Рішення

від 13.04.2021 по справі 910/18685/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.04.2021Справа № 910/18685/20

За позовом Опулент консултантс лімітед;

до Громадської організації "Українська організація батьків дітей-інвалідів хворих на фенілкетонурію";

про захист ділової репутації.

Суддя Мандриченко О.В.

Секретар судового засідання Дюбко С.П.

Представники:

Від позивача: Гамкрелідзе К. Ю., адвокат, ордер серії КВ № 808108 від 23.11.2020;

Від відповідача: не з'явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулася компанія Опулент консултанс лімітед з позовом до Громадської організації "Українська організація батьків дітей-інвалідів хворих на фенілкетонурію" про захист ділової репутації.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2020 відкрито провадження у cправі № 910/18685/20 та вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого засідання, розгляд справи призначено на 19.01.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.01.2021 року підготовче засідання відкладено до 16.02.2021 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.02.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/18685/20 до судового розгляду по суті на 16.03.2021.

У судовому засіданні 16.03.2021 оголошено перерву в слуханні справи по суті до 13.04.2021.

Під час розгляду спору по суті 13.04.2021 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання 13.04.2021 не з'явився, відзив на позовну заяву не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, оскільки ухвала була надіслана відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням на адресу, що зазначена в відомостях з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, судом, були вчинені всі належні дії для повідомлення відповідача про призначені судові засідання - відповідні ухвали суду надсилалися на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Як вбачається з повернутих конвертів з направленням ухвали про відкриття провадження у справі, про відкладення підготовчого провадження, ухвали про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, вони повернулися в суд у зв'язку з закінченням встановленого строку зберігання.

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі № 910/18685/20 в Єдиному державному реєстрі судових рішень ( www.reyestr.court.gov.ua ).

Судом, враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

З огляду на наведене та з урахуванням того, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ

Позивачу стало відомо, що в мережі Інтернет 10.09.2020 на веб-сайті http://pku.org.ua/ за наступними електронними посиланнями (надалі - спірні посилання) розміщені публікації: назва публікації та версія сайту російською мовою

- Что-такое-хорошо-и-что-такое-плохо.Часть-1 ,

http://pku.org.ua/articles/details /501-Что-такое-хорошо-и-что-такое-плохо-Часть-1/;

- Что-такое-хорошо-и-что-такое-плохо-Часть-2 ,

http://pku.org.ua/articles/details/502-4TO-Что-такое-хорошо-и-что-такое-плохо-Часть-2/;

- Испанская-коррида http://pku.org.ua/articles/details/420- Испанская-коррида /;

- МDмил ФКУ Премиум. Анализ состава , http://pku.org.ua/articles/details/357-MD-мил-ФКУ-Премиум-Анализ-состава/;

- МDмил ФКУПремиум. Аминокислотный скор, и нутриентный состав в сравнении с нормами ЕС , http://pku.org.ua/articles/details/421-МD-мил-ФКУ-Премиум-Аминокислотньій-скор-и-нутриентный-состав-в-сравнении-с-нормами-ЕС/;

назва публікації та версія сайту українською мовою

- Що таке добре і що таке погано частина 1 ,

http://ua.pku.org.ua/articles/details/501-Що-таке-добре-і-що-таке-погано-частина-1/;

- Що таке добре і що таке погано частина 2 ,

http://ua.pku.org.ua/articles/details/502- Що-таке-добре-і-що-таке-погано-частина-2/;

- Іспанська корида , http://ua.pku.org.ua/artides/details/420-Іспанська-корида/;

- MDmil ФКУ Преміум Аналіз складу , /http://ua.pku.org.ua/articles/details/357-MD- mil-ФКУ-Преміум-Аналіз-складу/;

- MD міл ФКУ Преміум Амінокислотний скор і нутрієнтний склад у порівнянні з нормами ЄС , http://ua.pku.org.ua/articles/details/421-МР-міл-ФКУ-ПремІУМ-Амінокислотний-скор-і- нутріентний-склад-у-порівнянні-з-нормами-ЄС/.

Огрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зазначає, що у тексті вищевказаних публікацій міститься недостовірна інформація, яка викладена у формі фактичних тверджень, які можна перевірити на предмет їх істинності, та має негативний характер відносно продукції МDмил ФКУ-3 і МDмил ФКУ Премиум. Дана інформація стосується компанії ОПУЛЕНТ КОНСУЛТАНТС ЛІМІТЕД, оскільки продукція МDмил ФКУ-3 і МDмил ФКУ Премиум, виробляється під торговельними марками МDмил та MDmil (надалі -ТМ МDмил), власником якої є компанія ОПУЛЕНТ КОНСУЛТАНТС ЛІМІТЕД.

Позивач вважає, що внаслідок поширення (опублікування) відповідачем недостовірної інформації про продукцію під ТМ МDмил, було порушено немайнові права позивача, а саме принижено ділову репутацію компанії ОПУЛЕНТ КОНСУЛТАНТС ЛІМІТЕД.

В пункті 9 Постанови Пленуму ВСУ №1 від 27.02.2009 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи (надалі - Постанова Пленуму №1) відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації.

Як зазначено в п. 12 Постанови Пленуму №1 належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта.

Поряд з цим, в абз. 2 п. 12 Постанови Пленуму №1 зазначено, якщо автор поширеної інформації невідомий, то належним відповідачем є власник веб-сайта, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.

Як вбачається з інформації за вищезазначеними посиланнями автор публікацій не зазначений, а інформація опублікована в мережі Інтернет на веб- сайті http://pku.org.ua/. Отже, враховуючи абз. 2 п. 12 Постанови Пленуму №1, належним відповідачем у даному спорі є власник зазначеного веб-сайту.

Відповідно до ч. 1 Закону України Про авторське право і суміжні права власником веб-сайту є особа, яка є володільцем облікового запису та встановлює порядок і умови використання веб-сайту. За відсутності доказів іншого власником веб-сайту вважається реєстрант відповідного доменного імені, за яким здійснюється доступ до веб-сайту, і (або) отримувач послуг хостингу.

Листом реєстратора доменного імені pku.org.ua ТОВ Центр Інтернет-імен України №001 від 02.11.2020 р. підтверджується, що реєстрантом домену вказано наступну інформацію про себе, організація: Громадська організація "Українська організація батьків дітей-інвалідів хворих на фенілкетонурію".

Даний факт також підтверджується відомостями, які містяться на головній сторінці веб-сайту http://pku.org.ua. Громадська організація Українська організація батьків дітей- інвалідів хворих на фенілкетонурію підтверджує, що нею створено вказаний веб-сайт http://pku.org.ua, який використовується відповідачем для оприлюднення інформації про діяльність організації, про нові досягнення в лікуванні фенілкетонурії (ФКУ) і надання інформаційної та психологічної підтримки всім, хто цього потребує.

Враховуючи вищевикладене, матеріалами справи підтверджується, що Громадська організація Українська організація батьків дітей-інвалідів хворих на фенілкетонурію є власником веб-сайту http://pku.org.ua, на якому було опубліковано спірну інформацію.

Згідно ст. 94 Цивільного кодексу України, юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), інформацією є документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що мали або мають місце у суспільстві, державі та навколишньому середовищі.

У ст. 1 Закону України "Про інформацію", під інформацією розуміється будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді, під документом - матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі.

Як визначено статтею 5 Закону України "Про інформацію", кожна особа має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Частиною 1 статті 7 України "Про інформацію" визначено, що право на інформацію охороняється законом.

Згідно частини 2 наведеної статті, ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб'єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.

Статтею 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 91 ЦК України, юридична особа здатна мати такі ж права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

Згідно зі ст. 201 ЦК України, особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, в тому числі, ділова репутація, ім'я (найменування), а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.

Частиною 1 статті 94 ЦК України передбачено право юридичної особи на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати. Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави З ЦК України.

У п. 8 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2007 № 01-8/184 "Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про інформацію" зазначено, що за змістом приписів ст. 91 ЦК України право на спростування недостовірної інформації, передбачене ст. 277 ЦК України, належить не лише фізичним, але й юридичним особам у передбачених законом випадках, у тому числі як спосіб судового захисту проти поширення інформації, що шкодить діловій репутації господарюючого суб'єкта (підприємця).

Таким чином, юридична особа, так само як і фізична особа, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації відповідно до ст. ч. 1 ст. 277 ЦК України та право на недоторканість ділової репутації відповідно до ч. 1 ст. 299 ЦК України.

Так, відповідно до п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи", згідно з положеннями статті 277 ЦК і статті 10 ЦПК обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації.

Відповідно до статті 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції.

Позивач зазначає, що зміст публікацій, розміщених на веб-сайті http://pku.org.ua за електронними посиланнями, вказаними вище, містить наведену у формі фактичних тверджень недостовірну інформацію негативного характеру, що стосується продукції МDмил ФКУ-3 і МDмил ФКУ Премиум, власником якої є позивач, зокрема:

• твердження відповідача про те, що позивач є сумнівною компанією, під торговельною маркою якої виробляється та пропонується дітям хворим на фенілкетонурію продукція МDмил® ФКУ-3 і МDмил® ФКУ премиум , що приводить до безповоротної втрати здоров'я серед хворих дітей;

• твердження відповідача про сумнівність існування належних виробничих потужностей у завода-виробника продукції МDмил® ФКУ-3 і МDмил® ФКУ премиум HERO Espana (Іспанія) та сумнівність технології виготовлення продукції МDмил® ФКУ-3 і МDмил® ФКУ Премиум ;

• твердження Відповідача про те, що продукція ТМ МDмил не відповідає вимогам збалансованого лікувального харчування, адже в його складі відсутні або наявний дефіцит важливих нутрієнтів, що може негативно вплинути на розумовий і фізичний розвиток хворої дитини і сприяти виникненню супутніх захворювань;

• порівняння, в тому числі із залученням О.Погребної, продукції МDмил® ФКУ-3 і МDмил® ФКУ Премиум з продукцією, що виробляється компанією Nutricia, на користь останньої. Із висновками про те, що амінокислоти в сумішах МDміл ФКУ-3 (або МDміл ФКУ-Премиум) погано збалансовані. Дисбаланс незамінних амінокислот неприпустимий. В суміші MDміл ФКУ-3 мало кальцію, фосфору, магнію, цинку, що може привести до проблем кісткоутворення і порушень з боку серцево-судинної системи. Немає марганцю, молібдену, хрому і фтору. Дуже мало заліза (проблеми кровотворення) і йоду. Відсутність або низький вміст хрому, цинку, міді і селену критично для імунітету й ендокринної системи. Малу кількість йоду - критично для щитовидної залози. МDміл ФКУ Премиум - за складом практично ідентичний суміші МDміл ФКУ-3, в яку в невеликих кількостях додані L-карнітин, холін та інозитол і в два рази збільшено кількість натрію і хлоридів. MD міл ФКУ-3 (або MD міл ФКУ- Премиум) за своїм складом не забезпечує повною мірою потреби організму дітей у віці від 1 року до 8 років необхідними нутрієнтами;

• тверджень, які вказують на те, що спеціальний продукт дитячого харчування MD міл ФКУ-3 (або MD міл ФКУ-Премиум), щодо якого йдеться у публікаціях:

-має російське походження і застарілий склад, а виробник це приховує і не спрямовує зусилля на покращення якісних характеристик препарату;

-якість і безпека продукції цієї торгової марки не відповідає вимогам Євросоюзу і не містить активних лікувальних властивостей, заявлених виробником, а її застосування не забезпечує результативність і не дає лікувального ефекту;

-за своїм складом та впливом на дитячий організм ця продукція може бути шкідливою, а діяльність самої компанії містить ознаки обману споживачів, а отже суперечить суспільній моралі та, можливо, деяким законам.

Позивачем, на підтвердження своїх позовних вимог було долучено до матеріалів справи висновок експерта КНДІСЕ № 25333/20-39/29974-29980/20-39 від 19.11.2020 р., складений експертом Долинківською С., за результатом проведеної судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи.

Висновком експерта № 25333/20-39/29974-29980/20-39 від 19.11.2020 р. було встановлено наступне:

- у публікаціях, розміщених на веб-сайті http://pku.org.ua/ за спірними посиланнями, міститься інформація негативного характеру щодо компанії ОПУЛЕНТ КОНСУЛТАНТС ЛІМІТЕД (OPULENT CONSULTANTS LIMITED) та продукції під торговою маркою МDмил (МД мил), власником якої є ця компанія;

- інформація негативного характеру щодо компанії ОПУЛЕНТ КОНСУЛЬТАНТС ЛІМІТЕД (OPULENT CONSULTANTS LIMITED) та продукції під торговою маркою МDмил (МД мил), яка міститься у публікаціях, розміщених на веб-сайті http://pku.org.ua/, має як фактологічний, так і оцінний характер. Висловлювання, наведені у п. 2А цього дослідження і зафіксовані в спірних публікаціях є фактичними твердженнями, а не оціночними судженнями. Висловлювання, наведені у п. 2В цього дослідження і зафіксовані в публікаціях (аналогічні посилання на публікацію зазначені вище за текстом) - є оціночними судженнями, а не фактичними твердженнями.

- інформація, зафіксована у спірних публікаціях є принизливою для юридичної особи компанії ОПУЛЕНТ КОНСУЛТАНТС ЛІМІТЕД (OPULENT CONSULTANTS LIMITED);

- у текстах спірних публікацій не міститься висловлювань прямої спонукальності, адресованих широкому колу адресатів і виражених у формі пропозиції, прохання, побажання, настанов, вмовляння, вимоги або інших спонукань до вчинення будь-яких дій стосовно продукції під торговою маркою MD мил (МД мил), власником якої є компанія ОПУЛЕНТ КОНСУЛТАНТС ЛІМІТЕД (OPULENT CONSULTANTS LIMITED), у томі числі до ігнорування вказаної продукції. У цих текстах інтенція спонукання виражена непрямо (приховано) і реалізує непряме спонукання, адресоване широкому колу адресатів (читачам Інтернет-ЗМІ та споживачам продукції, власником якої є компанія ОПУЛЕНТ КОНСУЛТАНТС ЛІМІТЕД (OPULENT CONSULTANTS LIMITED), до негативного ставлення до продукції під торговою маркою MD мил (МД мил), власником якої є компанія ОПУЛЕНТ КОНСУЛТАНТС ЛІМІТЕД (OPULENT CONSULTANTS LIMITED), у тому числі до ігнорування вказаної продукції.

Проаналізувавши висновок експерта № 25333/20-39/29974-29980/20-39 від 19.11.2020 р. суд дійшов висновку про його обґрунтованість та узгодженість із іншими матеріалами справи та чинним законодавством України. Отже, складений за допомогою застосування спеціальних знань висновок експерта є належним і допустимим доказом у справі і заслуговує на увагу господарського суду у якості важливого доказу по справі у сукупності із іншими зібраними у справі доказами.

Враховуючи вищевикладене, існують всі необхідні підстави для кваліфікації поширеної відповідачем спірної інформації саме як фактичних тверджень та подальшого здійснення перевірки такої інформації на відповідність дійсності з огляду на наступне.

Так, згідно з п. 19 постанови пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Згідно з частини другої статті 47-1 Закону України "Про інформацію" оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Таким чином, поширена відповідачем спірна інформація викладена у формі фактичних тверджень, що підтверджується, зокрема, висновком експерта № 25333/20-39/29974-29980/20-39 від 19.11.2020 р. за результатами проведення лінгвістичної експертизи.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем виробляється продукція дитячого харчування, в тому числі під назвою МDмил® ФКУ-3 і МDмил® ФКУ премиум . Продукт спеціалізований для дієтичного харчування являє собою суху суміш, яка підлягає вживанню за інструкцією.

HERO Espana, S.A. (Королівство Іспанія) - завод виробник продукції під ТМ МDмил, тому числі під назвою МDмил® ФКУ-3 і МDмил® ФКУ премиум , має відповідні сертифікати, акредитації та допуски, що підтверджують відповідність процесів, ліній виробництва і контролю якості продукції світовим вимогам та стандартам якості та безпеки, зокрема, Сертифікат ES-0177/1994 від 28.10.2015р. про імплементацію системи менеджменту якості згідно з міжнародним стандартом IS09001:2008; Сертифікат ES15/17204 від 17.12.2015р. щодо відповідності вимогам Food safety certification 22000 (Система Безпеки Харчових продуктів для систем безпеки включаючи IS022000:2005; ISO/TS22002-1 та додатково FSSC 22000).

Відповідно до положень п.5 Розділу II Методичних рекомендацій планування та розрахунку потреби у продуктах спеціального харчування для лікування хворих на фенілкетонурію спеціалізовані продукти лікувального харчування призначаються пацієнтам з ФКУ індивідуалізовано, залежно від клінічного перебігу захворювання та індивідуальної переносимості продукту. Продукти лікувального харчування повинні мати дозволи на обіг в Україні згідно з чинним законодавством.

Продукт МDмил® ФКУ-3 - як об'єкт експертизи, визнаний таким, що відповідає встановленим медичним критеріям безпеки, що підтверджується Висновком державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 01.04.2015 № 05.03.02-03/13666 з додатком №1, виданим Державною санітарно-епідеміологічної служби України.

Відповідно до зазначеного вище Висновку за результатами державної санітарно- епідеміологічної експертизи об'єкт експертизи Харчовий продукт спеціального дієтичного споживання - продукт сухий спеціалізований для дієтичного (лікувального) харчування для хворих на фенілкетонурію (ФКУ) старше одного року життя з фруктовим смаком МDмил® ФКУ-3 та текст етикетування (маркування) згідно з додатками №№1-2 , за наданим заявником зразком відповідає вимогам діючого санітарного законодавства України і за умовами дотримання вимог цього висновку може бути використаний у заявленій сфері застосування.

У Звіті Про проведення робіт щодо можливості віднесення об'єкта експертизи: Харчовий продукт спеціального дієтичного споживання - продукт сухий спеціалізований для дієтичного (лікувального) харчування хворих на фенілкетонурію (ФКУ) старше одного року життя з фруктовим смаком МDмил® ФКУ-3 до категорії Харчових продуктів для спеціального дієтичного споживання (використання). Дитяче харчування № 3/8-А-1270-15-59415Е від 25.03.15 р., ДП Науковий центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л.І. Медведя Міністерства охорони здоров'я міститься наступний висновок: на основі аналізу наданих виробником і заявником супровідних документів, проведеної ідентифікації продукту, визначених обсягів досліджень, аналізу текстів етикетування (маркування) Харчовий продукт спеціального дієтичного споживання - продукт сухий спеціалізований для дієтичного (лікувального) харчування хворих на фенілкетонурію (ФКУ) старше одного року життя з фруктовим смаком МDмил® ФКУ- 3 може бути віднесений до категорії Харчових продуктів для спеціального дієтичного споживання (використання).

Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про спростування недостовірної інформації, є сукупність таких обставин, як-то: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право (пункти 4, 15 Постанови ВСУ № 1)

За загальним правилом цивільно-правової відповідальності за поширення недостовірної інформації зобов'язаними суб'єктами цих правовідносин є особи, які (незалежно від наявності їхньої вини) поширили відомості, що не відповідають дійсності, або виклали їх неправдиво, і це порочить честь і гідність чи ділову репутацію або завдає шкоди інтересам громадян чи організацій.

При цьому під поняттям "спростування" розуміється доведення неправильності, помилковості, хибності будь-чиїх тверджень, переконань або їх заперечення. Спростування має відбуватись, як правило, у формі, ідентичній поширенню інформації, а коли це неможливо чи недоцільно, - в адекватній чи іншій формі, з урахуванням того, що воно повинно бути ефективним. Крім того, спростування обов'язково має бути проведено або підписано особою, яка поширила неправдиву інформацію і цим порушила немайнові права позивача. У протилежному випадку застосовуються інші способи захисту - відповідь, висловлювання

Так, у абз. 2 п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" № 1 від 27.02.2009 вказується, що під діловою репутацією юридичної особи розуміється оцінка її підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Поширена недостовірна інформація принижує статус позивача в очах суспільства, партнерів та клієнтів, оскільки необгрунтовано ставить під сумнів дотримання позивачем у його діяльності моральних та правових норм.

Згідно з ч. 1 ст. 91 Цивільного кодексу України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 Господарського кодексу України дискредитацією суб'єкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов'язаних з особою чи діяльністю суб'єкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб'єкта господарювання.

Тобто, виходячи з положень ст. ст. 94, 277 Цивільного кодексу України юридична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на спростування цієї інформації.

Відповідно до абз. 1 п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України ''Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи"№ 1 від 27.02.2009 зазначено, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин:

поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь- який спосіб;

поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи;

поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності;

поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Так, за приписами ст. 277 Цивільного кодексу України спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Спростування має здійснюватися у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація.

Таким чином, внаслідок поширення відповідачем спірної інформації відбулося порушення особистих немайнових прав позивача, оскільки спірна інформація шкодить діловій репутації позивача та дискредитує останнього.

Виходячи з викладеного та норм законодавства, позивачем доведено факт порушення його немайнових прав на недоторканність ділової репутації, шляхом поширення відповідачем у мережі Інтернет спірної інформації, яка не відповідає дійсності, а відповідачем, в свою чергу не спростовано та не надано суду жодних належних доказів на підтвердження достовірності спірної інформації, викладеної ним на веб-сайті в мережі Інтернет, а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги компанії Опулент консултантс лімітед про спростування недостовірної інформації видаються правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивачем було заявлено до стягнення з відповідача судові витрати у розмірі 1017,25 євро (еквівалент станом на 28.09.2020 р. - 33 458,24 грн.), які складаються із наступного:

- витрати по сплаті судового збору в сумі 8408,00 грн., еквівалент станом на 28.09.2020 р. складає 255,75 евро;

-на проведення лінгвістичної експертизи у сумі 15690,24 грн., еквівалент станом на 28.09.2020 р. складає 477,25 евро;

-на проведення експертизи Центру компетенції 5760,00 грн., еквівалент станом на 28.09.2020 р. складає 175,20 евро;

-на отримання Довідки з відомостями про власника веб-сайту 1200,00 грн., еквівалент станом на 28.09.2020 р. складає 36, 50 евро;

-на послуги перекладу із завірянням 2400,00 грн., еквівалент станом на 28.09.2020 р. складає 73,00 евро.

- витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 500,00 ЄВРО.

Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з положеннями частин 1, 3 статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно з частиною 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом 5 днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до частини 4 статті 129 ГПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина 5 статті 129 ГПК України).

У відповідності з положеннями статей 73, 76, 77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Належність та допустимість доказів має встановлюватися судом за принципами диспозитивності та змагальності сторін в судовому процесі.

Позивачем було долучено до матеріалів справи висновок експерта № 25333/20-39/29974-29980/20-39 від 19.11.2020, за результатами проведення лінгвістичної експертизи, складений експертом КНІДСЕ.

Дослідивший висновок експерта № 25333/20-39/29974-29980/20-39 від 19.11.2020, судом встановлено, що останній відповідає вимогам ст. 98 ГПК України, висновки надані в межах компетенція експерта та відповідають фактичним обставинам справи, а тому, приймаючи до уваги задоволення позовних вимог у повному обсязі, вимоги позивача про стягнення з відповідача 15690,24 грн. витрат пов'язаних з проведення лінгвістичної експертизи, оплата якої підтверджується платіжним дорученням від 19.10.2020 № 254 є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Також з відповідача підлягає до стягнення 8 408,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Стосовно ж покладення на відповідача витрат з перекладу із завірянням документів та витрат на отримання довідки, то вони не підлягають задоволенню, оскільки не є судовими витратами у розумінні статті 123 ГПК України.

Щодо вимог позивача про стягнення з позивачів 5 760,00 грн. витрат на проведення експертизи Центру компетенції суд відзначає наступне.

Частиною 2 ст. 98 ГПК України встановлено, що предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Суд відзначає, що долучений до матеріалів справи висновок експертизи Центру компетенції не є належним доказом у справі, має допоміжний (консультативний) характер і не є обов'язковим для суду.

Враховуючи викладене, оскільки висновок експертизи Центру компетенції не є доказом у справі, у господарського суду відсутні підстави для покладення на відповідача витрат з оплати вартості його проведення в розмірі 5 760,00 грн.

Визначаючи розрахунок судових витрат на професійну правничу допомогу, позивач вказує на суму в розмірі 8 500,00 ЄВРО. На підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, останнім було долучено до матеріалів справи: договір про надання професійної правничої допомогу № 180920 від 17.09.2020, розрахунок витрат (попередній) від 25.09.2020 року, необхідних для надання послуг за договором, погоджений директором Опулент Консултантс Лімітед; Інвойс №3 від 25.09.2020 р. на суму 2270,00 Євро; акт наданих послуг №2 від 30.11.2020 р. до Договору на суму 1017,25 Євро; звіт адвоката від 30.11.2020 р.; бухгалтерська довідка АО ДЕГА Партнерз про застосування валютного курсу; Виписка Банку від 02 березня 2021 року; додаток №1 від 17.09.2020 р. до Договору; Інвойс №1 від 17.09.2020 р. на суму 2500 Євро; акт наданих послуг № 1 від 30.11.2020 р. на суму 2500 Євро; звіт адвоката від 30.11.2020 р., додаток №2 від 30.11.2020 р. до договору; інвойс №11 від 30.11.2020 р. на суму 1000 Євро; інвойс №2 від 24. 02.2020 р. на суму 1500 Євро.

Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

Позивачем не подано детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.

Опис виконаних робіт (наданих послуг), зазначений в звіті адвоката (детальний опис наданих послуг з правової допомоги) від 30.11.2020 не є детальним описом наданих (виконаних) адвокатом послуг (робіт), оскільки у вказаному звіті жодним чином не обґрунтовано заявлену адвокатом вартість послуг в розмірі 8 500,00 ЄВРО, зокрема, з посиланням на документально витрачений адвокатом час на надання означених послуг.

Склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, суд враховує, що подані документи не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з відповідача, оскільки цей розмір має бути не лише доведений, документально обґрунтований, а й відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Дослідивши опис наданих послуг адвоката, приймаючи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, відповідність запропонованої адвокатом правової позиці правовим висновкам суду, відображеним у рішенні, суд дійшов до висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу не є співмірним із складністю справи та наданими адвокатом послугами, витраченим часом, обсягом цих послуг. Враховуючи викладене, визначені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 500,00 ЄВРО є завищеними, належним чином не обґрунтованими та можуть становить надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу судових витрат.

Зважаючи на складність справи, надані послуги, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд вважає за належне зменшити їх розмір та стягнути з відповідача 30 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Оскільки питання розподілу судових витрат за своєю правовою природою не належить до поняття "позовних вимог", судове рішення у цій справі викладається як таке, позовні вимоги за яким задоволені повністю.

Керуючись ст.ст. 129, 231, 236-241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недостовірною та такою, що має негативний характер та завдає шкоди діловій репутації ОПУЛЕНТ КОНСУЛТАНТС ЛІМІТЕД (місцезнаходження: Сполучене Королівство, Лондон, Аргілл-Стріт, 1-4 Палладіум Хаус, ВІФ 7 ЛД (WIF 7 LD) код компанії 3526425). інформацію яка міститься у публікаціях, розміщених на веб-сайті http://pku.org.ua/ за електронними посиланнями:

назва публікації та версія сайту російською мовою

- Что-такое-хорошо-и-что-такое-плохо.Часть-1 ,

http://pku.org.ua/articles/details /501-Что-такое-хорошо-и-что-такое-плохо-Часть-1/,

- Что-такое-хорошо-и-что-такое-плохо-Часть-2 ,

http://pku.org.ua/articles/details/502-4TO-Что-такое-хорошо-и-что-такое-плохо-Часть-2/,

- Испанская-коррида http://pku.org.ua/articles/details/420- Испанская-коррида /,

- МDмил ФКУ Премиум. Анализ состава , http://pku.org.ua/articles/details/357-MD-мил-ФКУ-Премиум-Анализ-состава/,

- МDмил ФКУПремиум. Аминокислотный скор, и нутриентный состав в сравнении с нормами ЕС , http://pku.org.ua/articles/details/421-МD-мил-ФКУ-Премиум-Аминокислотньій-скор-и-нутриентный-состав-в-сравнении-с-нормами-ЕС/;

назва публікації та версія сайту українською мовою

- Що таке добре і що таке погано частина 1 ,

http://ua.pku.org.ua/articles/details/501-Що-таке-добре-і-що-таке-погано-частина-1/,

- Що таке добре і що таке погано частина 2 ,

http://ua.pku.org.ua/articles/details/502- Що-таке-добре-і-що-таке-погано-частина-2/,

- Іспанська корида , http://ua.pku.org.ua/artides/details/420-Іспанська-корида/,

- MDmil ФКУ Преміум Аналіз складу , /http://ua.pku.org.ua/articles/details/357-MD- mil-ФКУ-Преміум-Аналіз-складу/,

- MD міл ФКУ Преміум Амінокислотний скор і нутрієнтний склад у порівнянні з нормами ЄС , http://ua.pku.org.ua/articles/details/421-МР-міл-ФКУ-ПремІУМ-Амінокислотний-скор-і- нутріентний-склад-у-порівнянні-з-нормами-ЄС/.

3. Визнати оприлюдненою з відомостями, що дискредитують продукцію МDмил ФКУ-3 та МDмил ФКУ Премиум, яка виробляється під ТМ МDмил, власником якої є ОПУЛЕНТ КОНСУЛТАНТС ЛІМІТЕД (місце знаходження: Сполучене Королівство, Лондон, Аргілл-Стріт, 1-4 Палладіум Хаус, ВІФ 7 ЛД (WIF 7 LD, код компанії 3526425) інформацію, яка міститься у публікаціях, розміщених на веб-сайті http://pku.org.ua/ за електронними посиланнями

назва публікації та версія сайту російською мовою

- Что-такое-хорошо-и-что-такое-плохо.Часть-1 ,

http://pku.org.ua/articles/details /501-Что-такое-хорошо-и-что-такое-плохо-Часть-1/,

- Что-такое-хорошо-и-что-такое-плохо-Часть-2 ,

http://pku.org.ua/articles/details/502-4TO-Что-такое-хорошо-и-что-такое-плохо-Часть-2/,

- Испанская-коррида http://pku.org.ua/articles/details/420- Испанская-коррида /,

- МDмил ФКУ Премиум. Анализ состава , http://pku.org.ua/articles/details/357-MD-мил-ФКУ-Премиум-Анализ-состава/,

- МDмил ФКУПремиум. Аминокислотный скор, и нутриентный состав в сравнении с нормами ЕС , http://pku.org.ua/articles/details/421-МD-мил-ФКУ-Премиум-Аминокислотньій-скор-и-нутриентный-состав-в-сравнении-с-нормами-ЕС/;

назва публікації та версія сайту українською мовою

- Що таке добре і що таке погано частина 1 ,

http://ua.pku.org.ua/articles/details/501-Що-таке-добре-і-що-таке-погано-частина-1/,

- Що таке добре і що таке погано частина 2 ,

http://ua.pku.org.ua/articles/details/502- Що-таке-добре-і-що-таке-погано-частина-2/,

- Іспанська корида , http://ua.pku.org.ua/artides/details/420-Іспанська-корида/,

- MDmil ФКУ Преміум Аналіз складу , /http://ua.pku.org.ua/articles/details/357-MD- mil-ФКУ-Преміум-Аналіз-складу/,

- MDміл ФКУ Преміум Амінокислотний скор і нутрієнтний склад у порівнянні з нормами ЄС , http://ua.pku.org.ua/articles/details/421-МР-міл-ФКУ-ПремІУМ-Амінокислотний-скор-і- нутріентний-склад-у-порівнянні-з-нормами-ЄС/.

4. Зобов'язати Громадську організацію Українська організація батьків дітей- інвалідів хворих на фенілкетонурію видалити публікації розміщені на веб-сайті http://pku.org.ua/ за електронними посиланнями:

назва публікації та версія сайту російською мовою

- Что-такое-хорошо-и-что-такое-плохо.Часть-1 ,

http://pku.org.ua/articles/details /501-Что-такое-хорошо-и-что-такое-плохо-Часть-1/,

- Что-такое-хорошо-и-что-такое-плохо-Часть-2 ,

http://pku.org.ua/articles/details/502-4TO-Что-такое-хорошо-и-что-такое-плохо-Часть-2/,

- Испанская-коррида http://pku.org.ua/articles/details/420- Испанская-коррида /,

- МDмил ФКУ Премиум. Анализ состава , http://pku.org.ua/articles/details/357-MD-мил-ФКУ-Премиум-Анализ-состава/,

- МDмил ФКУПремиум. Аминокислотный скор, и нутриентный состав в сравнении с нормами ЕС , http://pku.org.ua/articles/details/421-МD-мил-ФКУ-Премиум-Аминокислотньій-скор-и-нутриентный-состав-в-сравнении-с-нормами-ЕС/;

назва публікації та версія сайту українською мовою

- Що таке добре і що таке погано частина 1 ,

http://ua.pku.org.ua/articles/details/501-Що-таке-добре-і-що-таке-погано-частина-1/,

- Що таке добре і що таке погано частина 2 ,

http://ua.pku.org.ua/articles/details/502- Що-таке-добре-і-що-таке-погано-частина-2/,

- Іспанська корида , http://ua.pku.org.ua/artides/details/420-Іспанська-корида/,

- MDmil ФКУ Преміум Аналіз складу , /http://ua.pku.org.ua/articles/details/357-MD- mil-ФКУ-Преміум-Аналіз-складу/,

- MDміл ФКУ Преміум Амінокислотний скор і нутрієнтний склад у порівнянні з нормами ЄС , http://ua.pku.org.ua/articles/details/421-МР-міл-ФКУ-ПремІУМ-Амінокислотний-скор-і- нутріентний-склад-у-порівнянні-з-нормами-ЄС/.

5. Зобов'язати Громадську організацію Українська організація батьків дітей- інвалідів хворих на фенілкетонурію (код ЄДРПОУ 21721382, місцезнаходження 03049, м. Київ, Солом'янський р-н, вул. Фучика, буд 8, кв. 211) спростувати інформацію наведену у публікаціях, розміщених на веб-сайті http://pku.org.ua/ за електронними посиланнями:

назва публікації та версія сайту російською мовою

- Что-такое-хорошо-и-что-такое-плохо.Часть-1 ,

http://pku.org.ua/articles/details /501-Что-такое-хорошо-и-что-такое-плохо-Часть-1/,

- Что-такое-хорошо-и-что-такое-плохо-Часть-2 ,

http://pku.org.ua/articles/details/502-4TO-Что-такое-хорошо-и-что-такое-плохо-Часть-2/,

- Испанская-коррида http://pku.org.ua/articles/details/420- Испанская-коррида /,

- МDмил ФКУ Премиум. Анализ состава , http://pku.org.ua/articles/details/357-MD-мил-ФКУ-Премиум-Анализ-состава/,

- МDмил ФКУПремиум. Аминокислотный скор, и нутриентный состав в сравнении с нормами ЕС , http://pku.org.ua/articles/details/421-МD-мил-ФКУ-Премиум-Аминокислотньій-скор-и-нутриентный-состав-в-сравнении-с-нормами-ЕС/;

назва публікації та версія сайту українською мовою

- Що таке добре і що таке погано частина 1 ,

http://ua.pku.org.ua/articles/details/501-Що-таке-добре-і-що-таке-погано-частина-1/,

- Що таке добре і що таке погано частина 2 ,

http://ua.pku.org.ua/articles/details/502- Що-таке-добре-і-що-таке-погано-частина-2/,

- Іспанська корида , http://ua.pku.org.ua/artides/details/420-Іспанська-корида/,

- MDmil ФКУ Преміум Аналіз складу , /http://ua.pku.org.ua/articles/details/357-MD- mil-ФКУ-Преміум-Аналіз-складу/,

- MDміл ФКУ Преміум Амінокислотний скор і нутрієнтний склад у порівнянні з нормами ЄС , http://ua.pku.org.ua/articles/details/421-МР-міл-ФКУ-ПремІУМ-Амінокислотний-скор-і- нутріентний-склад-у-порівнянні-з-нормами-ЄС/.

6. Cтягнути з Громадської організації Українська організація батьків дітей- інвалідів хворих на фенілкетонурію (код ЄДРПОУ 21721382, місцезнаходження 03049, м. Київ, Солом'янський р-н, вул. Фучика, буд 8, кв. 211) на користь компанії ОПУЛЕНТ КОНСУЛТАНТС ЛІМІТЕД (місце знаходження: Сполучене Королівство, Лондон, Аргілл-Стріт, 1-4 Палладіум Хаус, ВІФ 7 ЛД (WIF 7 LD, код компанії 3526425) 8 408 (вісім тисяч чотириста вісім) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору, 15 690 (п'ятнадцять тисяч шістсот дев'яносто) грн. 24 коп. витрат на проведення лінгвістичної експертизи та 30 000 (тридцять тисяч) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом 20 (двадцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 11.05.2021 р.

Суддя О.В. Мандриченко