Рішення

від 13.05.2021 по справі 240/16889/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2021 року м. Київ № 240/16889/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вовк П.В. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , позивач) із позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Житомирській області (далі також - ГУ НП в Житомирській області, відповідач), в якій просить:

- визнати протиправним і скасувати наказ ГУ ПН в Житомирській області № 97 дск від 14 серпня 2020 року;

- визнати протиправним і скасувати наказ ГУ НП в Житомирській області № 34 дск о/с від 31 серпня 2020 року;

- поновити її на посаді начальника режимно-секретного відділу управління оперативної служби з 01 вересня 2020 року;

- стягнути з відповідача грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2020 року передано адміністративну справу № 240/16889/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, на розгляд Окружного адміністративного суду міста Києва.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста від 14 січня 2021 року адміністративну справу № 240/16889/20 прийнято до провадження судді Чудак О.М.

У зв`язку із відсутністю у судді Чудак О.М. допуску або дозволу до роботи з документами, що містять інформацію з обмеженим доступом, на підставі розпорядження №35 від 09 лютого 2021 року, здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи №240/16889/20.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 лютого 2021 року прийнято до провадження адміністративну справу № 240/16889/20 вирішено здійснювати її розгляд одноособово суддею Вовком П.В. в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Позовні вимоги обґрунтовано безпідставністю застосування до позивача такого суворого дисциплінарного заходу як звільнення. Крім того, позивач зазначає про неналежне проведення відповідачем службового розслідування відносно поліцейського.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог, відповідач, у наданому суду відзиві, наголошує на обґрунтованості прийнятого ним рішення, з огляду на відповідність вимогам чинного законодавства як самого рішення, так і дотримання визначеного законом порядку його прийняття.

Крім того, в режимно-секретному органі Окружного адміністративного суду міста Києва перебувають матеріалі службового розслідування відносно ОСОБА_1 , які мають гриф секретності цілком таємно , тому з метою недопущення порушення вимог Закону України Про державну таємницю , в судовому рішенні не розкривається їх зміст.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Як вбачається з матеріалів справи, наказом ГУ ПН в Житомирській області від 11 серпня 2020 року № 94дск Про призначення службового розслідування та створення дисциплінарної комісії було призначено службове розслідування за фактом порушення службової та виконавської дисципліни окремими співробітниками УОС ГУ ПН в Житомирській області (т. 1 а.с. 70).

Наказом відповідача від 14 серпня 2020 року № 97дск Про застосування дисциплінарних стягнень , зокрема, за грубе систематичне порушення службової дисципліни, невиконання вимог ч. 1, пункту 2 ч. 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, в частині знання законів, інших нормативно-правових актів, що визначають повноваження поліції, пунктів 1, 2 ч. 1 статті 18 Закону України Про національну поліцію , в частині професійного виконання службових обов`язків відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових обов`язків та наказів керівництва, підпункту 1 пункту 5, пункту 12 розділу ІІ Порядку передачі-приймання справ у разі припинення територіального органу Міністерства внутрішніх справ України (підприємства, установи, організації, що належать до сфери управління Міністерства внутрішніх справ, структурного підрозділу МВС та його територіальних органів) чи зміни його керівника, затвердженого наказом МВС України від 26 жовтня 2015 року № 1290 в частині вказання виявлених недоліків під час передачі-приймання справ у разі зміни керівника підрозділу, посадової інструкції від 02 вересня 2019 року № 5720дск/17-2019 в частині реалізації заходів, спрямованих на забезпечення охорони державної таємниці та збереження службової інформації, що виразилось у неналежному веденні службової документації, умисному приховуванні факту відсутності металевої печатки для опечатування шляхом складання документу із завідомо неправдивою інформацією, застосовано до начальника режимно-секретного сектору управління оперативної служби ГУ ПН в Житомирській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції (т. 1 а.с. 72-75).

Наказом ГУ ПН в Житомирській області від 31 серпня 2020 року № 34дск о/с По особовому складу звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 ч. 1 статті 77 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0171735), начальника режимно-секретного сектору управління оперативної служби ГУ ПН в Житомирській області (т. 1 а.с. 57).

Наказом ГУ ПН в Житомирській області від 25 січня 2021 року с№ 1 дск о/с По особовому складу внесено зміни до наказу відповідача від 31 серпня 2020 року № 34 дск о/с в частині звільнення зі служби в поліції лейтенанта поліції ОСОБА_1 , начальника режимно-секретного сектору управління оперативної служби ГУ ПН в Житомирській області в частині дати звільнення - 17 жовтня 2020 року (т. 1 а.с.151).

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до приписів ч. 1 статті 18 Закону України Про Національну поліцію , поліцейський зобов`язаний:

1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва;

3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;

4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я;

5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків;

6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Згідно зі статтею 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України Про Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі також - Дисциплінарний статут), службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України Про Національну поліцію , зобов`язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України, під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

За порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом (стаття 11 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

За правилами ч. 3 статті 13 Дисциплінарного статуту, до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Згідно з вимогами ч. 8 статті 19 Дисциплінарного статуту, під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Так, ч.ч. 1-6 статті 14 Дисциплінарного статуту, cлужбове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

У разі надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення, службове розслідування не призначається, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів.

Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.

Відповідно до ч.ч. 10-15 статті 15 Дисциплінарного статуту, за рішенням керівника, який призначив службове розслідування, розгляд справи може здійснюватися дисциплінарною комісією у відкритому засіданні. У такому разі поліцейський, який притягається до відповідальності, у письмовій формі не пізніше ніж за три дні повідомляється про час, дату та місце розгляду справи дисциплінарною комісією.

У разі відсутності поліцейського на службі дисциплінарна комісія викликає його для участі в засіданні комісії. Виклик надсилається рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі. Виклик надсилається з таким розрахунком, щоб поліцейський, який викликається, мав не менше двох діб для прибуття на засідання дисциплінарної комісії.

Фактом, що підтверджує отримання або неотримання поліцейським виклику, є отримання органом, що проводить службове розслідування, поштового повідомлення про вручення або про відмову від отримання такого виклику чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.

Поліцейський, який з поважних причин не може прибути на засідання дисциплінарної комісії, зобов`язаний не менше ніж за добу до визначеного часу повідомити про це дисциплінарну комісію з наданням підтвердних документів.

Якщо поліцейський, викликаний на засідання дисциплінарної комісії у визначеному цією статтею порядку, не з`явився та не повідомив про причини свого неприбуття, він вважається належним чином повідомленим. У такому разі засідання дисциплінарної комісії проводиться без його участі.

За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку.

Положеннями статті 18 Дисциплінарного статуту передбачено, що під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право:

1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються;

2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи;

3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України Про захист персональних даних , Про державну таємницю та іншими законами;

4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування;

5) користуватися правничою допомогою.

У разі відсутності поліцейського на службі дисциплінарна комісія викликає його для надання пояснень. Виклик для надання пояснень надсилається рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі.

Виклик про надання пояснень надсилається з таким розрахунком, щоб поліцейський, який викликається, мав не менше двох діб для прибуття на засідання дисциплінарної комісії.

Фактом, що підтверджує отримання або неотримання поліцейським виклику про надання пояснень, є отримання органом, що проводить службове розслідування, поштового повідомлення про вручення або про відмову від отримання такого виклику чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.

Як було зазначено вище, наказом ГУ ПН в Житомирській області від 11 серпня 2020 року № 94дск Про призначення службового розслідування та створення дисциплінарної комісії було призначено службове розслідування за фактом порушення службової та виконавської дисципліни окремими співробітниками УОС ГУ ПН в Житомирській області

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 у період з 10 серпня 2020 року по 22 серпня 2020 року, з 26 серпня 2020 року по 07 вересня 2020 року, з 08 вересня 2020 року по 14 вересня 2020 року та з 15 вересня 2020 року по 25 вересня 2020 року перебувала на лікарняному відповідно до листків непрацездатності серії АДТ № 538968, № 617623, №617668, № 617782 (т. 1 а.с. 29-32, 35-38).

Листом ГУ ПН в Житомирській області від 12 серпня 2020 року № 155/105/17/02-2020, зокрема, запропоновано позивачу прибути 14 серпня 2020 року о 09 годині за місцем проходження служби для надання письмових пояснень в рамках службового розслідування (т. 1 а.с. 43).

Вказаний лист було скеровано на адресу місця проживання поліцейського 14 серпня 2020 року рекомендованим з повідомленням про вручення поштовим відправленням (ідентифікатор поштового відправлення 1001425616781) та отримано 07 вересня 2020 року, відповідно до відомостей АТ Укрпошта (т. 1 а.с. 44-45).

При цьому, 14 серпня 2020 року за відсутності ОСОБА_1 відповідачем було прийнято наказ № 97дск Про застосування дисциплінарних стягнень , яким у тому числі до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

У своєму відзиві на позовну заяву, ГУ ПН в Житомирській області зазначає, що відповідно до актів від 12 серпня 2020 року, 13 серпня 2020 року та 14 серпня 2020 року ОСОБА_1 для дотримання процедури службового розслідування та з метою інформування про проведення стосовно неї службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни, а також для надання пояснень, телефонними дзвінками на її абонентський номер мобільного зв`язку неодноразово викликалася, проте остання на дзвінки не відповідала (т. 1 а.с. 87-89).

Суд критично оцінює вказані твердження суб`єкта владних повноважень, з огляду на те, що ч. 11 статті 15 та ч.ч. 6-7 статті 18 Дисциплінарного статуту визначений єдиний спосіб виклику поліцейського у разі його відсутності на службі, а саме шляхом надсилання рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі.

При цьому, виклик повинен надсилатись з таким розрахунком, щоб поліцейський, який викликається, мав не менше двох діб для прибуття на засідання дисциплінарної комісії, чого в даному випадку дотримано не було.

Здійснення виклику шляхом телефонограми та складання актів про відсутність зв`язку не передбачено Дисциплінарним статутом та не може бути належним доказом повідомлення поліцейського про засідання комісії.

Матеріалами справи встановлено порушення порядку проведення службового розслідування відносно ОСОБА_1 , оскільки засідання дисциплінарної комісії проведено за відсутності поліцейського без доказів її належного повідомлення та без забезпечення поліцейському права на захист.

На думку суду, наведені грубі порушення порядку проведення службового розслідування є підставою для визнання протиправним та скасування наказу відповідача №97 дск від 14 серпня 2020 року в частині застосування до начальника режимно-секретного сектору управління оперативної служби ГУ ПН в Житомирській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, в контексті вимог ч. 2 статті 2 КАС України.

При цьому, суд звертає увагу, що наказ відповідача №97 дск від 14 серпня 2020 року Про застосування дисциплінарних стягнень було прийнято відносно декількох поліцейських.

Позивач у своєму позові просить суд визнати протиправним і скасувати наказ ГУ ПН в Житомирській області № 97 дск від 14 серпня 2020 року в цілому.

Тому, суд задовольняє позовну вимогу позивача про визнання протиправним та скасування оскаржуваного наказу частково, а саме в частині, що стосується безпосередньо ОСОБА_1 .

З урахуванням встановленої судом протиправності прийнятого відповідачем наказу від 14 серпня 2020 року № 97 дск, підлягає задоволенню і похідна вимога позивача про визнання протиправним та скасування наказу від 31 серпня 2020 року № 34 дск о/с По особовому складу , прийнятого у зв`язку із реалізацію дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби.

Додатково суд звертає увагу, що відповідно до ч. 4 статті 22 Дисциплінарного статуту, дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади та звільнення із служби в поліції, застосовані до поліцейського, який перебуває у відпустці чи на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності), виконуються (реалізуються) після його прибуття до місця проходження служби.

У той же час, як було встановлено матеріалами справи, у період з 26 серпня 2020 року по 07 вересня 2020 року позивач перебувала на лікарняному, що свідчить про те, що наказ від 31 серпня 2020 року № 34 дск о/с було винесено з порушенням наведених норм.

За приписами статті 235 Кодексу законів про працю України (далі також - КЗпП), у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України Про запобігання корупції іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік

Таким чином, враховуючи встановлення судом факту незаконного звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції з 31 серпня 2020 року, з метою належного захисту його прав та інтересів, вона підлягає поновленню з 01 вересня 2020 року на посаді начальника режимно-секретного сектору управління оперативної служби ГУ ПН в Житомирській області.

Також, виходячи з наведених норм та встановлених обставин, позивач має право на отримання середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 01 вересня 2020 року по день ухвалення судового рішення.

Щодо наказу відповідача від 25 січня 2021 року № 1 дск о/с По особовому складу , яким було внесено зміни до наказу від 31 серпня 2020 року № 34 дск о/с в частині дати звільнення позивача зі служби в поліції, суд зазначає, що з огляду на скасування безпосередньо наказу від 31 серпня 2020 року, наказ яким в нього внесено зміни від 25 січня 2021 року втрачає силу та, відповідно, не підлягає застосуванню в межах спірних правовідносинах.

Середній заробіток визначається відповідно до ч. 1 статті 27 Закону України Про оплату праці за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 (далі також - Порядок).

Відповідно до п. 32 Постанови Пленум Верховного Суду України Про практику розгляду судами трудових спорів від 06 листопада 1992 року № 9, у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв`язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. Для працівників, які пропрацювали на даному підприємстві (в установі, організації) менш двох місяців, обчислення проводиться з розрахунку середнього заробітку за фактично пропрацьований час. При цьому враховуються положення вказаного вище Порядку.

Відповідно до п. 5 Порядку, нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Згідно з п. 8 Порядку, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Позивачем надано суду довідку (т. 1 а.с. 58), відповідно до якої середньомісячна заробітна плата позивача за останні два місяці роботи складає 23 335, 88 грн., середньоденна заробітна плата - 376, 39 грн. (23 335, 88 грн. / 62 робочих днів).

Заперечень з приводу наданої суду довідки та вказаних в ній сум середньомісячної та середньоденної заробітної плати від відповідача не надходили.

Суд приходить висновку, що на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01 вересня 2020 року (наступний день за днем звільнення) по 13 травня 2021 року (день ухвалення рішення про поновлення на роботі) у розмірі 65 868, 25 грн. (175 робочих днів х 376, 39 грн.).

Беручи до уваги вищевикладене, оскаржувані в межах розгляду даної справи накази не можуть вважатись такими, що прийняті з урахуванням критеріїв, визначених ч. 2 статті 2 КАС України.

Згідно з положеннями статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до ч. 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Всупереч наведеним вимогам відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності винесення оскаржуваного рішення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача є частково обґрунтованими.

Згідно з п.п. 2 та 3 ч. 1 статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Відтак, рішення суду в частині поновлення позивача на службі в поліції та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць підлягає негайному виконанню.

Зважаючи на те, що при зверненні позивача до суду з даним позовом, остання була звільнений від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 статті 5 Закону України Про судовий збір , відтак, позивачем не понесено судових витрат, з огляду на що такі судові витрати не підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000, 00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Виходячи з системного тлумачення наведеного правового положення вбачається, що судовими витратами є виключно ті витрати сторони, які безпосередньо пов`язані з розглядом справи.

Відповідно до статі 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З урахуванням того, що позивачем в ході судового розгляду справи не надано жодних належних та допустимих доказів, які підтверджують фактичне понесення витрат на правничу допомогу та їх розмір (акт виконаних робіт, платіжне доручення, тощо), такі витрати не підлягають стягненню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись положеннями статей 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 241 - 246, 250, 255, 371 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Житомирській області (10008, місто Житомир, вулиця Старий Бульвар, будинок 5/37; код ЄДРПОУ 08592164) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 14 серпня 2020 року № 97дск Про застосування дисциплінарних стягнень в частині застосування до начальника режимно-секретного сектору управління оперативної служби Головного управління Національної поліції в Житомирській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 31 серпня 2020 року № 34дск о/с По особовому складу .

Поновити ОСОБА_1 з 01 вересня 2020 року на посаді начальника режимно-секретного сектору управління оперативної служби Головного управління Національної поліції в Житомирській області.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Житомирській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01 вересня 2020 року по 13 травня 2021 року в сумі 65 868, 25 грн. (шістдесят п`ять тисяч вісімсот шістдесят вісім гривень двадцять п`ять копійок).

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Допустити негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на службі в поліції та стягнення середнього заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 11 291, 70 грн. (одинадцять тисяч двісті дев`яносто одна гривня сімдесят копійок).

Рішення відповідно до статті 255 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 КАС України.

Відповідно до пп. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя П.В. Вовк