський суд зазначає, що її розмір становить 9356,55 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат у розмірі 1860,77 грн. та 3 % річних у розмірі 1929,43 грн. за прострочення орендної плати, господарський суд зазначає, що вказані розрахунки є вірними, а відтак позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог про стягнення заборгованості зі сплати (компенсації) за комунальні послуги у розмірі 46 455,27 грн., та пені, інфляційних втрат та 3 % річних за прострочення оплати комунальних послуг, господарський суд зазначає наступне.

Як встановлено судом вище, відповідно до пункту 4.4. Договору у випадку не укладення окремих договорів з енергопостачальними організаціями, Суборендар, крім Орендної плати, зобов`язаний окремо, згідно з діючими тарифами та методикою нарахування, встановленою Суборендодавцем, сплачувати (компенсувати) Суборендодавцю вартість комунальних послуг, що постачаються до Приміщення.

Оплата (компенсація) комунальних послуг здійснюється Суборендарем щомісячно в сумі, зазначеній у направленому Суборендодавцем рахунку, протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту його отримання. Рахунки виставляються протягом місяця, наступного за оплачуваним.

Не виставлення Суборендодавцем рахунку на оплату (компенсацію) комунальних послуг /не отримання його Суборендарем не звільняє Суборендаря від сплати оплати (компенсації) комунальних послуг. У разі відсутності рахунка Суборендодавця, Суборендар зобов`язаний самостійно звернутися до Суборендодавця з метою його отримання і сплатити його в указаний термін.

Матеріали справи містять рахунки-фактури на відшкодування комунальних витрат:

- від 31.01.2020 року на суму 16 267,11 грн.;

- від 28.02.2020 року на суму 17 109,84 грн.;

- від 31.03.2020 року на суму 13078,32 грн.

Згідно з вимогами частин першої, третьої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до частини першої статті 79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Разом з цим докази, які подаються до господарського суду, підлягають оцінці відповідно до статті 86 ГПК України, за якою суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надані позивачем розшифровки нарахувань за січень-березень 2020 року не можуть бути прийняті судом як належні докази, оскільки містять інформацію про об`єкт нежитлове приміщення/Розумовська , а від так суд позбавлений можливості пересвідчитися чи відповідає вказаний об`єкт нерухомості об`єкту, що орендує відповідач за договором суборенди від 01.04.2017 року.

Господарський суд погоджується із доводами відповідача, що за договором суборенди, відповідач орендує у позивача лише частину приміщення за адресою: м. Одеса, вул. Розумовська, 51.

Крім того, суд зазначає, що суми, вказані у наданих позивачем розшифровках, не співвідносять із сумами, вказаними у відповідних рахунках-фактурах.

Суд приймає до уваги положення пункту 4.4. спірного договору, та відхиляє заперечення відповідача стосовно ненадання позивачем рахунків, оскільки умовами договору суборенди визначено, що не виставлення Суборендодавцем рахунку на оплату (компенсацію) комунальних послуг /не отримання його Суборендарем не звільняє Суборендаря від сплати оплати (компенсації) комунальних послуг.

Разом із тим, господарський суд зазначає, що ненадання позивачем формули розрахунку компенсації комунальних послуг, а також відсутність вихідних даних з урахуванням площі орендованого відповідачем приміщення, позбавляє суд можливості визначити належні до сплати (компенсації) комунальних послуг.

Господарський суд зазначає, що необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує. Суд звертається до правової позиції, наведеної у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі № 914/1131/18, від 26.02.2019 у справі № 914/385/18, від 10.04.2019 у справі № 904/6455/17, від 05.11.2019 у справі 915/641/18, від 13.01.2020 у справі № 908/510/19, від 04.02.2020 у справі № 918/104/18.

Проаналізувавши встановлені обставини, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості зі сплати (компенсації) за комунальні послуги у розмірі 46 455,27 грн. не підлягають задоволенню, так як недоведені. Разом із тим, суд зазначає, що позовні вимоги про стягнення пені, інфляційних втрат та 3 % річних за прострочення оплати комунальних послуг також не підлягають задоволенню, як похідні вимоги від вимог про стягнення заборгованості зі сплати (компенсації) за комунальні послуги.

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

З урахуванням вказаного, проаналізувавши встановлені обставини в їх сукупності, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "РАЙДУЖНЕ МІСТО" підлягають частковому задоволенню, так як частково обґрунтовані та доведені.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач при пред`явленні позову сплатив судовий збір у розмірі 2 102,00 грн., що вбачається із платіжного доручення № 491 від 28.12.2020 року.

Таким чином, враховуючи висновок суду про часткове задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "РАЙДУЖНЕ МІСТО", судовий збір у розмірі 2 102,00 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 74-75, 129, 237-241 Господарського процесуального кодексу України суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "РАЙДУЖНЕ МІСТО" - задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "СК ТРАНС" /ЄДРПОУ 35357501, адреса - 65036, м. Одеса, вул. Святослава Ріхтера (Щорса), буд. 127/1, кв. 76Б/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю "РАЙДУЖНЕ МІСТО" /ЄДРПОУ 33888280, адреса - 65091, м. Одеса, вул. Середня, 48, e-mail: 33888280@ukr.net/ заборгованість за договором суборенди від 01.04.2017 року у розмірі 23 146,75 грн. /двадцять три тисячі сто сорок шість гривень 75 копійок/, з яких: 10 000,00 грн. - заборгованість за суборенду приміщення, 1860,77 грн. - інфляційні втрати за весь час прострочення зобов`язання; 1929,43 грн. - 3 % річних від простроченої суми; 9356,55 грн. - пеня.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "СК ТРАНС" /ЄДРПОУ 35357501, адреса - 65036, м. Одеса, вул. Святослава Ріхтера (Щорса), буд. 127/1, кв. 76Б/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю "РАЙДУЖНЕ МІСТО" /ЄДРПОУ 33888280, адреса - 65091, м. Одеса, вул. Середня, 48, e-mail: 33888280@ukr.net/ судовий збір у розмірі 2 102,00 грн.

4. В іншій частині вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст складено 11 травня 2021 р.

Суддя Н.Д. Петренко