Постанова

від 27.07.2021 по справі 357/8177/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 357/8177/19

провадження № 22-ц/824/10111/2021

головуючий у суді І інстанції Бондаренко О.В.

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2021 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Писаної Т.О.

суддів - Приходька К.П., Журби С.О.

за участю секретаря судового засідання - Зиль Т.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Олійникова Слобода на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 квітня 2021 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Олійникова Слобода до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс Узин , Державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшина Марина Олександрівна, про визнання недійсним договору оренди землі, скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно, витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння та користування і внесення змін до договору оренди землі,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2019 року ТОВ Олійникова Слобода звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , ТОВ Агрокомплекс Узин , Державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшина М.О. про визнання недійсним договору оренди землі, скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно, витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння та користування і внесення змін до договору оренди землі.

В обґрунтування позову вказувало, що 5 червня 2013 року між ОСОБА_1 та ТОВ Ім. Котовського , яке у листопаді 2016 року було перейменоване в ТОВ Олійникова Слобода , було укладено договір оренди землі №б/н, за яким ОСОБА_1 передав в оренду строком на 10 років земельну ділянку площею 2,2799 га з кадастровим номером 3220484400:03:005:0058, розташовану в межах Олійниково-Слобідської сільської ради Білоцерківського району Київської області.

25 січня 2015 року державний реєстратор Реєстраційної служби Таращанського районного управління юстиції Київської області Бурімська Н.І. прийняла рішення про державну реєстрацію прав за індексним номером 18835605, яким зареєструвала право оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:03:005:0058 за ТОВ Олійникова Слобода та протягом усього часу дії договору оренди товариство користується земельною ділянкою у своїй господарській діяльності і належним чином сплачує орендну плату.

Проте, починаючи з лютого 2018 року ОСОБА_1 вчиняє дії, спрямовані на позбавлення ТОВ Олійникова Слобода права користування землею за Договором оренди. За скаргою, поданою ОСОБА_1 та іншими особами до Міністерства юстиції України 28 лютого 2018 року, наказом № 727/5 від 15 березня 2018 року Міністерство скасувало рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:03:005:0058 за ТОВ Олійникова Слобода . Не зважаючи на те, що Договір оренди є дійсним і ніким не оспорений, 5 березня 2018 року ОСОБА_1 уклав з іншим орендарем - ТОВ Агрокомплекс Узин договір оренди №б/н, за яким передав останньому в оренду земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:03:005:0058, після чого державний реєстратор Комунального підприємства Великодимерської селищної ради Комунальна служба реєстрації речових прав Мироненко Ю.Ю. 15 березня 2018 року прийняла рішення про державну реєстрацію права оренди на неї за ТОВ Агрокомплекс Узин з індексним номером 40135754. У зв`язку з порушенням прав ТОВ Олійникова Слобода , як законного орендаря земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:03:005:0058, та неможливістю відновити державну реєстрацію свого права оренди на неї в ДРРПНМ внаслідок укладення ОСОБА_1 договору оренди землі з іншим орендарем, ТОВ Олійникова Слобода звернулось до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом про визнання недійсним цього договору оренди землі та скасування рішення про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:03:005:0058 за ТОВ Агрокомплекс Узин (справа № 357/9051/18). Після звернення до суду відповідачі ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс Узин з метою ускладнення виконання судового рішення у справі №357/9051/18 та відновлення ТОВ Олійникова Слобода державної реєстрації свого права оренди на його підставі, 4 грудня 2018 року уклали договір про розірвання укладеного між ними договору оренди землі від 5 березня 2018 року, після чого ОСОБА_1 здійснив поділ земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:03:005:0058. 30 листопада 2018 року приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Дерун К.А. була посвідчена заява ОСОБА_1 про розподіл земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:03:005:0058, зареєстрована за реєстровим №3139. При цьому, ОСОБА_1 не вчинив жодних дій щодо отримання від ТОВ Олійникова Слобода , як законного орендаря земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:03:005:0058, згоди на проведення її поділу, не повідомив ТОВ Олійникова Слобода про свій намір здійснити поділ і не погодив технічну документацію із землеустрою щодо поділу із ТОВ Олійникова Слобода . На підставі зазначеної заяви ОСОБА_1 7 грудня 2018 року державним кадастровим реєстратором Відділу у Білоцерківському районі Міськрайонного управління у Білоцерківському районі та м. Білій Церкві Головного управління Держгеокадастру у Київській області були прийняті рішення про: - скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:03:005:0058 шляхом закриття Поземельної книги і скасування кадастрового номера цієї земельної ділянки за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру; - державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:03:005:0076 загальною площею 1,1399 га та державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:03:005:0077 загальною площею 1,14 га, які утворилися внаслідок поділу. 12 грудня 2018 року державним реєстратором Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиною М.О. були прийнятті рішення про державну реєстрацію права власності на сформовані внаслідок поділу земельної ділянки за ОСОБА_1 : - на земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:03:005:0076 загальною площею 1,1399 га з індексним номером 44564684 від 12 грудня 2018 року; - на земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:03:005:0077 загальною площею 1,14 га з індексним номером 44564925 від 12.12.2018 року. Не зважаючи на те, що право оренди ТОВ Олійникова Слобода за Договором оренди залишилось дійсним в силу норм ч. 3 ст. 110 ЗК України і продовжує діяти щодо земельної ділянки з кадастровим номером: 3220484400:03:005:0076 та 3220484400:03:005:0077, 10 грудня 2018 року відповідач ОСОБА_1 уклав з ТОВ Агрокомплекс Узин договір оренди землі, за яким в оренду ТОВ Агрокомплекс Узин було передано обидві спірні земельні ділянки. 13 грудня 2018 року той же Державний реєстратор прийняв рішення про державну реєстрацію права оренди за ТОВ Агрокомплекс Узин : - на земельну ділянку з кадастровим номером: 3220484400:03:005:0076 загальною площею 1,1399 га з індексним номером: 44575807 від 13 грудня 2018 року; - на земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:03:005:0077 загальною площею 1,14 га з індексним номером: 44575879 від 13 року 2018 року. Таким чином, всупереч вимогам чинного законодавства України поділ земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:03:005:0058 було здійснено без погодження з товариством, як її законного орендаря, та виключно з метою приховання юридичного факту наявності у ТОВ Олійникова Слобода дійсного права оренди на неї і перешкоджання йому у відновленні державної реєстрації цього права в ДРРПНМ. Відтак, за наявності дійсного Договору оренди з позивачем, який поширює свою дію на земельні ділянки з кадастровим номером: 3220484400:03:005:0076 та 3220484400:03:005:0077 в силу норм ч. 3 ст. 110 ЗК України, ОСОБА_1 не мав права передавати їх в оренду ТОВ Агрокомплекс Узин і при укладанні оспорюваного договору порушив права товариства, як їх законного орендаря. Відповідно, у Державного реєстратора не було і правових підстав для проведення державної реєстрації права оренди на спірні земельні ділянки за ТОВ Агрокомплекс Узин . Таким чином, вказував, що станом на день звернення до суду мало місце грубе порушення прав та інтересів позивача, як єдиного законного орендаря земельних ділянок з кадастровим номером: 3220484400:03:005:0076 та 3220484400:03:005:0077.

В зв`язку з вище викладеним позивач просив в судовому порядку визнати недійсним договір оренди землі б/н від 10 грудня 2018 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс Узин щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:03:005:0076 загальною площею 1,1399 га та земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:03:005:0077 загальною площею 1,14 га; скасувати рішення державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної Марини Олександрівни про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:03:005:0076 загальною площею 1,1399 га, індексний номер: 44575807 від 13.12.2018 08:20:02; скасувати рішення державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної Марини Олександрівни про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:03:005:0077 загальною площею 1,14 га, індексний номер: 44575879 від 13.12.2018 08:23:35; витребувати із незаконного володіння та користування ТОВ Агрокомплекс Узин на користь ТОВ Олійникова Слобода земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:03:005:0076 загальною площею 1,1399 га та земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:03:005:0077 загальною площею 1,14 га, що розташовані у межах Олійниково-Слобідської сільської ради Білоцерківського району Київської області; внести зміни до Договору оренди землі № б/н від 05.06.2013 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ Ім. Котовського , правонаступником якого є ТОВ Олійникова Слобода , шляхом його викладення у новій редакції та стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_1 , ТОВ Агрокомплекс Узин та Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області на користь позивача понесені ним судові витрати.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 квітня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням представник позивача ТОВ Олійникова Слобода - адвокат Тетеря С.І. подала апеляційну скаргу, в якій оскаржуване рішення вважає незаконним, та таким, що ухвалене з порушенням норм процесуального права та з неправильним застосуванням норм матеріального права. Вказує на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та є помилковими. У зв`язку з цим апелянт просив апеляційний суд рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

У своїх відзивах на апеляційну скаргу відповідачі вважають доводи апелянта неналежними, а оскаржуване рішення законним та обґрунтованим. Просили відмовити у задоволенні скарги, а рішення суду залишити без змін.

В судовому засіданні адвокат Косяк В.М. в інтересах ТОВ Агрокомплекс Узин та адвокат Марценюк М.А. в інтересах ОСОБА_1 заперечували проти апеляційної скарги, просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Адвокат Тетеря С.І. в інтересах ТОВ Олійникова Слобода в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином шляхом направлення судової повістки на електронну адресу (Т. 2, а.с. 189).

Відповідно до статті 372 ЦПК суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Ураховуючи наведене, а також те, що правова позиція скаржника сповна викладена у поданій ним апеляційній скарзі, колегія суддів відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України вважала за можливе слухати справу за відсутності представника ТОВ Олійникова Слобода .

Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції були належним чином встановлені та оцінені усі обставини справи, відтак підстави для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Звертаючись до суду, позивач свої позовні вимоги обґрунтовував незаконністю з його точки зору укладених між відповідачами ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс Узин договорів про оренду спільної землі, на підставі чого просив визнати вказаний правочин недійсним, відтак задовольнити інші, похідні від такої вимоги.

З такою позицією апелянта колегія суддів погодитися не може.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 4 ЦПК України особа має право звернутися до цивільного суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Таким чином підставою для судового захисту особи є встановлення порушення, невизнання чи оспорювання її прав, свобод та інтересів.

Загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачені статтею 215 ЦК України.

Згідно вимог ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За змістом ст. 215 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином.

Зважаючи на наведені норми, оспорювати правочин крім його сторони може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину, але чиї права та інтереси на час розгляду справи судом порушуються таким правочином.

Вимоги заінтересованої особи про визнання правочину недійсним спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи також може полягати в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала (перебували) у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину враховуються загальні приписи статей 3, 15, 16 ЦК України. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було на час пред`явлення позову порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене та в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний та ефективний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулося.

Отже, за змістом статей 15, 16, 215 ЦК України визнанню правочину недійсним має передувати встановлення судом наявності порушення прав позивача, який не є стороною цього правочину, а в разі відсутності такого порушення в позові має бути відмовлено.

Зазначена правова позиція була висловлена Верховним Судом за результатами розгляду справи № 910/14255/18.

З наведеної конструкції вбачається, що правом на оскарження оспорюваного правочину володіє або його сторона, або інша особа чиї права чи інтереси порушує такий правочин. Позивач не є стороною спірних договорів, відтак основоположним для даної справи є вирішення питання, чи порушує законні існуючі права позивача вказаний правочин.

Як убачається із матеріалів справи та встановлено судом, що на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, серія Р3 №284635, виданого 23 липня 2003 року та витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (Т. 1 а.с. 17-20), ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , набув право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:03:005:0058, площею 2,280 (2,2799) га, яка розташована на території: Олійниково-Слобідськоїсільської ради Білоцерківського району Київської області, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

З матеріалів справи (Т.1 а.с. 15-16, 24-27), вбачається, що 5 червня 2013 року між ОСОБА_1 та ТОВ Ім. Котовського , яке у листопаді 2016 року було перейменоване в ТОВ Олійникова Слобода , було укладено договір оренди землі №б/н, за яким ОСОБА_1 передав Товариству в оренду строком на 10 років земельну ділянку площею 2,2799 га з кадастровим номером 3220484400:03:005:0058, розташовану в межах Олійниково-Слобідської сільської ради Білоцерківського району Київської області.

Згідно даного договору, орендна плата нараховується і видається орендарем в розмірі 3% від грошової оцінки земельної ділянки у грошовій, натуральній та відробітковій формах за добровільним рішенням власника земельної ділянки, що становить 1262,88 грн. Додаткові умови: оранка, культивація та обмолот на присадибних ділянках 0,30 га буде проводитись безкоштовно, надання автомобіля для доставки хворого до лікувального закладу, надання допомоги на лікування, при наявності документа та заяви, в розмірі 200 (двісті) гривень, в разі смерті Орендодавця допомога на поховання в розмірі 500 (п`ятсот) гривень або продукти на дану суму на підставі заяви особи, що займається похованням. Обчислення розміру орендної плати на землю здійснюється з урахуванням коефіцієнтів індексації вартості землі, без врахування індексів інфляції. Орендна плата видається у строк до 31 грудня поточного року. Видача грошей, продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відомістю на видачу грошей, продукції та послуг. Розмір орендної плати переглядається 1 раз на 5 роки за взаємною згодою сторін. Згідно п. 37 договору оренди він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (Т. 1 а.с. 15-16).

25 січня 2015 року державний реєстратор Реєстраційної служби Таращанського районного управління юстиції Київської області Бурімська Н.І. прийняла рішення про державну реєстрацію прав за індексним номером 18835605, яким зареєструвала право оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:03:005:0058за ТОВ Олійникова Слобода , що підтверджується матеріалами справи (а.с. 25).

28 лютого 2018 року ОСОБА_1 та інші особи звернулись до Міністерства юстиції України зі скаргою на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (відповідно до ч. 2 ст. 37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ). Розглянувши дану скаргу Міністерство юстиції України наказом №727/5 від 15 березня 2018 року, прийняло наказ та дійшло висновку про скасування рішень щодо державної реєстрації прав та їх обтяжень, та скасувало рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 25 січня 2015 року №18835605, прийняте державним реєстратором реєстраційної служби Таращанського районного управління юстиції Київської області Бурімською Наталією Іванівною, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 31-40).

В серпні 2018 року ТОВ Олійникова Слобода звернулась до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс Узин , Державного реєстратора Комунального підприємства Великодимерської селищної ради Комунальна служба реєстрації речових прав Мироненко Юлії Юріївни, про визнання недійсним договору оренди, скасування рішення про державну реєстрацію права на нерухоме майно (Т. 1 а.с. 41-45).

З відповіді на запит Головного управління держгеокадастру у Київській області (Т.1 а.с. 51), вбачається, що згідно із Національною кадастровою системою, земельні ділянки зазначені у запиті, були перенесені до архівного шару. Також, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 2 липня 2019 року № 172342061 (Т. 1 а.с. 28-30), 30 листопада 2018 року приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Дерун К.А. була посвідчена заява ОСОБА_1 про розподіл земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:03:005:0058, зареєстрована за реєстровим № 3139. На підставі заяви ОСОБА_1 .. 07.12.2018 року державним кадастровим реєстратором Відділу у Білоцерківському районі Міськрайонного управління у Білоцерківському районі та м. Білій Церкві Головного управління Держгеокадастру у Київській області були прийняті рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:03:005:0058 шляхом закриття Поземельної книги і скасування кадастрового номера цієї земельної ділянки за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру та державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:03:005:0076 загальною площею 1,1399 га, державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:03:005:0077 загальною площею 1,14 га, які утворилися внаслідок поділу.

12 грудня 2018 року державним реєстратором Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиною М.О. були прийнятті рішення про державну реєстрацію права власності на сформовані внаслідок поділу земельні ділянки за ОСОБА_1 : на земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:03:005:0046 загальною площею 1,1399 га з індексним номером 44564684 від 12.12.2018 року та на земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:03:005:0077 загальною площею 1,14 га з індексним номером 44564925 від 12 грудня 2018 року, що підтверджується матеріалами справи (Т. 1 а.с. 47-50).

10 грудня 2018 року між ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс Узин був укладений договір оренди землі, відповідно до п.2 даного договору в оренду передаються земельні ділянки з кадастровим номером: 3220484400:03:005:0076 та з кадастровим номером: 3220484400:03:005:0077, які розташовані на території Узинської міської об`єднаної територіальної громади с. О. Слобода Білоцерківського району Київської області. 13 грудня 2018 року даний договір на обидві земельні ділянки був зареєстрований відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №44575807 та №44575879 державним реєстратором прав на нерухоме майно Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Іллюшиною Мариною Олександрівною (а.с. 148-151, 151 а).

25 квітня 2019 року ТОВ Олійникова Слобода звернулась до ОСОБА_1 , шляхом направлення засобами поштового зв`язку, пропозицію (оферту) про внесення змін до Договору оренди землі № б/н від 5 червня 2013 року (а.с. 52-60).

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду за захистом права користування спірною землею оренди, яке ґрунтується на відповідному договорі оренди від 5 червня 2013 року.

Таким чином питання про наявність чи відсутність у позивача права користування спірною ділянкою на час вирішення спору є основоположним при вирішенні даної справи.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 6 Закону України Про оренду землі право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до ст. 17 Закону України Про оренду землі об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Згідно із ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

З наведених норм вбачається, що існування права користування (оренди) землі взаємопов`язане з наявністю державної реєстрації такого права.

Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права, реалізувати свої суб`єктивні права та обов`язки сторони договору оренди земельної ділянки можуть лише після державної реєстрації такого договору. Такого правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у справі №322/1178/17.

З матеріалів справи вбачається, що наказом № 727/5 Міністерства юстиції України від 15 березня 2018 року було скасовано рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:03:005:0058 за ТОВ Олійникова Слобода . З врахуванням вищевикладених положень, з моменту скасування державної реєстрації права оренди позивача, таке право припинило свою дію. В свою чергу це приводить до відсутності передбачених ч. 3 ст. 215 ЦК України підстав для оскарження ТОВ Олійникова Слобода спірних правочинів, як і підстав для задоволення похідних від цього позовних вимог.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги позивача про те, що суд першої інстанції помилково ототожнив поняття "державної реєстрації договору" із поняттям "державної реєстрації права оренди", колегія суддів відмічає, що у даних правовідносинах відбулося скасування державної реєстрації права оренди, а тому, незважаючи на наявність підписаного договору оренди, таке право не вважається набутим за відсутності його державної реєстрації, що прямо убачається із вищенаведених норм законодавства у сфері оренди землі, а відтак такі доводи скаржника не приймаються до уваги колегії суддів.

Доводи апеляційної скарги про помилкове застосування районним судом висновків, викладених у постановах Верховного Суду у справах № 322/1178/17 та № 357/8110/18 також не можуть бути прийняті апеляційним судом у якості підстав для скасування оскаржуваного рішення.

Зокрема, у постанові у справі № 357/8110/18 Верховний Суд висловив наступні правові позиції щодо чинності права оренди за договором оренди землі після скасування державної реєстрації речового права оренди землі, проведеної на підставі цього договору, що має місце у спірних правовідносинах.

Отже, встановивши, що державна реєстрація речового права позивача на спірну земельну ділянку була скасована 15 березня 2018 року, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача, оскільки на момент початку перебігу строку дії укладеного 02 березня 2018 року договору оренди землі, відлік якого обраховується з 16 березня 2018 року - часу здійснення на підставі вказаного договору державної реєстрації речового права за відповідачем, права та інтереси позивача порушені не були, оскільки права на вказаний об`єкт нерухомого майна у нього вже були відсутні. Тобто, укладення оскарженого договору оренди не стало перешкодою для позивача у реалізації права користування тією самою земельною ділянкою, що виключає наявність підстав для визнання договору оренди землі недійсним (висновки ВС у справі № 357/8110/18).

Оскільки за загальним правилом з 1 січня 2013 року правовий інститут державної реєстрації договорів оренди землі припинив своє існування, ураховуючи положення ст. 125 ЗК України, право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права, а не з моменту укладення договору оренди землі.

Доводи скаржника про те, що судом першої інстанції при вирішенні справи не були враховані висновки Верховного Суду, згідно яких відсутність державної реєстрації права оренди на земельну ділянку не позбавляє орендаря права оспорювати договір оренди землі, укладений власником земельної ділянки з іншим орендарем, також відхиляються колегією суддів, оскільки наведені позивачем висновки районного суду стосуються не подібних, а інших правовідносин. Окрім того, у даній справі суд відмовив у задоволенні позову ТОВ Олійникова Слобода не з підстав відсутності права вимоги як такого, а з урахуванням тієї обставини, що на час укладення оспорюваного договору оренди позивач не був наділений правом оренди земельних ділянок, які є предметом оспорюваного договору, тому оспорюваним договором його право орендаря не порушене.

Не приймаються до уваги колегії суддів доводи скаржника щодо не зупинення судом першої інстанції провадження у справі на підставі п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, з огляду на те, що підставою для зупинення провадження є об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Разом з тим, суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Відповідно до статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оскільки зібрані у даній справі докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, суд першої інстанції правильно вважав за можливе розглянути справу без зупинення провадження у справі.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог ТОВ Олійникова Слобода відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів позивача та питання вичерпності висновків суду першої інстанції, колегія суддів виходить із того, що у справі, що розглядається, сторонам було надано повну відповідь на всі істотні питання, що виникли при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а тому немає підстав повторно відповідати на ті самі аргументи скаржника, які за своїм змістом є повторенням правової позиції, викладеної в позовній заяві.

Доводів на спростування висновків суду апеляційна скарга не містить, а зводиться лише до незгоди з рішенням суду першої інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

За наведених підстав, колегія суддів залишає апеляційну скаргу адвоката Тетері С.І. в інтересах ТОВ Олійникова Слобода без задоволення, а рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 квітня 2021 року без змін.

У зв`язку із залишенням апеляційної скарги ТОВ Олійникова Слобода без задоволення, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни розподілу судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку із розглядом справи в суді першої інстанції.

Стосовно розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

У відзиві на апеляційну скаргу від 5 липня 2021 року представник ТОВ Агрокомплекс Укин - адвокат Косяк В.М. та у відзиві на апеляційну скаргу від 14 липня 2021 року представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Марценюк Л.А. просили стягнути на їх користь витрати на професійну правничу допомогу у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Згідно із ч.1, ч. 2, ч. 3 ст. 133 ЦПК України , судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Представником ТОВ Агрокомплекс Укин - адвокатом Косяк В.М. до відзиву на апеляційну скаргу долучено договір про надання правової допомоги від 30 червня 2021 року укладений між ТОВ Агрокомплекс Укин та АО МКБ ГРУПП ; акт приймання-передачі правничої допомоги від 5 липня 2021 року; виписку по рахунку від 1 липня 2021 року; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю; ордер серії КС № 841505.

Представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Марценюк Л.А. до відзиву на апеляційну скаргу було долучено договір про надання правової допомоги від 6 липня 2021 року укладений між Марценюк Л.А. - ОСОБА_1 ; акт приймання-передачі правничої допомоги від 9 липня 2021 року; товарний чек від 9 липня 2021 року; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 8616/10; ордер серії АІ № 1131161.

Однак, заяви представників відповідачів про відшкодування витрат, понесених відповідачами на правничу допомогу не підлягають задоволенню з урахуванням наступного.

Відповідно до ч.1,2 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 ЦПК України заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Як убачається із матеріалів справи відповідачами під час розгляду справи в суді першої інстанції не було подано суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які вони очікували понести у зв`язку з розглядом справи.

Виходячи з наведеного, оскільки представником ТОВ Агрокомплекс Укин та представником відповідача ОСОБА_1 разом з відзивом до суду першої інстанції не було надано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вони понесли і які очікують понести в зв`язку із розглядом справи, тому колегія суддів відмовляє у стягненні витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідного аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 листопада 2019 року у справі № 904/4494/18 відмовивши у відшкодуванні витрат на правничу допомогу за розгляд справи у суді касаційної інстанції з тих підстав, що стороною під час розгляду справи в суді першої інстанції разом з першою заявою не подано суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які вона очікувала понести у зв`язку з розглядом справи у суді касаційної інстанції (пункт 6.52. цієї постанови).

Керуючись ст.ст. 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Олійникова Слобода залишити без задоволення.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 квітня 2021 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий Т.О. Писана

Судді К.П. Приходько

С.О. Журба