Ухвала
від 05.05.2021 по справі 756/13694/20
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №356/13694/20 Головуючий в 1-й інстанції ОСОБА_1

Провадження №11-сс/824/1770/2021 Доповідач ОСОБА_2

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 травня 2021 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду у складі:

Головуючого ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретаря ОСОБА_5 ,

за участю:

представника потерпілої

ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали клопотання за апеляційною скаргою адвоката, який діє в інтересах власника майна ОСОБА_8 ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 06 листопада 2020 року, якою накладено арешт на майно в рамках кримінального провадження №12020110380000208 від 06.05.2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15 п.13 ч.2 ст.115, ч.1 ст.357 КК України,

В С Т А Н О В И Л А :

03 листопада 2020 року до Оболонського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого Оболонського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_10 погоджене з прокурором Київської місцевої прокуратури №5 ОСОБА_11 , про накладення арешту на майно, в рамках кримінального провадження №12020110380000208 від 06.05.2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15 п.13 ч.2 ст.115, ч.1 ст.357 КК України, а саме на: земельну ділянку кадастровий номер: 3222484000:02:002:5884, площа 0.8319 га, що належить ОСОБА_12 ;

- земельну ділянку кадастровий номер: 3222484000:02:002:5883, площа 0.1763 га що належить ОСОБА_13 ;

- земельну ділянку кадастровий номер: 3222484001:01:007:5105, площа 0.72 га, що належить ТОВ «Рибне господарство «Крючок» код ЄРДПОУ 436000256»;

- земельну ділянку кадастровий номер: 3222484001:01:022:5104, площа 0.0177 га, що належить ОСОБА_13 ;

- земельну ділянку кадастровий номер: 3222484001:01:007:5106, площа 0.01 га, що належить ОСОБА_13 ;

- земельну ділянку кадастровий номер: 3222484001:01:006:5087, площа 0.34 га, що належить ТОВ «Рибне господарство «Крючок» код ЄРДПОУ 436000256»;

- земельну ділянку кадастровий номер: 3222484001:01:007:5086, площа 0.0024 га, що належить ОСОБА_13 ;

- земельну ділянку кадастровий номер: 3222484000:02:002:5817, площа 0.0144 га, що належить ОСОБА_6 ;

- земельну ділянку кадастровий номер: 3222486600:04:004:0150, площа 1.5347 га, що належить ОСОБА_6 ;

- земельну ділянку кадастровий номер: 3222486600:04:004:0147, площа 1.476 га, що належить ОСОБА_6 ;

- земельну ділянку кадастровий номер: 3222486600:04:004:0143, площа 0.7529 га, що належить ОСОБА_6 ;

- земельну ділянку кадастровий номер: 3222486600:04:004:0142, площа 0.4251 га, що належить ОСОБА_14 ;

- земельну ділянку кадастровий номер: 3222481601:01:050:0169, площа 0.0682 га, що належить ОСОБА_6 , шляхом заборони розпоряджатися та відчужувати будь-кому і будь-яким чином зазначене майно.

Ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 06 листопада 2020 року клопотання слідчого ОСОБА_10 задоволено та накладено арешт на вказане у клопотанні майно. Обґрунтовуючи своє рішення слідчий суддя зазначив, що накладення арешту застосовується з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні.

На вказану ухвалу слідчого судді адвокат, який діє в інтересах власника майна ОСОБА_13 ОСОБА_15 , подав апеляційну скаргу з доповненнями, де не погоджується з ухвалою, вважає її незаконною, необґрунтованою та невмотивованою, оскільки під час вирішення питання про накладення арешту на майно, слідчим суддею не враховано правової підстави для арешту земельних ділянок, які належать ОСОБА_13 та чи були підстави для обмеження конституційних прав, а саме права власності ОСОБА_13 . Апелянт стверджує, що земельні ділянки, які належать ОСОБА_13 не відповідають критеріям речових доказів, так як відсутні підстави вважати, що мало місце викрадення документів у ОСОБА_6 на дані земельні ділянки та що їх переоформлення здійснено незаконно. Право власності на земельні ділянки за ОСОБА_13 зареєстровано 19 та 21 лютого 2020 року, а згідно заяви ОСОБА_6 , документи на земельні ділянки у неї викрадено 01.03.2020 року, що вказує на обґрунтований сумнів щодо події кримінального правопорушення про викрадення у ОСОБА_6 таких документів. До того ж, згідно висновку Колегії МЮУ від 16.11.2020 року, за скаргою ОСОБА_6 на рішення приватних нотаріусів та державних реєстраторів що земельних ділянок ОСОБА_13 , встановлено, що приватними нотаріусами та державними реєстраторами всі дії з оформлення земельних ділянок ОСОБА_13 проведено відповідно до законодавства. Тому, просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого.

Також, апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження, пославшись на те, що розгляд клопотання відбувся без виклику власника майна ОСОБА_13 , а про існування оскаржуваної ухвали їй стало відомо лише 15.02.2021 року.

На апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_9 надійшли заперечення від адвоката ОСОБА_7 , яка діє в інтересах потерпілої ОСОБА_6 , де вказується на законність та обґрунтованість ухвали слідчого судді та міститься прохання залишити її без змін, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_9 , без задоволення.

Прокурор в судове засідання в черговий раз не з`явився, про поважність причин своєї неявки суду не повідомив, хоча неодноразово належним чином повідомлявся про дату, час і місце апеляційного розгляду.

Також, в судове засідання апеляційного суду не з`явилася адвокат ОСОБА_9 , який діє в інтересах власника майна ОСОБА_13 , при цьому, надіслав до суду заяву з проханням розглядати апеляційну скаргу без його участі та значив, що свої апеляційні вимоги підтримує у повному обсязі.

Згідно положень ст.422 КПК України, апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді розглядається не пізніш, як через три дні після її надходження до суду апеляційної інстанції.

Враховуючи, що в судове засідання жодного разу не з`явився прокурор, незважаючи на чисельні виклики надіслані на адресу прокуратури та що адвокат ОСОБА_9 , який є апелянтом, просив розглядати апеляційну скаргу без його участі, а також з урахуванням того, що вказана апеляційна скарга надійшла до апеляційного суду ще у лютому 2021 року, що є занадто тривалим строком з огляду на приписи ст.422 КПК України, колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану апеляційну скаргу за відсутності прокурора та адвоката ОСОБА_9 , оскільки це не суперечить положенням ч.4 ст.405 КПК України.

Заслухавши:

доповідача суддю апеляційного суду;

представника потерпілої ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 , яка заперечувала проти задоволення поданої апеляційної скарги;

ознайомившись з матеріалами клопотаннята обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Згідно з вимогами ч.2 ст.395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення. Згідно частини третьої зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Разом з цим встановлено, що розгляд клопотання відбувся без виклику власника майна чи його адвоката, про існування оскаржуваної ухвали слідчого судді власнику майна стало відомо 15.02.2021 року. Тому, суд апеляційної інстанції вважає, що адвокатом, який діє в інтересах ОСОБА_13 ОСОБА_9 , строк на апеляційне оскарження не пропущено, у зв`язку з чим він поновленню не підлягає.

Положенням ч.1 ст.131 КПК України передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України, тобто з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього кодексу.

Як вбачається з матеріалів провадження, до Оболонського УП ГУ НП у м. Києві надійшла заява ОСОБА_6 про те, що виявлена відсутність документів про право власності на належні їй земельні ділянки, тобто за час перебування її в лікарні, в її будинку проводився огляд місця події після спроби вбивства її племінником ОСОБА_16 , її та її малолітнього сина, після чого повернувшись додому, вона виявила викрадення цінних речей та документів, що належали ОСОБА_6 , зокрема це документи на земельні ділянки. В подальшому, з даних державного реєстру речових прав на нерухоме майно було встановлено, що земельні, які перебували у власності ОСОБА_6 були переоформлені на інших осіб, хоча ОСОБА_6 нікому їх не відчужувала та нікого не уповноважувала це робити. Після чого, було здійснено поділ та об`єднання земельних ділянок, в результаті чого утворено нові земельні ділянки, власниками яких стали інші особи, серед яких і ОСОБА_13 .

Таким чином, земельні ділянки, які перебували у власності ОСОБА_6 та земельні ділянки, які утворилися внаслідок поділу та об`єднання є предметом вчинення кримінальних правопорушень та можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а в подальшому, відповідно до постанови слідчого від 10.09.2020 року дані земельні ділянки, визнані речовим доказом у кримінальному провадженні.

Тому, розглядаючи клопотання слідчого про накладення арешту на майно, у відповідності до ст.173 КПК України слідчий суддя правильно встановив обґрунтованість визнання земельних ділянок, які перебували у власності ОСОБА_6 та земельних ділянок, які утворилися внаслідок поділу та об`єднання, предметом вчинення кримінальних правопорушень та таким, що може бути використано, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а незастосування заборони розпоряджатися ними може призвести до їх подальшого відчуження та прийшов до правильного висновку про те, що незастосування арешту може призвести до наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Доводи апеляційної скарги адвоката ОСОБА_15 щодо відсутності доказів, які б свідчили про будь-які логічні та об`єктивні підстави вважати земельні ділянки, які належать, зокрема ОСОБА_17 предметом кримінального правопорушення та відповідають критеріям речових доказів, є безпідставними та необґрунтованими, оскільки слідчим доведено, що земельні ділянки, які перебували у власності ОСОБА_6 та земельні ділянки, які утворилися внаслідок поділу й об`єднання, та на даний час належать іншим особам, у тому числі і ОСОБА_17 , відповідають критеріям, передбаченим ст.98 КПК України,є предметом вчинення кримінальних правопорушень та таким, що можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Посилання апелянта на те, що ОСОБА_13 є законним володільцем земельних ділянок з кадастровими номерами: 3222484000:02:002:5883, 3222484001:01:022:5104, 3222484001:01:007:5106, 3222484001:01:007:5086, також є безпідставними та нічим не підтвердженими, оскільки правомірність набуття права власності на вказані земельні ділянки на даний час є предметом перевірки органом досудового розслідування.

Інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вони не є підставою для скасування судового рішення та підлягають з`ясуванню під час розгляду судом першої інстанції кримінального провадження по суті.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, в апеляційній скарзі не наведено та колегією суддів не встановлено.

Істотних порушень вимог КПК України, які б стали підставою для скасування ухвали слідчого судді у даному провадженні, не вбачається.

Зважаючи на вищевикладене, в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на земельні ділянки, які перебували у власності ОСОБА_6 та земельні ділянки, які утворилися внаслідок поділу й об`єднання, та на даний час належать іншим особам, у тому числі і ОСОБА_17 , діяв у спосіб і у межах законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи апелянта стосовно незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу адвоката, який діє в інтересах власника майна ОСОБА_13 ОСОБА_15 , слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 06.11.2020 року, якою накладено арешт на майно в рамках кримінального провадження №12020110380000208 від 06.05.2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15 п.13 ч.2 ст.115, ч.1 ст.357 КК України, необхідно залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.309, 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу адвоката, який діє в інтересах власника майна ОСОБА_13 ОСОБА_15 , залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 06 листопада 2020 року, якою накладено арешт на майно в рамках кримінального провадження №12020110380000208 від 06.05.2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15 п.13 ч.2 ст.115, ч.1 ст.357 КК України, а саме на: земельну ділянку кадастровий номер: 3222484000:02:002:5884, площа 0.8319 га, що належить ОСОБА_12 ;