Ухвала

від 12.05.2021 по справі 357/8177/19

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/8177/19

2-др/357/104/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2021 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі: головуючого судді - Бондаренко О. В., при секретарі - Вангородській О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача, адвоката Червінчика Євгенія Едуардовича, про ухвалення додаткового рішення, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Олійникова Слобода до ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс Узин , Державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшина Марина Олександрівна, про визнання недійсним договору оренди землі, скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно, витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння та користування і внесення змін до договору оренди землі,-

В С Т А Н О В И В:

25.07.2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Олійникова Слобода звернулось до суду з позовом, в якому просили визнати недійсним договір оренди землі б/н від 10.12.2018 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс Узин щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:03:005:0076 загальною площею 1,1399 га та земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:03:005:0077 загальною площею 1,14 га; скасувати рішення державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної М.О. про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:03:005:0076 загальною площею 1,1399 га, індексний номер: 44575807 від 13.12.2018 08:20:02; скасувати рішення державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної М.О. про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:03:005:0077 загальною площею 1,14 га, індексний номер: 44575879 від 13.12.2018 08:23:35; витребувати із незаконного володіння та користування ТОВ Агрокомплекс Узин на користь ТОВ Олійникова Слобода земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:03:005:0076 загальною площею 1,1399 га та земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:03:005:0077 загальною площею 1,14 га, що розташовані у межах Олійниково-Слобідської сільської ради Білоцерківського району Київської області; внести зміни до Договору оренди землі № б/н від 05.06.2013 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ Ім. Котовського , правонаступником якого є ТОВ Олійникова Слобода , шляхом його викладення у новій редакції та стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_1 , ТОВ Агрокомплекс Узин та Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області на користь позивача понесені ним судові витрати.

30.08.2019 року ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання та 22.02.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

12.04.2021 року рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Олійникова Слобода до ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс Узин , Державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшина Марина Олександрівна, про визнання недійсним договору оренди землі, скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно, витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння та користування і внесення змін до договору оренди землі, відмовлено.

29.04.2021 року представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс Узин , адвокат Червінчик Є.Е., шляхом направлення засобами поштового зв`язку 19.04.2021 року, подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування судових витрат на професійну правову допомогу на загальну суму 15 000,00 грн., мотивуючи тим, що рішенням Білоцерківського міськрайонного суду від 12.04.2021 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ТОВ Олійникова Слобода . 30.06.2020 року між адвокатом Червінчик Є.Е. та відповідачем ТОВ Агрокомплекс Узин було укладено Договір про надання правової (правничої) допомоги. Відповідно до додаткової угоди від 09.11.2020 року до договору про надання правової допомоги від 30.06.2020 року ТОВ Агрокомплекс Узин уповноважив адвоката Червінчика Є.Е. на представництво його інтересів у даній справі та сторони узгодили, що за надання правової допомоги в суді першої інстанції у справі №357/8177/19 клієнт сплачує адвокату гонорар у розмірі 10000,00 грн. та за досягнення позитивного рішення у справі клієнт сплачує адвокату додатковий гонорар ( гонорар успіху ) у розмірі 5000,00 грн. В ході судового розгляду даної справи ТОВ Агрокомплекс Узин понесені судові витрати на оплату професійної правничої допомоги в сумі 15000,00 грн. В письмових поясненнях зазначений попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат - 15 000,00 грн. Тобто, заявлений ТОВ Агрокомплекс Узин розмір суми судових витрат відповідає фактично сплаченому розміру та вказаному в акті приймання-передачі наданих послуг від 14.04.2021 року. Посилаючись на положення ст. 133, 137, 141 ЦПК України представник відповідача зазначає, що у судовому засіданні 12.04.2021 року ним було зроблено усну заяву про те, що ТОВ Агрокомплекс Узин протягом п`яти днів надасть суду докази витрат понесених ним на правничу допомогу. Тому, просив ухвалити у справі № 357/8177/19 додаткове рішення, у якому вирішити питання про судові витрати, а саме: стягнути з позивача - ТОВ Олійникова Слобода судові витрати понесені відповідачем ТОВ Агрокомплекс Узин за надання правничої допомоги адвокатом в розмірі 15 000 грн.

05.05.2021 року представник позивача, адвокат Тетеря Світлана Ігорівна, подала до суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, яке обґрунтоване тим, що представник відповідача не надав до суду докази оплати ТОВ Агрокомплекс Узин його гонорару у повному обсязі, а саме не підтвердив належним чином факт понесення ним витрат щодо сплати гонорару у загальному розмірі 15 000 грн., тому відсутність належним чином оформлених доказів фактичної оплати стороною витрат на професійну правничу допомогу є підставою для відмови судом у відшкодуванні таких витрат. У тому разі, якщо суд не прийме до уваги наведені вище доводи, то звертає увагу, що заявлені представником відповідача витрати на професійну правничу допомогу у будь-якому випадку підлягають зменшенню з огляду на таке. У детальному описі наданих послуг представником відповідача зазначено, що за участь у судових засіданнях ним витрачено 6 годин. Однак, кількість годин, яка вказана у детальному описі наданих послуг не відповідає дійсності. Так, судові засідання у цій справі мали місце 22.02.2021 року та 12.04.2021 року, тривалість яких становила приблизно 1 годину часу, що в сумі становить 2 години. Відтак, враховуючи те, що 1 година роботи представника відповідача становить приблизно 1 071 грн., вважає, що судові витрати, заявлені представником відповідача, слід щонайменше зменшити до 10 716,00 грн. Також, представник позивача зазначає, що 28.04.2021 року ТОВ Олійникова Слобода було отримано клопотання представника відповідача про приєднання доказів до матеріалів справи №357/8177/19 разом з документом, який підтверджує надання й оплату професійної правничої допомоги, а саме квитанції про оплату правничої допомоги. Однак, позивач вважає, що зазначене клопотання представника ТОВ Агрокомплекс Узин не має братись судом до уваги, тому, що 12.04.2021 року судом було ухвалено рішення у справі № 357/8177/19, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ Олійникова Слобода відмовлено. 19.04.2021 року представником відповідача в порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України була подана заява про винесення додаткового рішення з підстав відшкодування витрат пов`язаних з правничою допомогою разом із клопотанням про приєднання доказів разом з документами, які підтверджують надання й оплату професійної правничої допомоги, та лише 23.04.2021 року засобом поштового зв`язку, представником відповідача було направлено клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи №357/8177/19 разом з документом, який підтверджує надання й оплату професійної правничої допомоги, а саме квитанцію про оплату правничої допомоги. Останнім днем подачі клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи № 357/8177/19, а саме квитанції про оплату правничої допомоги, є 19.04.2021 року. З огляду на це, представником відповідача було пропущено строк для подачі відповідних доказів, а відтак ТОВ Агрокомплекс Узин має бути відмовлено у прийнятті додаткового рішення щодо розподілу судових витрат. В зв`язку з вищевикладеним просила відмовити у задоволенні заяви у повному обсязі.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялись належним чином.

11.05.2021 року представник позивача, адвокат Тетеря Світлана Ігорівна подала до суду письмову заяву, в якій просить розгляд справи проводити у відсутності позивача та його представника.

12.05.2021 року представник відповідачаТОВ Агрокомплекс Узин , адвокат Червінчик Є.Е., подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з перебуванням на самоізоляції.

Однак, відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, матеріали додані до заяви, дійшов до наступних висновків.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому ст. 270 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 ЦПК України, заявами по суті справи є: позовна заяв; відзив на позовну заяву; відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Договір між відповідачем ТОВ Агрокомплекс Узин та адвокатом Червінчиком Є.Е. було укладено 30.06.2020 року, разом з тим, згідно з додатковою угодою від 09.11.2020 року до договору про надання правової допомоги від 30.06.2020 року, ТОВ Агрокомплекс Узин уповноважив адвоката Червінчика Є.Е. на представництво його інтересів в суді першої інстанції саме у справі №357/8177/19, тому, судом враховується те, що першою заявою, яка була подана відповідачем - це письмові пояснення від 23.12.2020 року, в яких було зазначено орієнтовний розрахунок суми судових витрат відповідача ТОВ Агрокомплекс Узин у розмірі 15 000,00 грн.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків встановлених законом.

За змістом ч. 1 п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений ст. 141 ЦПК України, у відповідності до ч. ч. 1, 2 якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Встановлено, що рішенням суду від 12.04.2021 року у задоволенні позовних вимог позивача відмовлено.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Пунктом 4 частини 1 ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність визначено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За змістом ст. 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 27 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі та до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

У п 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 року, справа № 1-23/2009, щодо офіційного тлумачення положень статті 59 Конституції України (справа про право на правову допомогу), визначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Згідно зі ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Тобто, розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, слід виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність .

Такий правовий висновок було зроблено Верховним Судом в постанові від 06.03.2019 року у справі № 922/1163/18.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі №199/3939/18-ц та у постанові від 09.06.2020 року у справі № 466/9758/16-ц, у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18.

Згідно ч.4 ст. 263 ЦПУ України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Представник відповідача на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування, адвокат Червінчик Є.Е., надав: копію договору про надання правової допомоги від 30.06.2020 року, копію додаткової угоди від 09.11.2020 року до договору про надання правової допомоги від 30.06.2020 року, якими встановлено фіксований розмір гонорару, детальний опис наданих послуг від 16.04.2021 року, копію акта приймання-передачі наданих послуг від 14.04.2021 року, що підтверджується матеріалами справи (Т. 2 а.с. 112-116).

Відповідно до п. 2.1 додаткової угоди від 09.11.2020 року до договору про надання правової допомоги від 30.06.2020 року, за надання правової допомоги в суді першої інстанції у справі №357/8177/19 клієнт сплачує адвокату гонорар, розмір якого визначається за домовленістю між сторонами і складає 10 000 грн.

Відповідно до п. 2.2 додаткової угоди від 09.11.2020 року до договору про надання правової допомоги від 30.06.2020 року, за досягнення позитивного рішення у справі №357/8177/19 у суді першої інстанції клієнт сплачує адвокату додатковий гонорар ( гонорар успіху ), розмір якого визначається за домовленістю між сторонами і складає 5 000 грн.

Також, представник відповідача на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування, адвокат Червінчик Є.Е., надав засобами поштового зв`язку 23.04.2021 року, копію платіжного доручення №1381 від 22.04.2021 року на суму 15 000,00 грн., шляхом направлення клопотання про приєднання доказів.

Згідно ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Неспівмірність витрат на правничу допомогу із передбаченими законом критеріями є підставою для подання стороною-опонентом клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка подає таке клопотання.

Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Так, від представника позивача у порядку ч. 5 ст. 137 ЦПК України (у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами), надійшла заява про необґрунтованість витрат на правову допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Однак, представник позивача належних та допустимих доказів на підтвердження неспівмірності витрат на професійну правничу допомогу, до заперечень не надала.

Разом з тим, представник позивача у своєму клопотанні про відмову у відшкодуванні витрат на оплату правничої допомоги адвоката відповідача ТОВ Агрокомплекс Узин , зазначає, що представником відповідача було пропущено строк для подачі доказів понесення витрат на правову допомогу, оскільки 12.04.2021 року судом було ухвалено рішення у справі № 357/8177/19, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ Олійникова Слобода відмовлено, 19.04.2021 року представником відповідача в порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України була подана заява про винесення додаткового рішення разом із клопотанням про приєднання доказів, які підтверджують надання професійної правничої допомоги та 23.04.2021 року засобом поштового зв`язку, представником відповідача було направлено клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи №357/8177/19 разом з документом, який підтверджує надання й оплату професійної правничої допомоги, а саме квитанцію про оплату правничої допомоги. Останнім днем подачі клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи № 357/8177/19, а саме квитанції про оплату правничої допомоги, є 19.04.2021 року.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Так, рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ухвалено 12.04.2021 року, при цьому строк для подачі таких доказів закінчився 19.04.2021 року включно.

Судом встановлено, що заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу подана 19.04.2021 року, а зареєстрована судом 29.04.2021 року, тобто подана протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду та представник відповідача адвокат Червінчик Є.Е. зробив усну заяву до судових дебатів про те, що докази щодо понесених відповідачем судових витрат будуть надані до суду у передбачений термін.

Однак, заявником до заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження сплати відповідачем коштів у розмірі 15000,00 грн., зокрема, не надано відповідної квитанції, платіжного доручення чи будь-якого банківського документу, що оформлені у встановленому законом порядку, а копію платіжного доручення №1381 від 22.04.2021 року про оплату судових втрат на правову допомогу на загальну суму 15 000,00 грн. у справі №357/8177/19 було направлено засобами поштового зв`язку лише 23.04.2021 року, тобто зі спливом строків, передбачених положенням статті 141 ЦПК України.

Також, з наданого представником відповідача платіжного доручення №1381 від 22.04.2021 року про оплату витрат в розмірі 15000,00 грн., вбачається, що воно датоване 22.04.2021 року, отже подане з порушення строків для подання відповідних доказів, тому, суд приходить до висновку, що відсутні підстави для розгляду поданих документів, на підтвердження судових витрат.

Аналогічна правова позиція щодо строків подачі доказів понесення судових витрат на правову допомогу викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 року справа № 755/9215/15-ц,

Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що заява про ухвалення додаткового рішення у справі, щодо відшкодування витрат відповідача за рахунок позивача, не підлягає до задоволення.

Керуючись ст. 133,137,141,142,246,258,259,264,265,268,270,354,355 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні заяви представника відповідача, адвоката Червінчика Євгенія Едуардовича, про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Олійникова Слобода до ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс Узин , Державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшина Марина Олександрівна, про визнання недійсним договору оренди землі, скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно, витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння та користування і внесення змін до договору оренди землі, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня складення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала складена 12.05.2021 року.

СуддяО. В. Бондаренко