Рішення

від 30.04.2021 по справі 923/1166/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2021 року Справа № 923/1166/20

Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенка С.В. , при секретарі судового засідання Фінаровій О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Прокурора-заступника керівника Генічеської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі:

позивача-1: Чалинської селищної ради Чаплинського району Херсонської області, смт.Чаплинка, Чаплинський район, Херсонська область, код ЄДРПОУ 26348829,

позивача-2: Преображенської сільської ради Чаплинського району Херсонської області, с.Преображенка, Чаплинський район, Херсонська область, код ЄДРПОУ 26186217,

до: Сільськогосподарського приватного акціонерного товариства "Водолій", с. Преображенка, Чаплинський район, Херсонська область, код ЄДРПОУ 03784226,

про стягнення 478776,70 грн.

За участю представників сторін:

від прокуратури - прокурор Федоренко О.Б.;

від позивача-1 - не з`явився;

від позивача-2 - не з`явився;

від відповідача - директор Мартиновець М.М., адвокат Сидоренко Н.О..

Судове засідання проводиться в режимі відеоконференції з Новокаховським міським судом Херсонської області та у відповідності до ч.1 статті 222 Господарського процесуального кодексу України здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Обставини справи.

16 листопада 2020 року прокурор-заступник керівника Генічеської місцевої прокуратури Херсонської області звернувся до Господарського суду Херсонської області з позовом в інтересах держави в особі позивачів - Чалинської селищної ради Чаплинського району Херсонської області та Преображенської сільської ради Чаплинського району Херсонської області з вимогою про стягнення з Сільськогосподарського приватного акціонерного товариства "Водолій" заборгованості у розмірі 142913,16 грн. у зв`язку із користуванням відповідачем земельними ділянками без правовстановлюючих документів.

Прокурор зазначає, що відповідач є власником нерухомого майна розташованого на земельних ділянках на території Преображенської сільської ради Чаплинського району Херсонської області в межах населеного пункту. Разом з тим, за твердженням прокурора, відповідач користується земельними ділянками без достатньої правової підстави, оскільки останнім не врегульовано питання щодо набуття права власності чи права користування земельними ділянками на яких розташовано нерухоме майно відповідача. Відповідачем не сплачуються грошові кошти за користування земельними ділянками, чим завдано збитки місцевому бюджету. За розрахунком прокурора, за період з 2018 по 2020 роки внаслідок безоплатного користування відповідачем земельними ділянками, територіальна громада не доотримала грошових коштів у розмірі 142913,16 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано посиланням на положення статей 22, 182, 334, 1212, Цивільного кодексу України, статей 12, 93, 116, 124-125, 152, 211 Земельного кодексу України та Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 листопада 2020 року визначено суддю по справі - Нікітенко С.В.

Ухвалою від 19 листопада 2020 року суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Розгляд справи № 923/1166/20 визначено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Цією ж ухвалою суд запропонував учасникам провадження у встановлені строки надіслати (надати) до суду: відповідачу - відзив на позовну заяву (одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду надіслати (надати) іншим учасникам справи копію відзиву та доданих до нього документів, а відповідні докази представити суду), належним чином завірені копії статутних та реєстраційних документів, прокурору та позивачам відповідь на відзив.

Ухвала суду про відкриття провадження направлена сторонам рекомендованою поштою з повідомленням, у відповідності до вимог частини 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Матеріали справи містять докази вручення ухвали суду про відкриття провадження у справі сторонам у справі.

11 грудня 2020 року до суду від Чаплинської селищної ради Чаплинського району Херсонської області надійшли пояснення по суті заявленого прокурором позову, в яких позивач-1 підтримує позовні вимоги та просить суд задовольнити позов прокуратури у повному обсязі.

15 грудня 2020 року до суду від відповідача у справі надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнає, оскільки прокурором не надано належних доказів щодо фактичних площ земельних ділянок якими користується СПрАТ "Водолій", відсутній кадастровий номер кожної земельної ділянки та витяг про нормативно грошову оцінку земельної ділянки. Також прокурором не надано доказів сформованості земельної ділянки, як об`єкта цивільних прав та належних доказів нормативної грошової оцінки земельної ділянки, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог. Зазначені земельні ділянки належать відповідачу на праві постійного користування, що підтверджується Державними актами на право колективної власності на землю.

Ухвалою від 14.01.2021 суд продовжив строк проведення підготовчого провадження у справі № 923/1166/20 на 30 днів та відклав підготовче засідання.

Ухвалою від 11 лютого 2021 року суд задовольнив клопотання СТОВ "Водолій" про поновлення строку для подання відзиву на позовну заяву та поновив відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи відзив відповідача на позовну заяву (Вх. № 957/20 від 15.12.2020).

Також ухвалою від 11 лютого 2021 року суд, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, вирішив провести підготовче провадження у справі № 923/1166/20 у розумний строк, підготовче засіданні у справі відкладено.

23 лютого 2021 року до суду від прокуратури надійшла відповідь на відзив відповідача на позовну заяву, в якій прокурором наведено спростування аргументів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву та додатково обґрунтовано свою правову позицію. Також прокурор зазначає, що за результатами проведеного дослідження встановлена реальна площа земельних ділянок у вигляді кадастрових планів, які використовуються відповідачем під 8 об`єктами нерухомості. Вказує, що у зв`язку із збільшенням площі земельних ділянок, здійснено перерахунок сум доходу відповідача, одержаного від користування земельними ділянками на території Чаплинської селищної ради без правовстановлюючих документів за 2018-2020 роки, який становить 478776,70грн.

23 лютого 2021 року через підсистему "Електронний суд" від відповідача у справі надійшли заперечення на заяву прокурора про збільшення розміру позовних вимог. Вказане заперечення суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

23 лютого 2021 року до суду від прокурора-заступника керівника Генічеської місцевої прокуратури Херсонської області надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій прокурор просить суд стягнути з Сільськогосподарського приватного акціонерного товариства "Водолій" дохід, одержаний від безпідставно набутого майна у розмірі 478776,70 грн. за користування земельними ділянками на території Чаплинської селищної ради в межах населеного пункту без правовстановлюючих документів

Ухвалою від 24 лютого 2021 року суд прийняв до розгляду заяву прокурора про збільшення розміру позовних вимог, визначено подальший розгляд справи здійснювати з урахуванням заяви прокурора про збільшення розміру позовних вимог та визначено ціну позову у розмірі 478779,70 грн.

Ухвалою від 24 лютого 2021 року суд відклав підготовче засідання у справі відкладено до 12:00 год. 17 березня 2021 року.

Ухвалою суду від 17 березня 2021 року суд закрив підготовче провадження у справі № 923/1166/20 та призначив справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 15 квітня 2021 року о 10:00 год.

15 квітня 2021 року суд розпочав розгляд справи по суті

Протокольною ухвалою від 15.04.2021 суд продовжив строк розгляду справи по суті на підставі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та оголосив перерву у судовому засіданні до 11:30 год. 30.04.2021, представники сторін повідомлені про дату та час розгляду справи по суті під звукозапис та під розписку, яка долучена до матеріалів справи.

На адресу Преображенської сільської ради Чаплинського району Херсонської області було направлено ухвалу про повідомлення/виклик.

29 квітня 2021 року до суду від представника позивача-1 надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

Наслідки неявки у судове засідання учасника справи встановлені ст. 202 ГПК України.

Враховуючи, що явка представників позивачів не була визнана судом обов`язковою, а завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також враховуючи, що жодних заяв про продовження/поновлення строків для їх подачі, відсутність заявлених учасниками справи заяв чи клопотань, пов`язаних з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті спору та прийняття рішення у справі за наявними матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України.

Прокурор у судовому засіданні 30.04.2021 позовні вимоги з у рахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог підтримав у повному обсязі та просив задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві, відповіді на відзив та заяві про збільшення розміру позовних вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні 30.04.2021 позовні вимоги не визнав та у задоволенні позову просив відмовити, надавши аналогічні пояснення тим, які містяться у відзиві на позовну заяву та запереченнях.

У судовому засіданні 30.04.2021 проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення і повідомлено присутніх учасників справи про орієнтований час складення повного рішення.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення присутніх учасників справи, суд -

в с т а н о в и в :

Матеріали справи свідчать, що Генічеською місцевою прокуратурою Херсонської області за результатами вивчення стану дотримання вимог законодавства у з питань відшкодування збитків за користування земельними ділянками державної та комунальної власності без правовстановлюючих документів встановлено, що на території Преображенської сільської ради, Сільськогосподарське приватне акціонерне товариство "Водолій" (надалі - СПрАТ "Водолій" або відповідач) користується земельними ділянками без належного оформлення права власності чи права користування земельними ділянками, не сплачуючи при цьому за її використання кошти до місцевого бюджету.

Прокурор вказує, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони на відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна наявна інформація про зареєстроване право власності СПрАТ "Водолій" на наступні об`єкти нерухомості:

- технічний комплекс (с. Преображенка, вул. Шевченка, 1а);

- пекарня (с. Преображенка, вул. Гагаріна, 21-А);

- їдальня (с, Преображенка, вул. Гагаріна, 14);

- адмінбудівля (с. Преображенка, вул. Центральна, 47);

- господарський двір (с. Преображенка, вул. Гагаріна, 7);

- консервний завод (с. Преображенка, вул. Центральна, 75);

- зернотік (с. Преображенка, вул. Степова, 1-А);

- амбар (с. Преображенка, вул. Степова, 23-А).

Прокурор вказує, що згідно з актами обстеження земельних ділянок від 28.03.2019 задокументовано факти використання СПрАТ Водолій без правовстановлюючих документів, земельних ділянок комунальної власності.

Представниками комісії зафіксовано використання СПрАТ Водолій наступних земельних ділянок та складено відповідні акти обстеження:

- земельної ділянки площею 1 га під розміщення технічного комплексу, розташованого за адресою с. Преображенка, вул. Шевченка, 1-А;

- земельної ділянки площею 0,17 га під розміщення пекарні, розташованої за адресою с. Преображенка, вул. Гагаріна, 21-А;

- земельної ділянки площею 0,6 га під розміщення їдальні, розташованої за адресою с. Преображенка, вул. Гагаріна, 14;

- земельної ділянки площею 0,7 га під розміщення адмінбудівлі, розташованої за адресою с. Преображенка, вул. Центральна,47;

- земельної ділянки площею 0,5 га під господарським двором, розташованої за адресою с. Преображенка, вул. Гагаріна, 7;

- земельної ділянки площею 1,5 га під розміщення консервного заводу, розташованого за адресою с. Преображенка, вул. Центральна, 75;

- земельної ділянки площею 1,5 га під розміщення зернотоку, розташованого за адресою с. Преображенка, вул. Степова, 1-А;

- земельної ділянки площею 1 га під розміщення амбару, розташованого за адресою с. Преображенка, вул. Степова,23а згідно акту № 8 від 28.03.2019.

За твердженнями прокурора, відповідач користується зазначеними земельними ділянками за відсутності правових підстав та не сплачує плату за землю.

Прокурор зазначає, СПрАТ Водолій є правонаступником КСП імені Кірова . Згідно отриманої відповіді відділу у Чаплинському районі ГУ Держгеокадастру у Херсонській області, у відділі відсутні документи на земельні ділянки під об`єктами нерухомості колишнього КСП імені Кірова.

На підтвердження своїх тверджень прокурор посилається на відповідь Новокаховського управління ГУ ДФС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі, з якої слідує, що СПрАТ Водолій з 12.05.1998 року, знаходиться на загальній системі оподаткування, з 10.07.2017 року і по теперішній час платник ПДВ, з 01.04.2015 року платник податку на нерухоме майно, відмінне від земельного податку, сплачене юридичними особами які є власниками нежитлової нерухомості, з 01.04.2016 року платник податку на нерухоме майно, відмінне від земельного податку, сплачене юридичними особами які є власниками житлової нерухомості, з 01.01.2016 року платник податку на прибуток з приватних підприємств, з 01.10.2013 року платник єдиного внеску нарахованого на суму заробітної плати, з 01.08.2014 року платник військового збору, з 11.05.2012 платник податку на доходи фізичних осіб, що сплачує податковий агент.

Прокурор вказує, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно по даному підприємству відсутня інформація щодо зареєстрованих прав на земельні ділянки.

Крім того, в заяві про збільшення розміру позовних вимог, прокурор вказує, що під час виготовлення на замовлення Чаплинської селищної ради кадастрових планів на земельні ділянки комунальної власності під об`єктами нерухомості, саме: технічний комплекс (с. Преображенка, вул. Шевченка, 1а), пекарня (с. Преображенка, вул. Гагаріна, 21а), їдальня (с. Преображенка, вул. Гагаріна, 14), адмінбудівля (с. Преображенка, вул. Центральна, 47), господарський двір (с. Преображенка, вул. Гагаріна, 7), консервний завод (с. Преображенка, вул. Центральна, 75), зернотік (с. Преображенка, вул. Степова, 1а), амбар (с. Преображенка, вул. Степова, 23 а), встановлена нова площа вказаних об`єктів.

Так, відповідно до виготовлених кадастрових планів від 27.01.2021 площа земельних ділянок під розміщення технічного комплексу за адресою с. Преображенка, вул. Шевченка, 1а, становить 7,9207 га; під розміщення пекарні за адресою с. Преображенка, вул. Гагаріна, 21а, становить 0,2051 га; під розміщення їдальні за адресою с. Преображенка, вул. Гагаріна, 14, становить 0,02942 га; під розміщення адмінбудівлі за адресою с. Преображенка, вул. Центральна, 47, становить 0,2940 га

У зв`язку із збільшенням площі земельних ділянок Чаплинською селищною радою здійснено перерахунок сум доходу одержаного від безпідставно набутого майна в розмірі за користування земельними ділянками на території Чаплинської селищної ради (колишньої Преображенської сільської ради Чаплинського району Херсонської області в межах населеного пункту без правовстановлюючих документів за 2018-2020 роки.

Рішенням сесії Преображенської сільської ради № 129 від 26.10.2012 затверджено технічну документацію з нормативно-грошової оцінки земель с. Преображенка та с. Жовтневе.

Рішенням сесії Преображенської сільської ради № 162 від 09.02.2018 встановлено плату за землю на території Преображенської сільської ради з 01.01.2018.

Згідно розрахунків Чаплинської селищної ради, сума недоотриманої вигоди за використання земельних ділянок СПрАТ Водолій за 2018 рік склала з перерахуванням площі 207935,90 грн.

Також, рішенням сесії Чаплинської селищної ради № 323 від 11.06.2018 року встановлено плату за землю на території Чаплинської селищної ради з 01.01.2019 року.

Згідно розрахунків Чаплинської селищної ради, сума недоотриманої вигоди за і використання земельних ділянок СПрАТ Водолій за 2019 рік склала з перерахуванням площі 135420,40 грн.

Рішенням сесії Чаплинської селищної ради № 512 від 11.06.2019 року встановлено ставки земельного податку плату на території Чаплинської об`єднаної територіальної громади на 2020 рік.

Відповідно до розрахунків Чаплинської селищної ради, сума недоотриманої вигоди за використання земельних ділянок СПрАТ Водолій за 2020 рік склала з перерахуванням площі 135420,40 грн.

Згідно проведених розрахунків, через відсутність платежів за використання земельних ділянок на яких розташовано об`єкти нерухомості що належать СПрАТ Водолій , бюджет Чаплинської об`єднаної територіальної громади за період з 2018 по 2020 роки недоотримав 478776,70 грн. орендної плати за землю, яку позивач міг би отримати у разі укладення між ним і відповідачем договору оренди.

Отже, прокурор вважає, що відповідач безпідставно набув майно в розмірі 478776,70 гривень за користування земельними ділянками на території Чаплинської селищної ради (колишньої Преображенської сільської ради Чаплинського району Херсонської області в межах населеного пункту) без правовстановлюючих документів.

Дані обставини стали підставою для звернення прокурора з позовною заявою до суду.

Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Статтею 14 Конституції України передбачено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Земельним кодексом України в статті 206 визначено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка.

Податковим кодексом України встановлено, що плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (п. 14.1.147 Податкового кодексу України).

За змістом статті 93 Земельного кодексу України та статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до загальних положень статті 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

При цьому у комунальній власності перебувають:

а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності;

б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи.

Статтею 90 Земельного кодексу України закріплено, що власники земельних ділянок мають право:

а) продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину, довірчу власність;

б) самостійно господарювати на землі;

в) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію;

г) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, лісові насадження, водні об`єкти, а також інші корисні властивості землі;

ґ) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом;

д) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Норми статті 90 Земельного кодексу України, у випадку використання земельних ділянок, особами, що не є їх власниками, кореспондуються з нормами статті 96 цього ж кодексу відповідно до якої землекористувачі, зокрема, зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

При цьому статтею 152 Земельного кодексу України передбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:

а) визнання прав;

б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;

в) визнання угоди недійсною;

г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;

ґ) відшкодування заподіяних збитків;

д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Разом з тим, Главою 83 Цивільного кодексу України врегульовано відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондиційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України.

За змістом приписів глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Зазначені правові позиції щодо кондиційних зобов`язань є усталеними, неодноразово висловлювались Верховним Судом, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц та від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17.

Для вирішення спору щодо стягнення з власника об`єкта нерухомого майна, безпідставно збережених коштів орендної плати згідно із статтями 1212-1214 Цивільного кодексу України за фактичне користування без належних на те правових підстав, земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об`єкт розташований необхідно, насамперед, з`ясувати: яка площа земельної ділянки та чи є вона сформованою відповідно до вимог земельного законодавства; в якому розмірі підлягають відшкодуванню доходи пов`язані із безпідставним збереженням майна розраховані відповідно до вимог земельного законодавства, а саме на підставі нормативної грошової оцінки землі.

Згідно з вимогами частин 1, 3, 4, 9 ст. 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Тобто об`єктом оренди може бути земельна ділянка, яка є сформованою як об`єкт цивільних прав. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про Державний земельний кадастр" державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами. Відомості Державного земельного кадастру є офіційними. Внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру є обов`язковим (ст. 20 Закону України "Про Державний земельний кадастр").

Отже, інформація з Держгеокадстру є належним доказом формування земельної ділянки, її площі, місця розташування, цільового призначення, категорії землі, виду її використання, форми власності.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у ч. 6-7 ст. 79-1 Земельного кодексу України) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Суд звертає увагу, що прокурором та позивачами не надано належних доказів, які б підтверджували формування в натурі земельних ділянок комунальної власності під об`єктами нерухомості: технічний комплекс (с. Преображенка, вул. Шевченка, 1а), пекарня (с. Преображенка, вул. Гагаріна, 21а), їдальня (с. Преображенка, вул. Гагаріна, 14), адмінбудівля (с. Преображенка, вул. Центральна, 47), господарський двір (с. Преображенка, вул. Гагаріна, 7), консервний завод (с. Преображенка, вул. Центральна, 75), зернотік (с. Преображенка, вул. Степова, 1а), амбар (с. Преображенка, вул. Степова, 23а), якими користується відповідач, оскільки по кожній земельній ділянці відсутній Витяг з Державного земельного кадастру з зазначенням кадастрового номеру земельної ділянки.

Також і надані прокурором кадастрові плани земельних ділянок (т.1, а.с. 214-221) з урахуванням приписів частин 1, 3, 4, 9 ст.79-1 Земельного кодексу України не є належними доказами, які підтверджують формування земельних ділянок.

Отже, вказані прокурором земельні ділянки не є об`єктами цивільних прав.

Також прокурором та позивачами не надано Витяг про нормативну грошову оцінку кожної земельної ділянки виданої центральним органом виконавчої влади, а надана копія листа від 02.04.2019 року ГУ Держгеокадастру у Херсонській області про те, що нормативно-грошова оцінка одного квадратного метра земельної ділянки становить 82,60 грн/м2 грн. не є належним і допустимим доказом та суперечить ч. 2 ст. 20 та ч. 3 ст. 23 Закону України "Про оцінку земель", яким зазначено, що нормативно грошова оцінка встановлюється технічною документацією про нормативно грошову оцінку конкретної земельної ділянки.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що прокурором не надано доказів сформованості кожної земельної ділянки, як об`єкта цивільних прав та належних доказів нормативної грошової оцінки кожної земельної ділянки, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Згідно частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Щодо інших доводів сторін у справі, викладених в обґрунтування власних правових позицій по наявному спору, то суд не вбачає підстав для надання таким оцінки у межах розглядуваного спору, оскільки вищенаведені аргументи суду у даному рішенні, на думку суду, є самостійною та достатньою підставою для висновку про необґрунтованість позовних вимог.

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі Проніна проти України , в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені прокурором вимоги задоволенню не підлягають.

У відповідності до приписів статі 129 ГПК України, судові витрати пов`язані з розглядом справи покладаються на прокуратуру.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 14.05.2021.

Суддя С.В. Нікітенко