Ухвала

від 12.05.2021 по справі 320/5306/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 травня 2021 року

м. Київ

справа № 320/5306/20

адміністративне провадження № К/9901/14503/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В.,

суддів: Бившевої Л.І., Гончарової І.А.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.03.2021 у справі №320/5306/20 за адміністративним позовом Приватного підприємства Ольга і Юрій до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення ,

УСТАНОВИВ:

Приватне підприємство Ольга і Юрій звернулось до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21.09.2020 адміністративний позов задоволено.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.03.2021 у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 21.09.2020 у справі №320/5306/20 відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції Головне управління Державної податкової служби у Київській області 21.04.2021 звернулось з касаційною скаргою та заявою про поновлення процесуального строку до Верховного Суду.

В обґрунтування підстав для поновлення строку касаційного оскарження відповідач вказує на наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав, передбачених статтями 44, 328 КАС України щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку в найкоротші строки.

Так, Головне управління Державної податкової служби у Київській області посилається на те, що з текстом оскаржуваної ухвали представник заявника ознайомився лише 23.03.2021, тобто з моменту отримання поштового відправлення, в якому судом апеляційної інстанції було направлено копію вказаного рішення на адресу податкового органу.

У підтвердження наведених обставин заявником надано копію поштового конверта, в якому судом апеляційної інстанції 22.03.2021 (згідно з відтиском поштового штемпелю) надіслано відповідачу копію оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції.

Згідно з результатом електронного пошуку поштових відправлень на офіційному сайті Українського державного підприємства поштового зв`язку Укрпошта (www.ukrposhta.com) відправлення за номером 0102932677978, яким направлено позивачу копію ухвали від 15.03.2021, надіслане судом 22.03.2021 та вручене адресату 23.03.2021.

Таким чином, наведені відповідачем обставини щодо отримання 23.03.2021 повного тексту ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.03.2021 підтверджуються належними доказами.

Враховуючи викладене, а також положення вимог частини другої статті 329 КАС України, згідно з якими учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення, суд вважає, що підстави пропуску позивачем строку на касаційне оскарження є поважними, у зв`язку з чим такий строк підлягає поновленню.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою судом з`ясовані такі обставини.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21.09.2020 адміністративний позов Приватного підприємства Ольга і Юрій задоволено частково.

Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Головне управління Державної податкової служби у Київській області звернулось до Шостого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2020 апеляційну скаргу податкового органу залишено без руху у зв`язку з несплатою судового збору та встановлено десятиденний термін з моменту отримання копії ухвали для надання документа про сплату судового збору.

Станом на час прийняття цього судового рішення, недоліки апеляційної скарги усунуто не було, судовий збір за її подання у встановленому законом розмірі не сплачено.

При цьому протягом встановленого судом строку, скаржник подав до суду клопотання, у якому наголосив на неправильному обрахунку судом апеляційної інстанції розміру судового збору.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.11.2020 апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області повернуто заявнику, оскільки недоліки апеляційної скарги не були усунуті у визначений судом строк.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Головне управління Державної податкової служби у Київській області вдруге 15.01.2021 звернулось з апеляційною скаргою до Третього апеляційного адміністративного суду.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2021 апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з пропуском процесуального строку та встановлено десятиденний термін з моменту отримання копії ухвали для надання обґрунтованої заяви про поновлення процесуального строку.

На виконання вимог ухвали до суду від представника апелянта надійшло клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги, в якому зазначено про те, що строк на звернення до суду з апеляційною скаргою було пропущено, оскільки первинну апеляційну скаргу подано у встановлений приписами КАС України строк, однак, її було повернуто, у зв`язку з відсутністю коштів на сплату судового збору.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.03.2021 наведені в заяві підстави пропуску процесуального строку визнані неповажними та відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 21.09.2020 у справі №320/5306/20.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції зазначив, що невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень

Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.

Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи наведене, за результатами оцінки зазначених у надісланій на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, заяві про поновлення строку апеляційного оскарження підстав суддя-доповідач може визнати їх поважними та відкрити апеляційне провадження або визнати такі підстави неповажними, у зв`язку з чим відмовити у відкритті касаційного провадження на підставі частини третьою статті 298 КАС України.

Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції ухвалою від 08.02.2021 надавав податковому органу достатній строк для усунення недоліків вдруге податної апеляційної скарги щодо надання клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження з наведенням причин поважності пропуску такого строку.

Доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації відповідачем права на апеляційне оскарження судового рішення не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Відтак, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 5 частини першої та частиною другої статті 333 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Визнати поважним підстави пропуску Головним управлінням Державної податкової служби у Київській області строку на касаційне оскарження ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.03.2021 у справі №320/5306/20.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Київській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.03.2021 у справі №320/5306/20 за адміністративним позовом Приватного підприємства Ольга і Юрій до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення .

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева І.А. Гончарова