Ухвала

від 14.05.2021 по справі 904/5472/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

14 травня 2021 року

м. Київ

Справа № 904/5472/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду Банаська О. О. - головуючого, Пєскова В. Г., Погребняка В. Я.

розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.03.2021

у складі колегії суддів: Березкіної О. В. (головуючої), Іванова О. Г., Подобєда І. М.

та на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2020

у складі судді Золотарьової Я. С.

у справі за позовом

1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Агропрайд"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Павлоградзернопродукт"

3 . Кооператива "Колосок"

до 1. Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області

2. Головного управління Державної казначейської служби України

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державна казначейська служба України

про відшкодування шкоди у розмірі 4 999 633,00 грн

ВСТАНОВИВ:

23.04.2021 Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області) поштовим відправленням звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.03.2021 та на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2020 у справі № 904/5472/19.

Одночасно скаржником за текстом та у прохальній частині касаційної скарги порушено питання щодо звільнення від сплати судового збору та зупинення виконання оскаржуваних судових рішень.

Також, скаржником подано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Центрального апеляційного господарського суду від 23.03.2021 та на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2020 у справі № 904/5472/19.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 904/5472/19 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: Банаська О. О. (головуючого), Пєскова В. Г., Погребняка В. Я., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 11.05.2021.

Щодо клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження

Відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Оскаржувана постанова Центрального апеляційного господарського суду від 23.03.2021 (повний текст якої складено 05.04.2021 ), отже останній день строку, встановленого для оскарження зазначеної постанови апеляційної інстанції в касаційному порядку припадав на 26.04.2021.

Касаційну скаргу ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області подано для поштового відправлення 23.04.2021, тобто в межах строку, встановленого статтею 288 ГПК України для подання касаційної скарги.

З огляду на подання касаційної скарги в межах строку, підстави для поновлення строку на касаційне оскарження відсутні, а відтак суд відмовляє у задоволенні клопотання ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області про поновлення строків на касаційне оскарження.

Разом з тим, перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд вважає за необхідне залишити її без руху з огляду на таке.

Статтею 290 ГПК України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з частиною другою статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір".

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на дату подачі касаційної скарги) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Як встановлено з матеріалів касаційної скарги, об`єктом оскарження є рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2020 у справі № 904/5472/19, змінене постановою Центрального апеляційного господарського суду від 23.03.2021, яким задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Агропрайд", Товариства з обмеженою відповідальністю "Павлоградзернопродукт", Кооператива "Колосок" про стягнення з Державного бюджету України 4 999 633,00 грн.

Згідно з підпунктом 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (чинного на дату подання позову до суду першої інстанції) ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду касаційних скарг на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Отже, за подання до Верховного Суду касаційної скарги на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.03.2021 та на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2020 у справі № 904/5472/19 скаржнику належало сплатити судовий збір в розмірі 149 988,99 грн (4 999 633,00 грн * 1,5% * 200%).

Натомість, скаржником доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі до касаційної скарги не надано.

Разом з тим, скаржником заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, посилаючись на те, що скаржник утримується за рахунок державного бюджету з відповідним обсягом фінансування.

Дослідивши вказане клопотання скаржника, проаналізувавши норми чинного законодавства, якими врегульовано порядок відстрочення, розстрочення та звільнення від сплати судового збору, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про його відхилення з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно з частиною другою цієї статті суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Даний перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати є вичерпним.

Разом з тим, скаржник не відноситься до переліку осіб, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір" та зазначені ним у заяві підстави не передбачені вказаною нормою.

З огляду на те, що скаржником не зазначено обставин та доказів поширення на нього умов передбачених в частині першій статті 8 Закону України "Про судовий збір", не вбачається правових підстав для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням наведеного касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України.

Ураховуючи наведене касаційна скарга ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої ним касаційної скарги, а саме надання доказів, що підтверджують сплату судового збору в розмірі 149 988,99 грн .

Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що неусунення або неповне (неналежне) усунення зазначених недоліків протягом установленого строку матиме наслідком повернення касаційної скарги на підставі частини п`ятої статті 292 ГПК України .

З огляду на залишення касаційної скарги без руху, клопотання ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області щодо зупинення виконання оскаржуваних рішень судом не розглядається до вирішення питання щодо відкриття касаційного провадження.

На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 235, 288, 290, 292, 304, 326, Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.03.2021 та на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2020 у справі № 904/5472/19.

2. Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Центрального апеляційного господарського суду від 23.03.2021 та на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2020 у справі № 904/5472/19.

3. Касаційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.03.2021 та на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2020 у справі № 904/5472/19 залишити без руху.

3. Надати скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали.

4. Попередити скаржника про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені частиною четвертою статті 174 Господарського процесуального кодексу України, а саме у разі невиконання вимог ухвали, у строк встановлений судом, касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. О. Банасько

Судді В. Г. Пєсков

В. Я. Погребняк