Ухвала

від 13.05.2021 по справі 640/22075/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 травня 2021 року

Київ

справа №640/22075/19

адміністративне провадження №К/9901/15769/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Губської О.А.,

суддів - Білак М.В., Жука А.В.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 листопада 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2021 року в справі №640/22075/19 за позовом Комунального підприємства Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про визнання дій протиправними та скасування рішень, встановлення відсутності компетенції,

в с т а н о в и в :

Комунальне підприємство Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві, в якому просило:

-визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві від 12.07.2019 №3249 щодо здійснення позапланової перевірки Комунального підприємства Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва щодо стану виконання п.п. 2 та 3 припису Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві від 11.04.2019 №385;

-визнати протиправним та скасувати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін Комунальним підприємством Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва від 07.08.2019 №26, прийняте т.в.о. заступника начальника Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві Карауловим В.Д.;

-встановити відсутність повноважень Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві на проведення (здійснення) заходів державного нагляду (контролю) з моменту державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 листопада 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2021 року, позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін КП Керуюча компанія з обслуговування житлового Фонду Солом`янського району м. Києва від 07.08.2019 №26. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями, відповідачем подано касаційну скаргу, яка надійшла до суду касаційної інстанції 30 квітня 2021 року.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Аналіз матеріалів касаційної скарги свідчить про її невідповідність вимогам статті 330 КАС України.

Пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України встановлено, що у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Отже, системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

У касаційній скарзі підставою для відкриття касаційного провадження скаржник зазначає пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України та посилається на постанову Верховного Суду від 11 березня 2021 року у справі №808/3059/17.

При цьому, варто зауважити, що недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, скаржник повинен вказати щодо застосування якої саме норми права в ній викладено висновок, а також обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними .

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

Так, у справі №808/3059/17 Товариство з обмеженою відповідальністю Гірничодобувна компанія Мінерал звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Державної екологічної інспекції у Запорізькій області, у якому просило визнати протиправними дії Державної екологічної інспекції у Запорізькій області щодо проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ Гірничодобувна компанія Мінерал та складення акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ Гірничодобувна компанія Мінерал ; визнати протиправним та скасувати акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ Гірничодобувна компанія Мінерал , який складено Державною екологічною інспекцією у Запорізькій області за результатами проведеної перевірки на підставі наказу Державної екологічної інспекції у Запорізькій області від 08 вересня 2017 року № 388; визнати протиправним та скасувати припис Державної екологічної інспекції у Запорізькій області від 29 вересня 2017 року № 43.

Натомість, у справі №640/22075/19 Комунальне підприємство Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві з вимогами про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві від 12.07.2019 №3249 щодо здійснення позапланової перевірки Комунального підприємства Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва щодо стану виконання п.п. 2 та 3 припису Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві від 11.04.2019 №385; визнання протиправним та скасування рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін Комунальним підприємством Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва від 07.08.2019 №26; встановлення відсутності повноважень Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві на проведення (здійснення) заходів державного нагляду (контролю) з моменту державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Отже, правовідносини у справі №808/3059/17 та у даній справі вважатись подібними не можуть, оскільки суб`єктний склад учасників відносин не є тотожними, а також позовні вимоги у зазначених справах є дещо відмінними.

З урахуванням викладеного, у разі оскарження відповідачем постанови суду апеляційної інстанції на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, необхідно було б зазначити іншу постанову Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 4 статті 328 КАС України, заявник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій застосовано неправильно, а також обґрунтувати, у чому полягає помилка судів під час застосування відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

Разом з тим, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 4 статті 328 КАС України треба зазначати, щодо яких саме правовідносин Верховний Суд ще не сформував правового висновку.

У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо неналежного дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При цьому, з урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Крім того, відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.

Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду встановлена на рівні 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З матеріалів касаційної скарги та прийнятих у цій справі судових рішень вбачається, що позивач у цій справі є юридичною особою, яка звернулася до суду в 2019 році та заявила три позовних вимоги немайнового характеру.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір за подання до суду юридичною особою позовної заяви немайнового характеру сплачується 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб судового збору.

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Станом на 1 січня 2019 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складав 1921 грн.

Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, складає 11526,00 грн (200% від 5763,00).

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/ 22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102 Судовий збір (Верховний Суд, 055) ; призначення платежу - *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб, реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від

---

(Дата оскаржуваного рішення) по справі

---

(Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний адміністративний суд) (назва суду, де розглядається справа).

Згідно із частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду уточненої касаційної скарги (заяви про уточнення касаційної скарги) із зазначенням підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав) та викладенням відповідних обґрунтувань, із наданням її копії відповідно до кількості учасників справи, а також документа про сплату судового збору.

На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 332 КАС України,

у х в а л и в :

Касаційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 листопада 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2021 року в справі №640/22075/19 за позовом Комунального підприємства Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про визнання дій протиправними та скасування рішень, встановлення відсутності компетенції залишити без руху.

Надати скаржнику строк у десять днів із дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку касаційної скарги, зазначеного у мотивувальній частині ухвали.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху в установлений судом строк, касаційну скаргу буде повернуто скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач О. А. Губська Судді М. В. Білак А. В. Жук