Постанова

від 05.05.2021 по справі п/811/4022/14

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

05 травня 2021 року м. Дніпросправа № П/811/4022/14

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач),

суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,

за участю секретаря судового засідання Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року (суддя 1-ї інстанції Сагун А.В.) у справі №П/811/4022/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім "Протеїн-Продакшн" до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Протеїн-Продакшн» звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (з урахуванням заміни правонаступника (т.4, а.с. 181-193) про скасування податкових повідомлень-рішень від 02 жовтня 2014 року: №0000682204, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) в розмірі 2225148,00 грн., з яких 1483432,00 грн. за основним платежем та 741716,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; №0000692204, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ на 28362,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані незгодо товариства з рішеннями податкового органу про заниження податкових зобов`язань за господарськими операціями із контрагентами і послалося на необґрунтованість висновків акту перевірки від 04 вересня 2014 року №33/11-23-22-04/36390340, на підставі якого прийняті оскаржені податкові повідомлення-рішення.

Справа вже розглядалась судом першої та апеляційної інстанції.

Постановою Верховного Суду від 27 лютого 2020 року Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області задоволено частково.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2015 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд (т.4, а.с. 183-193).

Так, рішення судів першої та апеляційної інстанції скасовані з огляду на наступне:

- не встановлено, хто ж саме від імені контрагентів підписав документи, які стали підставою для формування податкового обліку позивача;

- не наведено відповідних мотивів, з посиланням на конкретні умови передачі товарно-матеріальних цінностей, обставини їх переміщення і доставки, умови переходу права власності, передачі тощо, за яких додані до матеріалів справи документи свідчать про фактичне виконання зобов`язань (справжність операцій);

-не перевірено наявність чи відсутність у контрагентів трудових та інших ресурсів, які, з урахуванням сутності спірних операцій, були б об`єктивно необхідними суб`єктам господарювання для їх виконання, а саме земельних угідь, придатних для вирощування зернових культур, найманих працівників, техніки, складських приміщень тощо;

- застосувавши пункт 86.9 статті 86 ПК України, не з`ясовано стосовно якої особи (яких осіб) розслідується кримінальне правопорушення, у кримінальному провадженні по якому призначено і проведено перевірку Товариства, предмет такого правопорушення й, як наслідок, не надано належної правової оцінки наявності чи відсутності у відповідача права на прийняття оскаржуваних актів індивідуальної дії за відсутності відповідного судового рішення, що набрало законної сили (т.4, а.с. 181-193).

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 02 жовтня 2014 року №0000682204, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Протеїн-Продакшн» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 2225148,00 грн., з яких 1483432,00 грн. за основним платежем та 741716,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, в частині 2214474,00 грн., з яких 1476316,00 грн. за основним платежем та 738158,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення 02 жовтня 2014 року №0000692204, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Протеїн-Продакшн» зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ на 28362,00 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Відповідач не погодившись з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення в частині задоволених позовних вимоги з підстав неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, ухвалити нове судове рішення в цій частині, про відмову у задоволенні позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що під час розгляду справи не враховані всі доводи та подані докази сторонами, а саме не спростовано доводів податкового органу, про те, що під час проведення перевірки позивача встановлено відсутність реального здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами. Так судом не враховано інформацію отриману від інших податкових органів, де перебувають на обліку контрагенти позивача, а також протоколи допиту та пояснення надані в рамках кримінальних проваджень щодо контрагентів позивача.

Позивач не скористався правом подання відзиву.

Справа судом апеляційної інстанції розглядалась із застосуванням режиму відеоконференції.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити. Надав пояснення відповідно доводам апеляційної скарги.

Представник позивача до суду апеляційної інстанції не з`явився. Про день та час розгляду справи повідомлений належним чином. Будь-яких заяв, клопотань суду апеляційної інстанції не подав.

Перевіривши обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідачем на підставі наказу №1540 від 20.08.2014 року та постанов СУ ФР ГУ Міндоходів у Житомирській області від 01.07.2014 року та від 08 липня 2014 року по матеріалам кримінального провадження №3201306000000137 було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ "ТД Протеїн-Продакшн" з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо проведених операцій з СТОВ "Поліська Нива" та ПСП з ОВ "Старосільське" за період з 01.01.2014 року по 30.06.2014 року, за результатами якої складено акт перевірки № 33/11-23-22-04/36390340 від 04.09.2014 року (т.1,а.с.9-48).

Перевіркою встановлені порушення п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, внаслідок чого встановлено заниження податку на додану вартість за перевірений період всього у сумі 1483432,00 грн. (в тому числі: за січень 2014року - 7116,00 грн., березень 2014 року - 28362,00 грн., травень 2014 року - 936417,00 грн., червень 2014 року -511537,00 грн.) та завищено від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (ряд.19 Декларації з ПДВ) за лютий 2014 року на суму 28362,00 грн.

За результатами перевірки податковим органом прийняті:

- податкове повідомлення - рішення №0000682204 від 02.10.2014 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 2 225 148,00 грн., в тому числі за основним платежем - 1483432,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 741716,00 грн. (т.1, а.с.49);

- податкове повідомлення - рішення №0000692204 від 02.10.2014 р., яким позивачеві зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 28362,00 грн. (т.1,а.с.50).

Позивач, не погодившись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції частково задовольняючи позов виходив з підтвердження належним чином оформленими первинними документами та реального здійснення господарських операцій, документального підтвердження формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість по операціям з СТОВ "Поліська Нива". За відсутністю підтвердження керівництва ПСП з ОВ "Старосільське", на час спірних правовідносин, здійснення господарських операцій з позивачем, в цій частині відмовив у задоволенні позову.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Так по суті висновки перевіряючих щодо порушення позивачем норм податкового законодавства щодо формування податкового кредиту, зводяться на відсутності реальності здійснення господарських операцій з контрагентами - СТОВ "Поліська Нива" та ПСП з ОВ "Старосільське", що підтверджується інформацією податкових органів де перебувають на обліку контрагенти позивача та матеріалах кримінального провадження.

Відповідно до п.44.2 ст.44 Податкового кодексу України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Відповідно до п.198.1. ст.198 ПК України (в редакції чинній на час виникнення правовідносин), право на віднесення сум податку до податкового кредиту, зокрема, виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2. ст. 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.198.3. ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6. ст. 198 цього Кодексу передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Стаття 201 ПК України визначається порядок складання та реєстрації податкової накладної.

Видача позивачу належним чином оформлених податкових накладних контрагентами-продавцями не є спірним питанням. Також не є спірним питанням факт реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отримавши податкову накладну, покупець набув право на включення суми податку, вказаній в цій накладній, до складу податкового кредиту.

В цьому випадку суми податку на додану вартість, які підлягали сплаті у зв`язку з придбанням товарів та послуг, підтверджені податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, а тому такі суми підлягають включенню до складу податкового кредиту.

Згідно з Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Згідно зі ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складений документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Первинні документи, якими позивач підтверджує фактичне здійснення спірних господарських операцій, повністю відтворюють зміст господарських операцій, містять інформацію щодо фактично здійснених господарських операцій. Зокрема, наявні в матеріалах справи первинні документи підтверджують фактичне отримання позивачем товарів, подальший рух та використання у власній господарській діяльності.

Судом встановлено, що між ТОВ "ТД "Протеїн Продакшн" (покупець за договором) та СТОВ "Поліська Нива" (Постачальник) укладено договори на поставку сої:

- договір поставки №23/01/14-С від 23.01.2014року (т.1,а.с.76-81);

- договір поставки №07/04-П2 від 07.04.2014 року (т.1,а.с. 163-174)

Позивачем до податкового кредиту в березні 2014 року, травні та червні 2014 року віднесено 1476316,00 грн. за податковими накладними, виданими СТОВ "Поліська нива" з придбання сої на підставі договорів поставки (т.1,а.с.84,87,90,93,96, 100,103,106,110, 113,116,119,122,125, 128,135,138, 142,145,149, т.2, а.с.4-23).

Даний товар позивачем оприбутковано відповідно до накладних та видаткових накладних (т.1,а.с.82,85,88,91,94,97,101,104,107,111,114,117,120,123,126, 129,136,139,143, 146,178,180,182,184, 186,188,191,196,208,214,219,222,225,228,231,233,235, 237,241,244,249).

При цьому, податкові та видаткові накладні, якими оформлювався факт прийняття позивачем сої, містить всі обов`язкові реквізити , що передбачені для оформлення первинних документів: назву товару, його вартісне вираження, одиницю виміру, місце та дату складання, підписи уповноважених осіб.

Транспортування підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними (т.1,а.с. 86,89,92,95,98-99,102,105,108-109,112,115,118,121,124,127,130-134,137,140-141,144, 147-148,192-209,211,215-240,242-243,245-248, т.2,а.с.1-3).

Оплату вартості придбаного товару позивачем здійснено в повному обсязі безготівковим шляхом, що підтверджується платіжними дорученнями та не заперечувалось відповідачем в акті (т.1,а.с. 160-162, т.2,а.с.24-37).

Разом з тим позивачем надано, на підтвердження відповідності поставленого товару визначеним якісним показникам, реєстри лабораторії, протокол випробувань харчової продукції ( т.4, а.с. 1-29)

Товар, придбаний у зазначених контрагентів, ТОВ "ТД Протеїн Продакшн" використовувало для виробництва власної продукції (т.2,а.с.109-130) та в подальшому реалізовано за договором поставки №Ч-24-02 від 24.02.2014р., укладеного з ДП "Чайка" (т.2,а.с.131), договором поставки №ИЕ-14-01 від 14.01.2014року, укладеного з ФГ "Інгульське-2009" (т.2,а.с.132-134) та договором поставки №КЗ-10-06 від 10.06.2014р., укладеного з ПП "Кіровоградські зорі" (т.2,а.с.135-139).

Дослідивши надані до суду первинні документи по господарським операціям СТОВ «Поліська Нива» , суд встановив, та таке не спростовано в суді апеляційної інстанції, що такі складені відповідно до вимог ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Також судом першої інстанції враховано матеріали судового доручення з Житомирського окружного адміністративного суду, згідно яких судом були вжиті всі можливі заходи щодо допиту свідків ОСОБА_1 , а також ОСОБА_2 на предмет перебування засновником, директором, головним бухгалтером СТОВ «Поліська Ниваа також інших питань щодо господарських відносин із позивачем, проте повернуто до суду у зв`язку з неможливістю виконати з об`єктивних причин.

Посилання контролюючого органу на ту обставину, що контрагент позивача - СТОВ «Поліська Нива» , не задекларував податкові зобов`язання з податку на додану вартість, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає помилковими, оскільки Податковий кодекс України не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб`єктом господарювання.

Порушення контрагентом правил здійснення податкової дисципліни та господарської діяльності не може бути підставою для позбавлення платника (позивача у справі) права на отримання податкової вигоди за умови відсутності доказів недобросовісності такого платника.

Податкове законодавство України не ставить право платника податку на формування податкового кредиту в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів.

Крім того, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену, зокрема, в постановах від 16.01.2018 р. в справі № 820/4648/13-а, в справі № 826/1398/17, яка полягає у тому, що на реальність господарських операцій жодним чином не впливає наявність у контрагента платника податку виробничих, трудових та інших ресурсів, оскільки останній має право їх залучати на підставі цивільно-правових угод.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції також відхиляє доводи і посилання контролюючого органу як у акті перевірки так і в апеляційній скарзі на пояснення отримані в межах кримінального провадження оскільки в зазначеному кримінальному провадженні відсутній вирок, іншого відповідачем не доведено. Отримані в ході оперативно-розшукових заходів чи досудового слідства, не є доказами при доведенні фактів допущення порушень вимог податкового законодавства платником податків. Докази на які посилається відповідач не відповідають вимогам належності на допустимості в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки контролюючий орган не довів, що такі отримано у розпорядження та, те що він має право їх використання, у порядку визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.

Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про підтвердження позивачем здійснення господарських операцій із ТОВ «Поліська Нива» та правомірність за результатами такої господарської діяльності формування податкового кредиту.

Щодо господарських взаємовідносин між позивачем та ПСП з ОВ "Старосільське", то суд першої інстанції дійшов висновку відсутність підтвердження, у ході розгляду справи, реальності здійснення господарських операцій між позивачем із зазначеним контрагентом, оскільки відповідно матеріалам судового доручення окружного адміністративного суду міста Києва, в судовому засіданні 17 червня 2020 року, на виконання судового доручення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2020 року, ОСОБА_3 , керівник ПСП з ОВ "Старосільське", на час спірних правовідносин, не підтвердив здійснення таких господарських операцій.

Позивач рішення суду в цій частині не оскаржив, а відповідач оскаржуючи рішення суду першої інстанції частково, зазначив про незгоду з судовим рішенням і в частині в обставин щодо господарських операцій між позивачем та ПСП з ОВ "Старосільське", проте не зазначає, в чому полягає така незгода, з урахуванням відмови судом першої інстанції у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Керуючись ст.ст. 315, ст. 316, ст.ст. 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року у справі №П/811/4022/14 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст 328, 329 КАС України.

Повне судове рішення складено 13 травня 2021 року.

Головуючий - суддя Н.І. Малиш

суддя Н.П. Баранник

суддя А.А. Щербак