Постанова

від 12.05.2021 по справі 922/2838/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

?

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2021 року

м. Київ

Справа № 922/2838/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду : Уркевича В. Ю. - головуючого, Краснова Є. В., Могила С. К.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Харківської міської ради

на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 15.03.2021 (головуючий суддя Стойка О. В., судді Барбашова С. В., Пушай В. І.) у справі

за позовом Харківської міської ради

до Фізичної особи-підприємця Спесивцева Юрія Віталійовича

про розірвання договору оренди землі,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У вересні 2020 року Харківська міська рада (далі - Харківська міськрада) звернулася до Господарського суду Харківської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Спесивцева Юрія Віталійовича (далі - ФОП Спесивцев Ю. В.) з позовом про розірвання договору оренди землі від 22.07.2005 № 75175/05, укладеного між сторонами щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6310137500:10:002:0087 за адресою: вул. Академіка Павлова, 162, м. Харків, загальною площею 0,0565 га (далі - договір оренди землі) та зобов`язання відповідача повернути зазначену земельну ділянку комунальної форми власності до земель запасу міста Харкова.

2. На обґрунтування позову Харківська міськрада посилається на порушення відповідачем умов договору оренди землі та вимог чинного законодавства, оскільки останнім на зазначеній земельній ділянці здійснено реконструкцію об`єкта нерухомого майна літ. А-1 та зареєстровано відповідне право власності за Спесивцевим Ю. В. з порушенням норм містобудівного законодавства за відсутності необхідних документів.

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Господарського суду Харківської області від 09.12.2020 позов задоволено.

4. Відповідач звернувся з апеляційною скаргою на зазначене судове рішення, за змістом якої просив рішення суду скасувати, в задоволенні позовних вимог відмовити.

5. У судовому засіданні 15.03.2021 відповідач звернувся з клопотанням про зупинення провадження в цій справі до розгляду цивільної справи № 643/460/20, що знаходяться в провадженні Московського районного суду міста Харкова, оскільки в межах зазначеної цивільної справи між тими ж сторонами розглядається питання щодо законності проведення державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомості на спірній земельній ділянці, обставини чого фактично покладені позивачем на обґрунтування позовних вимог в господарській справі.

6. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.03.2021 апеляційне провадження за апеляційною скаргою ФОП Спесивцева Ю. В. на рішення Господарського суду Харківської області від 09.12.2020 у справі № 922/2838/20 зупинене до набрання законної сили остаточним судовим рішенням у справі № 643/460/20, що знаходиться в провадженні Московського районного суду міста Харкова.

7. Судове рішення мотивоване тим, що остаточне судове рішення в цивільній справі № 643/460/20 безпосередньо вплине на подальший розгляд цієї господарської справи по суті, зокрема, в частині встановлення обставин щодо законності реєстрації права власності відповідача на збудоване на орендованій земельній ділянці нерухоме майно, які об`єктивно неможливо встановити та оцінити в межах господарського судочинства, оскільки стороною зазначених цивільних правовідносин є Спесивцев Ю. В. як фізична особа поза межами його статусу підприємця, тоді як в межах цієї господарської справи розглядаються обставини, що випливають саме з господарських правовідносин, зокрема договору оренди землі.

Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог

8. У квітні 2021 року до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Харківської міськради на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 15.03.2021, в якій скаржник просить оскаржуване судове рішення скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи касаційної скарги

9. Підставою касаційного оскарження є абзац 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

10. На обґрунтування підстав касаційного оскарження Харківська міськрада посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм статті 227, 228 Господарського процесуального кодексу України. Також зазначає про неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 17.04.2019 у справі № 910/23396/16, від 20.12.2019 у справі № 910/759/19, від 24.03.2021 у справі № 910/2327/20 та від 25.03.2021 у справі № 873/148/20.

11. Крім того, скаржник вказує, що суд апеляційної інстанції помилково, на його думку, послався на об`єктивну неможливість розгляду справи, оскільки Харківською міськрадою надані всі докази, які у своїй сукупності дозволяють встановити та оцінити обставини справи, які є предметом судового розгляду.

12. Зазначає, що, зупиняючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції помилково, на думку скаржника, визначив, що остаточне судове рішення в цивільній справі № 643/460/20 безпосередньо вплине на подальший розгляд цієї господарської справи по суті, оскільки законність державної реєстрації на об`єкт нерухомого майна літ. А-1 не є предметом доказування у справі № 922/2838/20, а її наявність або відсутність не свідчить про наявність або відсутність самочинного будівництва, враховуючи положення Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

13. Відповідач правом на подання письмового відзиву на касаційну скаргу, передбаченого статтею 295 Господарського процесуального кодексу України, не скористався.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанцій

14. Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

15. Колегія суддів суду касаційної інстанції, враховуючи приписи наведеної норми процесуального права, здійснює перегляд ухвали суду апеляційної інстанції лише в межах заявленої скаржником вимоги касаційної скарги - в частині зупинення апеляційного провадження у справі № 922/2838/20.

16. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, Харківська міськрада посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, зокрема, положень статей 227, 228 Господарського процесуального кодексу України.

17. Верховний Суд дослідив наведені у касаційній скарзі доводи, перевірив на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права та вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

18. Підставою для звернення із касаційною скаргою стала незгода скаржника із зупиненням апеляційного провадження у цій справі до вирішення спору в іншій цивільній справі № 643/460/20.

19. Так, ухвалу щодо зупинення апеляційного провадження з розгляду апеляційної скарги ФОП Спесивцева Ю. В. на рішення Господарського суду Харківської області від 09.12.2020 року у справі № 922/2838/20 суд апеляційної інстанції мотивував тим, що обставини, що оспорюються в межах цивільної справи, не можуть бути встановлені в межах господарської справи, оскільки стороною зазначених цивільних правовідносин є відповідач як фізична особа поза межами його статусу підприємця, тоді як в межах цієї господарської справи розглядаються обставини, що випливають саме з господарських правовідносин за договором оренди землі.

20. Зупинення провадження у справі - це тимчасове повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

21. Порядок та умови зупинення провадження у справі врегульовано положеннями статей 227, 228 Господарського процесуального кодексу України, в яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд, відповідно, зобов`язаний або ж має право зупинити провадження у справі.

22. За змістом пункту 4 частини першої статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу, - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

23. Постановляючи оскаржувану ухвалу, апеляційний господарський суд керувався положеннями пункту 5 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

24. Таким чином, застосовуючи наведену правову норму за вимогами статті 234 Господарського процесуального кодексу України, у мотивувальній частині ухвали має бути зазначено обґрунтування висновків, яких дійшов суд при постановленні ухвали, зокрема щодо неможливості розгляду справи.

25. Під неможливістю розгляду справи необхідно розуміти відсутність у господарського суду можливості самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

26. Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження в якій зупинено. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

27. Ураховуючи положення пункту 5 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України, суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

28. Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 17.04.2019 у справах № 924/645/18 та № 910/23396/16, від 15.05.2019 у справі № 904/3935/18, від 20.12.2019 у справах № 910/13234/18 та № 910/759/19, від 29.04.2020 у справі № 903/611/19, від 18.05.2020 у справі № 905/1728/14-908/4808/14, від 04.12.2020 у справі № 917/514/19 та від 25.03.2021 у справі № 873/148/20.

29. Суд апеляційної інстанції, розглядаючи клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, зазначив, що в судовому засіданні апеляційної інстанції 15.03.2021 відповідач звернувся з клопотанням про зупинення провадження в цій справі до розгляду цивільної справи № 643/460/20 за позовом Харківської місцевої прокуратури № 2 в інтересах держави в особі позивача до реєстратора Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Зоткіна С. В., Спесівцева Ю. В. про скасування рішення реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18.05.2018 № 41188282, що знаходиться в провадженні Московського районного суду міста Харкова. Клопотання обґрунтовано тим, що в межах зазначеної цивільної справи фактично між тими ж сторонами розглядається питання про законність проведення державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомості на спірній земельній ділянці, обставини щодо чого фактично покладені позивачем на обґрунтування позовних вимог в господарській справі.

30. Предметом спору у справі № 922/2838/20 є розірвання договору оренди землі з підстав його порушення з боку відповідача як орендаря та повернення земельної ділянки комунальної форми власності до земель запасу міста.

31. Звертаючись до господарського суду з позовом, Харківська міськрада зазначила, що під час державної реєстрації в 2018 році права власності відповідача на нежитлову будівлю літ. А-1 загальною площею 71,4 кв. м по вул. Академіка Павлова, 162 у м. Харкові (на підставі рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Зоткіна С. В. від 21.05.2018 № 4118282) у відповідача були відсутні докази щодо правомірності отримання ним дозволів на виконання будівельних робіт та документ, який підтверджує прийняття зазначеного нерухомого майна в експлуатацію, що свідчить про порушення норм містобудівного та земельного законодавства та здійснення факту самочинного будівництва всупереч умовам договору оренди землі.

32. Суд першої інстанції погодився з доводами позивача та з посиланням на Закон України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , дійшов висновку про розірвання спірного договору оренди землі, оскільки відповідачем на орендованій земельній ділянці розміщено нежитлову будівлю літ. А-1 загальною площею 71,4 кв. м, під час державної реєстрації якої в 2018 році був відсутній документ, що підтверджує прийняття її в експлуатацію, а тому відповідачем здійснено самочинне будівництво всупереч вимогам пункту 17 договору оренди землі.

33. Суд апеляційної інстанції зазначив, що, обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається саме на відсутність порушення умов договору оренди землі та законність реєстрації права власності на нерухоме майно.

34. Суд апеляційної інстанції також вказав, що з позовної заяви, яка розглядається в межах цивільної справи № 643/460/20, а також копії ухвали Московського районного суду міста Харкова вбачається, що предметом спору в цивільній справі є правомірність будівництва та державної реєстрації права власності відповідача на той самий об`єкт нерухомості, самочинність будівництва якого і заявлена позивачем в межах цієї справи як підстави для розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки.

35. Розглядаючи клопотання про зупинення провадження в цій справі до розгляду цивільної справи № 643/460/20, суд апеляційної інстанції відхилив посилання позивача на можливість перегляду в апеляційному порядку цієї господарської справи на підставі наявних в матеріалах справи доказів та без врахування результатів вирішення по суті зазначеної цивільної справи. Зазначив, що оспорювані в межах цивільної справи обставини, а саме законність реєстрації права власності відповідача на збудоване на орендованій земельній ділянці нерухоме майно, зокрема, на підставі відповідного документа, - не можуть бути встановлені в межах господарської справи.

36. Колегія суддів суду касаційної інстанції звертає увагу на те, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів, що запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

37. З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

38. У пунктах 1- 3 частини першої статті 237 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

39. За змістом статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

40. Як встановлено судом першої інстанції, відповідно до пунктів 8, 15 договору оренди землі земельна ділянка передається для будівництва торговельного комплексу (але не пізніше прийняття об`єкта до експлуатації) та для експлуатації строком: на період будівництва до 01.12.2006 (але не пізніше прийняття об`єкта до експлуатації) та на період експлуатації до 01.12.2029.

41. Водночас пунктом 17 договору оренди землі встановлена заборона на самовільну забудову земельної ділянки.

42. Згідно з пунктом 7 договору оренди землі у випадку нездачі об`єктів до експлуатації у встановлені в рішенні строки, а також неотримання дозволів на виконання будівельних робіт зазначене рішення втрачає чинність і договір оренди земельної ділянки підлягає розірванню у встановленому порядку.

43. Задовольняючи позовні вимоги про розірвання договору оренди землі, суд дійшов висновку, що в матеріалах справи відсутні належні та достатні докази на підтвердження правомірності отримання відповідачем дозволів на виконання будівельних робіт, здачі об`єкта будівництва (нежитлова будівля літ. А-1 загальною площею 71,4 кв. м.) в експлуатацію.

44. Оскільки в цивільній справі № 643/460/20 предметом позову є скасування рішення державного реєстратора Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Зоткіна С. В. від 21.05.2018 № 4118282, то встановлення факту законності такої реєстрації вплине на вирішення питання щодо порушення пункту 17 договору оренди землі.

45. Ураховуючи викладене, Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що остаточне судове рішення в цивільній справі № 643/460/20 безпосередньо вплине на подальший розгляд цієї справи по суті, зокрема, в частині встановлення обставин щодо наявності/відсутності права власності відповідача на нерухоме майно, які об`єктивно неможливо встановити та оцінити в межах господарського судочинства.

46. Посилання скаржника на правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 24.03.2021 у справі № 910/2327/20, судом касаційної інстанції не беруться до уваги, оскільки у цій справі наявні підстави для зупинення провадження у справі № 910/2327/20, передбачені пунктом 7 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України (до прийняття відповідного рішення Великою Палатою Верховного Суду у справі № 161/11800/19), а у справі, яка розглядається, суд апеляційної інстанції зупинив провадження у справі на підставі пункту 5 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України, зважаючи на об`єктивну неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи.

47. За таких обставин, перевіривши застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права та в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість скарги та про відсутність підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

48. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

49. Згідно з положеннями статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

50. Зважаючи на викладене, касаційну скаргу Харківської міськради слід залишити без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.

Щодо судових витрат

51. З огляду на висновок Верховного Суду про залишення касаційної скарги Харківської міськради без задоволення судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Харківської міської ради на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 15.03.2021 у справі № 922/2838/20 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 15.03.2021 у справі № 922/2838/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. Ю. Уркевич

Судді: Є. В. Краснов

С. К. Могил