Постанова

від 12.05.2021 по справі 552/4759/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 552/4759/20 Номер провадження 22-ц/814/671/21Головуючий у 1-й інстанції Самсонова О. А. Доповідач ап. інст. Прядкіна О. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2021 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді Прядкіної О.В.,

суддів: Бутенко С.Б., Обідіної О.І.,

секретаря Кальник А.М.,

за участі:представників : позивача - ОСОБА_1 ,відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в режимі відеоконференції з Луцьким міськрайонним судом Волинської області в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Київського районного суду м. Полтави від 24 грудня 2020 року, прийнятого під головуванням судді Самсонової О.А. в м. Полтаві

по справі за позовом ОСОБА_3 до Полтавської міської ради про визнання права користування квартирою,-

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2020 року ОСОБА_3 звернулась до районного суду з вказаним позовом. Зазначала, що відповідно до ордеру №17, виданого 19.03.2008р. виконавчим комітетом Полтавської міської ради її батьку - ОСОБА_4 та членам його сім`ї - дружині ОСОБА_5 та дочці ОСОБА_3 надано право на зайняття жилого приміщення за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказувала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько - ОСОБА_4 . Протягом останніх півроку до смерті батько хворів, тому позивач проживала з ним за вказаною адресою. На даний час вона також проживає в даній квартирі, сплачує комунальні послуги, утримує квартиру. Просила визнати за нею право користування квартирою за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 24 грудня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_3 до Полтавської міської ради про визнання права користування квартирою відмовлено.

Відмова обґрунтована тим, що позивачем не надано доказів на підтвердження вселення позивача до квартири за адресою: АДРЕСА_1 .Періодичне відвідування батька не свідчить про те, що позивач вселилася до зазначеної квартири.

Рішення оскаржила ОСОБА_3 , яка в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та прийняти нове, яким задовольнити її позовні вимоги.

Вважає, що районний суд не вірно оцінив подані докази у справі, а саме ордер №17, виданий виконавчим комітетом Полтавської міської ради, відповідно до якого вона включена до складу сім`ї ОСОБА_4 та мала право на зайняття квартири АДРЕСА_1 .Крім того за вказаною вище адресою вона проживала останні 6 місяців до смерті батька - ОСОБА_4 , та продовжує далі проживати, що підтверджується оплатою комунальних послуг.

У відзиві на апеляційну на скаргу Полтавська міська рада вважає рішення районного суду вірним та просить залишити його без змін.

Колегія суддів, перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, приходить до висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги з таких підстав:

Судом першої інстанції вірно встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 15 квітня 2008 року Виконавчим комітетом Полтавської міської ради видано ордер на жиле приміщення №17 ОСОБА_4 із сім`єю з трьох осіб ( ОСОБА_5 - дружина, ОСОБА_3 - донька) на право на зайняття жилого приміщення за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є батьками ОСОБА_3 .

Квартира АДРЕСА_1 не приватизована, її власником є Територіальна громада м. Полтави.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 .

Звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_3 обґрунтовувала своє право на проживання та користування спірною квартирою тим, що їй, відповідно до ордеру № 17 від 15 квітня 2008 року, надано право як члену сім`ї на зайняття житлового приміщення за адресою АДРЕСА_1 . Крім того, вона вселився до вказаної квартири за пів року до смерті батька та досі проживає у вказані квартирі й оплачує комунальні послуги.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, районний суд своє рішення мотивував тим, що долученими до матеріалів справи доказами не доводиться факт вселення позивача до квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Довідка №10 від 10 червня 2020 року, видана Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку Ватутіна, 36/11 ОСОБА_3 , підтверджує лише періодичність проживання та відвідування позивачем свого батька, що не є підтвердженням вселення до спірної квартири. Крім того, відсутні докази надання наймодавцем та повнолітніми членами його сім`ї дозволу на її вселення до зазначеного помешкання.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком.

Відповідно до ст. 61 ЖК УРСР користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму житлового приміщення, який укладається в письмовій формі на підставі ордера.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 64 ЖК УРСР члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

За змістом ст. 65 ЖК УРСР наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім`ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. У такому випадку особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім`ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім`ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім`ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.

Згідно з п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 року № 2 Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України , вирішуючи спори про право користування жилим приміщенням осіб, які вселилися до наймача, суд повинен з`ясувати, чи дотриманий встановлений порядок при їх вселенні, зокрема: чи була письмова згода на це всіх членів сім`ї наймача, чи прописані вони в даному жилому приміщенні, чи було це приміщення постійним місцем їх проживання, чи вели вони з наймачем спільне господарство, тривалість часу їх проживання, чи не обумовлювався угодою між цими особами, наймачем і членами сім`ї, що проживають з ним, певний порядок користування жилим приміщенням.

Отже, у осіб, які вселилися до наймача, виникають усі права й обов`язки за договором найму жилого приміщення, якщо особи постійно проживали разом із наймачем і вели з ним спільне господарство та були визнані членами сім`ї наймача (ч.1, 2 ст. 64 ЖК УРСР). Крім того, особи, які вселилися до наймача, набувають рівного з іншими членами сім`ї права користування жилим приміщенням, якщо особи вселилися в жиле приміщення як члени сім`ї наймача та якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім`ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням (ст. 65 ЖК УРСР).

Під час вирішення спору про право користування жилим приміщенням осіб, які вселилися до наймача, суд повинен з`ясувати, крім обставин щодо реєстрації цих осіб у спірному приміщенні, дотримання встановленого порядку при їх вселенні та наявності згоди на це всіх членів сім`ї наймача та обумовлення угодою між указаними особами, наймачем і членами сім`ї, що проживають з ним, певний порядок користування жилим приміщенням, й інші обставини справи, що мають значення для справи, а саме: чи було це приміщення постійним місцем проживання цих осіб, чи вели вони з наймачем спільне господарство, тривалість часу їх проживання.

У відповідності до ст. 12,13 ЦПК України сторони несуть тягар по доведенню обставин, якими обґрунтовують позовні вимоги та заперечення.

Згідно ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Всупереч вимогам вказаних статей, ОСОБА_3 не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували, те, що квартира АДРЕСА_1 була постійним її місцем проживання.

Так, з довідки №10 від 10 червня 2020 року, виданої Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку Ватутіна, 36/11 вбачається, що ОСОБА_3 періодично проживала у спірній квартирі, відвідуючи свого батька ОСОБА_4 ( а.с.7).

Позивач має зареєстроване місце проживання в с.Маневичи Волинської області і за життя батьків не вчиняла жодних дій до реєстрації свого проживання в м.Полтаві.

Між тим, періодичне здійснення догляду за хворими батьками не породжує самостійного права на проживання в квартирі.

Таким чином, доводи апеляційної скарги в частині оскаржуваного судового рішення не знайшли свого підтвердження.

Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає фактичним обставинам справи, ґрунтується на наявних у справі доказах, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст. 367, 374,375, 381, 384 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Київського районного суду м. Полтави від 24 грудня 2020 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 12.05.2021 р.

Головуючий-суддя О. В. Прядкіна

Судді: С. Б. Бутенко

О. І. Обідіна