Ухвала

від 12.05.2021 по справі 540/2371/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 травня 2021 року

м. Київ

справа № 540/2371/20

адміністративне провадження № К/9901/15336/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єресько Л.О.,

суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2021 року у справі № 540/2371/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області, 13 Державної пожежно-рятувальної частини Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

УСТАНОВИВ:

19.08.2020 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області (далі - ГУ ДСНС України у Херсонській області), 13 Державної пожежно-рятувальної частини ГУ ДСНС України у Херсонській області про визнання протиправним та скасування наказу від 20.07.2020р. № 187 Про звільнення із служби цивільного захисту ; поновлення його на посаді пожежного-рятувальника 13 Державної пожежно-рятувальної частини ГУ ДСНС України у Херсонській області з 21.07.2020р.; стягнення з 13 Державної пожежно-рятувальної частини ГУ ДСНС України у Херсонській області на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2020 року позов задоволено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області та 13 Державна пожежно-рятувальна частина Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області оскаржили його в апеляційному порядку.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2021 року апеляційні скарги Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області, 13 Державної пожежно-рятувальної частини Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області задоволено частково. Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2020 року скасовано в частині стягнення з 13 Державної пожежно-рятувальної частини Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за період вимушеного прогулу з 21 липня 2020 року по 07 грудня 2020 року в сумі 45957,80 грн. Ухвалено у цій частині постанову, якою стягнуто з 13 Державної пожежно-рятувальної частини Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за період вимушеного прогулу з 21 липня 2020 року по 07 грудня 2020 року в сумі 50318 грн 10 коп. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з того, що за всіма працівниками, призваними на строкову військову службу, на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи, посада і компенсуються з бюджету середній заробіток на підприємстві, де працівник працював на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Перевіривши зміст оскаржуваного судового рішення, доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції виходить з наступного.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондують приписи статті 14 Закону України Про судоустрій і статус суддів і статті 13 КАС України.

Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Водночас пунктом 2 частини п`ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Пункт 20 статті 4 КАС України надає визначення терміну адміністративна справа незначної складності- як адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

У свою чергу, за змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України Про запобігання корупції (у редакції чинній на час звернення позивача до суду) займають відповідальне та особливо відповідальне становище (пункт 17 статті 4, пункт 1 частини шостої статті 12 вказаного Кодексу).

Виключень щодо посади позивача у цій справі відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України у системному зв`язку з положеннями статті 50 Закону України Про запобігання корупції не встановлено.

Водночас законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм або ж становить значний суспільний інтерес чи має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.

Касаційна скарга не містить аргументів, які б свідчили про значний суспільний інтерес саме до цієї конкретної справи й вказували на те, що предмет даного спору стосується питань, які мають виняткове значення для суспільства. Не наведено в касаційній скарзі скаржником і обґрунтувань щодо винятковості цієї справи для відповідача.

Питання права, які мають фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, можуть охоплювати правові явища, що є найбільш суттєвими для такої практики та формування її однаковості. До таких явищ можна віднести систематичне порушення державою норм матеріального та процесуального права які зачіпають інтереси великого кола осіб, що супроводжуються чималою кількістю оскарження таких рішень у подібних справах, тощо.

При цьому, скаржником не наведено обставин, які б свідчили про наявність у справі ознак її суспільної важливості або виняткового значення, а також не виділено особливо рідкісних, унікальних вимог, що дають підстави вважати, що вона має значення для уніфікованого розуміння та застосування права для сторін спору. Допустимість відкриття касаційного провадження, якщо справа становить значний суспільний інтерес чи має виняткове значення для скаржника, зумовлена потребою забезпечення єдності судової практики. Йдеться про реалізацію принципів верховенства права та правової визначеності, рівності перед законом і судом з метою гарантування розумної передбачуваності судового рішення.

На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.

Крім того, рішення у цій справі ухвалено з урахуванням правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 16 жовтня 2020 року у справі №120/1630/19-а щодо застосування норм права у подібних правовідносинах відповідно до якої громадяни України, призвані на строкову військову службу під час особливого періоду, користуються передбаченими частиною третьою статті 119 КЗпП гарантіями щодо збереження місця роботи та середньомісячного заробітку, і колегія суддів не вбачає правових підстав для відступу від неї, а скаржником належних обґрунтувань, визначених пунктом 2 частини четвертої статті 328 КАС України у касаційній скарзі не наведено.

Таким чином аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з установленими судами обставинами цієї адміністративної справи не дають підстав для висновку про наявність обставин, наведених у підпунктах "а"-"г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Скаржник мотивує свою касаційну скаргу тим, що судові рішення ухвалені у даній справі на підставі неповного та без всебічного з`ясування обставин. Однак в чому саме полягає фундаментальне значення саме цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб`єктів правовідносин скаржником не обґрунтовано.

За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2021 року у справі № 540/2371/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області, 13 Державної пожежно-рятувальної частини Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіЛ.О. Єресько А.Г. Загороднюк В.М.Соколов