Рішення

від 12.05.2021 по справі 320/12007/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2021 року м. Київ № 320/12007/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Горобцової Я.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства Маіз до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства Маіз (далі - позивач, ПП Маіз ) до Головного управління ДПС у Київській області (далі - відповідач-1, ГУ ДПС у Київській області, контролюючий орган) та Державної податкової служби України (далі - відповідач-2, ДПС), в якому позивач з урахуванням заяви про виправлення описки просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області № 10623 від 05.02.2020 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Київській області виключити Приватне підприємство Маіз з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Київській області від 18.09.2020 № 1947075/37082873 про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 30.07.2020 датою подання - 30.07.2020.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним було виконано всі визначені законом вимоги, необхідні для реєстрації податкової накладної (далі - ПН) № 2 від 30.07.2020 та направлено її на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН). Відмовляючи у реєстрації ПН, контролюючий орган в оспорюваному рішенні зазначив, що підставою для відмови в її реєстрації було ненадання платником податку копій документів. Крім того позивач зазначив, що про обставини включення його підприємства до переліку ризикових платників податку на підставі рішення № 10623 від 05.02.2020 він дізнався лише 30.07.2020, тобто після направлення спірної ПН для реєстрації в ЄРПН.

На думку позивача, прийняте відповідачем рішення про відмову в реєстрації ПН в ЄРПН не містить чіткої підстави для його прийняття, у зв`язку з чим є протиправним і підлягає скасуванню, як і рішення відповідача про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника, оскільки жодних законодавчо встановлених підстав для його прийняття у контролюючого органу не було.

Ухвалою суду від 25.11.2020 відкрито провадження в адміністративній справі за правила спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Від представника відповідача-1 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній позовні вимоги не визнав та у задоволенні адміністративного позову просив відмовити. Стверджував, що позивачем до контролюючого органу не було подано первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Крім того зазначив про відповідність позивача критеріям ризиковості з підстав наявної у контролюючого органу податкової інформації, яку позивач жодним чином не спростував.

Від представника позивача до суду надійшла заява про виправлення описки в частині найменування відповідача-2 та відповідь на відзив, за результатом вивчення змісту якої судом установлено, що позивач позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити з підстав, наведених у позові.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом установлено таке.

Приватне підприємство Маіз зареєстроване в якості юридичної особи 14.06.2010 (номер запису: 13531020000003898) за адресою: 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Чкалова, буд. 10, кв. 12, що підтверджується наявною в ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань інформацією за кодом в ЄДРПОУ 37082873 станом на день розгляду справи.

Позивач з 15.06.2010 є платником ПДВ (індивідуальний податковий номер - 370828710272).

Видами економічної діяльності позивача є: 01.63 Післяурожайна діяльність (основний); 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 10.61 Виробництво продуктів борошномельно-круп`яної промисловості; 10.41 Виробництво олії та тваринних жирів; 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення; 45.19 Торгівля іншими автотранспортними засобами; 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 46.61 Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткованням; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 77.31 Надання в оренду сільськогосподарських машин і устатковання; 77.39 Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у.

З матеріалів справи слідує, що між ПП Маіз (продавець) та ТОВ Світ Агротехніки (покупець) було укладено договір поставки № 23/07 від 23.07.2020 (далі - договір), відповідно до змісту якого продавець зобов`язується передати у власність покупця сільськогосподарську техніку (далі - товар), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар на умовах, викладених у договорі (пункт 1.1 договору).

Найменування, ціна (вартість), кількість, строки, порядок оплати та поставки товару визначаються сторонами в специфікаціях, які є невід`ємною частиною договору (пункт 1.2 договору).

Згідно з пунктом 2.2 договору, оплата товару проводиться в гривні у безготівковій формі шляхом перерахування покупцем на поточний банківський рахунок продавця, вказаний у договорі, або на підставі рахунків продавця. Платежі за цим договором вважаються здійсненими з моменту зарахування грошових коштів на поточний рахунок продавця. При здійсненні оплати покупець зобов`язується вказати в платіжному дорученні номер та дату договору або рахунку, наданого продавцем, згідно якого здійснюється оплата.

Пунктом 3.3 договору обумовлено, що передання товару від продавця до покупця за цим договором здійснюється та оформлюється актом приймання-передачі товару та видатковою накладною на товар, що підписуються уповноваженими представниками сторін (момент поставки). Датою поставки товару є дата, яка вказана в акті приймання-передачі товару. Право власності на товар переходить до покупця після сплати 100% вартості товару та на дату підписання сторонами видаткової накладної.

Відповідно до Специфікації № 1 від 23.07.2020 до договору поставки № 23/07 від 23.07.2020 товаром є зерновий причіп, J&M GC24t без вагової системи у кількості 1 (однієї) одиниці вартістю 1 418 310, 00 грн. (що є еквівалентом 51 000 доларів США), у т.ч. ПДВ - 236 385, 00 грн. (що є еквівалентом 8 500 доларів США). Курс долара США на дату, що передує даті підписання Специфікації становить 27, 81 грн.

Порядок оплати товару визначений наступним чином: 1-й платіж - 30% від вартості товару 425 493, 00 грн., в т.ч. ПДВ, що еквівалентно 15 300 доларів США в строк до 29.07.2020; 2-й платіж - 70% від вартості товару 992 817, 00 грн., в т.ч. ПДВ, що еквівалентно 35 700 доларів США в строк до 31.08.2020.

Порядок поставки товару визначений наступним чином: строк поставки товару протягом 5-ти робочих днів з дати отримання продавцем 100% вартості товару за даною Специфікацією; умови поставки товару - поставка товару здійснюється за умовами EXW згідно Інкотермс в редакції 2010 року зі складу продавця за адресою: Київська обл., Білоцерківський район, с. Озерна, у строк, визначений у відповідній Специфікації до договору.

Відповідно до додаткової угоди № 1 від 18.09.2020 до договору поставки № 23/07 від 23.07.2020 сторони погодили доповнити розділ 5 Відповідальність сторін договору пунктом 5.3 наступного змісту: 5.3. Продавець зобов`язується скласти податкову накладну та/або розрахунок коригування до податкової накладної на дату виникнення податкових зобов`язань та зареєструвати таку податкову накладну не пізніше граничних строків, передбачених нормами чинного законодавства України.

У разі зупинення/блокування реєстрації податкової накладної у Єдиному державному реєстрі податкових накладних відповідно до статті 201.16 Податкового кодексу України, продавець у день зупинення/блокування реєстрації податкової накладної зобов`язаний направити на електронні адреси покупця у форматі pdf копії податкової накладної та квитанції № 1 до такої податкової накладної.

При цьому, сторони погодили, що покупець має право не сплачувати продавцю заборгованість зі сплати вартості товару до дати фактичної реєстрації зупиненої/заблокованої податкової накладної .

З метою виконання умов вищевказаного договору поставки, позивачем на підставі договору купівлі-продажу № 224/К від 14.07.2020, укладеного між позивачем (покупець) та ТОВ Славутич (продавець), було придбано техніку, а саме зерновий причіп, J&M GC24t без вагової системи, що підтверджено вищевказаним договором з додатками, додатковою угодою до нього, випискою з банку від 31.07.2020, договором зберігання № 01/10 від 01.10.2020 та актом приймання-передачі на зберігання від 02.10.2020.

З 02.10.2020, згідно з договором зберігання № 01/10 від 01.10.2020 та акту приймання-передачі на зберігання від 02.10.2020, зерновий причіп, J&M GC24t без вагової системи (зав. № 1701968) знаходиться на зберіганні позивача. Закінчення зберігання до 25.12.2020, тобто до повного розрахунку зберігача (покупця) з поклажодавцем (продавцем) за вказаний товар за договором купівлі-продажу № 224/К від 14.07.2020.

Місцем зберігання визначено адресу: Київська обл., Білоцерківський район, с. Озерна, вул. Свободи, буд. 19.

Доставка (перевезення) товару в місце зберігання здійснювалося за рахунок позивача транспортом перевізника - ТОВ Світ Агротехніки , автомобілем MAN TGX 26.44, д.н.з. НОМЕР_1 , реєстраційний номер причіпа НОМЕР_2 , про що свідчить належним чином складена товарно-транспортна накладна (далі - ТТН) № 02/10 від 02.10.2020 та акт виконаних робіт (наданих послуг) № 411 від 02.10.2020, копії яких наявні в матеріалах справи та досліджені судом.

Відповідно до виписки з рахунку від 30.07.2020, на виконання умов договору поставки № 23/07 від 23.07.2020 ТОВ Світ Агротехніки 30.07.2020 перерахувало позивачу 200 000, 00 грн. з ПДВ у якості часткової передоплати за договором поставки.

30 липня 2020 року позивачем було складено податкову накладну № 2 від 30.07.2020 на загальну суму 200 000, 00 грн, у т.ч. ПДВ - 33 333, 33 грн. та направлено для реєстрації в ЄРПН.

Згідно з квитанцією про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до ПН в ЄРПН, яка була отримана 01.09.2020, ПН № 2 від 30.07.2020 прийнято, але реєстрацію зупинено.

Підставою зупинення ПН в ЄРПН зазначено таке: Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 30.07.2020 № 2 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання та прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

17 вересня 2020 року позивач через електронний кабінет платника податків направив відповідачу повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленій ПН. До вказаного повідомлення було додано наступні документи: таблицю даних платника податку з поясненнями по суті господарської операції; копії первинних документів, а саме: договір поставки № 23/07 від 23.07.2020 з додатками (Специфікація від 23.07.2020), виписку банку від 30.07.2020 про часткову сплату вартості товару, договір купівлі-продажу № 224/К від 14.07.2020 з додатками, виписку банку від 31.07.2020 про часткову сплату товару та інші документи.

Вищевказані пояснення з документами були прийняті контролюючим органом, про що свідчить квитанція № 2 від 17.09.2020.

За результатом розгляду наданих позивачем пояснень та документів Комісією ГУ ДПС у Київській області прийнято рішення від 18.09.2020 № 1947075/37082873 про відмову в реєстрації ПН № 2 від 30.07.2020 в ЄРПН.

Відтак, підставою для відмови у реєстрації ПН слугував висновок щодо ненадання платником податків: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано, підкреслити).

При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідач лише обмежився таким переліком та не підкреслив, як того вимагає дана форма, документів, які вимагав податковий орган, однак позивач не надав.

28 вересня 2020 року позивачем було подано скаргу щодо рішення про відмову в реєстрації ПН в ЄРПН, за результатами розгляду якої рішенням ДПС від 02.10.2020 № 53718/37082873/2 скаргу позивача було залишено без задоволення та оскаржуване рішення без змін.

Крім того, 05.02.2020 ГУ ДПС у Київській області було прийнято рішення № 10623 від 05.02.2020 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника, на підставі пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 та включено ПП Маіз до переліку ризикових підприємств відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Не погоджуючись із спірними рішеннями про відмову в реєстрації ПН в ЄРПН, а також про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить в з такого.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Відповідно до підпункту 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Пунктом 61.1 статті 61 ПК України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з підпунктом 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України, податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Відповідно до пункту 71.1 статті 71 ПК України, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з пунктами 74.1 та 74.3 статті 74 ПК України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику (абзац третій пункту 74.1 статті 74 ПК України).

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами (абзац четвертий пункту 74.1 статті 74 ПК України).

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику (абзац п`ятий пункту 74.1 статті 74 ПК України).

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у Київській області від 18.09.2020 № 1947075/37082873 про відмову в реєстрації ПН № 2 від 30.07.2020 в ЄРПН, суд виходить з такого.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна / розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України Про електронні документи та електронний документообіг та Про електронні довірчі послуги .

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 01.07.2015, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов`язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначено у Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок № 1246).

Пунктом 5 Порядку № 1246 передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, щодо відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу.

Згідно з пунктом 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 затверджено Порядок, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів (далі - Порядок № 1165).

Відповідно до пунктів 5-11 Порядку № 1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг , Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.

Платник податку отримує розраховані показники позитивної податкової історії через електронний кабінет.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Судом установлено, що спірна ПН № 2 від 30.07.2020 прийнята, але її реєстрацію зупинено у зв`язку з тим, що позивач відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

З наявних у матеріалах справи письмових доказів установлено, що відповідач, у даному випадку, застосував Критерії ризиковості платника податку, що затверджені постановою КМУ від 11.12.2019 № 1165 (Додаток 3) (далі - Критерії ризиковості здійснення операцій).

Пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість передбачає, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній / розрахунку коригування..

Разом з тим, Додатком 1 до Порядку № 1165 затверджені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, відповідно до яких: 1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах. 2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах. 3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами. 4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками. 5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ). 6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України. 7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України. 8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній / розрахунку коригування.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області № 10623 від 05.02.2020 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника, суд виходить з такого.

Згідно з частиною п`ятою статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, у постанові Верховного Суду від 05.08.2020 у справі № 520/5692/19 зазначено, що контролюючий орган здійснює моніторинг податкових накладних/розрахунків коригування шляхом аналізу наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДФС.

Здійснюючи моніторинг, контролюючий орган виявляє ризики порушення норм податкового законодавства, які проявляються у ймовірності складання та надання податкових накладних з порушенням ПК України та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг, дані про які зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов`язку.

Дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання (чи то отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, чи то за результатами засідання Комісії ГУ ДФС), є службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку передбаченому ПК України та нормативно-правових актів, прийнятих на виконання вимог цього Кодексу. Способом здійснення таких дій є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм ПК України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Обов`язковою ж ознакою дій/бездіяльності/рішень суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер для останніх.

Дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної), так само як і протокол Комісії, не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків.

Разом з тим слід зазначити, що віднесення Комісією контролюючого органу позивача до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості є передумовою зупинення податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В подальшому відповідність критеріям ризиковості має бути спростовано платником податків шляхом подання на вимогу податкового органу переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, і лише ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування або ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку або надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства, є підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Отже, законодавством передбачено певний порядок виконання податковими органами своїх функцій щодо податкового контролю, що у правовідносинах, які розглядаються, визначений у формі перевірки наданих платником податків пояснень та документів щодо проведених ним операцій. А тому, саме рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації ПН в ЄРПН призведе до певних негативних правових наслідків для платника податків, та, вважаючи рішення контролюючого органу неправомірним, особа може звернутися до суду за захистом прав, (свобод) та інтересів від порушень з боку суб`єкта владних повноважень, і в межах цього спору підставами позову, серед іншого, можуть бути доводи щодо неправомірності дій контролюючого органу по віднесенню платника податків до переліку таких платників податків які відповідають критеріям ризиковості.

Таким чином, Верховний Суд у зазначеній вище постанові дійшов висновку, що використання контролюючим органом податкової інформації, наявної в інформаційних системах ДФС, або внесення інформації в такі бази за результатами її опрацювання у певний спосіб, зокрема, віднесення платника податку до платників, які відповідають критеріям ризиковості, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань, безпосередньо рішення Комісії по віднесенню платника податків до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, без прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань, не порушує права та інтереси позивача.

Натомість, у розглядуваній справі права позивача порушені рішенням відповідача від 18.09.2020 № 1947075/37082873, яким відмовлено в реєстрації ПН № 2 від 30.07.2020 в ЄРПН, якому передувало спірне рішення від 05.02.2020 № 10623.

Як установлено судом та підтверджено наявними в матеріалах справи письмовими доказами, на виконання вимог ПК України та Порядків № 1246 та № 1165, 17.09.2020 позивач через електронний кабінет платника податків направлено відповідачу повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по зупиненій ПН № 2 від 30.07.2020.

До вказаного повідомлення було додано наступні документи: таблицю даних платника податку з поясненнями по суті господарської операції; копії первинних документів, а саме: договір поставки № 23/07 від 23.07.2020 з додатками (Специфікація від 23.07.2020), виписку банку від 30.07.2020 про часткову сплату вартості товару, договір купівлі-продажу № 224/К від 14.07.2020 з додатками, виписку банку від 31.07.2020 про часткову сплату товару та інші документи.

Вищевказані пояснення з доданими документами були прийняті контролюючим органом, про що свідчить квитанція № 2 від 17.09.2020 та не заперечується самим відповідачем, проте останнім не досліджувалися та до уваги взяті не були.

Разом з тим, відповідачем не надано суду ані переліку платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, ані матеріалів, на підставі яких платника податків віднесено до такого переліку, що свідчить про протиправність прийнятого відносно позивача рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області № 10623 від 05.02.2020 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника.

З метою ефективного захисту порушеного права позивача прийнятими відповідачем рішеннями, у тому числі рішенням про відмову в реєстрації ПН, якому передувало рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління ДПС у Київській області виключити Приватне підприємство Маіз з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Крім того, відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.12.2019 № 520, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216 (далі - Порядок № 520), прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг , Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/ оформлених із порушенням законодавства.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.

Рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Слід зазначити, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання ПН залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Вживання податковим органом загального посилання на певний пункт Критеріїв, без наведення відповідного підпункту чи абзаців підпункту (за умови їх наявності, як у розглядуваному випадку), є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

При цьому, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція була неодноразово висловлена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 04.12.2018 у справі № 821/1173/17 (№ К/9901/62719/18).

Судом установлено, що на виконання зазначених вимог та у спосіб, що визначений Порядком № 520, позивачем разом із поясненнями та додатковими документами було надіслано контролюючому органу наступні документи: таблицю даних платника податку з поясненнями по суті господарської операції; копії первинних документів, а саме: договір поставки № 23/07 від 23.07.2020 з додатками (Специфікація від 23.07.2020), виписку банку від 30.07.2020 про часткову сплату вартості товару, договір купівлі-продажу № 224/К від 14.07.2020 з додатками, виписку банку від 31.07.2020 про часткову сплату товару.

Усі вищевказані документи наявні в матеріалах справи та підтверджують факт реальності здійснення господарських операцій, зокрема, за договором поставки № 23/07 від 23.07.2020, що є достатнім для реєстрації спірної ПН в ЄРПН.

Справжність і достовірність вказаних документів відповідачем не спростована та у суду жодних сумнівів не викликає.

Як установлено судом із наявних матеріалів справи, відповідач запропонував позивачеві надати пояснення та/або копії документів достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН, чим позивач і скористався, що підтверджено квитанцією № 2 від 17.09.2020 про прийняття повідомлення та документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленій ПН.

Разом з цим, чіткого переліку таких документів, які на думку контролюючого органу будуть достатніми, відповідач взагалі не визначив.

Водночас у спосіб, визначений чинним законодавством, позивачем направлено відповідачу пояснення та копії документів, яких, на його думку, та за відсутності конкретного переліку, визначеного податковим органом, було достатньо для реєстрації ПН № 2 від 30.07.2020.

Суд зазначає, що затверджена Порядком № 520 форма рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН з підстав ненадання платником документів, документи, яких на думку контролюючого органу не вистачає, повинні бути підкресленими, тобто рішення має містити або найменування конкретного документа (наприклад видаткова накладна, тощо) або групу документів (наприклад складські документи тощо), що з урахуванням специфіки господарської операції мають бути надані, але відсутні.

Проте, в порушення наведених вимог законодавства, рішення відповідача містить лише загальні твердження про ненадання платником податків документів без конкретизації (підкреслення, як того вимагає форма такого рішення) конкретного переліку документів, яких, на думку Комісії, не вистачає.

Суд констатує, що рішення відповідача від 18.09.2020 № 1947075/37082873 не містить мотивів не врахування чи відхилення наданих позивачем пояснень та документів.

Зміст вказаного рішення дає підстави стверджувати, що відповідач не з`ясовував специфіку проведених господарських операцій та не визначав перелік документів, які є достатніми для підтвердження реальності господарських операцій з урахуванням їх змісту і обсягу.

Слід зазначити, що на рівні конкретних адміністративних процедур захист прав, свобод та інтересів особи від порушень з боку держави реалізується через механізми контролю за діяльністю носіїв публічної влади. Зокрема, у пункті 55 рішення ЄСПЛ у справі Класс та інші проти Німеччини (06.09.1978) Суд наголосив: із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури. Суд вважає, що у сфері, яка надає, в окремих справах, такі великі можливості для зловживань, котрі можуть призводити до шкідливих наслідків для демократичного суспільства загалом, у принципі функцію наглядового контролю доцільно доручати судді (п. 56 абз. 2 рішення). Ця ж теза приведена і у вже процитованому Рішенні у справі Волохи проти України . У справі Броуґан та інші проти Сполученого Королівства і Алтай проти Туреччини . Так, Суд зазначив, що згідно з принципом верховенства права судовий контроль за діяльністю виконавчої влади є одним з основоположних принципів демократичного суспільства.

Суд повинен користуватись повною юрисдикцією розглядати всі факти у справі, а також відповідне законодавство (Terra Woningen B.V. v. the Netherlands (Терра Вонінген Б.В. проти Нідерландів), § 52).

При цьому, законність, пропорційність, обмеження дискреції, добросовісність (дотримання суб`єктом владних повноважень законної мети) і процедурні гарантії є тими законодавчими інструментами, які мають забезпечити захист особи від державного свавілля. Зокрема, у справі Ечюс проти Латвії Суд акцентує увагу на тому, що захист від свавілля становить сполучну ланку між Конвенцією і принципом верховенства права.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що рішення відповідача від 18.09.2020 № 1947075/37082873 прийняте у зв`язку з відповідністю поданої ПН пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Однак, відповідач не навів жодного правого обґрунтування щодо підстав для зупинення реєстрації ПН, як і не повідомив суду, у відповідності до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, що наведені у Порядку № 1165, яка саме податкова інформація стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій для реєстрації ПН.

Суд констатує, що приймаючи рішення № 10623 від 05.02.2020 про відповідність позивача критеріям ризиковості платника, що передувало прийняттю спірного рішення від 18.09.2020 № 1947075/37082873 про відмову в реєстрації ПН в ЄРПН, позивач у відповідності до вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України засобами телекомунікаційного зв`язку через автоматизовану систему Єдине вікно подання електронних документів ДФС надсилав відповідні ПН на реєстрацію в ЄРПН.

Згідно з квитанціями зазначені ПН були зареєстровані 29.02.2020, 31.03.2020, 30.04.2020, 31.05.2020, результат обробки - Документ доставлено до ДПС України. Документ прийнято . Копії вказаних квитанцій наявні в матеріалах справи та досліджені судом. Однак, із вищевказаних квитанцій не вбачається, що позивач відповідав критеріям ризиковості платника відповідно до спірного рішення № 10623 від 05.02.2020.

Крім того суд бере до уваги, що відповідач у справі був наділений правом подати до суду докази на підтвердження правомірності прийнятого рішення.

Разом з цим, зазначеним правом він не скористався, жодного належного доказу на підтвердження обґрунтованості прийнятого рішення та підстав його прийняття під час розгляду справи не надав, обмежившись простим посиланням на недостатність наданих на пропозицію документів.

Зміст вказаного рішення дає підстави стверджувати, що відповідач, розглядаючи подані позивачем документи, не перевіряв їх відповідність вимогам чинного законодавства (наявність обов`язкових реквізитів, дотримання встановленої законом форми тощо), не з`ясовував специфіку проведених господарських операцій та не визначав документів, які є достатніми для підтвердження реальності господарських операцій з урахуванням їх змісту і обсягу.

Таким чином, зважаючи на наявність у позивача передбачених законодавством документів на підтвердження здійснення господарських операцій наданих як відповідачеві так і до суду, а також враховуючи, що достатність їх для прийняття рішення про реєстрацію ПН не спростована відповідачем, суд дійшов висновку, що відповідач не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації ПН, та як наслідок віднесення позивача до переліку ризикових платників за наявності у нього первинних документів, достовірність та справжність яких учасниками справи не заперечується.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України доходить висновку про наявність в діях відповідача порушень вимог чинного законодавства, які полягали у прийняти рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 18.09.2020 № 1947075/37082873.

Що стосується обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд зазначає що стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зважаючи на обставини справи, суд установив, що порушення прав позивача відбулося внаслідок протиправних дій відповідача, які призвели до прийняття не у спосіб, передбачений законом як рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області № 10623 від 05.02.2020 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника, так і рішення від 18.09.2020 № 1947075/37082873 про відмову в реєстрації ПН № 2 від 30.07.2020 в ЄРПН.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну позивача № 2 від 30.07.2020, суд зазначає таке.

Відповідно до вимог пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України, реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.

Згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 ПК України, податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій: а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, згідно з нормами пунктів 19, 20 Порядку № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС.

Як установлено судом і підтверджено матеріалами справи та не спростовано відповідачами, надані позивачем документи підтверджували реальність здійснення господарських операцій по поданій ПН № 2 від 30.07.2020. Документи складені з дотриманням вимог законодавства та були достатніми для реєстрації ПН в ЄРПН та унеможливлювали включення позивача до переліку ризикових платників.

Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію ПН в ЄРПН, судом не встановлено.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, зокрема, шляхом визнання протиправним та скасувати рішення відповідача-1 № 10623 від 05.02.2020 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника із зобов`язанням відповідача-1 виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, а також визнання протиправним та скасувати рішення відповідача-1 від 18.09.2020 № 1947075/37082873 про відмову в реєстрації ПН в ЄРПН та зобов`язання відповідача-2 зареєструвати в ЄРПН ПН № 2 від 30.07.2020 датою подання - 30.07.2020.

Як установлено частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з вимогами частини третьої статті 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами частини другої статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Згідно з частиною третьою статті 245 КАС України, у разі скасування індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Із системного аналізу вищевказаних норм КАС України можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду, у випадку визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

За вказаних обставин, в контексті наведених норм, суд вважає, що для прийняття рішень про реєстрацію ПН виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення у даному випадку не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У даному випадку, задоволення позовних вимог про зобов`язання відповідача-1 виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, а також про зобов`язання відповідача-2 зареєструвати в ЄРПН ПН № 2 від 30.07.2020, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На виконання вимог частини другої статті 77 КАС України, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірності прийнятих рішень.

Натомість, позивачем було надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ним доводи не було спростовано відповідачами.

Під час розгляду справи відповідачі, як суб`єкти владних повноважень, не надали до суду жодних належних і достовірних доказів, а відтак, не довели правомірності своїх рішень.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до вимог частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір в загальному розмірі 6306, 00 грн. згідно з платіжними дорученнями № 22, № 23 та № 24 від 28.10.2020, який підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов Приватного підприємства Маіз задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області № 10623 від 05.02.2020 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Київській області виключити Приватне підприємство Маіз з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Київській області від 18.09.2020 № 1947075/37082873 про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ: 43005393; місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 30.07.2020 датою подання - 30.07.2020.

Стягнути на користь Приватного підприємства Маіз (код ЄДРПОУ: 37082873; місцезнаходження: 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Чкалова, буд. 10, кв. 12) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ: 43141377; місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, буд. 5-А) судовий збір у сумі 6 306, 00 грн. (шість тисяч триста шість гривень 00 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування ЄСІТС апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Я.В. Горобцова

Горобцова Я.В.