ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/4421/21 Справа № 177/309/20 Суддя у 1-й інстанції - Строгова Г. Г. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 травня 2021 року м.Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Бондар Я.М.
суддів - Барильської А.П., Зубакової В.П.
сторони справи :
позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2
відповідач- Товариство з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство Скорпіон ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження, у письмовому порядку згідно ч.13 ст.7, ч.1 ст.369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами цивільну справу за апеляційною скаргою позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 13 січня 2021 року, ухваленого суддею Строговою Г.Г. в місті Кривому Розі Дніпропетровської області, (відомості про дату складення повного тексту судового рішення відсутні),-
ВСТАНОВИВ :
У березні 2020 року позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство Скорпіон про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позову зазначили, що їм на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом на праві власності належить земельна ділянка з кадастровим номером 1221881400:05:001:0057, площею 6,4600 га, що розташована на території Гейківської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області.
Вказана земельна ділянка попередньо належала їх батькові ОСОБА_3 , яким 04.10.2000 було укладено договір №131 оренди земельної частки (паю) з ФГ Скорпіон , правонаступником якого є TOB Сільськогосподарське підприємство Скорпіон . Вказаний договір зареєстрований у Гейківській сільській раді за №479 04.10.2000.
Відповідно до п.2.3. договору строк дії договору закінчився 30.11.2005, проте акт приймання-передачі земельної ділянки сторонами не укладався. В теперішній час орендар ТОВ СП Скорпіон фактично продовжує користуватись даною земельною ділянкою та обробляти її, а оренду землі не сплачує.
Пунктом 2.2. договору оренди земельної частки (паю) передбачено, що за користування земельною ділянкою орендар сплачує орендну плату в натуральній формі.
Разом з тим, ані в натуральній, ані в грошовій формі орендна плата з моменту смерті їх батька відповідачем не сплачувалася, хоча він продовжує обробляти землю. Таким чином, у відповідача виникла заборгованість за договором оренди за період з 01.01.2007 по 24.05.2019 року в розмірі 62 075, 45 грн.
Вказують, що на адресу ТОВ СП Скорпіон надсилалися заяви щодо сплати заборгованості за оренду землі, які залишені без відповіді, до теперішнього часу заборгованість не сплачена.
Просили суд стягнути з відповідача на їх користь, в рівних частках, заборгованість за договором оренди землі №131 від 04.10.2000 в розмірі 67 248,35 грн. та судовий збір в розмірі 1681,60 грн., сплачений ними при поданні позовної заяви.
Рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 13 січня 2021 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство Скорпіон про стягнення заборгованостівідмовлено .
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , будучи незгодними з ухваленим судовим рішенням подали апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права, ставлять питання про його скасування з направленням справи для судового розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю.
При цьому, позивачі зазначають, що особи які представляли інтереси відповідача ТОВ СП Скорпіон - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не мали на це законних повноважень і суд не мав законного права приймати, як доказ та посилатись у своєму рішенні на документи, які були подані цими представниками. Скаржники вказують на те, що на довіреності наданої суду представником ОСОБА_4 відсутня печатка ТОВ СП Скорпіон , відсутні будь-які ознаки реєстрації довіреності у відповідача, тим самим відсутній будь який документ, який підтверджує, що особа яка затверджує довіреність від імені ТОВ СП Скорпіон має хоч які не будь повноваження на ці дії.
В апеляційній скарзі позивачі заявили клопотання про виклик та допит свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , які складали Акт у 2016 році і які можуть підтвердити факт використання відповідачем належної їм спірної земельної ділянки.
Окрім того, скаржники вважають, що висновки суду викладені у судовому рішенні не узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною 07 листопада 2018 року у справі №575/476/16-ц, посилаючись на те, що після закінчення строку, на який було укладено договір оренди земельної ділянки та за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку дії договору оренди землі - листа повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Наголошують на тому, що, оскільки після закінчення строку договору, земельною ділянкою користувався орендар, а орендодавець не заявив про відмову від договору оренди, це відповідно до статті 33 Закону Про оренду землі свідчить про поновлення договору оренди. Факт продовження терміну дії договору з боку відповідача свідчить те, що орендодавець не заявляв про відмову від договору оренди, а орендар продовжував користуватися земельною ділянкою.
У відзиві на апеляційну скаргу позивачів, представник відповідача ТОВ СП Скорпіон , адвокат Боцман О.О., просить відмовити скаржникам в задоволенні їх апеляційної скарги в повному обсязі, рішення суду першої інстанції залишити без змін, оскільки його ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права. При цьому, представник відповідача зазначає, що у жовтні 2016 року позивачі передали належну їм земельну ділянку у користування юридичній особі - ФГ Міллер Руслан Генріхович , тому їх твердження про те, що відповідач у 2016 році та подальших роках користувався земельною ділянкою не відповідають дійсності.
Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч.13 ст.7, ч. 1 ст.369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до вимог ст.367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог, доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга позивачів не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 04.10.2000 між ФГ Скорпіон , правонаступником якого є ТОВ СП Скорпіон , та ОСОБА_3 укладений договір оренди № 131 земельної частки (паю), згідно умов якого ОСОБА_3 передав орендарю ФГ Скорпіон в оренду земельну частку (пай) площею 6,44 га. Вказаний договір зареєстрований у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Гейківської сільської Ради за № 479 (а.с.8).
Пунктом 2.2. Договору передбачено, що за користування земельною ділянкою орендар сплачує орендну плату в натуральній формі. Орендар сплачує орендну плату протягом терміну дії договору не пізніше як термін від 15 вересня до 30 листопада кожного року. Розмір платежів за окремими формами оплати щороку погоджується між сторонами шляхом унесення змін або доповнень до цього договору (додатку).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що не оспорювалося сторонами.
На теперішній час позивачі є власниками земельної частки (паю) площею 6,4600 га, кадастровий номер 1221881400:05:001:0057, що розташована на території Гейківської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 10.08.2016 року, державним нотаріусом Четвертої криворізької державної нотаріальної контори Артеменко Л.М., зареєстрованого у реєстрі за №970 (а.с. 7).
В позовній заяві позивачі зазначали, що відповідач з 01.07.2007 по 24.05.2019 року не сплачував орендну плату за землею, але користувався нею.
Відповідно до розрахунку позивачів розмір орендної плати за вказаний період складає 62 075,45 грн.
Вказаний розрахунок зроблено на підставі Указу Президента Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)» зі змінами, внесеними Указом Президента України Про невідкладні заходи щодо захисту власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)» №725/2008 від 19.08.2008р, яким встановлено розмір плати за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) у розмірі не менше 3 відсотків визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю) та поступового збільшення цієї плати залежно від результатів господарської діяльності та фінансово-економічного стану орендаря.
Позивачі у відповіді на відзив (а.с. 53-54) вказували на те, що строк дії спірного договору оренди земельної ділянки укладеного між їх батьком ОСОБА_3 та відповідачем 04.10.2000, закінчився у 2005 році. Батько помер в 2007 року, акту прийому-передачі земельної ділянки укладено не було, у зв`язку з чим вважають, що строк договору оренди вважається продовженим.
Як на підтвердження користування відповідачем спірною земельною ділянкою в 2016 році позивачами надано копію акта від 2016 року, в якому зазначено що земельна ділянка кадастровий номер 1221881400:05:001:0057 станом на день складення акту обробляється ТОВ СП Скоріон та засіяна агрокультурою соняшник.
Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, на підставі досліджених доказів наданих сторонами виходив з того, що позивачами не надано суду належних і допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог, туму заявлені вимоги задоволенню не підлягають та, оскільки у задоволені позову відмовлено по суті, строк позовної давності про який просив представник відповідача застосуванню не підлягає.
Колегія суддів повністю погоджується із висновками суду першої інстанції викладеними у судовому рішенні та не може погодитись із доводами позивачів, викладеними в апеляційній скарзі, з огляду на таке.
За вимогами ст.ст.263, 264 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності на підставі закону, ;що регулює подібні відносини, або керуючись загальними засадами і змістом законодавства України.
Обґрунтованим визнається рішення, у якому повно відображені обставини, що мають значення для цієї справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
При ухваленні рішення суд зобовязаний зясувати питання, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обовязково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.
Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи позивачів, викладені в апеляційній скарзі вважає, що суд першої інстанції у повній мірі з`ясував всі обставини, які мають значення для справи, та виконав усі вимоги цивільного судочинства, у зв`язку із чим рішення в даній справі є законним і належним чином обґрунтованим.
За змістом положень ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.
Відповідно до ч.1 ст.627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ст.13 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Статтею 14 Закону України Про оренду землі встановлено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.
Відповідно до ст.21 Закону України Про оренду землі , орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Так з пунктом 2.3 Договору оренди земельної частки (паю) вбачається, що строк дії договору становить 5 років, з 04.10.2000 по 30.11.2005. Визначено, що договір може бути припинений у будь-який час за взаємною згодою сторін. Сторони мають паво відмовитися від виконання умов цього договору в односторонньому порядку. В разі переходу права власності до інших осіб договір оренди зберігає чинність для нового власника.
В абзаці 4 розділу 3 договору передбачено, що сторони мають право, у разі закінчення дії договору до закінчення польових робіт термін оренди земельної частки (паю) продовжити до повного завершення збирання врожаю, вносити зміни та доповнення у договорі за згодою обох сторін у письмовій формі.
Складення акту прийому-передачі земельної ділянки договором не передбачено.
Позивачами на підтвердження користування відповідачем спірною земельною ділянкою в 2016 році суду було надано копію акта від 2016 року, де зазначено що земельна ділянка кадастровий номер 1221881400:05:001:0057 станом на день складення акту обробляється ТОВ СП Скоріон та засіяна агрокультурою соняшник.
Суд першої інстанції, оцінивши наданий позивачами Акт не взяв його до уваги, визнавши неналежним та недопустимим доказом, пославшись на те, що цей доказ складено без точної дати його складення (число, місць) та заперечується відповідачем.
Нормами статті 187 Земельного кодексу України визначено, що контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.
Відповідно до положень ст. 189 Земельного кодексу України самоврядний контроль за використанням та охороною земель здійснюється сільськими, селищними, міськими, районними та обласними радами.
У статті 12 Земельного кодексу України визначені повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст, до, яких зокрема належить: вирішення земельних спорів (п. й); вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону (п.к).
Виходячи з наведених норм матеріального права, позивачі на підтвердження своєї позиції щодо продовження користування відповідачем належною останнім земельною ділянкою мали можливість звернутися до Гейківської сільської ради на території якої розташована спірна земельна ділянка з питанням про складення відповідного акту про використання ТОВ СП Скоріон належної їм земельної ділянки, який був би належним та допустимим доказом для суду, однак таким правом не скористались.
Щодо клопотання позивачів про виклик та допит свідків: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , які складали Акт у 2016 р., то ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 19 березня 2021 року при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження було відмовлено в його задоволенні, оскільки справа призначена до розгляду в порядку ч.13 ст.7, ч.2 ст.369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи.
Окремо слід зазначити, що таке клопотання позивачами до суду першої інстанції не подавалось позивачами.
Судом першої інстанції досліджена надана стороною відповідача Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна та встановлено, що 07.10.2016 року між позивачами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ФГ Міллер Руслан Генріхович укладено договір оренди спірної земельної ділянки строком на сім років з правом пролонгації. Вказаний договір зареєстрований в державному реєстрі прав за №16988789 (а.с. 82, 96-97).
Отже, наданий відповідачем доказ повністю спростовує доводи сторони позивачів про користування ТОВ СП Скорпіон належною їм земельною ділянкою у період з 2016 року по 2019 рік.
Частиною 3 статті 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Доводи позивачів про те, що особи які представляли інтереси відповідача ТОВ СП Скорпіон - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не мали на це законних повноважень і суд не мав законного права приймати, як доказ та посилатись у своєму рішенні на документи, які були подані цими представниками, колегія суддів вважає необґрунтованими і їх відхиляє, виходячи з наступних підстав.
За змістом ч.1 ст.58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до положень ч.3 ст.58 ЦПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Згідно п.1 ч.1 ст.62 ЦПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.
Відповідно до ч.3 ст.62 ЦПК України довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
Так з наявної в матеріалах справи копії Довіреності від 14 жовтня 2019 року вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство Скорпіон (код ЄДРПОУ 21900854), далі за текстом Товариство, в особі директора Немикіна Юрія Миколайовича, який діє на підставі Статуту, уповноважує адвоката Панкєєва Ярослава Володимировича, який діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серія ЗП №2065 від 12.03.2019, виданого на підставі рішення Ради адвокатів Запорізької області від 12.03.2019 №06, ІD картка №003239590 виданий 1234, 12.04.2019 року, представляти інтереси та виступати від імені Товариства в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, усіх судових органах та інстанціях України…
Довіреність підписана директором Товариства ОСОБА_9 , не завірена печаткою Товариства (а.с.27, 36).
З копії Довіреності від 08 вересня 2020 року видно, що Товариство з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство Скорпіон (код ЄДРПОУ 21900854), далі за текстом Товариство, в особі директора ОСОБА_9 , який діє на підставі Статуту, уповноважує ОСОБА_5 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Центрально-Міським РВ ГУ ДМСУ в Дніпропетровській області, 09 вересня 2015 року, представляти інтереси та виступати від імені Товариства в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, усіх судових органах та інстанціях України…
Довіреність підписана директором Товариства Немикіним Ю.М., завірена печаткою Товариства (а.с.72).
Перевіривши наявні у справі копії довіреностей, виданих відповідачем на представництво його інтересів в суді першої інстанції ОСОБА_4 та ОСОБА_5 колегія суддів вважає, що повноваження цих представників на представництво інтересів сторони відповідача підтверджені належним чином у відповідності з наведеними вище нормами процесуального права, у зв`язку з чим доводи скаржників у цій частині не бере до уваги.
На підставі наведеного вище, колегія суддів вважає, що, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду належним чином обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв`язку із чим апеляційна скарга позивачів підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін.
Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 381,382 ЦПК України, Дніпровський апеляційний суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 13 січня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст судового рішення складено 13 травня 2021 року.
Головуючий:
Судді:
Суд | Дніпровський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 13.05.2021 |
Оприлюднено | 14.05.2021 |
Номер документу | 96865143 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Дніпровський апеляційний суд
Бондар Я. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні