ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 травня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/9469/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Губенко Н.М., Стратієнко Л.В.,
за участю секретаря судового засідання Коровай Л.В.,
за участю представників учасників справи:
позивача - Агафонова А.В. (адвокат);
відповідача - Трохимець О.П. (адвокат);
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зарічний 3-А"
на рішення Господарського суду міста Києва
(суддя - Балац С.В.)
від 30.09.2020
та постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий -Ткаченко Б.О., судді - Буравльов С.І., Майданевич А.Г.)
від 25.01.2021
у справі за позовом ОСОБА_1
до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зарічний 3-А"
про визнання недійсними окремих пунктів статуту
1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень
1.1. 01.07.2020 ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва із позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зарічний 3-А" (надалі - ОСББ "Зарічний 3-А", відповідач) про визнання недійсними окремих пунктів статуту.
1.2. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначала, що пункти 3.2.2, 3.2.5, 3.2.8 та 7.1 статуту ОСББ "Зарічний 3-А" (надалі - статут) суперечать Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та порушують право позивача на прийняття рішень шляхом проведення загальних зборів.
1.3. У відзиві на позову наяву відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, зазначаючи, що пункт 3.2.2. статуту необхідно застосовувати разом з пунктом 3.2.3, оскільки пункт 3.2.3 надає можливість повторного проведення загальних зборів, не порушуючи права позивача. Пункти 3.2.8 та 7.1 статуту також не порушують права позивача, оскільки їх викладено у відповідності до положень статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.09.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2021, позов задоволено частково.
2.2. Визнано недійсними частини пунктів статуту ОСББ "Зарічний 3-А", затвердженого протоколом установчих зборів ОСББ "Зарічний 3-А" від 19.03.2017 № 1, а саме: пункт 3.2.2. в частині слів "Загальні збори правочинні, якщо на них присутні 2/3 загальної кількості усіх співвласників"; пункт 3.2.5 в частині слів не менш як 100 (сто) співвласників"; пункт 3.2.8. в частині слів "Рішення Загальних зборів приймаються не менш як 4/5 голосів від загальної кількості співвласників"; пункт 7.1. в частині слів "та приймаються 4/5 голосів співвласників на Загальних зборах за умови, що на них присутні більше 2/3 співвласників". В іншій частині позовних вимог відмовлено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу в сумі 2 000,00 грн та витрати по сплаті судового збору в сумі 2 102,00 грн.
2.3. Суди першої та апеляційної інстанцій виходили з таких обставин:
- встановлення чи визначення кворуму (правочинності) загальних зборів співвласників призводить до обмеження прав співвласників - членів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку на голосування шляхом письмового опитування, а тому положення пункту 3.2.2. статуту стосовно встановлення правочинності загальних зборів, якщо на них присутні 2/3 загальної кількості усіх співвласників не відповідають вимогам Закону;
- положення пункту 3.2.5. статуту стосовно можливості скликання і проведення загальних зборів ініціативною групою з не менш як 100 (сто) співвласників також не відповідають вимогам Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку";
- пункт 3.2.8. статуту підлягає визнанню недійсним в частині слів "Рішення Загальних зборів приймаються не менш як 4/5 голосів від загальної кількості співвласників", оскільки встановлення такої кваліфікаційної більшості є обмеженням прав членів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку на прийняття рішення;
- положення пункту 7.1 статуту також суперечать приписам статті 10 Закону в частині слів: "та приймаються 4/5 голосів співвласників на Загальних зборах за умови, що на них присутні більше 2/3 співвласників", а відтак підлягають визнанню недійсними в такій частині, адже знову ж таки обмежують членів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку у прийнятті рішень.
2.4. Заперечення відповідача щодо відсутності порушених прав позивача у зв`язку з тим, що останній набув членства в об`єднанні співвласників багатоквартирного будинку після реєстрації статуту та ним не надано доказів порушення його прав на момент звернення з позовом також були відхилені судами попередніх інстанцій, оскільки, права позивача, як члена об`єднання співвласників багатоквартирного будинку обмежуються нормами статуту, а відтак підлягають захисту.
2.5. Суд апеляційної інстанції вказав, що визнання недійсними окремих положень (пунктів) статуту ОСББ "Зарічний 3-А", якими визначається порядок прийняття рішень співвласниками багатоквартирного будинку щодо управління спільним майном, відповідає змісту такого права - управління позивачем спільним майном як співвласником багатоквартирного будинку, характеру його порушення - обмеження позивача у праві на управління спільним майном багатоквартирного будинку як співвласника - члена об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, зокрема права на прийняття рішень, у тому числі шляхом поіменного голосування, а також права позивача на скликання зборів у складі ініціативної групи.
2.6. Апеляційний господарський суд відхилив твердження апелянта про те, що, суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, фактично вніс зміни до статуту ОСББ "Зарічний 3-А", оскільки оскаржуваним рішенням лише було визнано недійсними окремі положення статуту, що не відповідають закону. Натомість, ОСББ "Зарічний 3-А" не позбавлене права власним рішенням, з урахуванням судового рішення, внести відповідні зміни до статуту для приведення його у відповідність до закону, а також подати відповідні документи для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу. Підстава (підстави) відкриття касаційного провадження
3.1. 12.03.2021 ОСББ "Зарічний 3-А" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
3.2. Обґрунтовуючи наявність підстави для касаційного оскарження згідно з приписами пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми статей 15, 16 Цивільного кодексу України та частини 2 статті 20 Господарського кодексу України, без урахування висновків про застосування цих норм права, викладених у постановах Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 910/10308/17, від 25.11.2020 у справі № 925/1425/19.
3.3. Також скаржник посилається на наявність підстави для касаційного оскарження згідно з приписами пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України зазначаючи, що суд апеляційної інстанції помилково дійшов висновку щодо зв`язку між відсутністю поняття "правочинності" загальних зборів та частин 15, 16 статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", оскільки цей Закон не забороняє встановлювати вимоги щодо кворуму присутності співвласників багатоквартирного будинку під час проведення загальних зборів та не обмежує ОСББ у такому праві.
3.4. У відзиві на касаційну скаргу позивач проти її задоволення заперечує стверджуючи, що визнані судом недійсними положення статуту суперечать вимогам закону та спрямовані на блокування можливості прийняти взагалі будь - які рішення співвласниками. За результатами розгляду касаційної скарги позивач просить її залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
4. Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство
4.1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частини 1 та 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України).
Щодо оскарження рішення суду апеляційної інстанції з підстав, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
4.2. Як вже зазначалось, касаційне провадження у справі відкрито відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
4.3. Отже, відповідно до положень цих норм, касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
4.4. Щодо визначення подібності правовідносин Верховний Суд звертається до правових висновків, викладених у судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду та об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
4.5. Так, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 27.03.2020 у справі № 910/4450/19 зазначила, що подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору) та об`єкт (предмет).
4.6. Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому, зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 32 постанови від 27.03.2018 № 910/17999/16, пункт 38 постанови від 25.04.2018 № 925/3/7, пункт 40 постанови від 25.04.2018 № 910/24257/16).
4.7. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними, схожими) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (пункт 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/719/19; пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16; пункт 8.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/5394/15-г; постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 2-3007/11; постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 757/31606/15-ц; пункт 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц).
4.8. Проаналізувавши висновки, що викладені у постановах Верховного Суду, на які посилався скаржник у касаційній скарзі, суд касаційної інстанції вважає, що вони стосуються правовідносин, які не є подібними з правовідносинами у цій справі з таких підстав.
4.9. У справі № 910/10308/17 за позовом власника нежитлового приміщення до ОСББ про визнання недійсними статуту та рішення загальних зборів, Верховний Суд погодився з рішенням судів попередніх інстанцій, що позивач відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України (в редакції до 15.12.2017) не довів, що загальні збори 09.05.2017 були проведені з порушенням вимог чинного законодавства.
4.10. Також суд касаційної інстанції погодився з відмовою в задоволенні позовних вимог в частині визнання недійсним статуту ОСББ "Червонозоряний, 4-В", затвердженого протоколом № 17-3 від 24.05.2017, оскільки статут ОСББ "Червонозоряний, 4-В" прийнятий на зборах 09.05.2017 відповідає статті 7 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", Типовому статуту, містить положення, які не суперечать вимогам чинного законодавства.
4.11. В той час, як у справі, що переглядається суди встановили невідповідність положень статуту нормам Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".
4.12. У справі № 925/1425/19 за позовом ПП "Черкасисвітбуд" до ОСББ та Управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради про визнання недійсними установчих зборів ОСББ "Сагайдачного 166", оформлених протоколом №1 від 17.03.2018, статуту та скасування державної реєстрації юридичної особи Верховний Суд погодився з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову.
4.13. Суд касаційної інстанції вказав, що відповідно до частини 1 статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" створення ОСББ у новозбудованому багатоквартирному будинку допускається після державної реєстрації права власності на більше ніж половину (50%) квартир та нежитлових приміщень у цьому будинку.
4.14. Верховний Суд виходив з того, що кількість зареєстрованих власників квартир та нежитлових приміщень у багатоповерховому будинку, що будує ПП "Черкасисвітбуд", є недостатньою для можливості проведення установчих зборів задля створення у будинку ОСББ, оскільки на момент прийняття спірних рішень про створення ОСББ "Сагайдачного 166" в експлуатацію було введено лише частину новозбудованого багатоквартирного будинку, а саме - перший блок (секцію, чергу) із п`яти, в якій і розташовані квартири, власники яких вирішили створити ОСББ "Сагайдачного 166".
4.15. Отже, правовідносини у справі, на яку посилається скаржник та у справі, що переглядається не є подібними, оскільки різняться за підставами позову, правовим регулюванням спірних правовідносин та встановленими судами фактичними обставинами.
4.16. Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду, на який посилався скаржник у касаційні скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
4.17. Верховний Суд, переглянувши постанову суду апеляційної інстанції в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, вважає, що наведена заявниками підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не знайшла свого підтвердження після відкриття касаційного провадження.
4.18. З огляду на те, що висновки у справах № 910/10308/17, № 925/1425/19 та у справі, що переглядається, зроблені з урахуванням різних установлених фактичних обставин справи, що свідчить про неподібність правовідносин, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСББ "Зарічний 3-А" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2021 у справі № 910/9469/20.
Щодо оскарження рішення суду апеляційної інстанції з підстав, передбачених пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
4.19. Також скаржник, посилаючись на пункт 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України вказує, що суд апеляційної інстанції помилково дійшов висновку щодо зв`язку між відсутністю поняття "правочинності" загальних зборів та частин 15, 16 статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", оскільки цей Закон не забороняє встановлювати вимоги щодо кворуму присутності співвласників багатоквартирного будинку під час проведення загальних зборів та не обмежує ОСББ у такому праві.
4.20. Відповідно до частини 14 статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників.
4.21. Якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частиною чотирнадцятою цієї статті, проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, рішення вважаються неприйнятими (частина 15 статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку").
4.22. Згідно з частиною 16 статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування ("за" чи "проти").
4.23. Тобто, законодавець передбачив можливість проведення загальних зборів співвласників без встановлення вимог щодо обов`язкової присутності на них певної кількості співвласників. При цьому у випадку, якщо голосів співвласників, які присутні на загальних зборах, недостатньо для прийняття рішення, то Закон України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" надає право провести письмове опитування серед співвласників, які не були присутні та не голосували на загальних зборах.
4.24. Відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 6 Цивільного кодексу України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
4.25. Отже, із суті норми статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" випливає, що для проведення загальних зборів закон не вимагає обов`язкової присутності співвласників, оскільки особи, які не були присутні на загальних зборах, можуть голосувати шляхом опитування. Присутність співвласників на загальних зборах не є обов`язковою умовою для визнання їх правочинними та для прийняття відповідних рішень, з огляду на те, що рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала визначена законом кількість співвласників будь - яким не забороненим законом способом.
4.26. Твердження скаржника, що Закон України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" не забороняє встановлювати вимоги щодо кількості присутніх співвласників багатоквартирного будинку під час проведення загальних зборів та не обмежує ОСББ у такому праві, судом касаційної інстанції відхиляються, оскільки законом надано право об`єднанню встановлювати інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах, проте не саму кількість голосів, що необхідна для прийняття рішень.
4.27. За таких обставин, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про часткове задоволення позовних вимог, оскільки пункти 3.2.2, 3.2.5, 3.2.8. та 7.1 статуту суперечать вимогам статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".
5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
5.1. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.
5.2. Відповідно до частини 1 статті 309 зазначеного Кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
5.3. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, вважає, що рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції ухвалена із додержанням норм процесуального та матеріального права, тому підстав для їх зміни чи скасування немає.
5.4. Водночас, як уже зазначалося, оскільки підстава для касаційного оскарження, передбачена у пункті 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не отримала підтвердження після відкриття касаційного провадження, колегія суддів дійшла висновку про необхідність закриття касаційного провадження у справі у цій частині.
6. Розподіл судових витрат
6.1. З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, згідно з статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на заявника касаційної скарги.
Керуючись статтями 129, 300, 301, пунктом 5 частини 1 статті 296, пунктом 1 частини 1 статті 308, статтями 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Закрити касаційне провадження у справі № 910/9469/20 за касаційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зарічний 3-А" в частині підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
2. Касаційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зарічний 3-А", в частині підстави, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, залишити без задоволення.
3 . Рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2021 у справі № 910/9469/20 - залишити без змін .
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий І. Кондратова
Судді Н. Губенко
Л. Стратієнко
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 12.05.2021 |
Оприлюднено | 17.05.2021 |
Номер документу | 96907084 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Кондратова І.Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні