Ухвала

від 12.05.2021 по справі 922/508/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

12 травня 2021 року м. ХарківСправа № 922/508/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Добрелі Н.С.

за участю секретаря судового засідання Слановій М.Ю.

розглянувши клопотання відповідача (ХМР) про залишення позову без розгляду в порядку загального позовного провадження в підготовчому засіданні

за позовом Заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 2 до Харківської міської ради , Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Тріал" про за участю: скасування рішення та повернення ділянки Прокурор - Трофіменко О.О., на підставі посвідчення № 058452 від 03.12.2020 року

Представник відповідача 1 - Столбовий М.І., на підставі витягу з ЄДР.

Представник відповідача 2 - Штих О.В., на підставі витягу з ЄДР.

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Харківської місцевої прокуратури №2 звернувся до господарського суду Харківської області в інтересах держави з позовною заявою до Харківської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Тріал", в якій просить суд:

- визнати незаконним та скасувати п. 34 додатку 4 до рішення 37 сесії 7 скликання Харківської міської ради Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд від 19.08.2020 №2236/20, яким ТОВ Компанія ТРІАЛ надано в оренду строком до 01.09.2031 земельну ділянку комунальної власності площею 1, 1865 га (кадастровий номер 6310137900:12:008:0026) за рахунок земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення для експлуатації та обслуговування нежитлових виробничих будівель літ. 2Д-2 , літ. П-1 , літ. Ф-1 по вул. Китаєнка, 1 у м. Харкові;

- зобов`язати ТОВ Компанія ТРІАЛ (код 34388607) повернути територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції,7 код ЄДРПОУ 04059243) земельну ділянку площею 1,865 га з кадастровим номером 6310137900:12:008:0026, розташовану за адресою: м. Харків, вул. Китаєнка, 1.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.02.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання в порядку загального позовного провадження на 22.03.2021 року.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 15.03.2021 року представник відповідача (ХМР) надав клопотання (вх. № 5855) про залишення позову без розгляду.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.03.2021 року підготовче засідання у справі було відкладено на 12.04.2021 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.04.2021 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання відкладено на 12.05.2021 року.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 12.05.2021 року представник відповідача (ХМР) надав клопотання (вх. № 10687/21) про залишення позову без розгляду.

Суд, розглянувши клопотання Харківської міської ради про залишення позову без розгляду, зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 226 ГПК України, суд залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності.

В обґрунтування поданого клопотання, Харківська міська рада посилається на те, що органи прокуратури не мають повноважень на представництво інтересів органів місцевого самоврядування з питань, що стосуються виключних повноважень цих органів. Також відповідач вказує на те, що прокурором не доведено наявність підстав для представництва інтересів держави в суді, всупереч ст. 23 ЗУ "Про прокуратуру", а саме помилково визначено орган, який неналежно здійснює повноваження щодо захисту інтересів держави, а також прокурором не надано належних до допустимих доказів того, що ГУ Держгеокадастру у Харківській області не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу. Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму рішенні від 01.04.2008 № 4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.

Законом України від 02.06.2016 № 1401-VIII Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) , який набрав чинності 30.09.2016, до Конституції України внесені зміни, а саме Конституцію доповнено статтею 131-1, п. 3 ч. 1 якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

У ч. 2 ст. 4 ГПК України зазначено, що юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушення.

За змістом ч. 3 ст. 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно з ч. 3, 5 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано і у ст. 23 Закону України Про прокуратуру , який набрав чинності 15.07.2015.

Так, ст. 23 Закону України Про прокуратуру визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (ч. 1). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у порядку, передбаченому ч. 4 цієї статті (абз. 1, 2 ч. 3). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (абз. 1-3 ч. 4).

Отже, системне тлумачення положень ст. 53 ГПК України та ст. 23 Закону України Про прокуратуру дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво у суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

ЄСПЛ звертав увагу на те, що підтримка, яка надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, у тих випадках, коли відповідне правопорушення зачіпає інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (див. mutatis mutandis рішення від 15.01.2009 у справі Менчинська проти Росії , заява № 42454/02, § 35).

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту у порядку, передбаченому ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру , а також зазначає компетентний орган, якщо такий наявний.

У даній справі, прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах держави та не визначив у позовній заяві Харківську міську раду уповноваженим органом у спірних правовідносинах, оскільки Рада є одним із співвідповідачів, рішення якого оскаржується через недотримання вимог законодавства, а Рада не може бути одночасно і позивачем, і відповідачем у справі.

Цим прокурор обґрунтував відсутність органу, уповноваженого державою здійснювати функції захисту її інтересів саме у спірних правовідносинах, тобто навів підставу для представництва інтересів держави.

За аналогічних обставин у справі № 698/119/18 Велика Палати Верховного Суду у постанові від 15.01.2020 дійшла висновку, що у разі коли прокурор у позовній заяві навів підставу для представництва інтересів держави, обґрунтував, у чому полягає порушення цих інтересів, визначив Управління одним із співвідповідачів у справі та заявив вимогу про визнання незаконними та скасування його наказів, помилковими є висновки судів попередніх інстанцій про неможливість захисту прокурором інтересів держави за вимогами, які він заявив, оскільки відсутній орган, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (цей орган не може бути одночасно і позивачем, і відповідачем).

При цьому Велика Палата Верховного Суду підтримала свою позицію, наведену у справі № 587/430/16-ц у постанові від 26.06.2019 про те, що процедура, передбачена ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру (щодо попереднього повідомлення компетентного органу про порушення інтересів держави) застосовується тільки у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту, а не у випадку відсутності компетентного органу.

Наведені висновки Великої Палати Верховного Суду, згідно з ч. 2 ст. 315 ГПК України, п. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України Про судоустрій і статус суддів , мають враховуватись судами при розгляді справ.

Аналогічна позиція була викладена у постанові Верховного Суду від 07 квітня 2021 року у справі № 922/708/19.

Тобто в даному випадку посилання Харківської міської ради на те, що прокурор мав звернутись до Ради з метою усунення порушень є безпідставними, оскільки, як вже було зазначено вище, процедура, передбачена ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру (щодо попереднього повідомлення компетентного органу про порушення інтересів держави) застосовується тільки у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту.

Також суд враховує, що в даному випадку прокурором оскаржується саме рішення Харківської міської ради та остання виступає у даній справі в якості відповідача.

Щодо посилань Харківської міської ради (у клопотанні від 15.03.2021 року) на те, що у даних правовідносинах контроль за дотриманням вимог земельного законодавства здійснює Держгеокадастр та саме неналежне виконання останнім своїх функцій мав доводити прокурор при зверненні до суду з відповідним позовом, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Згідно зі статтею 187 Земельного кодексу України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

За змістом статті 2 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" серед основних завдань державного контролю за використанням та охороною земель є забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України.

Відповідно до частини першої статті 5 цього ж Закону державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Водночас відповідно до статті 15-2 Земельного кодексу України до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, у сфері земельних відносин, належить організація та здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2016 №482 доповнено Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №15 "Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру", підпунктами 25-1 - 25-10 щодо повноважень цього центрального органу виконавчої влади в частині здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх форм власності.

Згідно з пунктом 25-1 Положення Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань організовує та здійснює державний нагляд (контроль): за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за: проведенням землеустрою, виконанням заходів, передбачених проектами землеустрою, зокрема за дотриманням власниками та користувачами земельних ділянок вимог, визначених у проектах землеустрою; дотриманням порядку визначення та відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Наведене свідчить, що органи Держгеокадастру можуть виконувати, зокрема, дві абсолютно різних функції, а саме: 1) функцію розпорядника земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності від імені власника, яким є держава Україна, з усіма повноваженнями власника на захист права власності; 2) функцію органу державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності.

В даному випадку, спірна земельна ділянка відноситься до земель комунальної власності, право розпорядження якою належить територіальній громаді в особі Ради. Звідси Держгеокадастр у цьому разі не наділений повноваженнями щодо звернення до суду з позовними вимогами, заявленими у цій справі.

Аналогічна позиція була викладена в постанові Верховного Суду від 08.04.2021 року по справі № 910/8737/19.

Щодо посилань Харківської міської ради (у клопотанні від 15.03.2021 року) на постанову Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2019 року по справі № 912/2385/18, суд зазначає наступне.

В даному випадку, прокурор звернувся до суду в інтересах держави, в статусі позивача, в той час, як у справі № 912/2385/18 прокурор звернувся до суду в інтересах Устинівської районної державної адміністрації Кіровоградської області, Східного офісу Державної аудиторської служби України до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю Укртранссервіс-груп та відділу освіти, молоді та спорту Устинівської РДА з вимогами про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 90 577,26 грн.

Тобто предмети спору та сторони у даній справі та справі № 912/2385/18 є різними.

Стосовно посилань Харківської міської ради (у клопотанні від 12.05.2021 року) на постанову Верховного Суду від 07.04.2021 року у справі № 917/273/20 та постанову Верховного Суду від 27.01.2021 року по справі № 917/341/19, суд зазначає наступне.

У вищезазначених постановах прокурором зокрема було заявлено вимоги про визнання недійсними договорів оренди, в той час, як у даній справі прокурором не ставляться такі вимоги, отже предмети спорів є різними.

Ураховуючи те, що прокурор у даній справі, на виконання вимог ст. 53 ГПК України навів підстави для представництва інтересів держави, обґрунтував, у чому полягає порушення цих інтересів, визначив Харківську міську раду одним із співвідповідачів у справі та заявив вимогу про визнання незаконними та скасування п.34 додатку 4 до рішення 37 сесії 7 скликання Харківської міської ради Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд від 19.08.2020 №2236/20 та повернення земельної ділянки, суд дійшов висновку про відсутність підстав для залишення позову без розгляду, у зв`язку з чим клопотання Харківської міської ради не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 226, 233-234 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотань відповідача (Харківської міської ради) про залишення позову без розгляду відмовити.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/

Ухвалу підписано 13.05.2021 року.

Суддя Н.С. Добреля 922/508/21