Ухвала

від 13.05.2021 по справі 440/6039/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 травня 2021 року

м. Київ

справа № 440/6039/20

адміністративне провадження № К/9901/15482/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2021 року справі № 440/6039/20 за позовом Фермерського господарства "СТОЖАРИ 1" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

Фермерське господарство "СТОЖАРИ 1" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Полтавській області, у якій просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Полтавській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 23.09.2020 № 1958655/40033670, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 1 від 02.09.2020 Фермерському господарству "Стожари 1", датою її фактичного надходження, 21.09.2020;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 02.09.2020 на суму 244621,85 грн, в тому числі ПДВ на суму 40770,31 грн, подану на реєстрацію Фермерським господарством "Стожари 1" датою її фактичного надходження, 21.09.2020;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Полтавській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 23.09.2020 № 1958654/40033670, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 2 від 03.09.2020 Фермерському господарству "Стожари 1" на суму 450184,80 грн, в тому числі ПДВ на суму 75030,80 грн;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 03.09.2020 на суму 450184,80 грн, в тому числі ПДВ на суму 75030,80 грн, подану на реєстрацію Фермерським господарством "Стожари 1" датою її фактичного надходження, 21.09.2020.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року, залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2021 року, позов задоволено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої та апеляційної інстанцій, 29 квітня 2021 року скаржник подав до Верховного Суду касаційну скаргу.

Пункт 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням відповідає ст. 14 Закону України Про судоустрій і статус суддів .

Згідно ч. 1 ст. 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексурозглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Частиною 6 ст. 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.

Такий перелік не є вичерпним.

Зі змісту п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (ч. 4 ст. 12 КАС України), а також через складність та інші обставини.

Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених п. 2 ч. п. 5 ст. 328 КАС України, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову є визнання протиправним та скасування рішення.

Оцінивши характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, встановивши, що предмет спору не віднесений до переліку справ, які підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження, колегія суддів вважає, що ця справа є справою незначної складності.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що вищезгадану касаційну скаргу подано на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Проте обґрунтовані посилання на існування обставин передбачених підпунктами а - г пункту 2 ч. 5 ст. 328 КАС України у касаційній скарзі відсутні та такі обставини не вбачаються з поданих матеріалів касаційної скарги.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах Леваж Престасьон Сервіс проти Франції ( Levages Prestations Services v. France ) від 23 жовтня 1996 року, заява № 21920/93; Гомес де ла Торре проти Іспанії ( Brualla Gomes de la Torre v. Spain ) від 19 грудня 1997 року, заява 26737/95).

На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем розумних обмежень в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Отже, оскільки оскаржувані судові рішення прийнято у справі незначної складності, передбачені п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України виняткові обставини відсутні, тому у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 248, 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2021 року справі № 440/6039/20.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Яковенко

Судді І. В. Дашутін

О. О. Шишов