Постанова

від 06.05.2021 по справі 607/1584/20

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/1584/20Головуючий у 1-й інстанції Сташків Н.Б. Провадження № 22-ц/817/466/21 Доповідач - Бершадська Г.В. Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 травня 2021 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Бершадська Г.В.

суддів - Гірський Б. О., Костів О. З.,

з участю секретаря - Панькевич Т.І.

апелянтів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 і їх представника та представників сторін

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на ухвалу Підволочиського районного суду Тернопільської області від 26 лютого 2020 року (постановлену суддею Сташків Н.Б., повний текст якої складено 26 лютого 2020 року) у цивільній справі № 607/1584/20 за позовом ОСОБА_4 до Підприємства об`єднання громадян Харчовик , Публічного акціонерного товариства Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку , Тернопільської філії ДП СЕТАМ , Приватного виконавця Снігур Олега Юрійовича про визнання електронних торгів з реалізації майна недійними,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 звернулась до суду з вказаним позовом. В обґрунтування позову вказала, що у відповідності до умов договору про спільну діяльність від 01.02.2018 року у неї виникає право власності на комплекс будівель (будівля овочевого цеху, склад готової продукції з двома підвалами, пропарочна, сировинна, прохідна, адмінкорпус зі складом, будівля гаражів, будівля туалетів, павільйон, будівля фруктового цеху з двома прибудовами, котельня з двома прибудовами, огорожа та замощення), що знаходяться по АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 .

Вказані спірні приміщення перебували в іпотеці у ПАТ Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку на підставі договору іпотеки від 18.02.2018 року з метою забезпечення виконання зобов`язання по кредитному договору № 01-1/3 від 17.02.2011 року укладеному між Підприємством об`єднання громадян Харчовик (далі ПОГ Харчовик ) та ПАТ Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком .

У зв`язку з невиконанням вказаного кредитного договору та стягнення заборгованості за кредитним договором в судовому порядку спірні приміщення відчужено шляхом проведення електронних торгів.

ОСОБА_4 вважає, що електронні торги проведені ДП СЕТАМ із порушенням вимог законодавства, а відтак є недійсними, оскільки відбувалась реалізація майна право на яке належало їй, а не боржнику. Також не погоджується з вартістю майна (яка визначена суб`єктом оціночної діяльності) виставленого на електронні торги, вважаючи її суттєво заниженою. У зв`язку з чим просила визнати недійсними електронні торги з реалізації спірного майна.

Разом з позовною заявою позивач подав заву про забезпечення позову, в якій просив накласти арешт на майно: комплекс будівель (будівля овочевого цеху, склад готової продукції з двома підвалами, пропарочна, сировинна, прохідна) загальною площею 1627.7 кв.м; комплекс будівель та споруд (адмінкорпус зі складом, будівля гаражів, будівля туалетів, павільйон) загальною площею 1143.5 кв.м.; комплекс будівель та споруд (будівля фруктового цеху з двома прибудовами площею 519.7 кв.м., котельня з двома прибудовами площею 163.8 кв.м., огорожа та замощення); нежитлову будівлю, соковий цех, площею 234, 3 кв.м.; нежитлову будівлю, магазин А, площею 39.0 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_4 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 .

Також просив заборонити приватному виконавцю ОСОБА_5 складати акт про проведені прилюдні торги, виносити постанову про зняття арешту з реалізованого майна та заборонити державним реєстраторам та будь-яким іншим особам, які діють на підставі Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень вчиняти реєстраційні дії та будь-які інші дії стосовно вказаного майна.

ОСОБА_4 вважає, що на прилюдних торгах реалізоване її майно, яке не належало боржнику, а тому просить забезпечити позов у спосіб вказаний в заяві.

Зазначила, що невжиття заходів забезпечення позову завдасть істотної шкоди її інтересам у разі задоволення позову.

Ухвалою Підволочиського районного суду Тернопільської області від 26 лютого 2020 року заяву ОСОБА_4 задоволено частково.

В порядку забезпечення позову накладено арешт на майно: комплекс будівель (будівля овочевого цеху, склад готової продукції з двома підвалами, прапорочна, сировинна, прохідна) загальною площею 1627,7 кв.м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_4 , комплекс будівель та споруд (адмінкорпус зі складом, будівля гаражів, будівля туалетів, павільйон) загальною площею 1143,5 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , комплекс будівель та споруд (будівля фруктового цеху з двома прибудовами площею 519,7 кв.м., котельня з двома прибудовами пл.. 163,8 к5в.м., огорожа та замощення), що знаходяться за адресою АДРЕСА_3 ; нежитлова будівля, соковий цех площею 234,3 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 ;

Заборонити державним реєстраторам та будь-яким іншим особам, які діють на підставі Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень вчиняти реєстраційні дії та будь-які інші дії стосовно вищевказаного майна.

В задоволенні решти вимог заяви відмовлено.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 подали апеляційну скаргу у якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права просять скасувати ухвалу суду першої інстанції і постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_4 про забезпечення позову.

Вказали, що судом не взято до уваги їх інтереси, як переможців торгів та власників майна.

Зазначили, що заява позивача про забезпечення позову не обґрунтована заявником у контексті необхідності застосування таких заходів, а також у контексті їх співмірності та відповідності заявленим вимогам.

Крім того, заборона державним реєстраторам та іншим особам вчиняти дії щодо реєстрації спірного майна порушує їх права як переможців торгів, зокрема на отримання документів на придбане ними майно.

Відзивів на апеляційну скаргу не надходило.

В судовому засіданні ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 і їх представник, подану апеляційну скаргу підтримали і навели доводи аналогічні викладеним в апеляційній скарзі.

Представник ПАТ Промінвестбанк вважає, що ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню.

Представник ПОГ Харчовик подану апеляційну скаргу заперечив, а ухвалу суду першої інстанції вважає законною.

Представник ОСОБА_4 вважає ухвалу суду законною.

Приватний виконавець Снігур О.Ю. та ДП «Сетам» будучи належним чином повідомленими про час і місце розгляд справи в судове засідання не з`явились.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, заслухавши пояснення учасників справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Судом встановлено, що рішенням Господарського суду Тернопільської області від 19.11.2018 року, яке залишено без змін Постановою Західного апеляційного господарського суду від 22.04.2019 року та Постановою Верховного Суду від 06.11.2020 року, позовні вимоги ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" задоволено частково; стягнуто з Підприємства об`єднання громадян "Харчовик" на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк": 222 626 грн 90 коп. заборгованості по процентам за період з 01.12.2012 року по 18.07.2018 року; 170 749 грн 80 коп. пені по простроченому кредиту за період з 24.11.2012 року по 18.07.2018 року; 1 559 грн 73 коп. 3% річних по простроченому кредиту за період з 03.10.2011 року по 30.11.2012 року; 91 627 грн 21 коп. суми здорожчання простроченого кредиту, виходячи із індексу інфляції за період з 03.10.2011 року по 30.06.2018 року; 519 грн 64 коп. пені по прострочених процентах за користування кредитом за період з 24.11.2012 року по 19.07.2018 року; 85 грн 71 коп. 3% річних по прострочених процентах за період з 01.11.2012 року по 19.07.2018 року; 178 грн 93 коп. суми здорожчання прострочених процентів, виходячи із індексу інфляції за період з 01.11.2012 року по 30.06.2018 року; 7 310 грн 22 коп. в повернення сплаченого позивачем судового збору. Закрито провадження у справі в частині стягнення 6 481 грн 68 коп. пені за неправомірне користування кредитом за період з 03.04.2012 року по 23.11.2012 року та 6 грн 20 коп. пені по процентах за користування кредитом за період з 01.11.2012 року по 23.11.2012 року. В задоволенні решти позову - відмовлено.

05.06.2019 року Господарським судом Тернопільської області на виконання рішення Господарського суду Тернопільської області від 19.11.2018 року та постанови Західного апеляційного господарського суду від 22.04.2019 року, видано відповідний наказ.

21.06.2019 року приватним виконавцем Снігуром О.Ю. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №59398721 по примусовому виконанню наказу Господарського суду Тернопільської області від 05.06.2019 №921/317/18 та постанову про арешт майна боржника якою накладено арешт на майно, що належить боржнику ПОГ "Харчовик" у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця 544 123,95 грн.

30.07.2019 року у зв`язку із несплатою боргу боржником у добровільному порядку, приватним виконавцем на підставі ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.

27.01.2020 року проведено електронні торги з реалізації майна.

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 були учасниками електронних торгів з реалізації спірного майна ПОГ Харчовик і відповідно до протоколів їх визнано переможцями.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову частково, суд першої інстанції виходив з того, що вбачаються достатні підстави для вжиття заходів забезпечення позову. Разом із тим, частково задовольняючи заяву, суд виходив з того, що заявником не наведено ґрунтовних та достатніх підстав для забезпечення позову шляхом заборони приватному виконавцю Снігуру О.Ю. складати акт про проведені 27 січня 2020 року електронні торги з реалізації майна та виносити постанову про зняття арешту з реалізованого майна.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Статтею 124 Конституції України визначений принцип обов`язковості судових рішень, який із огляду на положення статей 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову.

При цьому відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

За змістом статті 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову.

Положеннями статті 152 ЦПК України встановлені види забезпечення позову. Одним із видів такого забезпечення є накладення арешту на майно, заборона вчиняти певні дії, тощо.

Відповідно до частини третьої статті 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Звертаючись до суду із вказаним позовом, позивач просила визнати прилюдні торги недійсними, оскільки вона є власником реалізованого майна, а не боржник.

Позовна заява, обґрунтована тим, що між ПОГ Харчовик та ОСОБА_4 укладено договір про спільну діяльність від 01.02.2018 року і у зв`язку з його виконанням остання набула права власності на спірне майно.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову ОСОБА_4 посилалася на те, що існує спір щодо нерухомого майна майна, яке реалізоване на прилюдних торгах. Вказувала, що майно яке їй належить вже відчужено на прилюдних торгах, що свідчить про необхідність забезпечення заявленого нею позову.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову .

Таким чином, встановивши, що метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони інтересів заявника від можливих недобросовісних дій щодо відчуження набутого нею майна, щоб забезпечити ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, якщо воно буде прийняте на користь заявника та враховуючи, що спосіб забезпечення шляхом накладення арешту та заборони вчиняти будь-які дії щодо спірного майна є адекватним захистом для попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення та ефективного захисту прав позивача, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність забезпечення позову.

Доводи апеляційної скарги про те, що заява позивача про забезпечення позову не обґрунтована заявником у контексті необхідності застосування таких заходів, а також у контексті їх співмірності та відповідності заявленим вимогам, оцінюються критично оскільки забезпечення позову у цьому спорі спрямоване на ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, крім того, вжите забезпечення є співмірним заявленим позовним вимогам та не порушує прав учасників спору.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції не було порушено норми процесуального права, а тому відсутні підстави для скасування оскаржуваного судового рішення, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України (Seryavin and others v. Ukraine, № 4909/04, § 58).

Колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали суду першої інстанції з мотивів наведених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 390 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвалу Підволочиського районного суду Тернопільської області від 26 лютого 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 12 травня 2021 року.

Головуючий Бершадська Г.В.

Судді: Гірський Б.О.

Костів О.З.