Рішення

від 13.05.2021 по справі 420/3390/21

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/3390/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог від 15.04.21, просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача, що виражена у порушенні терміну надання йому наказу на підставі клопотання від 04.11.20; визнати протиправними дії відповідача, що виражені у порушенні вимог п.7 ст.118 Земельного кодексу України при розгляді його клопотання від 04.11.20; зобов`язати відповідача повторно розглянути клопотання від 04.11.20 із дотриманням вимог ст. 123 ЗК України; зобов`язати відповідача надати звіт про виконання судового рішення; стягнути з відповідача на його користь 250 000 (двісті п`ятдесят тисяч) гривень у якості компенсації моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 04.11.20 засобами електронної пошти він направив клопотання до відповідача, в якому просив надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого сільського господарства орієнтовною площею 2 га за рахунок земель запасу державної власності на території Матроської сільради Ізмаїльського району, кадастровий № 5122083600:01:001:0167. В подальшому 09.02.21 позивач вимушений був повторно звертатися до відповідача із проханням надати відповідь і 11.02.21 відповідач повідомив, що наказом від 16.12.19 № 15-17944/13-20-СГ у задоволенні клопотання відмовлено. На переконання позивача, вищезгаданий наказ є безпідставним та неаргументованим, адже, відповідно до п.7 ст.118 ЗК України …підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів… ; ділянка із кадастровим № 5122083600:01:001:0167, що про неї йдеться у клопотанні, станом на дату надання наказу та на дату подання позову має цільове призначення 16.00 Землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам) , а отже законних підстав для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою у розпорядника не існує. Відмова у задоволенні клопотання, яка надана із запізненням та з порушенням законного терміну, завдала позивачу моральних страждань, оскільки унеможливила функціонування його особистості на Конституційних засадах, які він оцінює у 250 000 грн.

Ухвалою суду від 16.03.21 задоволено клопотання ОСОБА_1 та звільнено його від сплати судового збору за подання даного адміністративного позову; прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

05.04.21 до суду від ГУ Держгеокадастру в Одеській області надійшов відзив на адміністративний позов, згідно з яким відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що на адресу Управління 06.11.20 за вх. № З-19538/0/36-20 надійшло клопотання позивача від 04.11.20 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення сільського господарства орієнтовною площею 2,00 га за рахунок запасу державної власності на території Матроської сільради Ізмаїльського району. За результатами розгляду клопотання відповідно до ч. 7 ст. 118 ЗКУ Управлінням прийнято наказ про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою позивачу від 16.12.20 № 15-17944/13-20-СГ з підстав невідповідності місця розташування бажаної до відведення земельної ділянки вимогам законодавства. Так, земельна ділянка, яку позивач бажає отримати у власність, згідно з додатком № 1 наказу Головного управління від 23.10.19 № 15-6457/13-19-СГ включена в перелік земельних ділянок с/г призначення державної власності права оренди на які виставляються на земельні торги окремими лотами. Зазначена обставина в силу ч. 3 ст. 136 ЗК України унеможливлює передачу такої земельної ділянки у власність до завершення торгів. В свою чергу, наказом Головного управління від 13.01.21 № 22-Т земельну ділянку з кадастровим номером 5122083600:01:001:0167 виключено з переліку, так як за результатами земельних торгів не укладено договір оренди. На виконання постанови КМУ від 16.11.20 № 1113 наказом Головного управління від 22.01.21 № 69-ОТГ земельні ділянки загальною площею 195,0102 га передано у комунальну власність Саф`янівській сільській раді Ізмаїльського району Одеської області, в т.ч. земельну ділянку з кадастровим номером 5122083600:01:001:0167 площею 10,1617 га. Отже наразі право розпорядження вказаною земельною ділянкою належить Саф`янівській сільській раді Ізмаїльського району Одеської області.

15.04.21 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, згідно з якою він вважає, що отримав протиправну відмову у задоволенні клопотання до моменту передачі земельного масиву у власність територіальної громади, а отже наполягає на задоволенні позовних вимог. Також 15.04.21 до суду надійшла заява про уточнення п. 3 позовних вимог.

Розгляд справи здійснюється без проведення судового засідання та по суті розпочатий через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі відповідно до ч.2 ст. 262 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення.

Судом встановлено, що 04.11.20 засобами електронної пошти ОСОБА_1 направив клопотання до ГУ Держгеокадастру в Одеській області, в якому просив надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га за рахунок земель запасу на території Матроської сільради Ізмаїльського району, кадастровий номер 5122083600:01:001:0167.

За результатами розгляду вказаного клопотання ГУ Держгеокадастру в Одеській області наказом від 16.12.20 № 15-17944/13-20-СГ у задоволенні клопотання відмовлено відповідно до ст. ст. 15-1, 22, 118, 122, 123 ЗК України, з підстав: невідповідності місця розташування бажаної до відведення земельної ділянки вимогам законодавства.

Згідно з ч. 7 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Враховуючи, що клопотання позивача від 04.11.20 направлено на адресу ГУ Держгеокадастру в Одеській області засобами електронного зв`язку 06.11.20, а спірний наказ прийнято 16.12.20, що підтверджується штрих-кодом реєстраційного індексу та дати документа в системі електронного документообігу ДОК ПРОФ Степ 3.0 , відповідачем не дотримано встановлений ч. 7 ст. 118 ЗК України місячний строк розгляду вказаного клопотання.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає зазначений наказ обґрунтованим, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню у зв`язку з наступним.

З огляду на матеріали справи, земельна ділянка з кадастровим номером 5122083600:01:001:0167 на території Матроської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області (за межами населених пунктів) площею 10,1617 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, до якої входить бажана позивачем до відведення земельна ділянка, включена в перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права оренди на які виставляються на земельні торги окремими лотами, згідно з додатком № 1 до наказу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 23.12.19 № 15-6457/13-19-СГ.

Відповідно до пункту а частини третьої статті 22 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

За змістом пункту б частини першої статті 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у розмірі не більше 2,0 гектара.

Частинами шостою та сьомою статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Частиною першою статті 134 Земельного кодексу України передбачено, що земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно із частиною третьою статті 136 Земельного кодексу України земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.

З огляду на матеріали справи, Головне управління Держгеокадастру в Одеській області відмовило позивачу у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою у зв`язку з тим, що спірна земельна ділянка входить до земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, право на які підлягає продажу на земельних торгах.

Законодавцем чітко визначено, що земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів, тому вирішальним фактором є включення земельних ділянок до переліку земель, які виставлені на земельні торги.

Наказ Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 23.10.19 № 15-6457/13-19-СГ, яким земельну ділянку з кадастровим номером 5122083600:01:001:0167 площею 10,1617 га, яка включає в себе земельну ділянку щодо якої позивачем подано заяву про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, включено до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, право на які підлягає продажу на земельних торгах станом на момент розгляду клопотання позивачу не скасовано, а скасовано 13.01.21 наказом № 22-Т, яким виключено земельні ділянки з переліку земельних ділянок с/г призначення державної власності, права оренди на які виставляються на земельні торги окремими лотами (згідно з додатком).

Слід зазначити, що у разі віднесення земельної ділянки до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах, це є підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки.

Оскільки на момент розгляду заяви (клопотання) позивача (поданої 06.11.20) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовно площею 2,0 га за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення (рілля), розташованої за межами населених пунктів на території Матроської сільради Ізмаїльського району, кадастровий номер 5122083600:01:001:0167 та прийняття ГУ Держгеокадастру рішення з цього питання (16.12.20) земельна ділянка, щодо якої позивачем було подано клопотання, наказом Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 23.10.19 № 15-6457/13-19-СГ була включена до переліку земельних ділянок, права на які виставляються на земельні торги окремими лотами, вказане в силу приписів частини третьої статті 136 Земельного кодексу України є підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 17 жовтня 2019 року у справі № 823/1120/16 та від 23 січня 2020 року у справі № 620/1058/19, а також відповідає його сучасній практиці (постанова від 29 березня 2021 року по справі № 2040/6485/18).

Згідно з ч. 5 ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на сукупність вищевикладених обставин, правові висновки Верховного Суду в подібних правовідносинах, системний аналіз правових норм при застосуванні до правовідносин, що є предметом судового дослідження, суд дійшов висновку про обґрунтованість наказу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 16.12.20 № 15-17944/13-20-СГ, яким у задоволенні клопотання позивача відмовлено відповідно до ст. ст. 15-1, 22, 118, 122, 123 ЗК України, з підстав невідповідності місця розташування бажаної до відведення земельної ділянки вимогам законодавства.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

В даному судовому провадженні відповідач обґрунтував правомірність наказу про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою позивачу від 16.12.20 № 15-17944/13-20-СГ з підстав невідповідності місця розташування бажаної до відведення земельної ділянки вимогам законодавства належними та допустимими в спірних правовідносинах доказами, з посиланням на відповідні положення законодавства. Наведені ж позивачем доводи судом визнані неспроможними та необґрунтованими, у зв`язку із чим позов до задоволення не підлягає.

Відтак, похідні позовні вимоги про зобов`язання відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, а також щодо відшкодування моральної шкоди в розмірі 250 000 грн, що позивач пов`язує із фактом прийняття відповідачем спірного наказу, є безпідставними та задоволенню не підлягають.

При цьому суд враховує, що порушення терміну розгляду клопотання позивача свідчить про недосконале виконання повноважень під час адміністративної процедури, проте само по собі недотримання місячного строку розгляду звернення не спричиняє наслідків неправомірності оскаржуваного наказу за встановлених судом обставин. При викладених обставинах суд вважає відсутніми підстави для визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо порушення терміну надання наказу на підставі клопотання від 04.11.20, оскільки зазначене, з урахуванням встановленої судом правомірності оскаржуваного наказу, не призведе до відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Отже суд приходить до висновку про те, що заявлені в даному адміністративному позові позовні вимоги до задоволення не підлягають, оскільки є безпідставними та не ґрунтуються на приписах законодавства, що регулює спірні правовідносини.

Керуючись ст.ст. 242-246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (65012, Одеська область, місто Одеса, вулиця Канатна, будинок 83, поверх 13 ЄДРПОУ 39765871) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складання судового рішення.

Суддя І.В. Завальнюк