Ухвала

від 28.04.2021 по справі 280/669/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

28 квітня 2021 року м. Дніпросправа № 280/669/20

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Бишевської Н.А. (доповідач),

суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В.,

ознайомившись з матеріалами адміністративної справи та апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26 травня 2020 року

у справі №280/669/20

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 26.05.2020 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.

Головне управління ДПС у Запорізькій області, не погодившись з вищезазначеним рішенням суду, подало апеляційну скаргу.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 22.03.2021 апеляційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання до суду: заяви про поновлення строку апеляційного оскарження, в якій вказати інші підстави для поновлення строку з наданням відповідних доказів на обґрунтування заяви.

Підставою залишення апеляційної скарги без руху стало те, що апеляційна скарга подана скаржником після закінчення строку апеляційного оскарження, встановленого статтею 295 КАС України, а підставі, наведені скаржником у заяві про поновлення такого строку, не є поважними.

Згідно наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення заявником апеляційної скарги копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху отримано 29.03.2021.

На виконання вимог ухвали суду на адресу Третього апеляційного адміністративного суду засобами поштового зв`язку від Головного управління ДПС у Запорізькій області надійшла заява, в якій скаржник наводить пояснення стосовно причин пропуску строку на апеляційне оскарження та ставить питання про його поновлення.

Так, скаржник зазначає, що податковим органом відповідно до платіжного доручення від 29.12.2020 сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги у даній справі. Даний факт, на думку заявника, свідчить про вжиття ним всіх необхідних заходів для своєчасного виконання свого процесуального обов`язку. Скаржник також акцентує увагу на існуючих складнощах в здійсненні зарахування платежів по сплаті судового збору на адресу судових органів. Вказує, що повернення первинної апеляційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до суду, а нормами Кодекс адміністративного судочинства України не визначено строк на повторне звернення з апеляційною скаргою. Наголошує, що повторна апеляційна скарга подана ним у межах строку, передбаченого частиною другою статті 299 КАС України. Зазначає, з посиланням на практику Європейського суду з прав людини, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права та має переслідувати законну мету.

Відносно аргументів скаржника, про те, що сплата судових витрат є перешкодою в доступі до правосуддя, суд зазначає, що право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Стосовно аргументів скаржника, що апеляційна скарга подана ним в межах річного строку, передбаченого частиною другою статті 299 КАС України, що, на думку відповідача, свідчить про відсутність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження, то суд апеляційної інстанції зазначає, що ця норма процесуального закону імперативно встановлює для суб`єктів владних повноважень граничний (присічний) строк на апеляційне оскарження судових рішень незалежно від поважності причин пропуску строку, натомість не змінює загальні строки реалізації цими суб`єктами права на апеляційне оскарження, які встановлені статтею 295 КАС України.

Щодо посилань скаржника на закріплене у КАС України право особи на повторне звернення з апеляційною скаргою після її повернення, то суд зазначає, що таке право не є абсолютним, таке звернення повинно бути реалізоване в порядку, встановленим законом.

Суд враховує, що первинна апеляційна скарга була повернута відповідачу 11.11.2020, проте з апеляційною скаргою повторно відповідач звернувся лише 17.02.2021.

Разом з тим, податковим органом, як при поданні апеляційної скарги, так і в межах встановленого у подальшому судом апеляційної інстанції строку, не повідомлено суду поважних причин, що зробили неможливим подання повторної апеляційної скарги невідкладно після повернення первинної апеляційної скарги.

Суд бере також до уваги те, що судовий збір у даній справі відповідачем сплачено 29.12.2020 року, втім повторно з апеляційною скаргою відповідач звернувся, як зазначено вище, лише 17.02.2021.

Та обставина, що повернення апеляційної скарги не позбавляє повторного звернення до апеляційного суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.

Сама по собі сплата судового збору суб`єктом владних повноважень при повторному зверненні до суду не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення за відсутності належного підтвердження вчинення таким суб`єктом дій, спрямованих на забезпечення апеляційного оскарження судового рішення.

Посилання скаржника на довготривалу процедуру в здійсненні оплати судового збору, зокрема, його зарахування на адресу судових органів, не можуть бути підставою для поновлення пропущеного строку, оскільки ці обставини фактично стосуються організації діяльності відповідача як суб`єкта владних повноважень, і не можуть бути розцінені як об`єктивна та непереборна перешкода у реалізації ним права на апеляційне оскарження.

Слід зазначити, що право на апеляційний та у визначених законом випадках касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання апеляційної скарги здійснюється судом апеляційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення.

В поданій заяві відповідач не вказав підстав для поновлення строку апеляційного оскарження, які б ґрунтувались на наявності обставин, що відповідають наведеним вище критеріям.

Таким чином, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що зазначені скаржником причини пропуску строку на апеляційне оскарження не можна вважати поважними.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

З урахуванням викладеного, у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.

Щодо сплаченого відповідачем судового збору за подання апеляційної скарги.

За подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у даній справі Головним управлінням ДПС у Запорізькій області сплачено судовий збір в сумі 2241 грн. згідно платіжного доручення №2443 від 29.12.2020.

За змістом статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі (п.3 ч.1).

У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю (ч.2).

Враховуючи зазначене, з огляду на приписи викладених правових норм, сплачена відповідачем сума судового збору підлягає поверненню.

Керуючись п.4 ч.1 ст.299 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ :

Відмовити в задоволенні заяви Головного управління ДПС у Запорізькій області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26 травня 2020 року у справі №280/669/20 .

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26 травня 2020 року у справі №280/669/20 .

Повернути Головному управлінню ДПС у Запорізькій області сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 2241 грн. згідно платіжного доручення №2443 від 29.12.2020.

Ухвала набирає законної сили 27.04.2021 відповідно до ч.2 ст.325 КАС України та може бути оскаржена у касаційному порядку в строк, визначений ст.329 КАС України.

Головуючий - суддя Н.А. Бишевська

суддя І.Ю. Добродняк

суддя Я.В. Семененко