Постанова

від 12.05.2021 по справі 311/1767/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 12.05.2021 Справа № 311/1767/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 22-ц/807/1222/21 Головуючий у 1-й інстанції: Сидоренко Ю.В.

Є.У.№ 311/1767/18 Суддя-доповідач: Кочеткова І.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2021 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ:

головуючого: Кочеткової І.В.,

суддів: Кримської О.М.,

Дашковської А.В.

секретар: Волчанова І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ Агропромислова компанія Істок про визнання додаткової угоди недійсною,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі адвоката Козій Дар`ї Олександрівни на додаткове рішення Василівського районного суду Запорізької області від 20 листопада 2020 року,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 17 червня 2020 року задоволено позов ОСОБА_1 до ТОВ Агропромислова компанія Істок про визнання додаткової угоди недійсною . Визнано недійсною Додаткову угоду до Договору оренди земельної ділянки №289 від 01 серпня 2008 року, розташованої на території Балківської сільської ради Василівського району Запорізької області, загальною площею 7,95 га, укладену 15 червня 2017 року між ОСОБА_2 та ТОВ АПК Істок . Стягнуто з ТОВ Агропромислова компанія Істок на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 704,80 гривень.

У червні 2020 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Козій Д.О., звернулася до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення та стягнення з ТОВ АПК ІСТОК на її користь судових витрат, а саме: витрат на експертизу у розмірі 6 280,00 грн., а також витрат на правову допомогу у розмірі 65 850,00 грн.

В обґрунтування поданої заяви зазначала, що на підтвердження позовних вимог за її заявою по справі була призначена судова почеркознавча експертиза, у зв`язку із чим нею понесені витрати на суму 6 280 грн. У суді першої інстанції позивачці надавалася правова допомога адвокатом Козій Д.О. на підставі договорів про надання правової допомоги, за надані послуги ОСОБА_1 сплатила адвокату 65 850 грн. Розмір витрат згідно з актами передбачає як участь адвоката у судових засіданнях та підготовку документів, так і видаткові витрати на відрядження (близько 5000 гривень транспортні витрати на паливо для автомобіля з міста Києва до Запорізької області, близько 900 гривень оплата готелю, та близько 1000 гривень на харчування).

Додатковим рішення Василівського районного суду Запорізької області від 20 листопада 2020 року стягнуто з ТОВ Агропромислова компанія Істок на користь ОСОБА_1 , витрати, пов`язані з проведенням по цивільній справі № 311/1767/18 судово-почеркознавчої експертизи № 23193-23195/19-32 від 15.11.2019 року в розмірі - 6280,00 грн.

В іншій частині заяви відмовлено.

Судове рішення мотивовано тим, що заявником не було надано достатніх та допустимих доказів, а також не наведено обґрунтованих доводів на підтвердження свої вимог. Крім того, позивачем не подавався попередній розрахунок суми судових витрат, а тому на підставі ч.2 ст.134 ЦПК України відсутні підстави для відшкодування витрат на правову допомогу.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 в особі адвоката Козій Д.О. подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись напорушення норм процесуального права, просить додаткове рішення скасувати в частині відмови у задоволенні заяви, та ухвалити нове про задоволення заявив та стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу. Вважає помилковими висновки суду першої інстанції про те, що неподання попереднього розрахунку судових витрат є підставою відмови у їх відшкодуванні. Договір про надання правової допомоги з адвокатом був укладений позивачкою після звернення до суду першої інстанції після з`ясування позиції відповідача по справі, у зв`язку із чим вона не могла передбачити розмір таких витрат.

У запереченнях на апеляційну скаргу відповідач зазначає, що розмір витрат на правову допомогу є занадто високим, не співмірний із складністю справи і вартістю спірної земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої становить 78 000 грн. Вважає правильними висновки суду першої інстанції про відмову у їх відшкодуванні.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача,доводи представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Згідно положень ст.270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених ст.430 цього Кодексу (частина 1). Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення (частина 2).

Виходячи з наведеного, додаткове рішення може бути ухвалено виключено з правових підстав, передбачених ч.1 ст.270 ЦПК України.

Згідно приписів ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

За обставинами справи у травні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом про визнання недійсною додаткової угоди оренди земельної ділянки, укладеної 17 червня 2017 року між ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ТОВ АПК Істок . В обґрунтування своїх вимог посилалася на те, що її мати ОСОБА_2 не мала наміру продовжувати орендні відносини з відповідачем, спірний договір не підписувала.

Рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 17 червня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено, визнано недійсною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки №289 від 01 серпня 2008 року, розташованої на території Балківської сільської ради Василівського району Запорізької області, загальною площею 7,95 га, укладену 15 червня 2017 року між ОСОБА_2 та ТОВ АПК Істок .

Рішення сторонами не оскаржено та набрало законної сили 07 серпня 2020 року, оригінал якого міститься в матеріалах даної справи (т.2 а.с.114,115-118).

Інтереси ОСОБА_1 під час розгляду справи у суді представляла адвокат Козій Д.О., з якою 31 травня 2018 року було укладено Договір № 28-з/18 про надання правової допомоги (т.1 а.с.38-42).

05 жовтня 2018 року позивач і її представник адвокат Козій Д.О. підписали акт приймання-передачі №1 до договору №28-з/18 про надання правової допомоги, в якому зазначено, що на виконання договору адвокат надав, а клієнт прийняв від адвоката такі види правової допомоги:

?відрядження до м. Василівка для ознайомлення з матеріалами справи з 04.06.2018 по 05.06.2018 - 12 год., ознайомлення зі справою - 1 год., опрацювання та аналіз матеріалів справи - 5 год., підготовка пояснень, відповіді на відзив, клопотання про призначення експертизи - 8 год. Вартість вказаних послуг визначена в 13 000 грн.;

?відрядження до м.Василівка для участі у судовому засіданні з 19.07.2018 по 20.07.2018 - 12 год., участь у судовому засіданні 20.07.2018. Вартість таких послуг становить 6 850 грн.;

?підготовка до судового засідання 09.08.2018 - 3год., відрядження до м.Василівка з 09.10.2018 по 10.08.2018-12 год., участь у судовому засіданні 10.08.2018. Вартість послуг 6 500 грн.

Отже, за вказаним актом вартість послуг з урахуванням витрат на відрядження становить 23 650 грн ( т.2, а.с.149-150).

Факт ознайомлення адвоката Козій Д.О. з матеріалами справи 05.06.2018, складання клопотання про відкладення справи, про розгляд справи за правилами загального провадження, про призначення експертизи, відповіді на відзив, участі у судових засіданнях 20.07.2018 з 11.07год. до 12.13 год. 10.08.2018 з 13.16 год. по 15.48 год. підтверджується відповідними письмовими доказами (т.1, а.с.36, 54-56,63-74,80-81, 100-101).

Того ж дня, 05 жовтня 2018 року, ОСОБА_1 уклала з адвокатом ОСОБА_3 додаткову угоду про розірвання договору №28-з/18 про надання правової допомоги, п.2 якої зазначено, що клієнт оплатила послуги за договором на загальну суму 26 350 грн. та не має жодних претензій (т.2, а.с.148).

05 жовтня 2018 року між ОСОБА_1 та Адвокатським бюро Козій Дар`ї , в особі керуючого бюро адвоката Козій Д. О. було укладено Договір № 01/05-10/18 про надання правової допомоги строком до 31 грудня 2019 року(т.1 а.с.152-158) .

Згідно акту приймання-передачі №01 до договору про надання правової допомоги №01/05-10/18 від 30 листопада 2018 року, на виконання договору адвокатським бюро були виконанні такі види правової допомоги:

?підготовка відзиву на апеляційну скаргу ТОВ АПК Істок на ухвалу суду про призначення експертизи з 28.10.2018 по 29.10.2018 - 7 год.;

?відрядження для участі в засіданні апеляційного суду з 27.11.2018 по 28.11.2018 - 12 год.;

?участь 28.11.2018 в судовому засіданні апеляційного суду -1 год.

Вартість послуг за актом становить 14 000 грн., які сплачені позивачем 08.10.2018 і 20.11.2018, що підтверджується меморіальними ордерами (т. 2, а.с.154-157).

Факт виконання зазначених в акті робіт підтверджується відповідними письмовими доказами: відзивом на апеляційну скаргу (т.1, а.с.144-150), протоколом судового засідання апе6ляційного суду від 28.11.2018 з 9.59 год. по 10.11 год. (т.1, а.с.187-188).

24 липня 2019 року позивач і її представник адвокат Козій Д.О. підписали акт приймання-передачі №2 до договору про надання правової допомоги №01/05-10/18, згідно якому на виконання умов договору адвокатським бро виконані такі роботи:

?відрядження для участі 17 липня 2019 року в судовому засіданні у Василівському районному суді з 16.07.2019 по 17.07.2019 - 12 год.;

?участь 17 липня 2019 року в судовому засіданні - 1 год.

Вартість послуг за договором визначена сторонами у розмірі 6 500 грн., які сплачені позивачем 16.07.2019, що підтверджується меморіальним ордером (т.2, а.с.159-160).

Проте, відповідно до протоколу судового засідання від 17.07.2019 ні позивач ОСОБА_1 , ні її адвокат Козій Д.О. до суду не зявилися, участі у судовому засіданні не приймали. (т.1, а.с.39).

Отже, послуги, зазначені в акті від 24.07.2019, за які позивачем сплачено адвокату 6 500 грн., останнім не надавалися.

29 грудня 2019 року між ОСОБА_1 та Адвокатським бюро Козій Дар`ї в особі керуючого бюро адвоката Козій Д.О. було укладено Договір № 02/29-12/19 про надання правової допомоги строком до 31.12.2020 року(т.2 а.с.998-104).

На виконання вказаного договору згідно акту приймання передачі від 19 червня 2020 року адвокатом виконані такі роботи:

?аналіз висновку експертизи та матеріалів справи - 12.03.2020 - 5 год.;

?відрядження до м.Васілвка для участі у судовому засіданні з 16.06.2020 по 17.06.2020 - 12 год.;

?участь у судовому засіданні 17.06.2020 - 2 год.

Вартість послуг за виконані роботи визначена у розмірі 21 200 грн., які сплачені позивачем, що підтверджується меморіальними ордерами від 14 березня 2020 (т.2, а.с.161-163, 164-165).

Факт ознайомлення адвоката з висновком судової почеркознавчої експертизи та участі у судовому засіданні 17.06.2020 з 13.50 год. по 16.10 го. Підтверджується заявою про ознайомлення з матеріалами справи і протоколом судового засідання (т.2, а.с.69,111-113).

Представник відповідача - адвокат Безух А.М. заперечував проти задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення, посилаючись на те, що наданий стороною позивача розрахунок понесених судових витрат є необґрунтований, а їх розмір явно завищений, більше ніж нормативно встановлений в розмірі 3% від оцінки земельної ділянки, а також посилався на те, що попередній розрахунок судових витрат взагалі був відсутній. Просив зменшити витрати на правову допомогу до 1000,00 гривень (т.2 а.с.96)

Відмовляючи у задоволені заяви про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу, суд першої інстанції виходив із того, що заявником не було надано достатніх та допустимих доказів, а також не наведено обґрунтованих доводів на підтвердження свої вимог. Крім того, позивачем не подавався попередній розрахунок суми судових витрат, а тому на підставі ч.2 ст.134 ЦПК України відсутні підстави для відшкодування витрат на правову допомогу.

Втім вказані висновки суду є помилковими.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону додаткове рішення суду першої інстанції в повній мірі не відповідає.

Відповідно до статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Згідно зі статтею 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 ЦПК України).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України);

3) розподіл судових витрат між сторонами(стаття 141 ЦПК України).

Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Відповідно до частини п`ятої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 141 ЦПК України.

Разом із тим у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, наведеного в частині четвертій статті 141 ЦПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 141 цього Кодексу.

Таким чином, у разі недотримання вимог частини п`ятої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята, шоста статті 137 ЦПК України).

Вказана правова позиція щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони узгоджується із правовою позицією, викладеною: в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19; у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: від 03 червня 2020 року у справі № 211/1674/19 (провадження № 61-2679св20), від 19 серпня 2020 року у справі № 195/31/16-ц (провадження № 61-15811св19); у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: від 18 листопада 2020 року у справі № 922/3706/19, від 17 грудня 2020 року у справі № 922/3708/19.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою, шостою, сьомою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою, шостою, сьомою статті 141 ЦПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.

Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Наведене правове обґрунтування надає можливість суду ефективно захистити порушені права заявника, забезпечити реалізацію принципу цивільного судочинства - відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, але у порядку, передбаченому законом.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції посилаючись на ч.2 ст. 134 ЦПК, дійшов помилкового висновку про відмову у стягненні з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу.

Проте, враховуючи вимоги ст. 141 ЦПК України, оцінивши поведінку/дії/бездіяльність обох сторін по справі, виходячи із співмірності, розумності та справедливості, колегія суддів вважає, що вимоги про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу, заявлені ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Колегія суддів враховує, що витрати на правничу допомогу повинні бути співмірними із предметом позову.

При вирішенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд апеляційної інстанції виходить із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір .

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за можливе зменшити суму витрат на правову допомогу, які підлягають стягненню на користь позивача до 20 000 грн. Зазначена сума є розумною та такою, що відображає реальність адвокатських витрат (їх дійсність та необхідність), з урахуванням складності справи, кількості судових засідань, необхідних процесуальних дій сторони, часу, витраченого адвокатом на надання правової допомоги.

Керуючись ст. ст. 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі адвоката Козій Дар`ї Олександрівни задовольнити частково.

Додаткове рішення Василівського районного суду Запорізької області від 20 листопада 2020 року у цій справі в оскаржуваній частині скасувати та ухвалити нове про часткове задоволення заяви про стягнення витрат на правничу допомогу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова компанія Істок (адреса місцезнаходження: вул.Західна буд.56 Б с.Балки Василівського району Запорізької області, ЄДРПОУ - 32396176) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) витрати на правничу допомогу в сумі 20 000 грн. (двадцять тисяч гривень)

У відшкодуванні решти понесених витрат на правничу допомогу відмовити.

В іншій частині додаткове рішення не переглядалося.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 13 травня 2021 року.

Головуючий: І.В. Кочеткова

Судді: А.В. Дашковська

О.М. Кримська