Постанова

від 12.05.2021 по справі 120/7130/20

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/7130/20

Головуючий у 1-й інстанції: Альчук М.П.

Суддя-доповідач: Залімський І. Г.

12 травня 2021 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Залімського І. Г.

суддів: Сушка О.О. Мацького Є.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18 січня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форми "Ф" від 22.08.2019 №92333-5306-0208, №92332-5306-0208, №92330-5306-0208, №8672780-5306-0208, якими визначені податкові зобов`язання позивача за платежем орендна плата з фізичних осіб у сумі 35755,33 грн за 2017, 2018, 2019 та 2020 рік відповідно.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 18.01.2021 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18.01.2021 скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що ПК України передбачає порядок визначення орендної плати за землю, а тому саме у договорі оренди визначаються розмір та умови сплати орендної плати.

Розмір орендної плати за земельну ділянку визначався на підставі відповідного договору, укладеного між позивачем та Козятинською міською радою в розмірі 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Козятинською міською радою повідомлення про зміну розміру орендної плати позивачу не надходили, рішення про затвердження нормативно-грошової оцінки земель міста Козятин депутатами 7 скликання міської ради не приймалось.

Зміна нормативної грошової оцінки внаслідок індексації є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договорів оренди землі його учасниками. Зазначене не тягне автоматичної зміни умов договорів щодо розміру орендної плати.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу позивача в якому вказав на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, а також на безпідставність доводів апеляційної скарги. Зауважив, що Козятинська міська рада листом повідомила регіональне управління ДПС, про оформлення фізичними особами договорів оренди на земельні ділянки, за наслідком чого податковим органом винесено оскаржувані рішення з урахуванням індексу інфляції станом на 2017 рік та розміру орендної плати в сумі 4% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30.03.2021, з урахуванням п.7 ч.1 ст.306, ст.307, 311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Встановлено, що 01.07.2015 між ОСОБА_1 (Орендар) та Козятинською міською радою (орендодавець) укладено договір оренди землі, пунктом 1 якого передбачено, що орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель, споруд підприємствами переробної, машинобудівної та іншої промисловості площею 5000 кв. м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Пунктами 2, 4, 8 договору визначено, що в оренду передається земельна ділянка площею 5000 кв.м. за кадастровим номером 0510500000:00:052:0022.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 588476 грн, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 23539,04 грн в рік, що складає 4% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки.

Відповідно до п.9 договору обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

За змістом пунктів 11, 32 договору, розмір орендної плати може переглядатись, зокрема у разі зміни коефіцієнтів індексації, шляхом змін умов договору у письмовій формі за взаємною згодою сторін.

Козятинською міською радою Вінницької області листами від 25.10.2019 №110/19 та від 20.01.2020 №144/20 повідомлено Козятинське управління ГУ ДПС у Вінницькій області про оформлення фізичними особами договорів оренди на земельні ділянки.

Листом №1856/20 від 14.12.2020 Козятинською міською радою Вінницької області повідомлено податковий орган про розмір орендної плати по договору оренди від 01.07.2015, укладеного з позивачем, яка становить 35755,33 грн.

22.08.2019 Козятинським управлінням ГУ ДФС у Вінницькій області на підставі отриманих даних про перелік орендарів земельних ділянок сформовано податкові повідомлення-рішення форми "Ф":

- №92333-5306-0208, яким визначено податкове зобов`язання позивача за платежем орендна плата з фізичних осіб за 2017 рік у сумі 35755,33 грн;

- №92332-5306-0208, яким визначено податкове зобов`язання позивача за платежем орендна плата з фізичних осіб за 2018 рік у сумі 35755,33 грн;

- №92330-5306-0208, яким визначено податкове зобов`язання позивача за платежем орендна плата з фізичних осіб за 2019 рік у сумі 35755,33 грн;

- №8672780-5306-0208, яким визначено податкове зобов`язання позивача за платежем орендна плата з фізичних осіб за 2020 рік у сумі 35755,33 грн.

Позивач не погодився із вказаними рішеннями, а тому звернувся до суду.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що не знайшло свого відображення твердження позивача стосовно того, що податковим органом під час здійснення перевірки протиправно збільшено розмір орендної плати. Так, щорічні коефіцієнти індексації встановлюються не рішеннями рад, а їх щороку розраховує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік. Оскільки за договором оренди позивач визначено орендну плату у розмірі 23539,04 грн, позивач мав сплачувати у 2017-2020 року вказану орендну плату із застосуванням індексу інфляції за 2015, 2016 роки у розмірі 35755,33 грн. При цьому, позивачем орендна плата за 2017-2020 роки не сплачена.

Колегія суддів не погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі, який, за змістом статті 13 цього Закону є договором, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно зі статтею 15 Закону України "Про оренду землі" орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, є однією із істотних умов договору.

У статті 21 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди, розмір якої, умови і строки внесення встановлюються за згодою сторін у договорі (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до ПК України) та обчислення якої здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором.

За змістом статті 30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Згідно підпункту 9.1.10 пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України плата за землю належить до загальнодержавних податків і зборів, яка в силу вимог підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 цього ж Кодексу є податком і справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до пункту 269.1 статті 269 ПК України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Останні ж, як визначає зміст підпункту 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 ПК України, - це особи, яким, зокрема, на умовах оренди надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності.

Отже, Податковий кодекс України визначив обов`язки орендаря сплачувати земельний податок у формі орендної плати.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - це обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Справляння плати за землю, в тому числі і орендної плати, здійснюється відповідно до положень розділу XII ПК України.

За змістом статті 288 ПК України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, платник орендної плати - орендар земельної ділянки, об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Відповідно до ч.5 ст.5 Закону України "Про оцінку земель" для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності використовується нормативна грошова оцінка.

Отже, з моменту укладення між ОСОБА_1 та Козятинською міською радою договору оренди землі від 01.07.2015, у позивача виник обов`язок сплачувати орендну плату у розмірі, визначеному у договорі, а саме 23539,04 грн.

Доказів виконання позивачем вказаного обов`язку матеріали справи не містять, що свідчить про правомірність спірних рішень у частині нарахування позивачу орендної плати у розмірі 23539,04 грн.

Разом з цим, апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо можливості збільшення розміру орендної плати у 2017-2020 роках за рахунок використання коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки за 2015 та 2016 роки.

Згідно пунктів 289.1 та 289.2 статті 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою:

Кi = І:100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік.

У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Аналіз наведених положень ПК України, Закону України "Про оцінку земель" та Закону України "Про оренду землі" дає підстави для висновку, що зазначені законодавчі акти не встановлюють конкретного розміру орендної плати за земельну ділянку, який має бути зазначено в договорі оренди. ПК України передбачає порядок визначення орендної плати за землю, а тому саме у договорі оренди визначаються розмір та умови сплати орендної плати.

Необхідно зауважити, що умовами договору оренди від 01.07.2015 не передбачено збільшення розміру орендної плати внаслідок індексації нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Вказаний договір передбачає лише обчислення розміру орендної плати з урахуванням індексу інфляції, що не є тотожним індексації нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Хоча природа як індексації нормативної грошової оцінки, так і індексації орендної плати базується на індексі споживчих цін, обрахованих Державною службою статистики України, проте механізм їх застосування є різними як за правовим змістом так і за суб`єктами застосування. Зокрема, індексація нормативної грошової оцінки здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, із застосуванням певної методики (стаття 289 ПК України).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди (абзац 3 статті 21 Закону України "Про оренду землі"). Отже, за загальним правилом індексувати необхідно лише орендну плату, якщо інше не передбачено у договорі оренди. Індексація ж нормативної грошової оцінки має використовуватися, як правило, для визначення розміру земельного податку за відсутності договору оренди земельної ділянки або під час внесення відповідних змін до вже діючого договору оренди за згодою сторін такого договору. Якщо обов`язкова індексація нормативної грошової оцінки не визначена у договорі, то обчислення орендної плати відбувається відповідно до наведеної норми Закону (індексується лише орендна плата).

Зміна нормативної грошової оцінки внаслідок індексації є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договорів оренди землі його учасниками. Зазначене не тягне автоматичної зміни умов договорів щодо розміру орендної плати.

Разом з цим, сторонами договору оренди від 01.07.2015 не укладено додаткову угоду до договору оренди щодо перерахунку орендної плати з урахуванням коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки землі.

З урахуванням наведеного апеляційний суд вважає безпідставним автоматичне застосування індексації нормативної грошової оцінки земельної ділянки під час розрахунку орендної плати на підставі положень ПК України. Так, розмір орендної плати за умовами договору має обраховуватись з урахуванням індексу інфляції, а нарахування орендної плати за спірний період із застосуванням коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель є безпідставним, оскільки між сторонами не було укладено додаткової угоди до договору оренди щодо перерахунку орендної плати з урахуванням коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки землі.

Вказані висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, яка висловлена у постанові від 16.03.2020 у справі №922/1658/19.

Таким чином, апеляційний суд вважає протиправними податкові повідомлення-рішення від 22.08.2019 №92333-5306-0208, №92332-5306-0208, №92330-5306-0208, №8672780-5306-0208, у частині визначення податкового зобов`язання позивача за платежем орендна плата з фізичних осіб за 2017, 2018, 2019 та 2020 рік відповідно, з урахуванням у складі такого зобов`язання розміру індексації нормативної грошової оцінки землі у сумі 12 216,29 грн.

При цьому, спірні рішення є правомірними у частині визначення податкового зобов`язання позивача за платежем орендна плата з фізичних осіб у сумі 23539,04 грн за 2017, 2018, 2019 та 2020 рік відповідно.

У відповідності із ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Зважаючи на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, що призвело до неправильного вирішення справи, рішення суду першої інстанції належить скасувати і ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову.

Відповідно до ч.6 ст.139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Частиною першою, сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивач звернувся до суду із позовними вимогами майнового характеру у сумі 143021,33 грн за що сплатив судовий збір у сумі 1430,22 грн за подання позовної заяви та у сумі 2145,33 грн за подання апеляційної скарги.

Оскільки за результатом судового розгляду даної справи суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення позову в частині задоволення майнових вимог позивача в сумі 48865,16 грн, позивачу підлягає поверненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень судовий збір в сумі 1221,77 грн.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18 січня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування рішень скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.08.2019 №92333-5306-0208 у частині визначення податкового зобов`язання позивача за платежем орендна плата з фізичних осіб за 2017 рік у сумі 12 216,29 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.08.2019 №92332-5306-0208 у частині визначення податкового зобов`язання позивача за платежем орендна плата з фізичних осіб за 2018 рік у сумі 12 216,29 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.08.2019 №92330-5306-0208 у частині визначення податкового зобов`язання позивача за платежем орендна плата з фізичних осіб за 2019 рік у сумі 12 216,29 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.08.2019 №8672780-5306-0208 у частині визначення податкового зобов`язання позивача за платежем орендна плата з фізичних осіб за 2020 рік у сумі 12 216,29 грн.

Відмовити у задоволенні позову в іншій частині.

Стягнути з Головного управління ДПС у Вінницькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1221,77 грн.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Залімський І. Г. Судді Сушко О.О. Мацький Є.М.