Рішення

від 08.12.2020 по справі 758/13208/18

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/13208/18

Категорія 4

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2020 року м. Київ

Подільський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Гребенюка В.В., за участю секретаря судового засідання Товченко К.М., позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві, Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), державного реєстратора прав на нерухоме майно Баліна Павла Павловича Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради, треті особи: Житлово-будівельний кооператив Верстат-10 , ОСОБА_3 , про визнання права власності на квартиру, скасування арештів, -

У С Т А Н О В И В :

У жовтні 2018 року ОСОБА_1 (надалі за текстом - позивач) звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 , Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), державного реєстратора прав на нерухоме майно Баліна Павла Павловича Департаменту, про визнання права власності на квартиру, про скасування рішення про відмову в державній реєстрації права власності та про зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначила, що на підставі ордеру від 1982 року почала користуватися кооперативною квартирою АДРЕСА_1 , яка перебуває на балансі ЖБК Верстат-10 , оскільки повністю сплатила пайовий внесок за квартиру, а тому набула права власності на неї, однак, не змогла зареєструвати своє право власності в Департаменті з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), адже в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно значиться арешт на дану квартиру, накладений в межах виконавчого провадження, здійснюваного відносно її батька ОСОБА_4 та його дружини ОСОБА_3 . Посилаючись на те, що у виконавчій службі відсутні виконавчі провадження відносно її батька ОСОБА_4 та його дружини ОСОБА_3 , дані особи були зареєстровані у квартирі, однак ОСОБА_4 помер, а ОСОБА_3 знята з реєстрації в квартирі, а також з огляду на те, що право власності на квартиру ніколи не було зареєстроване за ким-небудь та лише на даний час позивач ініціює питання про первинну реєстрацію її права власності на квартиру у зв`язку зі сплатою пайового внеску, а також про зняття арешту з квартири, оскільки такий перешкоджає реєстрації права власності, позивачка звернулася до суду з даним позовом.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 10.10.2018 року позовну заяву залишено без руху.

22.11.2018 року позивачем подано до суду нову редакцію позовної заяви.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 23.11.2018 року позовну заяву повторно залишено без руху.

14.12.2018 року позивачем усунуто виявлені недоліки та подано уточнену редакцію позовної заяви.

17.12.2018 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві (надалі за текстом - відповідач 1), Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (надалі за текстом - відповідач 2), державного реєстратора прав на нерухоме майно Баліна Павла Павловича Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (надалі за текстом - відповідач 3), про визнання права власності на квартиру, скасування арештів та призначено підготовче судове засідання.

28.01.2019 року до суду надійшло клопотання про закриття провадження.

Ухвалою суду від 04.04.2019 року у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі відмовлено, залучено до участі у справі третіх осіб - Житлово-будівельний кооператив Верстат-10 та ОСОБА_3 , закрито підготовче судове засідання та призначено справу до розгляду по суті.

10.04.2019 року представник відповідача 2 і 3 подав відзив, у якому просив прийняти рішення по суті справі відповідно до чинного законодавства.

21 жовтня 2019 року Розпорядженням керівника апарату Подільського районного суду м. Києва №567 було призначено повторний автоматизований розподіл даної справи на підставі п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, в результаті якого справу було розподілено судді Гребенюку В.В.

Ухвалою суду від 22.10.2019 року прийнято справу до провадження та призначено підготовче судове засідання.

У судовому засіданні позивач та її представник підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Представники відповідачів 2 і 3 у судовому засіданні стосовно позовних вимог поклались на розсуд суду.

Представник відповідача 1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, свою позицію щодо заявлених позовних вимог не повідомив.

Суд заслухавши учасників процесу, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, встановив наступні обставини.

Позивач на підставі ордера № НОМЕР_3 від 02.06.1982 року, виданого виконавчим комітетом Київської міської ради, вселилась в двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , а також отримала право на користування вказаним жилим приміщенням (а.с.8).

Згідно з Довідкою Житлово-будівельного кооперативу Верстат-10 від 12.01.2017 року №2 10.01.1992 року позивач повністю сплатила суму пайового внеску за квартиру в розмірі 7050,27 карбованців (а.с.9).

08.02.2017 року позивач звернулась до відповідача 2 щодо внесення запису про реєстрацію права власності на належну їй квартиру. 14.02.2017 року відповідачем 3 винесено рішення №33856322 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень у зв`язку з наявними зареєстрованими обтяженнями речових прав на нерухоме майно №44070, №44106, №1258074, №1258220 (а.с.10).

Так, згідно інформації, яка міститься в інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, вбачається , що 29.06.2004 року на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , згідно Ухвали Подільського районного суду міста Києва від 18.06.2004 року б/н, Першої Київською державної нотаріальною конторою накладено арешти реєстраційні номери обтяження №44070, №44106; також 26.08.2004 року на зазначену квартиру згідно листа ВДВС Подільського РУЮ м. Києва ак494227 від 14.07.2004 року Четвертою Київською державною нотаріальною конторою накладено арешти реєстраційні номери обтяження №1258074, №1258220. Крім того, у даній довідці власниками зазначено ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (а.с.11).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер.

Заочним Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 06.03.2017 року у справі №758/5257/16-ц ОСОБА_3 було визнано такою, що втратила право користування вказаним житловим приміщенням. (а.с.12).

03.03.2017 року позивач звернулась із запитом щодо підстав накладення арештів на квартиру АДРЕСА_1 , до відповідача 1. Листом №9170 від 22.03.2017 року відповідач 1 повідомив позивача, що станом на дату його направлення виконавчі документи про стягнення з неї, ОСОБА_4 , ОСОБА_3 на виконанні у відділі не перебувають.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Частиною 1 ст. 59 Закону України Про виконавче провадження визначено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відповідно до ч. 4 ст. 59 Закону України Про виконавче провадження підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

За правилами ч. 5 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Так, як встановлено у ході розгляду справи, арешт, що був накладений на квартиру АДРЕСА_1 не знято.

Згідно з п. 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику в справах про зняття арешту з майна від 03.06.2016 року, позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Позови на захист майнових прав малолітніх та неповнолітніх дітей боржника (засудженого) можуть бути пред`явлені їхніми законними представниками, а у випадках, встановлених законом, органами та особами, яким надано право захищати права, свободи чи інтереси інших осіб.

Статтею 41 Конституції України та ч.1 ст. 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

За приписами ч.1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Статтею 391 ЦК України, передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

У рішенні Європейського суду з прав людини в справі Вендітеллі проти Італії суд відзначив порушення в тому, що уряд не вжив швидких заходів для того, щоб знову надати в повноправне користування власність після закінчення відповідних розслідувань.

Також, Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Тобто, наявність арешту на майно за відсутності правових підстав для цього порушує право власності позивача, внаслідок чого вона позбавлена змоги в повному обсязі користуватися та розпоряджатися своїм майном та власний розсуд.

У свою чергу, статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої України приєдналась 17.07.1997 року відповідно до Закону України Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції , закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном, як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Положеннями ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого або майнового права та інтересу. Способами захисту свого цивільних прав та інтересів можуть бути, серед іншого, припинення дії, яка порушує.

Відповідно до висновку Верховного Суду України від 15.03.2013 року у справі №6-26цс13, вимоги особи, що ґрунтуються на її праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту.

Таким чином, з огляду на те, що обставини на підставі яких був накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 не існують, а дія арешту на вказане нерухоме майно порушує права позивача, щодо володіння, користування та розпорядження майном, суд доходить висновку, що порушене право позивача підлягає захисту шляхом скасування арештів, накладених Подільським районним відділом Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві на квартиру АДРЕСА_1 , 29 червня 2014 року за №№ 44070, 44106 та 26 серпня 2004 року за №№ 1258074, 1258220.

Щодо вимог позивача про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1 , то суд вважає за необхідне зазначити, що така вимога є передчасною, адже скасувавши існуючі арешти позивач не позбавлена можливості оформити своє право на квартиру в позасудовому порядку, звернувшись з відповідною заявою до реєстратора прав на нерухоме майно.

Керуючись ст. ст. 19, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354-356 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві, Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), державного реєстратора прав на нерухоме майно Баліна Павла Павловича Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради, треті особи: Житлово-будівельний кооператив Верстат-10 , ОСОБА_3 , про визнання права власності на квартиру, скасування арештів - задовольнити частково;

Скасувати арешти, накладені Подільським районним відділом Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві на квартиру АДРЕСА_1 , 29 червня 2014 року за №№ 44070, 44106 та 26 серпня 2004 року за №№ 1258074, 1258220;

В задоволенні решти позовних вимог відмовити;

Повне найменування:

позивач - ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач 1 - Подільський районний відділ державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві (адреса: 04208, м. Київ, пр. Г.Гонгадзе, 5-Б, код ЄДРПОУ 34482497);

відповідач 2 - Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (адреса: 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, б. 36, код ЄДРПОУ 40452947);

відповідач 3 - державний реєстратор прав на нерухоме майно Балін Павло Павлович Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (адреса: 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, б. 36, код ЄДРПОУ 40452947);

третя особа 1 - Житлово-будівельний кооператив Верстат-10 (04215, м. Київ, пр. Г.Гонгадзе, б. 32-Ж, код ЄДРПОУ 21566651);

третя особа 2 - ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );

Рішення суду може бути оскаржене учасниками справи, а також особами, що не брали участі у справі (якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки) - повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду у письмовій формі з дотриманням вимог ст. 356 ЦПК України, - протягом тридцяти днів з дня його проголошення; учасником справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - з дня отримання копії повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску й з інших поважних причин;

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано протягом встановленого законом строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п. п. 15.5 п. 15 ч. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя В.В. Гребенюк