Рішення

від 05.05.2021 по справі 126/916/19

БЕРШАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа № 126/916/19

Провадження № 2/126/16/2021

"05" травня 2021 р. м. Бершадь

Бершадський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Хмель Р. В.

секретар Олійник І. В.,

за участі представника позивача, адвоката Колосінського І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бершадь в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах якого діє ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Державного реєстратора відділу з питань державної реєстрації Бершадської міської ради Красиленко Вікторії Борисівни за участю третьої особи на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Надбужжя плюс" про визнання недійсним договору оренди,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача завернувся в суд із вищевказаним позовом, в якому просить визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений 01.08.2018 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 та скасувати рішення про його реєстрацію.

В обгрунтування поданої позовної заяви зазначає, що 13.01.2008 року, між ОСОБА_1 та ТОВ "Надбужжя Плюс" уклали договір оренди земельної частки на ділянку, розміром 1,94 умовних кадастрових гектарів на підставі наявного в нього сертифікату на право на земельну частку (пай).

26.08.2009 року, вони уклали додаткову угоду №36 до договору оренди землі, п.3 якої змінено та викладено в новій редакції п.5.2. Договору оренди землі, а саме: "Початок дії договору 15.06.2008 року, закінчення 15.06.2019 рік". Зазначений Договір оренди земельної ділянки та додаткова угода №36 із ТОВ "Надбужжя Плюс", відповідно до чинного законодавства зареєстровані в книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Чернятської сільської ради, про що є відповідні відмітки на цих документах.

ТОВ "Надбужжя Плюс" належним чином виконувало свої зобов`язування за Договором оренди землі, зокрема і в частині сплати орендної плати.

01.08.2018 року, ОСОБА_3 , зловживаючи довірою позивача, прибув до місця його проживання, де уклав з ним Договір оренди земельної ділянки, з кадастровим номером 0520486400:04:001:0013.

ОСОБА_3 , скористався тим, що на момент укладення з позивачем вищевказаного договору, ОСОБА_1 , знаходився в стані алкогольного сп`яніння. Крім того, аби виключити можливість втручання родичів, які перебували поруч, він запросив його для укладення договору до свого автомобіля. За укладення договору, позивачу ОСОБА_3 , дав одну пляшку горілки та двісті грн.

В подальшому, ОСОБА_3 , здійснив державну реєстрацію оспорюваного правочину.

Таким чином, ОСОБА_3 , використовуючи стан сп`яніння ОСОБА_1 , ввів останнього в оману, замовчуючи про обставини , які перешкоджають укладенню з ним договору оренди землі, а саме, приховав існування орендних відносин між ОСОБА_1 та ТОВ "Надбужжя Плюс".

Вказані обставини і стали причиною звернення позивача до суду, за захистом свого порушеного права.

Дана позовна заява надійшла до суду 24.04.2019 року та відповідно до автоматизованого розподілу судових справ між суддями була передана на розгляд судді Хмель Р.В..

Ухвалою суду від 26.04.2019 року відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

13.06.2019 року, на адресу Бершадського районного суду Вінницької області від відповідача, Державного реєстратора речових прав Бершадської міської ради, ОСОБА_4 , надійшов відзив на позовну заяву, в якому остання висловила свої заперечення, щодо викладених в позовній заяві обставин.

Так, ОСОБА_4 , у поданому нею відзиві зазначила, що 14.08.2018 року, нею було зареєстровано заяву ОСОБА_3 за №29621373 щодо реєстрації іншого речового права щодо державної реєстрації виникнення іншого речового права на земельну ділянку з кадастровим номером 0520486400:04:001:0013.В результаті розгляду вказаної заяви, нею було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 42582541. Таке рішення нею було прийнято у відповідності до вимог ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Так, згідно п. 4 ч.3 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державний реєстратор під час проведення реєстраційних дій, обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру, для використання відомостей для встановлення факту наявності зареєстрованих речових прав на земельну ділянку до 2013 року. Тобто, при реєстрації заяви щодо реєстрації іншого речового права державний реєстратор обов`язково автоматично формує відомості з Державного земельного кадастру за кадастровим номером земельної ділянки для отримання інформації про зареєстровані речові права на земельну ділянку до 2013 року. Під час отримання відомостей з Державного земельного кадастру на земельну ділянку з кадастровим номером 0520486400:04:001:0013 за заявою №29621373 було встановлено, що на земельну ділянку зареєстровано право власності за фізичною особою, ОСОБА_1 .. Відомості щодо реєстрації іншого речового права 2013 року згідно сформованих відомостей з ДЗК станом на дату реєстрації зави , тобто на 14.08.201 року відсутні.

Згідно п.10 Порядку ведення державного реєстру речових прав на нерухоме майно під час розгляду заяви (запиту)державний реєстратор здійснює пошук у Державному реєстрі прав відомостей про

- нерухоме майно;

- право власності та суб`єкта цього права;

- інші речові права та суб`єкта цих прав;

- іпотеку та суб`єкта цього права;

- обтяження прав на нерухоме майно та суб`єкта цих прав.

Державний реєстратор Бершадської міської ради, ОСОБА_4 , на виконання вищевказаних норм закону було здійснено пошук вже зареєстрованих речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підтверджено Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєструІпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №134661835 від 16.8.2018 року.

Відповідно п. 15. Порядку ведення державного реєстру після здійснення пошуку у Державному реєстрі прав відомостей, державний реєстратор розглядає заяву (запит) та оформляє відповідне рішення, якому присвоюється індексний номер, фіксується дата час його формування. Відтак, враховуючи відсутність суперечностей та будь яких зареєстрованих речових прав на земельну ділянку, ОСОБА_4 , як державним реєстратором було прийнято рішення №42582541 від 16.08.2018 року, про реєстрацію іншого речового права на земельну ділянку з кадастровим номером 0520486400:04:001:0013, та внесено запис до державного реєстру речових прав на нерухоме майно про інше речове право:27527313.

Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_4 , зазначає, що нею, як державним реєстратором, при проведенні державної реєстрації речових прав на нерухоме майно виконано всі вимоги Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Ухвалою Бершадського районного суду Вінницької області від 20.08.2019 року було закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні, представник позивача, адвокат Колосінський І.А., позовну заяву підтримав та просив задовольнити.

Відповідач, ОСОБА_3 та його представник, в судове засідання не з`явився.

Відповідач, державний реєстратор відділу з питань державної реєстрації Бершадської міської ради, ОСОБА_4 , також судове засідання не з`явилася.

Представник третьої особи на стороні позивача ТОВ "Надбужжя Плюс" також в судове засідання не з`явився.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи по суті, суд приходить до наступного висновку з таких підстав.

Згідно ст. 2 ЦПК України , завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст.13 ЦПК України ).

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права, одним із способів якого є визнання правочину недійсним.

При розгляді даної справи, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Судом встановлено, що 13.01.2008 року між ТОВ Надбужжя Плюс та ОСОБА_1 було укладено договір оренди земельної ділянки, загальною площею 1.94 га, що розташована на території Чернятської сільської ради, а в подальшому 26.08.2009 року, уклали додаткову угоду №36.

Так, згідно вищевказаного договору та додаткової угоди до нього, початок його дії 15.06.2008 року, закінчення 15.06.2019 рік. Проте, з долученої копії Договору оренди земельної ділянки від 01.08.2018 року вбачається, що 01.08.2018 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , було укладено договір оренди земельної ділянки, об`єктом якого була та сама земельна ділянка сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Однак, в поданій позовній заяві, ОСОБА_1 , стверджує, що договір оренди землі від 01.08.2018 року, був ним укладений у зв`язку з введеням ОСОБА_3 його в оману, оскільки в момент його підписання він перебував в стані алкогольного сп`яніння, чим скористався відповідач.

З метою, з`ясування обставин справи, в судовому засіданні, в якості свідка було допитано позивача, який надав суду покази. щодо викладених в позовній заяві обставин.

Так, ОСОБА_1 , вказав, що всіх деталей підписання ним договору оренди землі від 01.08.2018 року він не пам`ятає, так як, коли приїхав до нього додому ОСОБА_3 , він перебував в стані алкогольного сп`яніння, внаслідок чого останній скористався таким його станом, та заплативши 200 грн і давши пляшку горілки, підговорив його на підписання договору оренди землі. Про те, що ним було підписано договір він дізнався лише на наступний день, зі слів своє дочки. Крім того, зазначив, що всі документи на належну йому землю були в ОСОБА_3 та зазначив, що знав про наявність раніше підписаних договорів.

Так, ознайомившись з матеріалами справи та заслухавши покази ОСОБА_1 , судом встановлено, що спір у даній справі виник у зв`язку із тим, що на думку позивача наявні всі умови для визнання договору оренди землі від 01.08.2018 року недійсним, так як укладений він шляхом введення його в оману.

Статтею 41 Конституції України закріплено принцип непорушності права приватної власності, тобто права власника володіти, користуватись і розпоряджатись належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею.

Частиною четвертою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Відповідно до частин першої - п`ятої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з частиною першою та другою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - и третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.

Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкоджати вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Виходячи із змісту зазначеної норми, правочин визнається вчиненим внаслідок обману у разі навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину.

Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману.

Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.

Суб`єктом введення в оману є сторона правочину як безпосередньо, так і через інших осіб за домовленістю.

Вимогами цивільного процесуального законодавства суд зобов`язаний установити: чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси позивача; у чому полягає таке порушення прав; якими доказами воно підтверджується. Залежно від установленого суд повинен вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні

Вирішуючи питання про визнання договору оренди землі недійсним, суд має врахувати вимоги статті 4 ЦПК України та статті 15 ЦК України про те, що в порядку цивільного судочинства підлягає захисту саме порушене право, тому суд повинен встановити, чи дійсно порушено право орендодавця та з`ясувати, у чому саме полягає порушення законних прав орендодавця.

Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України від 15 грудня 2013 року у справі № 6-94цс13, однією з обов`язкових умов визнання договору недійсним є порушення у зв`язку з його укладенням прав та охоронюваних законом інтересів.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 21 вересня 2016 року (№6 - 1512 цс16), відповідно до якого правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб і, залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Пленум Верховного Суду України в п. 19 постанови Про судову практику розгляду справ про визнання правочинів недійсними від 6 листопада 2009 року № 9 роз`яснив, що правочин, вчинений під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною або внаслідок впливу тяжкої обставини, є оспорюваним. Обставини, щодо яких помилилася сторона правочину, мають існувати саме на момент вчинення правочину. Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести, що така помилка дійсно мала місце, а також що вона має істотне значення. Помилка внаслідок власного недбальства, незнання закону чи неправильного його тлумачення однією зі сторін не є підставою для визнання правочину недійсним.

В п.20, вищевказаної постанови роз`яснено, що правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину. Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.

Відповідно до правової позиції ВСУ, викладеної у постанові № 6-118 цс13 як вольова дія, правочин являє собою поєднання волі та волевиявлення. Воля сторін полягає в їхній згоді взяти на себе певні обов`язки, вона повинна бути взаємною, двосторонньою і спрямованою на досягнення певної мети.

Відповідно до ст. 16 Закону України Про оренду землі № 161-XIV від 06.10.1998 року, укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона має довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до частини другої статті 77 ЦПК України факт обману, ознакою якого є умисел у діях однієї зі сторін правочину, належить до предмета доказування по справі і підлягає встановленню при ухваленні судового рішення.

За нормами статей 12, 13, 81 ЦПК України обов`язок доказування та подання доказів по справі покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У спірних правовідносинах наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману.

Всуперч вищевказаному, позивачем, в судовому засіданні, було підтверджено факт підписання ним договору оренди землі 01.08.2018 року та не доведено належними та допустимими доказами факту введення його, ОСОБА_3 в оману, як і те, що правочин був вчинений внаслідок стану алкогольного сп`яніння, що свідчить про відсутність підстави для визнання договору недійсним.

У зв`язку із відсутністю підстав для визнання оспорюваного договору оренди недійсним, не підлягають до задоволення і похідні вимоги про скасування рішення державного реєстратора щодо державної реєстрації іншого речового права.

Суд також відмічає, що звертаючись з даним позовом до суду, позивачем та його представником не було надано доказу, який би посвідчував його право власності на оспорювану земельну ділянку, хоча в позовній заяві було зазначено, що належить земельна ділянка на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) та вказано, що він долучений до неї як додаток 1.

Щодо тверджень представника відповідача, про те що в договорах оренди містяться різні РНОКПП, а також інші не відповідності договору оренди землі, укладеного між ТОВ "Надбужжя плюс" та додатковою угодою до нього, суд зазначає, що ухвалюючи дане рішення, не надає їм оцінку, так як в даному випадку розглядається законність укладення договору між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , та питання недійсності договорів укладених між позивачем та ТОВ "Надбужжя Плюс" не ставиться.

Питання судових витрат вирішується судом згідно вимог ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.79, 81, 259, 263-265, 279 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 в інтересах якого діє ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Державного реєстратора відділу з питань державної реєстрації Бершадської міської ради Красиленко Вікторії Борисівни за участю третьої особи на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Надбужжя плюс" про визнання недійсним договору оренди відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 15.5 перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суд вважає за необхідне додатково роз`яснити, що згідно пункту 3 розділу XII Прикінцеві положення ЦПК України в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) від 18 червня 2020 року №731-IX, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Позивач: ОСОБА_1 , житель с.Чернятка, Гайсинського району Вінницької області, РНОКПП НОМЕР_1 ;

Відповідач 1: ОСОБА_3 , житель с. Завітне, Гайсинський район Вінницької області, РНОКПП НОМЕР_2 ;

Відповідач 2: Державний реєстратор відділу з питань державної реєстрації Бершадської міської ради, 24400, м.Бершадь, Гайсинський район Вінницької області, вул. Героїв України, 23;

Третя особа на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Надужжя плюс", ЄДРПОУ 33959183, с.Чернятка, Гайсинський район, вул. Шеввченко, 22.

Поаний текст судового рішення складено та підписано суддею 14.05.2021.

Суддя Р. В. Хмель